Область наук:
  • Науки про здоров'я
  • Рік видавництва: 2006
    Журнал: Казанський медичний журнал
    Наукова стаття на тему 'аліментарнозалежних зміни мінерального статусу і активності ферментів антиоксидантного захисту у дітей'

    Текст наукової роботи на тему «аліментарнозалежних зміни мінерального статусу і активності ферментів антиоксидантного захисту у дітей»

    ?УДК 613. 31: 616 - 053. 2

    Аліментарнозалежних ЗМІНИ МІНЕРАЛЬНОГО СТАТУСУ І АКТИВНОСТІ ФЕРМЕНТІВ АНТИОКСИДАНТНОГО

    ЗАХИСТУ У ДІТЕЙ

    Н.В. Рилова, І.В. Жернакова, Ю.В. Малиновська

    Кафедра дитячих хвороб № 2 (зав. - проф. В.П. Булатов) Казанського державного медичного університету

    Численні дані літератури свідчать про зв'язок значної кількості захворювань населення з мінеральним складом питної води [1]. Дитяче населення найбільш чутлива до дії несприятливих екологічних умов. Це пов'язано з рядом фізіологічних особливостей організму - незрілістю ферментативних систем печінки, підвищеною проникністю шкіри, слизових оболонок шлунково-кишкового тракту [2].

    Метою наших досліджень було встановлення взаємозв'язку між якісним складом питної води і показниками функціонального стану органів гастродуоденальної зони у дітей. Були проведені анкетування та обстеження 764 дітей з двох районів м Казані - селища Дербишкі і Приволзького району, снабжающихся водою контрастної мінерального складу. Для об'єктивної оцінки впливу водного фактора на дитячий організм були сформовані групи на підставі принципу ідентичності й однорідності за такими показниками: кліматично і побутовим умовам, віковою, соціально-економічному і аліментарних чинників.

    Перший район - Дербишкі (пункт А) характеризується високою мінералізацією (1,4 до 1,9 г / л) і жорсткістю (10 - 18 мг-екв / л) питної води. За даними спостережень центрів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, вода, що подається у водопровідну мережу даного селища, містить сульфати (400-750 мг / л), хлориди (70-190 мг / л), кальцій (70 120 мг / л), магній (6-18 мг / л). Тут під нашим спостереженням знаходилися 688 дітей у віці 7-9 років, які постійно проживають в зазначеному районі. Захворювання гастродуоденальної зони виявлено у 60,6% дітей.

    Другий район - Приволзький (пункт Б) є контрольним, і в ньому показники якісного складу питної води нахо-

    дяться в межах гігієнічних нормативів. Нами було обстежено 76 школярів даного району. Гастродуоденальна патологія мала місце у 15,8% дітей.

    Наступним етапом нашої роботи стало вивчення вмісту мікроелементів (МЕ) цинку ^ п), міді (Сі), алюмінію (А1), кадмію (Се) в слині дітей методом атомно-абсорбційної спектрофотомет-рії. Розподіл дітей по групах було наступним. 1-ю групу склали 27 здорових школярів Приволзького (контрольного) району м Казані, 2-ю - 40 здорових дітей селища Дербишкі (група екологічного ризику - ГЕР), 3-ю - 35 школярів селища Дербишкі, що страждали на хронічний гастродуоденіт.

    Результати проведеного дослідження слини представлені в таблиці. З таблиці видно, що вміст металів в слині школярів 2-ї групи відрізнялося від

    Вміст металів в слині дітей обстежених груп (M ± m)

    Показники, мкг / л Групи школярів

    1-я (n = 27) 2-я (n = 40) 3-тя (n = 35)

    Zn 57,4 ± 2,1 39,3 ± 1,6 * 34,6 ± 1,6 *, **

    Cu 330,3 ± 8,8 437,8 ± 17,5 * 635,1 ± 20,2 *, **

    Al 137,0 ± 7,2 69,3 ± 2,1 * 98,6 ± 5,3 *, **

    Cd 52,2 ± 2,8 85,3 ± 4,2 * 109,0 ± 20,1 *

    * Достовірність відмінностей по відношенню до даних 1-ї групи (р< 0,01), ** до даних 2-ї групи (р< 0,05).

    відповідних показників контрольної групи (р<0,05). Зміст ес-сенціального МЕ 7п у школярів ГЕР знижено (р<0,01), а токсичного МЕ Се підвищено (р<0,01). Слід зазначити, що зміст в слині есенціального МЕ Сі закономірно збільшується (р<0,01) від 1-ї групи до 3-й. Отримані результати узгоджуються з даними літератури [1, 2], що свідчать про підвищення вмісту міді в організмі при гострих і хронічних запальних захворюваннях. Можна припустити, що подібні изме-

    нання концентрації Сі обумовлені мобілізацією даного МЕ з депо для активізації синтезу ферментів антиоксидант-ної системи.

    Порівняльна оцінка досліджуваних показників у школярів групи екологічного ризику і дітей з хронічним гастро-дуоденітом показала, що у останніх є зміни мікроелементного складу слини за рахунок збільшення вмісту токсичних МЕ М (р>0,05), Се (р<0,05) і Сі (р>0,05), зниження рівня есенціале-ного 7п (р>0,05). Підвищений вміст алюмінію і кадмію в слині хворих дітей можна пояснити збільшенням резорбції зазначених елементів, обумовленим запальними змінами в кишкової трубці - основним шляхом надходження МЕ. Зменшення концентрації 7п в слині хворих школярів пояснюється його підвищеної утилізацією і дозволяє підтвердити протизапальну дію цього МЕ, засноване на здатності стабілізувати мембрани лізосом, гальмувати каталізує залізом вільно-радикальне окислення, придушувати пере-кисня окислення ліпідів.

    Ми вивчили також стан антиоксидантної системи (АОС) і перекисного окислення ліпідів у дітей з хронічним гастродуоденітом, оскільки процеси ліпопероксидації тісно взаємопов'язані з мікроелементним статусом людини, і багато ферментів антиоксидантного захисту є металлосодержащими. Зокрема, для функціонування церулоплаз-міна необхідна мідь, а для супероксид-дисмутази - цинк.

    Отримані результати свідчать про підвищення в крові у хворих дітей рівня гідроперекисів ліпідів майже в 2 рази (9,87 + 0,86) в порівнянні з контролем (5,88 + 0,45 од.). Рівень гидроперекисей ліпідів у дітей з ерозивні змінами слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки був удвічі вище норми (12,56 + 1,13 од.). При порівняльному вивченні активності АОС за рівнем це-рулоплазміна в крові констатовано підвищення даного показника в 1,5 рази у хворих дітей (8,89 + 0,54 мг%), на відміну від контрольної групи (5,64 + 0,3 мг %), і чітке зниження концентрації даного білка в групі дітей з ерозивні змінами в слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки (4,1 + 0,22 мг%).

    Ідентичні зміни були відзначені при дослідженні церулоплазміну в слині: у хворих дітей зміст даного білка склало 16,43 + 0,64 мг%, в контролі - 14,36 + 0,69 мг%, в групі дітей з хронічним ерозивні гастродуоденітом - 12, 9 + 0,44 мг%. Таким чином, виявлений мікроелементний дисбаланс аналогічний дисбалансу вільнорадикальних процесів і антиоксидантних систем в сироватці крові і слині хворих пацієнтів. Останнє особливо характерно для дітей з ерозивні змінами в слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки.

    Результати обстеження дітей, які проживають в районі екологічного ризику, вказують на напруженість адаптаційних можливостей їх організму, що зазнає тривалий вплив питної води несприятливого мінерального складу. Напруга механізмів гомеостазу і виснаження резервних можливостей організму можуть привести до зриву процесів адаптації та розвитку патологічних станів, що підтверджується отриманими нами даними про дисбаланс досліджуваних нами показників серед дітей, що мають гастродуоденальную патологію. Тривала дія питної води підвищеної мінералізації на стан верхнього відділу шлунково-кишкового тракту у дітей надає на нього дуже негативний вплив.

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Лосєва М.І., Карева Н.П .// Мінеральний склад питної води і здоров'я населення. -Новосибірськ, 1985.

    2. Shukla G.S., Singhal R.S.// Can. J. Physiol. Pharmacol. - 1984. - Vol. 62. - P.1015-1031.

    надійшла 09.03.06.

    DIET-DEPENDENT CONDITIONS OF MINERAL STATUS AND ACTIVITY OF ENZYMES OF THE

    ANTIOXIDATIVE SYSTEM IN CHILDREN

    N.V. Rylova, I.V. Ghernakova, Yu.V. Malinovskaya

    S u m m a r y

    Health condition of children living in two districts of Kazan supplied with the drinking water of contrast mineral composition was studied. The higher level of gastroduadenal pathology was found in a group of ecological risk.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити