У статті розглядаються теоретичні аспекти проблеми пошуку шляхів розвитку хорового виконавства в умовах сучасної культурно-освітнього середовища. Метою представлених в публікації матеріалів є актуалізація звернення до хорової театралізації як ефективного засобу пробудження і розвитку інтересу учнівської молоді до колективної співочої діяльності. Аналізуються поняття «хорова театралізація»І значимі аспекти залучення молоді до хоровому виконавства. В якості пріоритетного визначається опора на такі складові колективної музично-творчої діяльності: перцептивну (особливості музичного сприйняття, співпереживання, осмислення музичної інформації, її смислового і емоційного наповнення); комунікативну (діалог між виконавцями і авторами музичного твору, хормейстером і співаками хору, учасниками хорового колективу, виконавською колективом і слухацької аудиторією); інтерактивну (творча взаємодія між усіма учасниками художньо-творчого процесу). хорова театралізація розглядається в руслі характерних тенденцій у розвитку сучасного музичного виконавства, музичної освіти, серед яких виділяється поліхудожнього підхід до організації музичної діяльності. хорова театралізація аналізується як вид, форма колективної художньо-творчої, музичної діяльності, засіб музичного виконання і музичного виховання. Розбираються два основних напрямки хорової театралізації (Театралізація образотворча і персоніфікована) і вимоги до керівника-хормейстеру і співакам хору. Констатується недостатня підготовленість вчителів музики і педагогів додаткової освіти до включення хорової театралізації в музично-освітній процес і концертно-виконавську практику. Обґрунтовується необхідність більш активного включення в зміст професійної підготовки педагогів-музикантів розділів, що орієнтують на практичне впровадження елементів театралізації в музично-освітній процес.

Анотація наукової статті з мистецтвознавства, автор наукової роботи - Пічугіна Людмила Миколаївна, Богданова Тетяна Семенівна


CURRENT PROBLEMS OF MODERN CHOICE EXECUTION: CHOICE THEATRALIZATION

The article discusses the theoretical aspects of the problem of finding ways to develop choral performance in the conditions of the modern cultural and educational environment. The purpose of the materials presented in the publication is to actualize the appeal to choral theatricalization as an effective means of awakening and developing the interest of students in collective singing activities. The concept of "choral theatricalization"And significant aspects of attracting young people to choral performance are analyzed. The priority is determined by the reliance on the following components of the collective musical and creative activity: perceptual (features of musical perception, empathy, understanding musical information, its semantic and emotional content); communicative (dialogue between performers and authors of a musical work, choirmaster and singers of the choir, members of the choir, the performing team and the audience); interactive (creative interaction between all participants of the artistic and creative process). Choral theatricalization is considered in line with the characteristic trends in the development of modern musical performance, musical education, among which stands out a poly-artistic approach to the organization of musical activity. Choral theatricalization is analyzed as a form, a form of collective artistic, creative, musical activity, a means of musical performance and musical education. The two main directions of choral theatricalization (Theatricality is pictorial and personified) and the requirements for the choirmaster and choir singers are examined. The lack of preparedness of music teachers and teachers of additional education to the inclusion of choral theatricalization in the musical-educational process and concert and performing practice is stated. The necessity of more active inclusion of sections in the content of professional training of teachers-musicians, orienting them to the practical introduction of theatrical elements into the musical-educational process, is substantiated.


Область наук:
  • мистецтвознавство
  • Рік видавництва: 2019
    Журнал: Педагогічна освіта в Росії

    Наукова стаття на тему 'АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ХОРОВОГО ВИКОНАВСТВА: ХОРОВА театралізації'

    Текст наукової роботи на тему «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ХОРОВОГО ВИКОНАВСТВА: ХОРОВА театралізації»

    ?DOI 10.26170 / po19-06-12 ДРНТІ 14.35.07

    УДК37016: 784 ББК Щ314-7р

    Код ВАК 13.00.08

    Пічугіна Людмила Миколаївна,

    кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музичної освіти, Уральський державний педагогічний університет; 620017, г. Екатеринбург, пр-т Космонавтів, 26; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Богданова Тетяна Семенівна,

    кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музично-педагогічної освіти, Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка; 220050, Республіка Білорусь, м.Мінськ, вул. Радянська, 18; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ХОРОВОГО ВИКОНАВСТВА: ХОРОВА театралізації

    КЛЮЧОВІ СЛОВА: хорове виконавство; хорове мистецтво; поліхудожнього підхід; хорова театралізація.

    АНОТАЦІЯ. У статті розглядаються теоретичні аспекти проблеми пошуку шляхів розвитку хорового виконавства в умовах сучасної культурно-освітнього середовища. Метою представлених в публікації матеріалів є актуалізація звернення до хорової театралізації як ефективного засобу пробудження і розвитку інтересу учнівської молоді до колективної співочої діяльності. Аналізуються поняття «хорова театралізація» і значимі аспекти залучення молоді до хорового виконавства. В якості пріоритетного визначається опора на такі складові колективної музично-творчої діяльності: перцептивну (особливості музичного сприйняття, співпереживання, осмислення музичної інформації, її смислового і емоційного наповнення); комунікативну (діалог між виконавцями і авторами музичного твору, хормейстером і співаками хору, учасниками хорового колективу, виконавською колективом і слухацької аудиторією); інтерактивну (творча взаємодія між усіма учасниками художньо-творчого процесу). Хорова театралізація розглядається в руслі характерних тенденцій у розвитку сучасного музичного виконавства, музичної освіти, серед яких виділяється поліхудожнього підхід до організації музичної діяльності. Хорова театралізація аналізується як вид, форма колективної художньо-творчої, музичної діяльності, засіб музичного виконання і музичного виховання. Розбираються два основних напрямки хорової театралізації (театралізація образотворча і персоніфікована) і вимоги до керівника-хормейстеру і співакам хору. Констатується недостатня підготовленість вчителів музики і педагогів додаткової освіти до включення хорової театралізації в музично-освітній процес і концертно-виконавську практику. Обґрунтовується необхідність більш активного включення в зміст професійної підготовки педагогів-музикантів розділів, що орієнтують на практичне впровадження елементів театралізації в музично-освітній процес.

    Pichugina Ludmila Nikolaevna,

    Candidate of Pedagogy, Associate Professor of the Department of Music Education, Ural State Pedagogical University, Ekaterinburg, Russia.

    Bogdanova Tatyana Semenovna,

    Candidate of Pedagogy, .Associate Professor of the Department of Music and Pedagogical Education, Belarussian State Pedagogical University named after Maxim Tank, Minsk, Republic of Belarus

    CURRENT PROBLEMS OF MODERN CHOICE EXECUTION: CHOICE THEATRALIZATION

    KEYWORDS: choral performance; choral art; poly artistic approach; choral theatricalization.

    ABSTRACT. The article discusses the theoretical aspects of the problem of finding ways to develop choral performance in the conditions of the modern cultural and educational environment. The purpose of the materials presented in the publication is to actualize the appeal to choral theatricalization as an effective means of awakening and developing the interest of students in collective singing activities. The concept of "choral theatricalization" and significant aspects of attracting young people to choral performance are analyzed. The priority is determined by the reliance on the following components of the collective musical and creative activity: perceptual (features of musical perception, empathy, understanding musical information, its semantic and emotional content); communicative (dialogue between performers and authors of a musical work, choirmaster and singers of the choir, members of the choir, the performing team and the audience); interactive (creative interaction between all participants of the artistic and creative process). Choral theatricalization is considered in line with the characteristic trends in the development of modern musical performance, musical education, among which stands out a poly-artistic approach to the organization of musical activity. Choral theatricalization is analyzed as a form, a form of collective artistic, creative, musical activity, a means of musical performance and musical education. The two main directions of choral theatricalization (theatricality is pictorial and personified) and the requirements for the choirmaster and choir singers are examined. The lack of preparedness of music teachers and teachers of additional education to the inclusion of choral theatricalization in the musical-educational process and concert and performing practice is stated. The necessity of more active inclusion of sections in the content of professional training of teachers-musicians, orienting them to the practical introduction of theatrical elements into the musical-educational process, is substantiated.

    Вступ

    Здійснювана на сучасному етапі розвитку модернізація вітчизняної освіти буде вважатися виправданою і ефективною за умови збереження в якості головної мети - формування високоосвіченої, духовно багатої, громадянськи активної, творчо обдарованої особистості, здатної до успішної самореалізації в умовах динамічно розвивається. У реалізації окресленої мети найважливішу роль відіграє звернення до культурно-освітнього, особистісно розвивального потенціалу мистецтва, художньо-творчої діяльності. Так, колективне музичне виконавство в різних його видах володіє великими можливостями в розвитку емоційної, когнітивної, комунікативної сфер, формування умінь міжособистісного взаємодії.

    Хорове виконавство, незважаючи на спостережувану в останні роки в практиці основної та додаткової освіти здачу позицій в організації культурного (музичного дозвілля) учнівської молоді, продовжує залишатися одним з найбільш перспективних видів музично-творчої діяльності. Як обгрунтування цього твердження можна послатися на наведені раніше авторами (Т. С. Богданової і Л. Н. Пічугіної) характеристики базових компонентів і функцій реалізації комунікативно розвиваючого потенціалу занять колективної співочої діяльністю [9].

    Залучення учнівської молоді до процесу художньо-творчої комунікації в ході занять хоровим виконавство в умовах правильно організованого культурно-освітнього середовища приносить очікувані результати при обліку таких важливих аспектів, як:

    - перцептивна складова музично-виконавської діяльності. В її основі лежать сприйняття, співпереживання і осмислення закладеної в озвучувати музичному тексті смислової, емоційної інформації. Як зазначає Е. Б. Ануфрієва, основним ланкою в художньо-творчому процесі, а хорове виконавство виступає яскравою його складової, є сприйняття і активне занурення в художньо-образний зміст музичного твору, пробудження емоційного відгуку, художньої уяви у музикантів-виконавців (хористів і диригента). Здатність до пробудження в учнів емоційної чуйності є

    © Пічугіна Л. Н., Богданова Т. С., 2019

    найважливішим компонентом професійної майстерності педагога-музиканта, керівника хорового колективу [1];

    - комунікативна складова. Вона включає вибудовування організованого керівником співочого колективу діалогу між виконавцями і авторами музичного твору в ході осягнення закладеної авторами художньо-образно-смислової інформації; хормейстером і учасниками хорового колективу в процесі розучування, розробки і реалізації виконавської концепції; виконавцями-хористами, включеними в художньо-комунікативний процес, художньо-творча взаємодія в умовах репетиційної та концертно-виконавської діяльності; виконавською колективом і слухацької аудиторією, що сприймає, приймає й оцінює пропоноване творчим виконавським колективом прочитання художньо-образного змісту музичного твору.

    Визначаючи зміст і призначення подібної художньої комунікації, неможливо не погодитися з думкою великого творця, мислителя, Л. М. Толстого, який бачить суть мистецтва (а хорове виконавство - його невід'ємна складова) в викликанні в собі (художника, творця, співтворцем-виконавця) випробуваних при творенні художніх образів почуттів і передачі їх іншим за допомогою зовнішніх знаків - звуків, фарб, ліній, рухів - таким чином, щоб вони (сприймають цю інформацію) пережили ці почуття, «заразилися» ними [14]. Виконуючи комунікативну функцію, хоровий виконавство стає найважливішим засобом створення атмосфери художньо-творчого спілкування, настільки важливою для виховання творчої особистості;

    - інтерактивна складова. Вона передбачає організацію творчої взаємодії між усіма суб'єктами художньо-творчого процесу в ході спільних пошуків і обговорень необхідної для осягнення образно-смислового змісту розучуваного твори інформації, вибудовування і осмислення виконавської концепції, спільного пошуку виконавських засобів, що збагачують вокально-хорові презентаційні можливості виконавської колективу.

    Слід визнати, що успішність розвитку хорового виконавства в сучасних умовах багато в чому залежатиме не тільки від збереження і розвитку його традицій, розширення репертуарної політики, впровадження в практику співочого виховання

    різноманітних методик музичного та вокального розвитку учнів, а й від урахування тенденцій складається сучасного полікультурного культурно-освітнього, комунікативного простору.

    Однією з тенденцій розвитку сучасного хорового виконавства є поєднання його традиційних основ з інтегрованим поліхудожнього підходом до організації репетиційного процесу і концертно-презентаційної діяльності. Згідно з даними досліджень Б. П. Юсова та Н. Г. Тагильцева, його застосування обгрунтовано, перш за все, внутрішніми зв'язками художньо-висловіть-льних засобів різних видів мистецтва: слова, звуку, інтонації, жесту, пластики руху, міміки, кольору, можливостей сценічного простору і т. д. [12; 13; 15]. В якості одного з перспективних методів залучення широкого спектра видів мистецтв в музично-виконавську і музично-освітню практику Л. В. Матвєєва, Л. Н. Мун і Н. Ю. Котюніна виділяють метод художнього контексту, застосування якого робить позитивний вплив на розвиток інтересу до музичної культури, різних видів музичної діяльності (в нашому випадку - залучення до хорового виконавства), формування розуміння взаємозв'язку, взаємодії різних видів мистецтв, їх ролі в особистісної творчої самореалізації [6; 7; 8].

    Включення театралізації в хорове виконання є, з одного боку, відображенням характерних тенденцій у розвитку сучасної музичної культури, в тому числі музичного виконавства, з іншого боку - важливою складовою поліхудожнього підходу в музичному вихованні учасників хорових колективів. У той же час, незважаючи на актуальність включення елементів театралізації в різні види музично-виконавської діяльності, в тому числі хорового співу, в практиці музичної освіти спостерігаються певні протиріччя: між значимістю і недостатньою розробленою методичних аспектів впровадження інтегрованого поліхудожнього підходу в дитяче хорове виконавство; між затребуваністю включення хорової театралізації в процес музичної освіти і слабкою реалізацією її розвиваючого потенціалу в роботі з хоровими колективами. Ситуація, що склалася стала орієнтиром при постановці мети даної статті - вивчення теоретичних аспектів феномену хорової театралізації як засобу пробудження і розвитку інтересу до хорового виконавства

    Результати дослідження

    За своєю природою хоровому співу з лежить в його основі колективної художньо-творчої комунікацією властиве прагнення до театралізації. Як зазначає Н. В. Бекетова, театралізація закладена в самій естетиці хорового співу, генетичної схильності до театральності. Це знаходить вияв у демократичності, видовищності колективного співу, вплив культу видовищності, висунення на перший план розважальної функції мистецтва, що минає своїм корінням в мистецтво Стародавньої Греції. В умовах сучасного суспільного розвитку яскраво проявляються тенденції активного просування масової культури з її зо-ліщностью, яскравою розважальністю, використанням технічних досягнень. Автор звертає увагу на те, що в рамках класичної музичної культури, в тому числі вокально-хорової культури, активізація видовищного початку повинна бути спрямована не на порожню розважальність, а на створення «змістовного, серйозного» видовища, що приводить виконавців і слухачів до духовного катарсису. З цієї точки зору хорова театралізація - актуальна і прогресивна тенденція розвитку хорового виконавства? 2].

    Важливим фактором, який виступає за активне впровадження елементів театралізації в хорове виконання, є те, що завдяки відкривається широким можливостям збагачення зорових і слухових асоціацій, створення більш об'ємних художніх виконавських концепцій посилюється комплексний вплив на публіку (Г. В. Супруненко) [11]. Підвищення комунікативної складової в ході концертного виконання дозволяє перевести публіку з об'єкта впливу на суб'єкт, співучасника, створив-ца скоєного концертного дії.

    Таким чином, поняття «хорова театралізація» можна трактувати як органічне включення в хорове виконання елементів театралізації (акторської майстерності, художнього руху, хореографії, пантоміми, використання можливостей організації сценічного простору), що дозволяють на основі гармонійного синтезу вокально-хорових виконавських засобів виразності та образотворчості і засобів театрального мистецтва створювати оригінальне прочитання і втілення художньо-образного змісту музичного твору. При цьому використання поєднання аудіо- та візуальних засобів втілення виконавської концепції допомагає посиленню емоційного впливу

    на слухачів, залучаючи їх у процес колективного співтворчості.

    Феномен хорової театралізації з позицій виявлення її педагогічного потенціалу в розвитку хорового виконавства можна розглядати в наступних аспектах:

    - хорова театралізація як вид художньо-творчої, музичної діяльності. Вона має великий вплив на розвиток особистості як учасників музично-виконавського процесу, так і слухачів, при сприйнятті ними подається звуко-візуальної інформації, що передає музично-виконавськими засобами образно-смисловий зміст музичного твору, збагачуючи інтелектуальну і емоційні сфери;

    - хорова театралізація як форма колективної музичної діяльності, що володіє великим комунікативним потенціалом. У процесі художньо-творчої взаємодії, як уже зазначалося в попередній публікації авторів (Т. С. Богданової і Л. Н. пташки-ної), відбувається активний розвиток вербальної і невербальної міжособистісної комунікації, пізнання і прийняття не тільки самого себе, а й позицій і можливостей інших учасників колективного співтворчості [9]. При цьому на перший план виступає суб'єктно-суб'єктна комунікація. Подібна установка сприяє розвитку такого важливого соціального якості особистості, як толерантність;

    - хорова театралізація як засіб музичного виконання. Вона є оптимальним засобом донесення до слухачів результатів глибокого, об'ємного прочитання і яскравою реалізації шляхом спільних зусиль диригента і співочого колективу закладеного в музичному творі художньо-смислового змісту, причому, засіб, що підсилює емоційний вплив за рахунок збагачення слухового сприйняття візуальними асоціаціями;

    - хорова театралізація виступає як ефективний засіб музичного виховання учасників співочого колективу (розвиток емоційної чуйності, почуття ритму, координації рухів, слухо-рухової моторики, артистизму, умінь співати і самовиражатися в ансамблі, вербальних і невербальних умінь і т. Д.). Крім того, залучення елементів театралізації в репетиційний процес допомагає створенню на заняттях творчої атмосфери, яка активізує спільну діяльність.

    При виборі хорового твору, що включає можливості використання елементів театралізації, диригент-хор-

    мейстер орієнтується на певний музичний репертуар, представлений в музичній літературі. Причому, в репертуарний список можуть увійти твори, в яких театралізація визначена творчим задумом автора-композитора. При цьому елементи театральності, на думку Н. Ю. Кірєєва, закладені композитором в музичний текст, передбачають використання особливих форм комунікації зі слухацької аудиторією [4]. Авторський задум побудови композиції, драматургії спочатку пов'язаний зі сценічним рішенням розкриття художнього образу. Згідно О. В. Соколову, хоровий театр, хорова театралізація, поєднуючи музичне слово і сценічне дійство, синхронно впливаючи один на одного, синтезуються в новий художній текст, що не суммирующий різні види мистецтва, а переходить в нове інтегральне якість [10]. У творах з непередбачуваної автором театралізацією версія сценічного прочитання продумується і здійснюється самими виконавцями (диригентом-хормейстером, співаками хору і т. Д.), Які виступають разом з авторами в ролі «створив-цов» музично-сценічного образу.

    Як зазначає Г. В. Супруненко, в залежності від змісту, характеру, обраних авторами хорових творів засобів музичної виразності та образотворчості в практиці хорового виконавства виділяються два основних напрямки хорової театралізації: театралізація образотворча і персоніфікована. Зображальність частіше пов'язується з акцентуацією образності руху, рухово-моторного початку, який втілює сама дія [11].

    Персоніфікація пов'язана з усвідомленням учасниками хорового колективу себе певними групами персонажів. При цьому хоровий колектив перетворюється в персоніфікований хор, своєрідне ціле, в якому всі співають можуть або об'єднуватися в єдиному творчому дії, емоційному пориві, або диференціюватися на різні рольові групи в залежності від сюжетної драматургії, закладеної в сюжетно-образному змісті твору. При цьому музика, музичні засоби виразності є головним носієм інформації, що визначає сценічне втілення характерів персонажів, їх переживань [11].

    Включення в виконавський процес елементів театралізації ставить диригента-хормейстера, керівника колективу в нові умови, при яких він виконує функції не тільки диригента, а й режисера - постановника музично-

    сценічної дії. При розробці концепції сценічного втілення музично-образного змісту він, як помічає Н. В. Бекетова, повинен враховувати не тільки стильові і драматургічні особливості твору, а й можливість їх реалізації в хоровому виконанні: необхідність досягнення чистоти ладу, ансамблевого звучання, на які можуть вплинути невдалий вибір розміщення хорових партій в сценічному просторі, рухів, що ускладнюють вокальне виконання [2].

    Хорова театралізація пред'являє високі вимоги і до учасників хорового колективу - співакам хору. Вони повинні володіти не тільки вокально-хоровими виконавськими навичками, а й елементами акторської майстерності: темброве-інтонаційні-ними, динамічними нюансами, які закладені в виражальні засоби хорового виконання; виразною мімікою і пластикою; синхронним, точно вивіреним виконанням відібраних рухів; відпрацьованої чіткою координацією вокального виконання та руху.

    Аналіз музично-освітньої та виконавської практик показує позитивне ставлення педагогів-хормейстерів, вчителів музики до залучення в музично-освітній процес хорової театралізації. У той же час відчутна їх недостатня компетентність в області підбору підходящого для театралізації музичного репертуару, визначення сценічного рішення художньо-образного змісту хорових творів, вибору засобів його втілення, їх відпрацювання з дитячим хоровим колективом.

    Усі зазначені аспекти вимагають великої різнопланової роботи керівника з хоровим колективом. Нові тенденції в хоровому виконавстві актуалізують пошук нових підходів до підготовки керівників хорових колективів. Особливе значення проблема формування готовності майбутніх диригентів-хормейстерів до включення театралізації в хоровий виконавство знаходить при підготовці вчителів музики, педагогів додаткової освіти, що працюють з дитячими вокальними, хоровими колективами. При цьому не втрачає своєї актуальності пошук відповіді на питання: як майбутнім педагогам-музикантам зацікавити і захопити школярів хоровим співом? Адже головною метою педагога-музиканта, на що вказував Д. Б. Кабалевський [5], є виховання музичної культури, пробудження у дітей інтересу до музики, захоплення нею, «зараження» любов'ю до неї. Це можливо лише в процесі активного спілкування з музикою, побудови

    хорових занять на основі поліхудоже-ственнго підходу, використання інтерактивних освітніх технологій, серед яких в якості перспективних можна позначити хорову театралізацію.

    У той же час слід зауважити, що хорова театралізація ще не отримала широкого поширення в освітній та виконавській практиці студентських хорових колективів майбутніх вчителів музики і педагогів додаткової освіти. Але можна виявити окремі орієнтири, спрямовані на рішення означеної проблеми. Так, в руслі сучасних тенденцій розвитку вищої педагогічної освіти виступає вимога актуалізації важливою складовою професійної майстерності педагога-музиканта - проблеми формування у нього полікультурної, поліхудожнього компетентності, що вимагає володіння і застосування в музично-освітньому процесі різноманітних форм і методів роботи, які допомагають уникнути одноманітності на навчальних заняттях.

    Ефективним методом формування поліхудожнього компетенції є створення творчих проектів, в яких важливу роль відіграє комунікативна складова. Для успішної реалізації таких проектів доцільно, на думку Ю. В. Благова, звернення до театралізації, що сприяє формуванню у студентів умінь творчого взаємодії, навичок художнього спілкування, виховання творчого ставлення до роботи з вокально-хоровим колективом [3].

    Одним з напрямків, орієнтованих на формування у студентів готовності до введення в хоровий виконавство елементів театралізації, є включення в зміст навчальних дисциплін розділів, які висвітлюють окремі аспекти її використання в музично-освітньому процесі. Наприклад, при вивченні спецкурсу «Пластичне інтонування» (профіль «Музична освіта») студенти, розглядаючи сучасні тенденції в музичній освіті, музичному виконавстві, аналізують можливості включення елементів театралізації в хоровий виконавство, в зміст музичних занять (ансамблевий музикування, спів). Вони розробляють варіанти театралізації дитячих пісень, апробують їх на практичних заняттях (з подальшим обговоренням виникаючих в ході роботи «проблемних зон», ситуацій, шляхів їх подолання). Але, на жаль, часу, відведеного навчальним планом, на ці заняття недостатньо для повноцінної підготовки до самостійної роботи в даному

    напрямку педагогічної діяльності.

    При розробці перспектив вдосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів актуальним стає запровадження в навчальний план спецкурсу «Театралізація в дитячому музичному виконавстві». При цьому в якості основних розділів спецкурсу можна виділити: театральний і музично-виконавський. У зміст театрального розділу слід включити вивчення основ акторської майстерності (теорія і практика сценічної мови, сценруху, вибудовування драматургічного розвитку твори). У музично-виконавському розділі увагу необхідно концентрувати на розробці виконавської концепції музичного твору і її сценічної реалізації із застосуванням елементів театралізації.

    Слід зазначити, що не варто обмежуватися лише вивченням даного спецкурсу. Включення інтеграції різних видів художньо-творчої діяльності (а театралізація побудована на їх взаємодії) в вивчення дисциплін (методики музичного навчання, хорового класу і практичної роботи з

    хором, класу хорового диригування та читання хорових партитур, педагогічної та хормейстерському практик, інноваційних технологій в музичній освіті і т. д.) сприятиме вдосконаленню підготовки майбутніх педагогів-музикантів.

    На закінчення слід зазначити, що проведений аналіз сучасних тенденцій розвитку хорового виконавства, теоретичних аспектів включення елементів театралізації в музично-виконавський процес дозволяє акцентувати увагу на активному впровадженні хорової театралізації в хорову практику. Позиціонування поліхудожнього підходу в якості основного у формуванні компетентності в галузі використання інтерактивні-вих технологій, побудованих на взаємодії різних мистецтв і видів художньо-творчої діяльності в музичному навчанні, допоможе формуванню у майбутніх педагогів професійної мобільності в діяльності, успішної педагогічної творчої самореалізації в умовах, що розвиваються в освіті сучасних тенденцій.

    ЛІТЕРАТУРА

    I. Ануфрієва Е. Б. Активізація емоційної чуйності студентів-бакалаврів педагогічного вузу в процесі диригентської підготовки // Диригентсько-хорова та методична підготовка студентів - бакалаврів профілю «Музична освіта» в педагогічному вузі: Сб.науч. праць / Урал. держ. пед. ун-т. - Єкатеринбург, 2015. - С. 9-152. Бекетова Н. В. Хоровий театр в сучасній вітчизняній музичній культурі: автореф.

    дис. ... канд. позов. наук. - Ростов н / Д., 2008.

    3. Благов Ю. В. Методика формування полікультурної компетенції у студентів музичних коледжів на основі інтеграції навчальних дисциплін (іноземна мова, література, музична література // Педагогічна освіта в Росії. - 2017. - № 2. - С. 6-10.

    4. Кірєєва Н. Ю. Хорова театралізація: комунікативні аспекти [Електронний ресурс]. - М., 2010. - Режим доступу: ЬНр // ^ 88е11: а1: юп.сот.гі.

    5. Кураленко Е. М. Думки про Майстра. До 100-річчя від дня народження Д. Б. Кабалевського // Музика в школі. - 2004. - № 6. - С. 9-13.

    6. Матвєєва Л. В., Котюніна Н. Ю. Метод художнього контексту в залученні школярів до академічної музики на уроках музичної літератури // Проблеми сучасного музичного освіти: бакалаврат, загальне і додаткову освіту дітей і юнацтва: Всерос. (З міжнар. Участю) зб. науч. праць / Урал. держ. пед. ун-т. - Єкатеринбург, 2017. - С. 57-67.

    7. Мун Л. Н. Синтез мистецтв в мистецькій освіті [Електронний ресурс] // Педагогіка мистецтва: електронний науковий журнал. - 2008. - № 4. - Режим доступу: ЬІр ^ м ^^ аг ^ е ^ са :: ^^! ^.

    8. Мун Л. Н. Синтез мистецтв як постійно розвивається процес породження нового в мистецтві, освіті, науці і його імпровізаційна природа [Електронний ресурс] // Педагогіка мистецтва: електронний науковий журнал. - 2008. - № 2. - Режим доступу: ЬІр // «^« '. art-education.org.ua.

    9. Пічугіна Л. Н., Богданова Т. С. Комунікативний потенціал занять вокально-хоровим виконавство // Проблеми сучасного музичного освіти: бакалаврат, загальне і додаткову освіту дітей і юнацтва: Всерос. (З міжнар. Участю) зб. науч. праць / Урал. держ. пед. ун-т. - Єкатеринбург, 2017. - С. 84-91.

    10. Соколов О. В. Морфологічна система музики і її художні жанри: монографія. - Н. Новгород: ННДУ, 1994. - 220 с.

    II. Супруненко Г. В. Хоровий театр як жанр «взаємодіє» музики і його втілення в творчості вітчизняних композиторів на рубежі ХХ-ХХ1 століть [Електронний ресурс]: автореф. дис. ... канд. позов. наук. - Н. Новгород, 2012. - Режим доступу: ЬІре: //revolution.albest.org.ua/music/00896956_ 0.html.

    12. Тагильцева Н. Г. поліхудожнього підхід у розвитку стратегії поліхудожнього освіти // Педагогічна освіта в Росії. - 2005. - № 12. - С. 91-94.

    13. Тагильцева Н. Г Художнє спілкування у формуванні комунікативних навичок молодших школярів // Муніципальне освіту: інновації та експеримент. - 2016. - № 1. - С. 17-20.

    14. Толстой Л. Н Що таке мистецтво. РВБ: Л. Н. Толстой [Електронний ресурс] / Собр. соч. в 22 т. -

    Режим доступу: http: rvb.org.ua/Tolstoy/vol_i5/0itext/0327.htm.

    15. Юсов Б. П. Інтеграція мистецтв в поліхудожесвенном розвитку школярів // Педагогіка мистецтва. У творчому пошуку: мат-ли Всерос. наради-семінару (м Самара, 3-6 груд. 1996 г.). - М.: Самара: ІЦЕВ РАО, Самар. ІПРО, 1996. - С. 28.

    REFERENCES

    1. Anufrieva E. B. Aktivizatsiya emotsional'noy otzyvchivosti studentov-bakalavrov pedagogicheskogo vuza v protsesse dirizherskoy podgotovki // Dirizhersko-khorovaya i metodicheskaya podgotovka studentov - bakalavrov profilya «Muzykal'noe obrazovanie» v pedagogicheskom vuze: sb.nauch. trudov / Ural. gos. ped. un-t. - Ekaterinburg, 2015. - S. 9-15.

    2. Beketova N. V. Khorovoy teatr v sovremennoy otechestvennoy muzykal'noy kul'ture: avtoref. dis. ... kand. isk. nauk. - Rostov n / D., 2008.

    3. Blagov Yu. V. Metodika formirovaniya polikul'turnoy kompetentsii u studentov muzykal'nykh kolledzhey na osnove integratsii uchebnykh distsiplin (inostrannyy yazyk, literatura, muzykal'naya literatura // Pedagogicheskoe obrazovanie v Rossii. - 2017. - № 2. - S. 6-10.

    4. Kireeva N. Yu. Khorovaya teatralizatsiya: kommunikativnye aspekty [Elektronnyy resurs]. - M., 2010. - Rezhim dostupa: http // dissertation.com.org.ua.

    5. Kuralenko E. M. Mysli o Mastere. K 100-letiyu so dnya rozhdeniya D. B. Kabalevskogo // Muzyka v shkole. - 2004. - № 6. - S. 9-13.

    6. Matveeva L. V., Kotyunina N. Yu. Metod khudozhestvennogo konteksta v priobshchenii shkol'nikov k akademicheskoy muzyke na urokakh muzykal'noy literatury // Problemy sovremennogo muzykal'nogo obrazovaniya: bakalavriat, obshchee i dopolnitel'noe obrazovanie detey i yunoshestva: Vseros. (S mezhdunar. Uchastiem) sb. nauch. trudov / Ural. gos. ped. un-t. - Ekaterinburg, 2017. - S. 57-67.

    7. Mun L. N. Sintez iskusstv v khudozhestvennom obrazovanii [Elektronnyy resurs] // Pedagogika iskusstva: elektronnyy nauchnyy zhurnal. - 2008. - № 4. - Rezhim dostupa: http // www.art-education.org.ua.

    8. Mun L. N. Sintez iskusstv kak postoyanno razvivayushchiysya protsess porozhdeniya novogo v iskusstve, obrazovanii, nauke i ego improvizatsionnaya priroda [Elektronnyy resurs] // Pedagogika iskusstva: elektronnyy nauchnyy zhurnal. - 2008. - № 2. - Rezhim dostupa: http // www. art-education.org.ua.

    9. Pichugina L. N., Bogdanova T. S. Kommunikativnyy potentsial zanyatiy vokal'no-khorovym ispolnitel'stvom // Problemy sovremennogo muzykal'nogo obrazovaniya: bakalavriat, obshchee i dopolnitel'noe obrazovanie detey i yunoshestva: Vseros. (S mezhdunar. Uchastiem) sb. nauch. trudov / Ural. gos. ped. un-t. - Ekaterinburg, 2017. - S. 84-91.

    10. Sokolov O. V. Morfologicheskaya sistema muzyki i ee khudozhestvennye zhanry: monografiya. - N. Novgorod: NNGU, 1994. - 220 s.

    11. Suprunenko G. V. Khorovoy teatr kak zhanr «vzaimodeystvuyushchey» muzyki i ego voploshchenie v tvorchestve otechestvennykh kompozitorov na rubezhe XX-XXI vekov [Elektronnyy resurs]: avtoref. dis. ... kand. isk. nauk. - N. Novgorod, 2012. - Rezhim dostupa: https: //revolution.albest.org.ua/music/00896956_0.html.

    12. Tagil'tseva N. G. Polikhudozhestvennyy podkhod v razvitii strategii polikhudozhestvennogo obrazovaniya / / Pedagogicheskoe obrazovanie v Rossii. - 2005. - № 12. - S. 91-94.

    13. Tagil'tseva N. G Khudozhestvennoe obshchenie v formirovanii kommunikativnykh navykov mladshikh shkol'nikov / / Munitsipal'noe obrazovanie: innovatsii i eksperiment. - 2016. - № 1. - S. 17-20.

    14. Tolstoy L. N Chto takoe iskusstvo. RVB: L. N. Tolstoy [Elektronnyy resurs] / Sobr. soch. v 22 t. - Rezhim dostupa: http: rvb.org.ua/Tolstoy/vol_15/01text/0327.htm.

    15. Yusov B. P. Integratsiya iskusstv v polikhudozhesvennom razvitii shkol'nikov // Pedagogika iskusstva. V tvorcheskom poiske: mat-ly vseros. soveshchaniya-seminara (g. Samara, 3-6 dek. 1996 g.). - M.: Samara: ITsEV RAO, Samar. IPRO, 1996. - S. 28.


    Ключові слова: хорового виконання / Хорове мистецтво / поліхудожнього ПІДХІД / ХОРОВА театралізації / CHORAL PERFORMANCE / CHORAL ART / POLY ARTISTIC APPROACH / CHORAL THEATRICALIZATION

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити