У даній роботі обгрунтована необхідність створення нормативних документів за оцінкою якості соломи і волокна льону олійного. На основі проведених досліджень встановлено відмінності в морфологічному, анатомічну будову, хімічний склад і фізико-механічні характеристики стебел соломи і волокна льону олійного в порівнянні з стеблами соломи і волокном льону-довгунця. В результаті проведених експериментальних досліджень визначені показники якості стебел соломи і волокна льону олійного, які можна буде ввести в нові технічні умови для оцінки якості стебел соломи і волокна льону олійного.

Анотація наукової статті по сільському господарству, лісовому господарству, рибному господарству, автор наукової роботи - Горач О.А., Круглий Д.Г., Бартків Л.Г.


RELEVANCE OF THE DEVELOPMENT OF REGULATORY DOCUMENTS ON A STALK OF STRAW AND OIL FLAX FIBERS

This paper shows the need to establish regulations for assessing the quality of the straw and fiber flax. On the basis of studies marked differences in morphology, anatomy, chemical composition and physical and mechanical properties of straw and fiber flax stems in comparison with straw stems and fiber flax. As a result of experimental studies identified quality indicators stalk of straw and flax fibers, which could be introduced to the new technical specifications for assessing the quality of the straw stalks and fiber flax.


Область наук:
  • Сільське господарство, лісове господарство, рибне господарство
  • Рік видавництва діє до: 2016
    Журнал: Вісник Херсонського національного технічного університету

    Наукова стаття на тему 'АКТУАЛЬНІСТЬ РОЗРОБКИ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ НА стеблини соломи І ВОЛОКНО льону олійного'

    Текст наукової роботи на тему «АКТУАЛЬНІСТЬ РОЗРОБКИ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ НА стеблини соломи І ВОЛОКНО льону олійного»

    ?УДК 677.11.021

    О.О. ГОРАЧ, Д.Г. Круглий

    Херсонський нащональній техшчній ушверсітет

    Л.Г. БАРТК1В

    ДП «Херсонстандартметролопя»

    АКТУАЛЬН1СТЬ розробка нормативно ДОКУМЕНТ1В НА стеблини соломи ТА ВОЛОКНО Льоня ОЛ1ЙНОГО

    У данй роботi обтрунтовано необхгдтсть создания нормативних документгв з оцткі якостг соломи та волокна льону олйного. На основi проведених доИджень встановлен вiдмiнностi у морфологiчнiй, анатомiчнiй будовi, хiмiчному складi та фiзіко-механiчного характеристиках стебел соломи й волокна льону олйного порiвняно 3i стеблини соломи та волокном льону-довгунця. У результатi проведення експериментального до ^ джень візначенi показатели якостi стебел соломи льону олйного, яю можна буде ввести до Нових техтчніхумов для ощнкі якостi стебел соломи та волокна льону олйного.

    Ключовi слова: льон олшній, стебла соломи, волокно, норматівш документи.

    О. А. ГОРАЧ, Д.Г. КРУГЛИЙ

    Херсонський національний технічний університет

    Л. Г. БАРТКІВ

    ДП «Херсонстандартметрологія»

    АКТУАЛЬНІСТЬ РОЗРОБКИ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ НА стеблини соломи І

    ВОЛОКНО льону олійного

    У даній роботі обгрунтована необхідність створення нормативних документів з оцінки якості соломи і волокна льону олійного. На основі проведених досліджень встановлено відмінності в морфологічному, анатомічну будову, хімічний склад і фізико-механічні характеристики стебел соломи та волокна льону олійного в порівнянні зі стеблами соломи і волокном льону-довгунця. В результаті проведених експериментальних досліджень визначені показники якості стебел соломи та волокна льону олійного, які можна буде ввести в нові технічні умови для оцінки якості стебел соломи та волокна льону олійного.

    Ключові слова: льон олійний, стебла соломи, волокно, нормативні документи.

    O.O. GORACH, D.G. KRUGLUY

    Kherson National Technical University

    L.G. BARTKIV

    Khersonstandardmetrology

    RELEVANCE OF THE DEVELOPMENT OF REGULATORY DOCUMENTS ON A STALK OF

    STRAW AND OIL FLAX FIBERS

    This paper shows the need to establish regulations for assessing the quality of the straw and fiber flax. On the basis of studies marked differences in morphology, anatomy, chemical composition and physical and mechanical properties of straw and fiber flax stems in comparison with straw stems and fiber flax. As a result of experimental studies identified quality indicators stalk of straw and flax fibers, which could be introduced to the new technical specifications for assessing the quality of the straw stalks and fiber flax.

    Keywords: oil flax, straw, stalks, fiber, technical document.

    постановка проблеми

    Останшм часом в Укра! Ш та в свт особливо! актуальносп набувае харчування комплексного использование льону олшного. З 2002 року по тепершнш годину спостертаеться тенденщя до збшьшення его поавніх площ. Шдтвердженням цього е стабшьній Попит на Сайти Вся та висока доходшсть насшня.

    Льон олшній Належить до експортно культур. ОБСЯГИ его внутршніх! переробки е незначна. щор1чно експортуеться понад 30 тис. т насшня ще! культури. Основними покупця укра! Нського льону е Бельп, Польща, Литва, Шмеччіна, 1тал1я. У кра! Нах Свросоюзу з цього насшня шгенсівно розпочалось виробництво довол1 широко! гами продукпв, фармпрепарапв та бюлопчно-активних Речовини. Льон - важліва л1карська рослина. Лляну олш Використовують в д1етічному харчуванш Хворов з порушеннях жирового обмшу, атеросклерозом, шем1чною хвороби серця, мозком, гшертошчною хвороби, цукровий д1абетом та багатьох ш. [1].

    Доброяшсну олш широко Використовують у багатьох галузь промісловосп: у лакофарбовш для виготовлення натурально! ол1фі, лак1в, емалей, р! зних фарб для пвдводніх Робщ електротехшчнш, аиацшнш, автомобшьнш, суднобуд! внш, ліварнш, металообробнш та ш., а такоже у міловаршш, медичні! Лляна ол1я незамшна при віробніщга лггограф! Чних фарб, лшолеуму, клейонкі, непромокальніх тканин. 1нколі св1жу лляну олш в натуральному вигляд! Використовують для харчування [2].

    Ввдході олшніцького виробництва макуха та шрот - цшній концентрованій корм, что мютіть до 1,2 кормових одиниць, 31-38% перетравного протешу та около 9% жиру. За кормовими якости сто! Ть ВШ вищє шшіх рослин, тому что легко засвоюеться тварин [3].

    Зростання тенденцп збвдьшення площ пос1в1в в держав ПВД Дану культуру Вимагаю поиска шлях1в использование Стеблових! части, так як на Данії годину І спалюють або отримуються волокно з соломи.

    Ефектівнють виробництва продукції становить з льону олшного обумовлена ​​сшвввдношенням І соб1вартосп та цші реал1зацп. У 2014-2015 рр. спостер1галося Значне коливання щн на насшня льону. Если на качана сезону его закуповувалі по 4 тис. грн / т, то на качану лютого варпсть насшня пвдвіщілася до 10 тис. грн / т. Такий стан справ обумовлення здеб1льшого девальващею грівш. Разом з тим, цші на насшня льону олшного значний перевіщують варпсть насшня шшіх олшніх культур [4].

    В условиях розвитку м1жнародно! торпвл! 1 спорвдненіх від1в д! Яльносп, устх легко !, як 1 шшіх галузь промісловосп на зовшшньому 1 внутршніх ринках повнютю Залежить ВВД того, настшькі продукщя ввдповвдае стандартам якосп. Тому проблема забезпечення 1 пвдвіщення якосп льонопродукцп актуальна для вах кра! Н, льоносшчіх господарств та переробніх пвдпріемств. На сьогодшшнш день одержаний вісокояк1сного волокна! З впчізняно! ' сировини, тако! як льон олшній, Пожалуйста Було б прідатне для использование у промісловосп - важліве завдання для сучасности! переробно! Галузь! Ресурсозбер1гаюч1 технолог !! вирощування льону ол1йного у поєднаності! з процесом первинного! переробки соломи матіме Широке Впровадження за умови, що бере еколопчно чисто !, вісокояшсно! трести на льоніщ! та одержуваного з нє! волокна, Пожалуйста б ввдповвдало Вимоги вторинно! переробки. Тому важлівім завдання для переробно! галуз1 Укра! ня создания нормативних докуменпв для оцшкі якост1 стебел соломи та волокна льону олшного, что дозволити розшіріті СФЕРИ! застосування ц1е! культури в р1зніх галузь промісловост1.

    Аналiз останшх досл1джень i публiкацiя

    Проведень анал1з л1тературніх джерел засв1дчів, что харчування использование льону ол1йного прід1ляеться велика увага в усьому св1т1, но щ досл1дження спрямован1 в основном на переробку насшня. Лише незначна квдькють робгг Присвячую переробц1 стебел соломи льону олшного на волокно [5]. У результат! дослвджень, проведених ввдомімі укра! нськімі та ріс! йськімі науковця Л.А. Чурсшою, Г.А. Т! Хосовою, Н.М. Федосова та! Х заруб! Жнімі колегами Було встановлен, что солома льону олшного прідатна для Отримання целюлозовмюніх матер! Ал1в.

    У лабораторні! Ях ХНТУ оц! Нку якосп стебел соломи льону ол! Йного та готово! продукці! з них здшснювалі с помощью чінніх ДСТУ для льону-довгунця та бавовняного волокна, что Е не закликам коректний [6]. Проведено! дослвдження з Вивчення морфолопчно! ', анатомчно! Будови, х! м! чного складу, ф! Зіко-мехатчніх характеристик стебел соломи та волокна льону олшного дозволили Встановити основт ввдмшносп ще! рослини ВВД стебел! волокна льону-довгунця та бавовніку, а такоже візначіті т! показатели якост !, як! б могли стати основою для создания нормативних докуменпв на Цю сировини.

    Формулювання мети дослвдження

    Передумови для розробки нормативних докуменпв на стебла соломи та волокно льону олшного е бвдьш Глибоке дослвдження анатом! Чно !, морфолог! Чно! Будови й х! м! чного складу льону олшного та льону-довгунця. Знаючи морфолог! ЧНУ будову стебел, можна з Певного достов! Рнютю прогнозуваті врожайності! Сть волокна та его якюш показатели. Тому метою дослвдження е визначення основних характеристик стебел! волокна льону ол! йного, на якіх базуеться розроблення нормативних докуменпв на Цю сировини.

    Викладення основного матерiалами досл1дження

    В! Тчізняною селекц! Нею Було Створено ряд вісокопродуктівніх сорт! В для посушлівіх умів твдня Укра! Ні. Взяття напрямок на Розширення сел! В! В льону олшного можна поясніті тім, что ринок насшня ще далеко не Наповнення, навпаки, цею товар у дефщіп. Его купують в! Тчізнян! ЛАКОФАРБА! п! дпріемства, но найголовн! ш! споживач! - усе ж таки м! Жнародн! тренді. Купуючі товарне нас! Ння, Рамус звертають лишь на нас! Ння.

    Передумови для розробки нормативних докуменпв на стебла соломи та волокна льону олшного е бвдьш Глибоке дослвдження анатом! Чно !, морфолопчно! Будови та х! м! чного складу льону олшного та льону-довгунця. Знаючи морфолопчну будову стебел, можна візначіті в питань комерційної торгівлі межах урожайшсть волокна та яшсну его характеристику, а такоже візначіті ф! Зіко-мехашчш показатели як! б можна Включити до нормативних докуменпв.

    Стебла льону олшного практично НЕ Використовують НЕ зважаючі на ті, что в свт вiдомi технологи з полного использование стебел ще! групи льону для виробництва будiвельних плит, композитних матерiалiв, котробрікепв, шпагату, вiрьовок, нетканих текстильних виробiв, ефiрiв целюлози, паперу, теплоiзоляцiйніх матерiалiв. Комплексне использование стебел i насшня льону олшного, як сввдчіть свгговій Досвiд, пiдвіщіть продуктівнiсть ще! культури, дасть можливiсть наповніті ринок Украши новімі екологiчно чистими целюлозомiстнімі матерiалами.

    Стебло е продуктивною частина льону. Розрiзняють Загальну та технiчних довжина стебла. Перша вімiрюеться вiдстанню вщ мiсця крiплення сiм'ядольніх листочків до верхiвкі найвищу розмщено! у суцвгтп коробочки, друга-вiд мiсця кршлення сiм'ядольніх листочків до качана розгалуження суцвiття.

    Сл1д зауважіті, что м1ж двома групами льону спостерiгаеться велика рiзніця за Довжина та товщина стебла.

    Вщомо, что волокно з бiльш скроню Показники якосп отримуються з бшьш тонких стебел. Стебла льону з дiаметром 1,1 - 1,3 мм вважаються тонкими, если! Х довжина перевищуе 80 - 85 см, i Товсте, если! Х довжина ставити 50 - 55 см, а дiаметр - 1,3 - 1,5 мм. Стебла льону олшного при середнш техшчнш довж 44 см ма ють дiаметр у середнш частинi 1,3 мм, а отже е Товста. У льону-довгунця довжина техтчно! части стебел змiнюеться в межах 60-90 см, а товщина - 0,8-1,2 мм, тому! х ввдносять до тонкостебельних [7]. Ця рiзніця зумовлюе значення таких показнішв, як мікл1сть та зб1жістють.

    Ввдношення товщина стебла до его довжина назівають збiжістiстю. Много дослвднішв показали, что міклiсть та збiжістiсть характеризують к1льк1сно та як1сно шльшсть волокна у стеблах. Анатомiчна будова стебла значний мiрою Залежить ВВД его зовнiшнiх властівостей: загально! та техтчно! Довжина, его товщина, міклосп (ввдношення довжина до товщина), довжина РОЗГАЛУЖ! части, кольору стебла, ступенів розвитку Коренево! системи ТОЩО. Високий вмiст деревини в стеблах вплівае на Пітом вмют у них волокна, тому в стеблах, что ма ють широкою поперечною перерiз, вмют волокна менший порiвняно з тонкими стеблами.

    За зовшшньою формою стебла можна візначіті як1сть волокна, Пожалуйста метиться в ньом. у результату дослвджень встановлен, что луб'янi тиснуть льону-довгунця складаються з бiльш Довгих клггін, а це зумовлюе! х скроню пітому мiцнiсть. Довгi та тоншi елементарнi волокна забезпечують велику поверхню взаемного зiткнення, за рахунок чого мiцнiсть технiчний волокна шдвіщуеться. Мiцнiсть спайок, у свою черга, покладах вiд хiмiчного складу склеюючіх Речовини, тобто пектину й лігану. Лiгнiн збiльшуе мiцнiсть спайок, а отже, i технiчних волокна. У льону олшного довжина елементарних волокон менше, ШЖ у льону-довгунця, тому ВШ характеризуєте високим ступенів одерев'яншня технiчний волокна, что значний мiрою обумовлено цементуючім Вплив лiгнiну, а у льону-довгунця з вщносно довгими елементарних волокнами - завбільшки поверхш взаемного зггкнення волокон, тобто! х довжина та тониною [8].

    Крiм того, волокно з рiзних зон стебла суттево вiдрiзняеться за хiмiчнім складом. Найбiльш к1льк1сть л1гшну, як вiдомо, яка містить у волокш, отриманий з гузірево! части. Крiм того, Виявлено тенденцiю до зниженя вмiсту пектинових Речовини ВВД верх1вкі до Гузир. Максимальним вмiстом целюлози характеризуєте середня частина, а мшмальнім - Гузир.

    Вiдмiннiсть, льону-довгунця ВВД льону олiйного віявляеться НЕ плькі у зовнiшнього виглядi, но травні й глибші пояснення. Бiльш галузістій ​​та нізькорослій льон ол1йній значний вiдрiзняеться вiд вісокорослого тонкого та слабо розгалуженого льону-довгунця. Волокна льону-довгунця розмщеш правильно окресленості широкими та ввдносно глибокими тиснуть (томиться на увазi Глибина в радiальному напрямку на поперечному зрiзi). Окремi волокна ма ють гострокутовi поперечнi зрiзі, одерев'яншня почти НЕ помiтне в мюцях прилягання кутiв клiтін. Льон олшній травні ріхлi тиснуть з Менш правильно зубчасті краями на поперечному зрiзi. Поперечний зрiз окремий волокон скорше округлий, тому смороду Менш псно прілягають Одне до одного.

    Питома мщшсть волокна, его здатнють до подiлу на тонк1 комплекси та гнучшсть е основними властівостямі, что характеризують яшсть волокон [9]. Довжина й товщина е основними ознака при оцшцюванш стебел як промислово! сировини. Проти iснують i деяк1 iншi ознака, ЯК-1 дають можливiсть уточніті Цю оцiнку. До таких ознака вщносять: розгалуженiсть, стутнь розвитку коренiв, жорстк1сть, ваговітiсть, однорщшсть, засмiченiсть, пошкодженiсть.

    Відомо, что розгалужешсть Залежить вiд густоти стеблостою. Розрщжеш посiві дають бiльш розгалуженi стебла, что ма ють добро розвинення Деревини з меншим вмiстом волокна.

    Льон-межеумок i льон-кучерявець часто об'еднують тд однiею назв - льон олшній. У Укрш'ш для здобуття насшня вірощуеться основном льон-межеумок. На рис. 1 зображена Коренєва система льону-межеумкі та льону-довгунця.

    Дуже розвинута Коренєва система, як у льону олшного, характеризуючи рослини з нижчих вмiстом волокна, нiж тонкостебельнi.

    Жорсткють стебел Характеризуючи стутнь розвитку деревини стебел 1 тім самим визначавши вмют волокна в них.

    Мал. 1. Коренева система льону-довгунця та льону-межеумкі: а - льон-довгунець; б - льон-межеумок.

    Ваговіпсть стебел Характеризуючи! Х структуру: стебла льону олшного з б1льш Рихли структурою, ЯК-1 ма ють велику внутршніх порожніну з дуже розвинута серцевина, е легко ваговітімі. Стебла льону-довгунця з бшьш щ1льною структурою дають б1льш Важко віті й 1 мщне волокно [10].

    Довп та тонш1 елементарш волокна забезпечують велику поверхню взаемного зікнення, за рахунок чого мщшсть техшчного волокна пвдвіщуеться. Оск1лькі елементарш волокна льону олшного коротш1 пор1вняно з волокнами льону-довгунця у зв'язку з особлівютю морфолопчно! Будови ще! групи, то мщшсть его техшчного волокна Дещо нижчих.

    З УАХ перел1ченіх вищє анатом1чніх, морфолопчніх та х1м1чніх вщмшностей двох груп льону можна сделать важліве практічш припущені: мщшсть елементарних волокон знаходиться в залежност1 ВВД х1м1чного складу та Будови! Х стшок. Як правило, закликам НЕ одерев'янша, товстостшна волокниста клгтіна Бувай й найбшьш мщною. Поряд з ЦІМ, анатз з'єднання волокон м1ж собою та! Х обріав на поперечних зр1зах, дае уявлення про мщшсть! Х зв'язку. Обидвоє щ фактори разом будут обумовлюваті р1зній характер проходження технолог1чного процесса механ1чно! переробки льон ^ ол1йного пор1вняно з льону-довгунця, а отже яшсть волокна та отримувалася! з него готово! продукц!!.

    На основ! проведеного анал! зу анатом! чно! Будови та х! м! чного складу можна сделать Висновок: осшлькі м! ж двома групами льон ^ спостертаеться велика р! зница, то методика ощнювання стебел соломи та волокна льону олшного буде суттевого в! ін! Знято вщ в! домо! оц! нки ф! Зіко-механ! чних Показник! в льону-довгунця. Технолопчш Параметри й нормован! ф! Зіко-мехашчш показатели якост! стебел соломи та волокна льону-довгунця нельзя застосовуваті для оцшкі якост! стебел соломи й волокна льону олшного, ВРАХОВУЮЧИ особлівосп морфолопчно !, анатом! чно! та х! м! чно! Будови ц! е! групи льону.

    Узагальнюючі віщевікладене, слад Зазначити, что зараз особливо! Актуально! набувае питання создания власно! нормативно! бази для оцшкі якост! стебел соломи та волокна льону олшного з метою одержаний Нових целюлозовмюніх матер! АТВ.

    Висновки

    Свропі та! Нш! кра! ні св! ту проявляються неабиякий зац! Кавлі! сть до использование льону ол1йного. П! Двіщеній штерес до культури льон ^ ол! Йного за кордоном змушуе переглян ^ ти в! Дношення до НЕ !, бо в Саме ціх кра! Нах !! Використовують для виготовлення р! зних вид! в продукц !! у багатьох галузь Промислова !. На основ! Величезне св! тового досвіт! ду использование соломи льону олшного, можна сделать Висновок, что солома олшного льону е дуже цшною сировини, хоча на сьогодш вона залішаеться другоряднім продуктом, проти, при в! дпов! дн! й п! дготовц! та оцшщ якост! стебел соломи та волокна льону олшного вщповщно до нормативних докуменпв дозволити значний розшіріті сферу использование ще! культури з метою виготовлення р! зних товар! в народного вжитку.

    Альо! Сн ^ е определена технолог! Чна та маркетингова перепони для использование волокнистого промислового матер! Алу - це ввдсутшсть нормативних документ! В на стебла соломи та волокно льону олшного что в свою черга е перепони для б! Льш широкого Впровадження ще! культури в промислів! сть

    Украши. KpiM того, мiж виробника лляні! соломи i промисловими пiдпріeмствамі, ЯК-1 б могли використовуват !!, до ціх nip НЕ травні TOTpi6Hm виробничих контактiв, оскшькі НЕ вiдомо Яким чином здшснюваті розрахунок за одержаний сировини. Для того, щоб конкуруваті з вікорістовуванімі на сьогодшшнш день промисловими волокнами, необхвдно консультуватіся 3i спецiалiстамі 3i стандартизації 'та сертіфжаці, а такоже з фаxiвцямі лляну! галузi, яш Використовують лляну волокна та Знають ix властивостi з метою создания та впровадження нормативних документiв на стебла соломи та волокно льону олшного.

    На сьогодшшнш дня не розроблено нормативн документа з оцшкі якосп стебел соломи та волокна льону олшного, що не встановлен показатели якосп, оптимальні параметри та режими одержаний волокна та его мехашчно! переробки, що не віявленi закономipностi змші фiзіко-меxанiчніx характеристик вiд особливо вирощування та збирання ще! культури. Віршення ціх вопросам на основi розроблення та впровадження нормативних докуменпв з оцшкі якосп стебел соломи та волокна льону олшного дозволити візначіті властівосп i поможет об'єктивно Розробити рекомендації з! Х использование в piзніx галузь пpомісловостi.

    Список вікорістаноТ лiтератури

    1. Виноградов В.Ф., Раскуратов Ю.В. та ін. Медико-біологічні аспекти використання лляної олії: «Льон - на порозі XXI століття». Тез. доп. Науково-практич. конф. - Вологда: ПФ Поліграфіст, - 2000.

    2. Жіветін В.В., Гінзбург Л.Н. Олійний льон і його комплексний розвиток. - М .: ЦНІІЛКА, 2000. - С. 389.

    3. Ліхочвар В.В., Петриненко В.Ф. Рослинництво. Сучасний штенсівш технологи вирощування основних польових культур. - Львiв .: НВФ. «Украшсьш технологи», 2006. - 730 С.

    4. http://www.agro-business.com.ua.

    5. Тіхосова А.А., Путинцева С.В., Головенко Т.Н. Перспективи використання волокна льону олійного для виробництва текстильних матеріалів // Вісник Вітебського державного технологічного університету. - 2013. - № 24. - С. 74-81.

    6. Головенко Т.М., Чурсша Л.А., Гарькава А.В. Розроблення технологи одержаний волокон льону олшного piзного функціонального призначення // Вюнік Хмельницького нацюнального ушверсітету. Техшчш науки. - 2012. - № 4. - С. 204-211.

    7. Чурсша Л.А., ^ хосова Г.А., Горач О.О., Янюк Т.1. Науковi основи комплексно! переробки льону олшного: моногpафiя / тд ред. Л.А. Чурсшо !. - Херсон: Олдьплюс, 2011. - 356 С.

    8. Ордина Н.А. Оцінка якості волокна в лляних стеблах по анатомічних ознаках // Лен і коноплі. -1973. - №6. - С. 29.

    9. Чурсша Л.А., ^ хосова Г.А., Головенко Т.Н., Меняйло-Басиста 1.О. 1нновацшш технологи одержаний нетканих та целюлозовмюніх матеpiалiв з льону олшного: моногpафiя / тд ред. Л.А. Чурсшо !. - Херсон: Гршь Д.С., 2014 року, - 304 С.

    10. Жіветін В.В., Гінзбург Л.Н. Льон на рубежі 20 і 21 століть: навч. посіб. / В.В. Жіветін, Л.Н. Пнзбург. - М .: ІПО «Полігран», 1998. - 184 С.


    Ключові слова: Льон олійний /OIL FLAX /стеблини соломи /STRAW /ВОЛОКНО /FIBER /НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ /STALKS /TECHNICAL DOCUMENT

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити