Вивчено питання фіторемедіаціі грунтів після внесення в якості органомі-ральним добрива осаду стічних вод (ОСВ). В ході проведення експериментальних-та в умовах 2-річного вегетаційного досвіду встановлено, що рослини білої гірчиці володіють високим коефіцієнтом біологічного поглинання до ис-слідувати групі важких металів, найактивніше рослини поглинають з ґрунту цинк.

Анотація наукової статті з екологічних біотехнологій, автор наукової роботи - Постніков Д. А., Ромодіна Л. В., Кузнєцов С. В., Щербаков А. Ю.


Questions of soil phytoremediation after sewage sediment application into it as organomineral fertilizer were studied. During two year experiment it was established that Sin apis Alba plants possess high coefficient of biological absorbtion of the group of heavy metals studied, zinc absorbtion being most active.


Область наук:
  • екологічні біотехнології
  • Рік видавництва: 2005
    Журнал: Вісті Тімірязевськой сільськогосподарської академії

    Наукова стаття на тему 'Акумуляція важких металів рослинами білої гірчиці (Sinapis alba. L) при внесенні осаду стічних вод у ґрунт'

    Текст наукової роботи на тему «Акумуляція важких металів рослинами білої гірчиці (Sinapis alba. L) при внесенні осаду стічних вод у ґрунт»

    ?Известия ТСХА. випуск 3. 2005 рік

    УДК 632.931.1: 631.8: 631.582

    Акумуляція ВАЖКИХ МЕТАЛІВ РОСЛИНАМИ білої гірчиці (SINAPIS ALBA. L) ПРИ ВНЕСЕННЯ ОСАДУ стічних вод У ҐРУНТ

    Д.А. ПОСТНІКОВ, Л.В. Ромодіна, С.В. КУЗНЕЦОВ, А.Ю. ЩЕРБАКОВ * (Кафедра екології, кафедра агрономічної і біологічної хімії)

    Вивчено питання фіторемедіаціі грунтів після внесення в якості органомі-ральним добрива осаду стічних вод (ОСВ). В ході проведення експерименту в умовах 2-річного вегетаційного досвіду встановлено, що рослини білої гірчиці володіють високим коефіцієнтом біологічного поглинання до дослідженої групі важких металів, найактивніше рослини поглинають з ґрунту цинк.

    При технологічному процесі очищення стічних вод промислового і господарського-побутового типів на очисних підприємствах за останні 20-30 років утворилися величезні маси відходів у вигляді осаду стічних вод (ОСВ). Світове виробництво ОСВ оцінюється в 20 х Ю9 т / рік [16].

    Щорічно на очисних спорудах міст Росії утворюється понад 100 млн м3 осаду стічних вод. З цієї кількості лише 10- 15% піддаються обробці відповідно до сучасних екологічних вимог і ще менша частина (не більше 1,5%) утилізується [15].

    Всі види відходів після очищення стічних вод мають високий енергоречовинний потенціал і, безсумнівно, повинні розглядатися як поновлювані ресурси для отримання продукції [4].

    Одним із способів утилізації ОСВ є їх спалювання [10]. Слід зазначити, що спалювання осаду повністю виключає реціклін

    * ніес.

    сполук фосфору, азоту і калію, високий вміст яких, безсумнівно, представляє цінність для підвищення родючості грунтів з низьким вмістом основних поживних елементів.

    В даний час розроблено велику кількість способів обробки ОСВ, депонування або знищення, кожен з яких має свої переваги та вади, які визначаються місцевими умовами. Всі ці способи вимагають забезпечення високого ступеня зневоднення [11].

    Утилізація стабілізованого осаду представляє проблему насамперед через відсутність екологічно і економічно обгрунтованої технології для використання ОСВ в різних галузях народного господарства, існуючі способи утилізації знаходяться в стадії виробничих випробувань [15].

    При використанні ОСВ в якості добрив на підставі проведених досліджень відзначається,

    що після внесення осаду в дозі 120 т / га на 3-й рік зміст органічної речовини збільшується незначно - в середньому на 0,6% [6]. Органічне речовина осаду стічних вод має високу зольність, вважається, що в 1-й рік внесення розкладається 20 ~ 35% органічний субстанцій ОСВ [17].

    У дослідженнях, присвячених вивченню впливу внесеного осаду на показники родючості, показано, що нестабілізований ОСВ не здатний забезпечити тривале позитивне збільшення органічного вуглецю [2], після закінчення 5-річного терміну після внесення вміст органічної речовини практично повертається на колишнє значення до внесення [14].

    Найбільше значення застосування ОСВ в якості добрива набуває на грунтах з низьким вмістом азоту, доступного фосфору і калію, при низьких дозах внесення ОСВ (10-30 т / га) відзначається збільшення змісту в орному шарі основних елементів живлення в 2-2,5 рази [ 1, 8].

    У сільськогосподарському виробництві ОСВ не завжди можуть використовуватися як добриво Основними стримуючими факторами часто є незадовільні фізичні властивості ОСВ і підвищений вміст солей важких металів [12]. Так, при внесенні осадів стічних вод в орний шар чорнозему вилуженого відзначено збільшення валового вмісту важких металів (Cd, Pb, Сі, Zn, №). Вміст рухомого кадмію і нікелю зросла до рівня ГДК в верхньому шарі цочви. При внесенні ОСВ в дозах 80 і 100 т / га підвищився вміст цинку в зерні озимої і ярої пшениці до показників,

    небезпечних для здоров'я людини [6].

    Розробка ефективних способів зниження високого вмісту токсичних елементів в орному шарі ґрунту після внесення ОСВ є в даний час актуальним завданням і, безсумнівно, має практичне значення.

    Одним з екологічних прийомів підготовки ОСВ для використання в агросфері як добриво є фітосанація.

    Фітосанація, або фіторемедіа-ція - це обробіток спеціальних рослин, які витягують з грунту і концентрують у своїх тканинах важкі метали. При використанні цього прийому утворилася рослинну масу скошують і в подальшому утилізують (спалюють), а отриману золу використовують як вторинну сировину [5].

    Поглинання рослинами важких металів, що знаходяться в вигляді вільних іонів в грунтовому розчині і у вигляді обмінних катіонів з твердої фази грунту, а потім накопичення полютантів в вегетативній масі рослини може бути використано для очищення грунту від підвищених кількостей забруднювачів [3]. Так, в вегетаційних дослідах і проведених польових спостереженнях в зоні впливу підприємства кольорової металургії була виявлена ​​група рослин з відносно високим коефіцієнтом біологічного

    поглинання (КПБ) міді і нікелю. У числі цих рослин: салат зелений з КПБ міді і нікелю відповідно рівними 1,31 і 1,05; щавель - 0,58 і 0,78; костриця - 0,74 і 0,42; тимофіївка - 0,52 і 0,34 і багаття - 0,45 і 0,24.

    Найбільш перспективними при проведенні санації та детоксикації забрудненої дерново-підзолисті

    супесчаной грунту є амарант і редька олійна [12].

    Цікаві з екологічної точки зору результати були отримані при проведенні фітосанаціі грунту після внесення ОСВ за допомогою рокитника. За досліджуваний 3-річний період з пагонами рокитника з грунту вилучено таку кількість екзогенних металів, привнесених з опадами стічних вод: РЬ - 4,0-0,2%, Cd - 113,3-8,0%. Дані показники знижувалися в міру зростання доз внесення осадів стічних вод. В результаті проведених досліджень встановлено, що забруднені важкими металами грунту можна очищати, використовуючи рослини. Вирощування в цих умовах рокитника дає економічний і екологічний ефект. Цей процес, в разі високого вмісту важких металів у грунті, необхідно здійснювати протягом багатьох років [9].

    Очищення грунтів, грунтів в суміші з ОСВ від високотоксичного вмісту важких металів і інших поллютантов при вирішенні проблеми повторного використання відходів має величезне значення не тільки для екології міста, району, області, а й стає важливим економічним фактором у підвищенні родючості дерново-підзолистих грунтів, так як внесення місцевих ОСВ після проведеної фітосанаціі на спецполігонах або в господарствах економічно доцільніше, ніж закупівля і внесення різних мінеральних і органічних добрив.

    Метою наших досліджень було вивчення ефективності акумуляції важких металів із ґрунту рослинами білої гірчиці при різних дозах внесення ОСВ в умовах 2-річного вегетаційного досвіду.

    У завдання досліджень входило визначення:

    змісту агрохімічних показників грунту до і після внесення ОСВ за варіантами досвіду;

    динаміки вмісту важких металів (ТМ) (перший рік внесення ОСВ і в послідуючі) в грунті за варіантами;

    впливу зростаючих доз ОСВ на біометричні і фенологічні показники розвитку рослин;

    впливу різних доз ОСВ на продуктивність надземної частини рослин білої гірчиці;

    змісту ТМ в зеленій масі білої гірчиці в фазу цвітіння за варіантами досвіду в кожну ротацію;

    коефіцієнта біологічного поглинання (К6п) ТМ зеленою масою білої гірчиці.

    Матеріал і методика досліджень

    У досліді використовували стабілізований осад стічних вод очисних споруд м Істри. Хімічний склад ОСВ наведено в табл. 1.

    При вивченні фітосанаціі в варіантах досліду використовували білу гірчицю (Sin apis alba. L). Досвід був закладений в грунтовій культурі. Використовували дерново-підзолисті среднесуглинистая грунт, розрахунок доз внесеного осаду проводили по сухій масі в 3 варіантах: 1 - контроль (без ОСВ); 2 - (ОСВ 16,6г / кг); 3 - (ОСВ 33,2 г / кг).

    Зміст загального азоту, фосфору і калію в ОСВ склало: 2,12; 4,95 і 0,32% відповідно, методики визначення загальноприйняті.

    Повторність досліду 4-кратна. Досвід був закладений в судинах Міт-черліха, місткістю 5,2 кг повітряно-сухого ґрунту. Грунтові зразки відбирали і аналізували на

    4 1

    показник

    Таблиця 1

    Вміст важких металів (мг / кг) в ОСВ очисних споруд, 2002 р.

    Допустимий рівень по ГОСТ

    Методика випробувань

    результат

    1-я група

    2-я група

    Свинець Кадмій Мідь Цинк

    ААС ААС ААС ААС

    37,4 5,6 539,2 686,7

    250 15 750 1750

    500 30 1500 3500

    зміст 4 важких металів (Cd, РЬ, Сі, Zn) за варіантами після закінчення вегетації рослин 2, 3 і 4-го термінів посіву, кислото-розчинні форми металів визначали в витяжці 5 М НК08 (РД 52.18.191-89 МУ) атомно -абсорбці-онним аналізом, рухомі форми металів - в 1М СН3СООКН4 (РД 52.18.289-90 МУ).

    Число досвідчених рослин першій-ліпшій нагоді становило 20 шт. на посудину. Дворічний експеримент включав 4 терміну вегетації гірчиці білої. Біометричні спостереження здійснювали в фазу бутонізації, облік врожаю - в фазу цвітіння, після кожної ротації проводили перебивання судин.

    Результати та їх обговорення

    Після заповнення судин за схемою досвіду грунтом і сумішами грунту з ОСВ були відібрані зразки.

    Аналіз отриманих даних (табл. Дозволяє зробити висновок наступне: внесення ОСВ впливає на кислотність ґрунтового розчину, показник рН сольової витяжки змінився з 5,9 до 6,3, що, ймовірно,

    агрохімічні показники

    пов'язане з нейтралізуючу дію кальцийсодержащих компонентів ОСВ при внесенні в грунт.

    При внесенні за варіантами досвіду зростаючих доз ОСВ збільшився вміст органічної речовини в грунті з 1,5% в контрольному варіанті до 2,15% при максимальній дозі ОСВ. У своєму складі ОСВ мав високий вміст рухомих форм фосфору і калію, тому істотно збільшилися при його внесенні ці показники в порівнянні з контролем.

    При проведенні біометричних обліків за варіантами досвіду були отримані дані, що підтверджують здатність ОСВ покращувати показники ґрунтової родючості. Результати представлені в табл. 3.

    За результатами визначення лінійних розмірів рослин гірчиці білої слід зазначити, що, мабуть, в перші два тижні рос-2) та і розвитку після внесення ОСВ рослини (1-а ротація 2002 г.) відчувають фітотоксичної дію різних речовин, в т. Ч. і важких металів, але до початку фази цвітіння розвиток рослин

    Таблиця 2

    грунту за варіантами, 2002 р.

    Таблиця 3

    Вплив ОСВ на біометричні показники рослин в фазу бутонізації, 2002-2003 г.

    1-я і 4-я ротації 2-а ротація 3-тя ротація

    Варіант лінійні в% до лінійні в% до лінійні в% до

    розміри, см контролю розміри, см контролю розміри, см контролю

    22,9 26 14,9 32

    10,1 34

    65 123

    44,1 130

    20,2 24,9 21,4

    28,9

    123 37А

    106 34,4

    128 118

    Примітка. Тут і далі: чисельник - 2002 р .; знаменник - 2003 р (післядія).

    за варіантами вирівнялося, що, очевидно, пов'язано із закріпленням рухомих форм ТМ органічною речовиною грунту і одночасно стабілізуючою дією органічних сполук ОСВ. З великою часткою ймовірності можна також стверджувати, що антитоксичні дію ОСВ пов'язано із закріпленням рухомим фосфором мобільних катіонів металів. У 2-му і 3-му вегетаційного періоду білої гірчиці за результатами біометричних обліків не спостерігалося ознак токсичного дії, відзначена позитивна динаміка в збільшенні лінійних розмірів рослин у варіантах з ОСВ.

    За результатами біометричних спостережень в 3-м (2002 г.) і 4-м вегетаційного періоду (2003 рік) слід підкреслити, що токсичного впливу в варіантах з ОСВ

    не відзначалося. Досвідчені рослини в середньому по лінійним розмірам перевищували контроль на 20-26%.

    У фазу цвітіння рослин проводили скошування і облік урожаю сирої та сухої надземної маси. Результати представлені в табл. 4.

    Необхідно відзначити, що в середньому період вирощування гірчиці тривав 25-26 днів. На початку проведення експерименту нами була поставлена ​​задача вивчити можливість проведення вегетаційних досліджень по фітосанаціі з максимально можливим числом ротацій (посів, догляд, прибирання та перебивання судин) з тією метою, щоб розробити технологічну схему фітосанаціі на агроекологічному полігоні. 3-ю ротацію закінчили 13 вересня, між прибиранням 2-й і посівом 3-й ротації перерва в прийомі тривала 12 днів.

    Таблиця 4

    Урожайність надземної маси (г / посудину) білої гірчиці в фазу цвітіння по ротацій, 2002-2003 г.

    Варіант 1-я і 4-я ротації 2-а ротація 3-тя ротація

    сира суха в% до контролю сира суха в% до контролю сира суха в% до контролю

    1 64.2 44.3 7,8 44,8 7,8 68,9 11,2

    2 83,9 89,7 12,3 16,3 128 208 57,2 9,1 116 109,7 17,5 156

    3 70,8 90,1 10,7 17,2 111 220 58,7 9,4 120 121,3 19,4 173

    Це було зроблено з метою стабілізації можливого негативного впливу кореневих виділень білої гірчиці на схожість насіння.

    За результатами отриманих даних слід зазначити, що дози внесення ОСВ надавали стимулюючий вплив на динаміку зростання і розвитку гірчиці білої. У всіх варіантах з внесенням ОСО були отримані істотні надбавки продуктивності в порівнянні з контрольними рослинами.

    У варіантах з ОСВ найбільш продуктивними в 2002 р в 2-й і 3-й вегетаційний період були рослини 3-го варіанту. Цікаво відзначити, що в даному варіанті досягнуто максимальне значення врожайності в послідуючі 2003 р.

    При аналізі отриманих результатів за змістом ТМ у надземній масі рослин (табл. 5) нами відзначено, що рослини в варіантах з внесенням ОСВ сумарно за 3 вегетаційних періоду виносять

    важких металів більше, ніж в контролі. Рослини 3-го варіанту із внесенням високої дози ОСВ акумулюють свинцю на 66; кадмію - на 200; міді - на 90,5 і цинку - на 68,4% більше, ніж рослини в контролі.

    За результатами, представленими в табл. 5 по накопиченню рослинами білої гірчиці важких металів за вегетаційний період протягом 3 ротацій, слід зазначити, що у всіх варіантах з внесенням ОСО зростає сумарний винос важких металів. При визначенні ефективності поглинання ТМ рослинами розрахували коефіцієнт біологічного поглинання (К6п) як відношення змісту важкого металу в рослинному зразку до рухомий формі змісту даного металу в грунті перед дослідної ротацією.

    При оцінці К6п (табл. 5) необхідно зазначити, що рослини про-

    Таблиця 5

    Вплив ОСВ на утримання і винос ТМ рослинами білої гірчиці (Sinapis alba L.),

    2002 р.

    Ротація Зміст ТМ, мг / кг сух.масси Винос ТМ, мг / посудину

    РЬ КБП Cd КБП Сі КБП Zn КБП РЬ Cd Сі Zn

    Варіант 1

    1-я 3,00 - 1,16 - 7,40 - 64,40 - 0,03 0,01 0,07 0,62

    2-я 2,08 - 0,6 - 9,56 - 151,60 - 0,01 0,005 0,07 1,12

    3-тя 1,51 0,9 0,31 1,00 8,17 9,1 113,30 2,6 0,02 0,003 0,07 1,27

    I 6,6 - 1,53 - 25,13 - 329,3 Варіант 2 - 0,06 0,02 0,21 3,01

    1-я 3,36 - 1,42 - 8,90 - 100,40 - 0,04 0,02 0,11 1,23

    2-я 2,44 - 0,98 - 10,56 - 162,40 - 0,02 0,012 0,13 1,00

    3-тя 2,14 0,9 0,41 1,00 10,50 3,2 136,80 2,2 0,04 0,007 0,18 2,40

    I 7,9 - 2,01 - 29,96 - 399,60 - 0,08 0,04 0,31 4,62

    % До контролю 120 - 131,4 - 119,2 - 121,4 Варіант 3 - 133,3 200 148 153,5

    1-я 2,90 - 0,97 - 7,30 - 115,20 - 0,03 0,01 0,08 1,23

    2-я 2,34 - 0,67 - 16,12 - 165,60 - 0,02 0,01 0,12 1,24

    3-тя 2,67 0,8 0,48 1,07 10,34 2,3 134,30 2,3 0,05 0,01 0,20 2,6

    I 7,91 - 2,12 - 33,84 - 415,1 - 0,1 0,03 0,4 5,07

    % До контролю 120 - 138,6 - 113 - 126 - 166 300 190,5 168,4

    ладают здатність вибірково поглинати хімічні елементи. При високому вмісті токсикантів в кореневмісному шарі грунту у рослин може включатися механізм детоксикації, що складається в надходженні токсичних іонів в стійкі частини клітини.

    В результаті проведених розрахунків відзначено, що найбільше значення К6п по даній групі металів відзначено у рослин білої гірчиці по міді і цинку, а найменше - по свинцю і кадмію. Ймовірно, це пов'язано з тим, що іони міді і цинку менш токсичні, ніж свинцю і кадмію для рослин гірчиці білої. На підставі наведених у табл. 5 дані свідчать, що найбільш активно рослини білої гірчиці поглинають катіони (в порядку зростання): Cd, РЬ, Сі, Zn. Зі збільшенням вмісту важких металів у грунті акумулює здатність дещо знижується, але в цілому з підвищенням доз ОСВ формується потужна вегетативна маса, чим і пояснюється більш високий винос металів надземної масою білої гірчиці в 2-му і 3-му варіантах.

    У 2003 р була проведена завершальна ротація (вивчалося післядія ОСВ) білої гірчиці за варіантами досвіду (табл. 6).

    При аналізі результатів післядії опадів відзначено, що збільшення дози ОСВ (2-й, 3-й варіанти) не впливало токсичного впливу на рослини. відзначено по-

    ложітельная динаміка накопичення всіх досліджуваних металів в рослинах за варіантами досвіду. Найбільший коефіцієнт біологічного поглинання по міді і цинку за результатами розрахунків мали рослини 3-го варіанту. Ймовірно, в умовах вегетаційного досліду доза ОСВ 33,3 г / кг є порогової, після якої досвідчені рослини гірчиці почнуть випробовувати токсичний ефект від різних сполук, що містяться в осаді стічних вод.

    У порівнянні з контролем рослини в варіантах з дозами опадів виносили більше: Cd в 8 і 7 разів, Сі в 1,5 і 1,8 рази і Zn в 5 і 5,8 рази відповідно, т. Е. В умовах вегетаційного досліду відзначалася висока акумулює здатність білої гірчиці по відношенню до Cd і Zn. Слід зазначити, що накопичення свинцю в сухій масі рослин було також значним при дозі внесення ОСВ 33,2 г / кг.

    Безсумнівно, результати вегетаційних дослідів не можуть повністю розкрити всю повноту транслокации ТМ в рослинах, проте вони дають уявлення про можливості використання с.-г. культур, зокрема гірчиці білої, з метою фитомелиорации грунтів, забруднених важкими металами при внесенні підвищених доз осадів стічних вод.

    Результати визначення вмісту важких металів у грунті представлені в табл. 7. Аналіз по-

    Таблиця 6

    Зміст і винос ТМ рослинами білої гірчиці (післядія 2003 г.)

    Таблиця 7

    Зміст ТМ у грунті (мг / кг) за варіантами після 2, 3 і 4 термінів вегетації білої гірчиці, 2002-2003 г.

    різновид

    показник

    2/4 свинець 3 * 2/4 кадмій 3 * 2/4 мідь 3 * 2/4 цинк 3 *

    1,6 1,0 0,3 0,1 0,9 58,7 44,3

    0,08 10,2 0,04 0,31 0,56 8,2 8,3 63,5

    2 * 3 2.1 М 0,30 3,3 2,5 63,2 60,4

    1,8 10,0 0,1 0,36 1,2 14,2 38,2 75,0

    м 3 ^ 0,45 0,41 4,5 31 57,2 54,3

    2,0 11,2 0,38 0,5 1,4 20,4 41,45 93,7

    6,0 0,5 3,0 23

    1 2 3

    ПДКподв

    (2-а, 3-я вегетація) - чисельник рухомі форми, знаменник - валовий вміст.

    отриманих результатів дозволяє зробити висновок, що рослини білої гірчиці за 4 строку сівби в умовах 2-річного вегетаційного досвіду знижують вміст рухомих форм важких металів в грунті (контроль) і при внесенні в різних дозах немінералізованние зневодненого осаду стічних вод.

    Аналіз ґрунтових зразків 2003 р проводили тільки на вміст рухомих форм металів. Це було обумовлено тим, що за один термін вирощування після сезону 2002 року ми не очікували одержання істотних відмінностей по валовому вмістом важких металів в грунті, як це було зазначено після проведення 3 ротацій в 2002 р при аналізі результатів, представлених в табл. 2 і 7.

    На підставі отриманих результатів вмісту рухомих форм важких металів після завершального 4-го вегетаційного періоду слід відзначити, що по всіх варіантах простежується позитивна динаміка зниження вмісту рухомих форм аналізованих металів в грунті. Ймовірно, це пов'язано з двома незалежними процесами - з одного

    боку, можливо закріплення органічною речовиною грунту рухомих катіонів важких металів, а з іншого - і це найбільш суттєво - з фітоекстракці-їй рухомих форм важких металів із ґрунту рослинами білої гірчиці.

    висновок

    Проведені дослідження з гірчицею білою в умовах вегетаційного досліду підтверджують відомості з наукових джерел про можливість практичного використання рослин для санації територій, забруднених різними поллютантами. Посіви гірчиці білої найбільш оптимально підходять для вивчення ефективності фітосана-ції грунту при внесенні різних доз ОСВ з метою екологічного обґрунтування рециклінгу відходів в агросфері, т. К. Це рослина відрізняється коротким терміном вегетації, швидким збільшенням продуктивності та інтенсивним поглинанням важких металів.

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Аналіз існуючого стану, оцінка регіональних особливостей і прогноз сільськогосподарського використання опадів Московських станцій аерації в господарствах Московської області / За редакцією акад. ВАСГНІЛ

    Мілащенко Н. 3 .: ВАСГНІЛ, 1989. - 2. їм рокитника / Зб. праць 4 з'їзд поч-Андронова Л.А. Еколого-агрохімічна воведов. Меліорація грунтів, 2004. - 10. оцінка застосування осадів стічних вод Пііртола Л. Обробка мулів // 4-й і компостів на основі кори і лігніну міжнародний конгрес «Вода: еколо-прі вирощуванні сільськогосподарських гия і технологія», Екватек-2000. 30 травня-рослин на дерново-підзолисті поч- 2 червня 2000 р .: Тез. доп. М., 2000. С. 561 - ве // Автореф. канд. дис. М., 2002. - 3. 562. - 11. пупирь Є.І. Сучасні Галіулін Р. З., Галіуліна P.P. Профілак- методи ило видалення, зневоднення тика забруднень ландшафтів ТМ: фі і депонування осадів стічних вод / торемедіація стічних вод / / Агрохі- Є.І. Пупирь, А.С. Шеломков, Б.А. Вай-мія, 1999. № 3. С. 84-91. - 4. Додолі- сфельд і ін. // 4-й міжнародний кон-на В.Т., Мерзла Г.Є. Екологічні ме прогрес «Вода: екологія і технологія», Ек-тоди використання відходів // дости- ВАТЕК-2000: Тез. доп. (30 травня - 2 червня вання науки і техніки, 2000. № 11. 2000 р.) М., 2000. С. 568-569. - 12. Тарас. 78-79. - 5. Душенко В. Раскін І. сова С.І., Комарова Н.А. Фітореабілі-Фітомерідіація - зелена революція тація грунтів, забруднених бесподстілоч-в екології // Хімія і життя 21 століття, ним гноєм // Бюлетень ВІУА, 2000., 1999. № 11-12. С. 48-49. - 6. Касаті- № 113. С. 18-21. - 13. Чеботарьов Н.Т. ков В.А., Касатикова С.М., Шабардіна Н.П. Вплив осадів стічних вод на плодо-агроекономічний і технологічні родіе дерново-підзолисті ґрунти (Поза-аспекти виробництва та застосування сеніе під картоплю та ячмінь) // Хі-органічних добрив з міських від- мія в сільському господарстві, 1997. № 6. ходів / / Зб. праць ВНІПТІОУ, 1999. С. 18-19. - 14. Юмвіхозе Е. Еколого-Вип. 2. С. 190-196. - 7. Кузин Е.Н., Гри- біологічна оцінка використання шин Г. Е. Проблема важких металів осадів стічних вод в якості добрива-прі використанні осаду стічних вод ня // Автореф. канд. дис. М., 1999. - як добрива // Родючість, 2003. № 6. 15. Яковлєв С.В. Обробка і утилізовано-С. 23-24. - 8. Максаков В.І. Еко- ція опадів виробничих стічних чна ефективність спользование вод / С.В. Яковлєв, Л.С. Волков, Ю.В. По-осадів стічних вод // Агрохімічес- нейронів, В.Л. Волков. - М .: Хімія, 1999. - кий вісник, 2000. № 3. С. 27-28. - 9. 16. Alloway В. J., Jackson A.P./j The sci. Мажайскій Ю.А., Баран С., Кживи Е. of total environm, 1991. Vol. 100. P. 151-та ін. Фітосанація грунтів, забруднених 176. - 17. Putman S., Houch C., Gallier W. // важкими металами, з использовани- Civ. Eng. (USA), 1989. № 3. P. 60-62.

    SUMMARY

    Questions of soil phytoremediation after sewage sediment application into it as organomineral fertilizer were studied. During two year experiment it was established that Sin apis Alba plants possess high coefficient of biological absorbtion of the group of heavy metals studied, zinc absorbtion being most active.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити