Відповідно до пріоритетних завдань розвитку сільськогосподарського виробництва передбачено нарощування обсягів сільськогосподарської продукції, з метою самозабезпечення і приросту експорту, в зв'язку з цим відбувається збільшення навантаження на природне середовище. Для забезпечення екологічно стійкого стану природного середовища при виробництві сільськогосподарської продукції розроблений алгоритм формування технологій, комплексів машин і обладнання. Алгоритм заснований на оцінці впливу машинних технологій на три основних компоненти природного середовища на атмосферне повітря, гідросферу і грунт, з можливість прогнозування зміна стійкого стану природного середовища в залежності від застосовуваних технікотехнологіческіх рішень. Алгоритм включає в себе наступну взаємопов'язану послідовність дій: ідентифікацію джерел / подій, які можуть вплинути на стійке стан природного середовища; аналіз ризиків наслідків впливів і обгрунтування діапазону можливих наслідків; оцінку значущості та вразливості природного середовища; прогнозування перспективи розвитку подій.

Анотація наукової статті з енергетики та раціонального природокористування, автор наукової роботи - Брюханов А.Ю., Васильєв Е.В., Шалавін Є.В., Васильєва Н.С.,


AN ALGORITHM FOR THE FORMATION OF TECHNOLOGIES AND COMPLEXES OF MACHINES AND EQUIPMENT ENSURING THE ECOLOGICALLY SUSTAINABLE STATE OF THE ENVIRONMENT

The priorities of agricultural production development envisage the ramp-up of output to reach food self-sufficiency and export growth. However, the load on the environment is increasing in this context. An algorithm has been developed for the formation of technologies and complexes of machines and equipment to ensure an ecologically sustainable state of the environment in agricultural production. The algorithm is based on the impact assessment of machine-based practices on the three main environmental components the atmospheric air, the hydrosphere, and soil. The algorithm also can forecast the changes in the steady state of the environment depending on the applied technical and technological solutions. The algorithm includes the following interconnected sequence of actions: identification of sources / events that may affect the sustainable state of the environment; the risk analysis of the effects of impacts and identification of the possible consequences range; assessment of the significance and vulnerability of the environment; forecasting the scenarios.


Область наук:
  • Енергетика і раціональне природокористування
  • Рік видавництва: 2019
    Журнал: Технології та технічні засоби механізованого виробництва продукції рослинництва і тваринництва

    Наукова стаття на тему 'АЛГОРИТМ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ, КОМПЛЕКСІВ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЕКОЛОГІЧНО СТАЛИЙ СТАН ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА'

    Текст наукової роботи на тему «Алгоритм ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ, КОМПЛЕКСІВ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЕКОЛОГІЧНО СТАЛИЙ СТАН ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА»

    ?УДК 631.147: 502.55

    DOI 10.24411 / 0131-5226-2019-10219

    АЛГОРИТМ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ, КОМПЛЕКСІВ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЕКОЛОГІЧНО СТАЛИЙ

    СТАН ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

    А.Ю. Брюханов, д-р техн. наук; Е.В. Васильєв, канд. техн. наук;

    Е.В. Шалавін, канд. техн. наук; Н.С. Васильєва

    Інститут Агроінженерний і екологічних проблем сільськогосподарського виробництва (ІАЕП) -філіал ФГБНУ ФНАЦ ВІМ, Санкт-Петербург, Росія

    Відповідно до пріоритетних завдань розвитку сільськогосподарського виробництва передбачено нарощування обсягів сільськогосподарської продукції, з метою самозабезпечення і приросту експорту, в зв'язку з цим відбувається збільшення навантаження на природне середовище. Для забезпечення екологічно стійкого стану природного середовища при виробництві сільськогосподарської продукції розроблений алгоритм формування технологій, комплексів машин і обладнання. Алгоритм заснований на оцінці впливу машинних технологій на три основних компоненти природного середовища - на атмосферне повітря, гідросферу і грунт, з можливість прогнозування зміна стійкого стану природного середовища в залежності від застосовуваних техніко технологічних рішень. Алгоритм включає в себе наступну взаємопов'язану послідовність дій: ідентифікацію джерел / подій, які можуть вплинути на стійкий стан природного середовища; аналіз ризиків наслідків впливів і обгрунтування діапазону можливих наслідків; оцінку значущості та вразливості природного середовища; прогнозування перспективи розвитку подій.

    Ключові слова: екологічна безпека, машинні технології, гноєсховище, сільська територія, стійкість.

    Для цитування: Брюханов А.Ю., Шалавін Є.В., Васильєв Е.В., Васильєва Н.С. Алгоритм формування технологій, комплексів машин і обладнання, що забезпечують екологічно стійкий стан природного середовища // Технології та технічні засоби механізованого виробництва продукції рослинництва і тваринництва. 2019. № 4 (101). З 121- 132.

    AN ALGORITHM FOR THE FORMATION OF TECHNOLOGIES AND COMPLEXES OF MACHINES AND EQUIPMENT ENSURING THE ECOLOGICALLY SUSTAINABLE STATE

    OF THE ENVIRONMENT

    Institute for Engineering and Environmental Problems in Agricultural Production - IEEP - branch of FSAC VIM, Saint Petersburg, Russia

    The priorities of agricultural production development envisage the ramp-up of output to reach food self-sufficiency and export growth. However, the load on the environment is increasing in this context. An algorithm has been developed for the formation of technologies and complexes of machines and equipment to ensure an ecologically sustainable state of the environment in agricultural production. The algorithm is

    A.Yu. Briukhanov, DSc (Engineering); E.V. Vasilev, Cand. Sc. (Engineering);

    E.V. Shalavina, Cand. Sc. (Engineering); N.S.Vasileva

    based on the impact assessment of machine-based practices on the three main environmental components -the atmospheric air, the hydrosphere, and soil. The algorithm also can forecast the changes in the steady state of the environment depending on the applied technical and technological solutions. The algorithm includes the following interconnected sequence of actions: identification of sources / events that may affect the sustainable state of the environment; the risk analysis of the effects of impacts and identification of the possible consequences range; assessment of the significance and vulnerability of the environment; forecasting the scenarios.

    Key words: environmental safety, machine-based technologies, manure storage, rural area, sustainability.

    For citation: Briukhanov A.Yu., Shalavina E.V., Vasilev E.V, Vasileva N.S. An algorithm for the formation of technologies and complexes of machines and equipment ensuring an ecologically sustainable state of the environment. Tekhnologii i tekhnicheskie sredstva mekhanizirovannogo proizvodstva produkcii rastenievodstva i zhivotnovodstva. 2019. N 4 (101): 121- 132. (In Russian)

    Вступ

    нерівномірний розподіл

    виробничих потужностей, дозволяє припустити, що ресурсний потенціал територій - лідерів з виробництва сільськогосподарської продукції, обмежений і, отже, стійкість природного середовища може бути під загрозою, зважаючи на неминучість впливу

    сільськогосподарського виробництва навіть при застосуванні найбільш ефективних технічних рішень. Застосування технологій і технічних засобів без урахування екологічних аспектів і можливих ризиків наслідків впливів призводить до підвищення витрат ресурсів

    (Енергетичних, трудових і т.п.), підвищення втрат поживних речовин, деградації грунтів за рахунок

    недостатнього / переізбиточной надходження поживних елементів і виникнення небажаних наслідків у вигляді водної та повітряної ерозії.

    Необхідно пов'язати природно-ресурсний потенціал окремих територій - одиниць адміністративного або водогосподарського територіального

    ділення (муніципальний район, область, водозбірний басейн, басейновий округ) з рівнем антропогенного впливу

    машинних технологій, застосовуваних на підприємствах АПК. Метою даної роботи є розробка алгоритму

    взаємодії між природним потенціалом, антропогенним навантаженням і застосовуваними машинними технологіями. Алгоритм створюється на основі розроблених раніше математичних моделей оцінки стану навколишнього середовища і призначений для керівників органів при прийнятті управлінських рішень щодо подальшого розвитку агропромислового комплексу.

    Таким чином, вплив окремого підприємства необхідно розглядати в світлі сукупного впливу від інших підприємств і джерел. Для цього показники екологічної безпеки підприємств повинні розглядатися спільно з показниками стійкості природного середовища на рівні району, області, країни. Це дозволить здійснювати вибір застосовуваних технологій, комплексів машин і устаткування з урахуванням характерних особливостей конкретної території, для яких встановлені локальні обмеження за рівнем негативного впливу.

    Управління впливом на природне середовище машинними технологіями пов'язано з

    двома основними факторами:

    технологічними та організаційними, які взаємопов'язані. Підвищення ефективності та екологічної

    безпеки можливо через застосування інтелектуальних машинних технологій, що включають системи моніторингу, накопичення, обробку даних і прийняття управлінських рішень в сфері їх застосування на основі аналізу даних. матеріали та методи

    В ході аналізу теоретичних і експериментальних досліджень

    впливу сільськогосподарського

    виробництва на компоненти природного

    середовища, обгрунтований і застосований узагальнений критерій стійкого стану природного середовища (УСПС) - В, що включає вплив на всі компоненти природного середовища ВА - на атмосферне повітря, Під -гідросферу, Вз - грунт, що враховує вагомість кожного компонента виходячи із умов конкретної території (х - ваговий коефіцієнт критерію Ва; у - ваговий коефіцієнт критерію Під; г - ваговий коефіцієнт критерію Вз), що дозволяє прогнозувати зміну УСПС в залежності від застосовуваних техніко-технологічних рішень (рис. 1) [1-3].

    Мал. 1 Прогнозування стійкості агроекосистем Етапи: 1 виробництво кормових культур (сільгоспугіддя); 2 підготовка кормів; 3 зміст

    тварин (приміщення утримання тварин або птиці); 4 допоміжні операції (утилізація стоків і біологічних відходів); 5 переробка продукції і субпродуктів (включаючи

    переробку гною, посліду)

    Прогнозна оцінка впливу

    сільськогосподарського виробництва на навколишнє середовище дозволяє приймати рішення щодо коригування машинних технологій, комплексів машин і устаткування для забезпечення стійкого стану природного середовища. порядок

    прогнозування ризиків настання негативних наслідків (прогнозування УСПС) передбачає наступні основні етапи: «ІДЕНТИФІКАЦІЯ», «АНАЛІЗ і ОЦІНКА»,

    «Довгострокові» (рис. 2).

    Мал. 2 Порядок прогнозування настання негативних наслідків при виробництві

    сільськогосподарської продукції

    Результати та обговорення

    Укрупнення структурна схема алгоритму представлена ​​на малюнку 3. На етапі «Початок» користувачем задаються вихідні дані сільськогосподарського підприємства: статус підприємства; тип підприємства, спеціалізація підприємства, плановане поголів'я; регіон розміщення; технологія навозоудаления; технологія переробки гною; наявність

    сільськогосподарських угідь; статус сільськогосподарських угідь; віддаленість земельних угідь.

    Мал. 3 Укрупненная структурна схема алгоритму

    На етапі «Кінець» в результаті роботи алгоритм видається сформована технологія з підібраним комплексом машин, обладнання з техніко-економічними та екологічними характеристиками.

    На першому етапі - «Ідентифікація» -здійснюється збір інформації про можливі причини настання негативних наслідків в розрізі значень критеріїв негативного впливу на навколишнє середовище (рис.4).

    Мал. 4 Порядок дії на 1 етапі алгоритму

    Оцінюється стан досліджуваної території, на якій розташовані тваринницькі / птахівницькі комплекси - рівень досліджуваній території. Отримана інформація заноситься в базу даних по розділах: можливий вплив на атмосферне повітря, можливий вплив на грунт, можливий вплив на гідросферу.

    У базу даних заносяться наступні дані:

    - щільність поголів'я тварин і птиці на одиницю оброблюваних земель Vh, н.р. / га;

    - дифузна навантаження азоту і фосфору на водозбір при веденні сільськогосподарської діяльності N, P, кг / га;

    - коефіцієнт ефективності використання поживних речовин NUE, PUE [4, 5].

    Збираються дані двох видів рекомендований для даної досліджуваної території і фактичні.

    Виробляються збір та актуалізація даних про застосовувані технології, технологічних рішеннях, технічних засобах, обладнанні, задіяному при функціонуванні

    тваринницьких / птахівницьких комплексів в даному регіоні.

    Проводиться збір даних про характеристиках сільській території, на якій розташований тваринницький / птахівничий комплекс - рівень ПІДПРИЄМСТВО. Отримана інформація заноситься в базу даних по розділах: можливий вплив на атмосферне повітря, можливий вплив на грунт, можливий вплив на гідросферу.

    Дані про досліджуваної сільській територією:

    - дані про природно-кліматичних умовах за останні десять років (середня температура повітря, кількість опадів);

    - дані про рівень грунтових вод в районі розміщення

    тваринницького / птахівничого підприємства;

    - дані про агрохімічному і агрофізичних обстеженні сільськогосподарських земельних угідь, на які планується вносити органічне добриво;

    - дані про контурах земельних угідь сільськогосподарського призначення, площі, розміщення їх відносно наземних водних об'єктів;

    - дані про концентрацію в атмосферному повітрі забруднюючих речовин;

    - дані про стан наземних водних об'єктів.

    Дані з боку

    тваринницького / птахівничого комплексу:

    - напрямок діяльності тваринницького / птахівничого підприємства;

    - одноразова поголів'я тварин / птиці;

    - застосовувані технологічні рішення;

    - необхідні технічні засоби, обладнання та капітальні споруди, задіяні при реалізації застосовуваних технологічних рішень.

    Результатом 1 етапу алгоритму «Ідентифікація» є сформована база даних за ступенем впливу кожного технічного засобу, задіяного на тваринницькому / птахівничому комплексі, на навколишнє середовище. Ступінь впливу сформована по 3 напрямкам: атмосферне повітря, гідросфера і грунт.

    Реалізація другого етапу алгоритму - «Аналіз та оцінка»

    На другому етапі - АНАЛІЗ і ОЦІНКА - аналізується ризики наслідки впливів, обґрунтовується діапазон можливих наслідків (рис. 5).

    На даному етапі здійснюється:

    1) Визначення характеру і типи впливу від кожного технічного засобу і обладнання, задіяного при функціонуванні тваринницького / птахівничого комплексу. Характер і тип впливу виражається в чисельному значенні негативного впливу на навколишнє середовище.

    2) Порівняння отриманих значень з хронологічними даними, прогнозними і експертними оцінками. Здійснюється порівняння фактичних даних з тваринницького / птахівничого комплексу з даними з відкритих джерел. Якщо фактичні дані виходять за межі діапазону стійкого стану території, то приймається рішення про модернізацію застосовуваних технологічних рішень.

    Розрахунок критеріїв (ВА, Во, Вз) негативного впливу на навколишнє середовище здійснюється для всіх можливих поєднань технологій, технічних засобів і обладнання, яке може бути задіяно при функціонуванні тваринницького / птахівничого комплексу в даному регіоні (рис. 5).

    Розрахувавши значення критеріїв негативного впливу на навколишнє середовище, економічних, найкращих доступних технологій, проводиться обгрунтований вибір найкращого поєднання критеріїв методом Парето. Оптимальність по Парето - такий стан системи, при якому значення кожного приватного показника, що характеризує систему, не

    може бути покращено без погіршення інших.

    Мал. 5 Порядок дій на 2 етапі алгоритму

    Далі перехід на наступний етап -Довгострокові.

    Реалізація третього етапу алгоритму - «Довгостроковість»

    На третьому етапі - довгострокові - здійснюється обґрунтування характеру і типу впливу на природне середовище, як при виникненні самого наслідки, так і при вторинному надалі.

    На першому кроці відбувається оцінка всього підприємства в цілому з урахуванням застосовуваних технологічних рішень. Здійснюється розрахунок критеріїв негативного впливу на навколишнє середовище.

    Другим кроком обгрунтовуються вагові коефіцієнти кожного критерію

    негативного впливу на навколишнє середовище. Дані надходять з бази даних сформованої на першому етапі алгоритму.

    Третім кроком розраховується комплексний критерій негативного впливу на навколишнє середовище для застосовуваних на комплексі технологічних рішень.

    Bba.se = (х | ВАЬазе + у | ВеЬазе + г | Bsba.se) (1)

    Далі здійснюється розрахунок критеріїв негативного впливу на навколишнє середовище для запропонованих технологічних рішень.

    На підставі масиву даних з бази даних здійснюється обґрунтування вагових коефіцієнтів для кожного критерію негативного впливу на навколишнє середовище.

    Розраховується комплексний критерій негативного впливу на навколишнє середовище для пропонованих на комплексі технологічних рішень. Впеж = (х | ВАпеж + у | Вапеж + г | Ввпеж) (2)

    стійкість агроекосистем

    визначається комплексним показником В, рівним різниці значень критеріїв негативного впливу на навколишнє середовище при базових (діючих на підприємстві) і нових (відповідних

    АНАЛІЗ І ОЦІНКА

    НДТ, пропонованих до впровадження) технологій, комплексів машин і обладнання, задіяних при виробництві сільськогосподарської

    продукції (рис. 6).

    В = Впею - Bba.se = (х | ВАпею + у | Вепеу / + г | В5пеі?) - (х | ВдЬаБе + у | BQba.se + г | В5ЬаБе)

    (3)

    де В - комплексний показник; Bba.se-значення критерію негативного впливу для базових технологій, комплексів машин і обладнання; Впеж - значення критерію негативного впливу для нових технологій, комплексів машин і обладнання.

    base

    РОЗРАХУНОК КРИТЕРІЇВ

    НЕГАТИВНОГО впливу на навколишнє середовище ДЛЯ ПРІМЕНЯТЕМИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ

    ВА

    Нд

    BS

    ОБГРУНТУВАННЯ ВАГОВИХ КОЕФІЦІЄНТІВ

    У base = [х - В А base + у Bcbase + z | Bsbase)

    4 'new

    РОЗРАХУНОК КРИТЕРІЇВ ва

    НЕГАТИВНОГО впливу на навколишнє середовище ДЛЯ ПРОПОНОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ

    Нд

    ВИРІШЕННІ BS

    ОБГРУНТУВАННЯ ВАГОВИХ КОЕФІЦІЄНТІВ

    Bnew - (х | BAnew + у • Bcnew + z | Bsnew)

    РОЗРАХУНОК КОМПЛЕКСНОГО ПОКАЗНИКА

    5

    В = Bnew -? base =

    = З * • ВДпе мг + у спінен w + z • У? New) -

    -(* | ВАЬа. Ie + y | Bcbc ise + z| Bsbase)

    Відповідає очікуваному результату

    Не відповідає очікуваному результату

    АНАЛІЗ І ОЦІНКА

    d

    КІНЕЦЬ

    Мал. 6 Порядок дії на 3 етапі «Довгостроковість» алгоритму

    Проводиться прогнозна оцінка наслідків від технологічних рішень з урахуванням оцінки стану навколишнього середовища.

    Якщо прогнозна оцінка входить діапазон значень відповідного екологічної стійкості природного середовища, перехід на блок «КІНЕЦЬ», а то й відповідає, перехід на блок «АНАЛІЗ І ОЦІНКА».

    На свинарському комплексі на 54000 голів одноразової змісту, що займається відгодівлею, за допомогою алгоритму обгрунтовано технологічне рішення по переробці гною після поділу на фракції методами пасивного компостування твердої фракції і тривалого витримування в закритих сховищах рідкої фракції. Дане технологічне рішення в умовах розглянутого підприємства дозволяє скоротити викиди в атмосферу на 23%, дифузну навантаження на водні об'єкти на 7%. При цьому питомі експлуатаційні витрати на переробку 1 тонни гною складуть 250 рублів [6 - 12]. висновки

    Розроблено порядок прогнозування негативного впливу на навколишнє середовище. Стійкість агроекосистем визначається комплексним критерієм, рівним різниці значень критеріїв негативного впливу на навколишнє середовище при базових (діючих на підприємстві) і нових (відповідних НДТ, пропонованих до впровадження) технологій, комплексів машин і обладнання, задіяних при виробництві сільськогосподарської

    продукції.

    Розроблено алгоритм формування технологій, комплексів машин і устаткування утилізації органічних відходів тваринництва, що забезпечує екологічну безпеку і стійкий стан природного середовища при виробництві сільськогосподарської

    продукції, що відображає взаємодію між блоками по підбору технічних засобів і обладнання. Алгоритм включає в себе наступну взаємопов'язану послідовність дій:

    ідентифікацію переліку джерел / подій, які можуть вплинути на стійкий стан природного середовища; аналіз ризиків наслідків впливів, обґрунтування діапазону можливих наслідків; оцінка значимості і уразливості природного середовища; оцінка довгострокових наслідків.

    В результаті апробації алгоритму на прикладі свинарського комплексу з поголів'ям 54000 голів сформована технологія переробки після поділу на фракції методами пасивного

    компостування твердої фракції і тривалого витримування в закритих сховищах рідкої фракції з комплексом технологічного обладнання.

    Сформована технологія в умовах розглянутого підприємства дозволить скоротити викиди в атмосферу на 23%, дифузну навантаження на водні об'єкти на 7% тим самим забезпечивши екологічно стійкий стан території, на якій розміщено підприємство, за умови, що в найближчій перспективі не буде збільшено поголів'я тварин.

    БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

    1. Оболдіна Г.А., Сечкова Н. А., Попов водокористування // Водне господарство А. Н., Поздіна Е. А. Методи оцінки Росії, 2014 року, № 2, С. 33-49. комплексного впливу технологій при

    2. Кондратьєв С.А., Брюханов А.Ю., Терехов А.В. Структура поверхні водозбору як визначальний фактор біогенного навантаження на водойму (за даними математичного моделювання) // Питання географії. 2018. №145. С. 89-108.

    3. Кесорецкіх І. І., Зотов С. І. Методика оцінки вразливості природних комплексів до антропогенних впливів. Вісник Балтійського федерального університету ім. І. Канта. Серія: Природні і медичні науки. 2012. №1. С. 51-57.

    4. Брюханов А.Ю., Козлова Н.П., Васильєв Е.В., Шалавін Є.В. Рекомендації щодо визначення найкращих доступних технологій для інтенсивного тваринництва Російської Федерації (на прикладі СЗФО) (Під ред. А.Ю. Брюханова). СПб .: ІАЕП. 2016. 88 с.

    5. Шалавін Є.В., Васильєв Е.В., Уваров Р.А., Обломкова Н.С., Фрейдкін І.А. Методичний підхід до визначення критеріїв оцінки негативного впливу тваринницького комплексу на навколишнє середовище // Технології та технічні засоби механізованого виробництва продукції рослинництва і тваринництва. 2019. № 2 (99). С. 260-269.

    6. Васильєв Е.В. Підвищення еколого-економічної ефективності процесу використання рідкого органічного добрива шляхом автоматизованого вибору раціональних варіантів технологій транспортування і внесення в умовах північно-західного регіону // Вісник Всеросійського науково-дослідного інституту механізації тваринництва. 2013. №4 (12). С.127-133.

    7. Брюханов А.Ю. Методи проектування та критерії оцінки технологій утилізації гною, посліду,

    забезпечують екологічну

    безпека: дис ... докт. техн. наук. СПб: СПбГАУ. 2017. 440 с.

    8. Васильєва Н.С., Воробйова Є.А., Мінін В.Б., Васильєв Е.В. Аналіз стану гноєсховищ Ленінградської області // Технології та технічні засоби механізованого виробництва продукції рослинництва і тваринництва. 2019. № 3 (100). С. 179-187.

    9. Брюханов А.Ю., Шалавін Є.В., Воробйова Є.А., Васильєва Н.С., Мінін В.Б Екологічний стан тваринництва і птахівництва Ленінградської області // Технології та технічні засоби механізованого виробництва продукції рослинництва і тваринництва. 2019. № 3 (100). С. 121-130.

    10. Кіров Ю.А. Підвищення ефективності процесу поділу гнойових стоків свинарських ферм і комплексів на фракції вдосконаленням способів і технічних засобів: автореф. дис. ... д-ра техн. наук. Саратов: ФГБОУ ВПО «Саратовський державний аграрний університет ім. Н.І. Вавилова ». 2013. 42 с.

    11. Ерк А.Ф., Судаченко В.Н, Тимофєєв Є.В., Размук В.А. Методи підвищення ефективності використання електричної енергії в тваринництві // Технології та технічні засоби механізованого виробництва продукції рослинництва і тваринництва. 2016. -№ 89. С.23-32.

    12. Судаченко В.Н., Ерк А.Ф., Тимофєєв Є.В., Вибір варіанту енергопостачання об'єктів сільгоспвиробництва за економічними критеріями // Технології та технічні засоби механізованого виробництва продукції рослинництва і тваринництва. 2017. № 92. С. 43-48.

    REFERENCES

    1. Oboldina G.A., Sechkova N. A., Popov A. N., Pozdina E. A. Metody otsenki kompleksnogo vozdeistviya tekhnologii pri vodopol 'zovanii [Methods for assessing the integrated impact of technologies in water management]. Vodnoe khozyaistvo Rossii, 2014. N 2 33-49. (In Russian)

    2. Kondratev S.A., Briukhanov A.Yu., Terekhov A.V. Struktura poverkhnosti vodosbora kak opredelyayushchii faktor biogennoi nagruzki na vodoem (po dannym matematicheskogo modelirovaniya) [The land surface structure of the catchment area as the determining factor of the nutrient load on the waterbody (according to mathematical modelling]. Voprosy geografii. 2018. N145. 89108. (In Russian)

    3. Kesoretskikh I. I., Zotov S. I. Metodika otsenki uyazvimosti prirodnykh kompleksov k antropogennym vozdeistviyam [Methodology of assessment of natural complexes sensitivity to anthropogenic impact] Vestnik Baltiiskogo federal'nogo universiteta im. I. Kanta. Seriya: Estestvennye i meditsinskie nauki. 2012. N1. 5157. (In Russian)

    4. Briukhanov A.Yu., Kozlova N.P., Vasilev E.V., Shalavina E.V. Rekomendatsii po opredeleniyu nailuchshikh dostupnykh tekhnologii dlya intensivnogo zhivotnovodstva Rossiiskoi Federatsii (na primere SZFO) (A.Yu. Bryukhanov (Ed.) [Recommendations and requirements how to identify the BATs for intensive livestock farming (for the North-West Federal District in particular) ] Saint Petersburg: IEEP, 2016. 88. (In Russian)

    5. Shalavina E.V., Vasilev E.V., Uvarov R.A., Oblomkova N.S., Freidkin I.A. Metodicheskii podkhod k opredeleniyu kriteriev otsenki negativnogo vozdeistviya zhivotnovodcheskogo kompleksa na okruzhayushchuyu sredu [Methodological approach to determining the assessment criteria of the negative environmental impact of livestock complexes].

    Tekhnologii i tekhnicheskie sredstva mekhanizirovannogo proizvodstva produktsii rastenievodstva i zhivotnovodstva. 2019. N 2 (99). 260-269. (In Russian)

    6. Vasilev E.V. Povyshenie ekologo-ekonomicheskoi effektivnosti protsessa ispol'zovaniya zhidkogo organicheskogo udobreniya putem avtomatizirovannogo vybora ratsional'nykh variantov tekhnologii transportirovki i vneseniya v usloviyakh severo-zapadnogo regiona [Increasing environmental and economic efficiency of the process of the use of liquid organic fertilizer through automated choice of rational choices of transportation technologies and and making in the North-West region]. Vestnik Vserossiiskogo nauchno-issledovatel'skogo instituta mekhanizatsii zhivotnovodstva. 2013. N4 (12). 127-133. (In Russian)

    7. Briukhanov A.Yu. Metody proektirovaniya i kriterii otsenki tekhnologii utilizatsii navoza, pometa, obespechivayushchie ekologicheskuyu bezopasnost ': dis ... dokt. tekhn. nauk [Designing methods and assessment criteria of technologies for utilisation of farm animal / poultry manure ensuring the environmental safety. DSc (Engineering) Diss.]. Saint Petersburg: SPbGAU. 2017. 440. (In Russian)

    8. Vasileva N.S., Vorobyeva E.A., Minin V.B., Vasilev E.V. Analiz sostoyaniya navozokhranilishch Leningradskoi oblasti [Survey of manure storages in Leningrad Region]. Tekhnologii i tekhnicheskie sredstva mekhanizirovannogo proizvodstva produktsii rastenievodstva i zhivotnovodstva. 2019. N 3 (100). 179-187. (In Russian)

    9. Bryukhanov A.Yu., Shalavina E.V., Vorobyeva E.A., Vasileva N.S., Minin V.B Ekologicheskoe sostoyanie zhivotnovodstva i ptitsevodstva Leningradskoi oblasti [Livestock and poultry farming in Leningrad Region in terms of their environmental impact]. Tekhnologii i tekhnicheskie sredstva

    mekhanizirovannogo proizvodstva produktsii rastenievodstva i zhivotnovodstva. 2019. 3. N 3 (100). 121-130. (In Russian)

    10. Kirov Yu. A. Povyshenie effektivnosti protsessa razdeleniya navoznykh stokov svinovodcheskikh ferm i kompleksov na fraktsii sovershenstvovaniem sposobov i tekhnicheskikh sredstv: avtoref. dis. ... d-ra tekhn. nauk [Improving the efficiency of the separation process of manure from pig farms and complexes into fractions by upgrading the methods, machines and equipment. Author's summary of Cand. Tech. Sci. Thesis]. Saratov: Saratov State Agrarian University named after N.I. Vavilov. 2013. 42. (In Russian)

    11. Erk A.F., Sudachenko V.N, Timofeev E.V., Razmuk V.A. Metody povysheniya

    effektivnosti ispol'zovaniya elektricheskoi energii v zhivotnovodstve [Methods to increase the efficiency of electric power use in livestock farming]. Tekhnologii i tekhnicheskie sredstva mekhanizirovannogo proizvodstva produktsii rastenievodstva i zhivotnovodstva, 2016. N 89. 23-32. (In Russian)

    12. Sudachenko VN, Erk AF, Timofeev EV, Vybor varianta energosnabzheniya ob "ektov sel'khozproizvodstva po ekonomicheskim kriteriyam [Selection of power supply options for agricultural production facilities by economic criteria]. Tekhnologii i tekhnicheskie sredstva mekhanizirovannogo proizvodstva produktsii rastenievodstva i zhivotnovodstva. 2017 . N 92. 43-48. (In Russian)

    УДК 631.95 Б01 10.24411 / 0131-5226-2019-10220

    ВПЛИВ ФЕРМИ ВРХ НА ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ ФОСФОРОМ М.В. Васильєв, канд. с.-г. наук

    Інститут Агроінженерний і екологічних проблем сільськогосподарського виробництва - філія ФГБНУ ФНАЦ ВІМ

    Аналіз впливу ферми на забруднення фосфором річки Луга проводився в 2019 році на території великого сільськогосподарського підприємства молочного напряму, розташованого в Лужском районі Ленінградської області. Мета дослідження полягає в отриманні даних про вплив стічних вод з території тваринницької ферми на вміст фосфору в водотоке меліоративної канави. Отримані дані показали залежність вмісту фосфору у воді від відстані, пройденого стоками від джерела забруднення, а також здатність води до самоочищення від сполук фосфору. Так, зниження вмісту фосфору на відстані 110 метрів від випуску стічних вод з території ферми становила від 38,2% (проба, відібрана 08.07.2019) до 87,9% (проба від 29.08.2019). На відстані 285 метрів від випуску стічних вод вміст фосфору знижувався на величину від 61,8% (проба від 08.07.2019) до 98,1% (проба від 26.09.2019).

    Ключові слова: фосфор, забруднення водотоку, дифузна навантаження.

    Для цитування. Васильєв М.В. Вплив ферми ВРХ на забруднення водних об'єктів фосфором // Технології та технічні засоби механізованого виробництва продукції рослинництва і тваринництва. 2019. № 4 (101). З 132-137.


    Ключові слова: ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА / МАШИННІ ТЕХНОЛОГІЇ / гноєсховищ / СІЛЬСЬКА ТЕРИТОРІЯ / СТІЙКІСТЬ

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити