У статті наведені сучасні погляди зарубіжних авторів на питання поширеності, етіології і патогенезу, діагностики, лікування і профілактики інфекції сечової системи (ІМС) у дітей раннього віку (0-3 роки). Йдеться про те, що ІМС залишається найбільш поширеною інфекцією у дітей до 2 років і займає 2-3-е місце серед всіх інфекцій дитячого віку. ІМС залишається глобальною проблемою педіатрії. Діагностика захворювання у дітей перших 3 років життя не є простим питанням. Так, в неонатальному періоді симптоми і ознаки ІМС неспецифічні: температурна нестабільність, порушення периферичного кровообігу, летаргія, дратівливість, апное, анорексія, погане смоктання, блювання, тривала жовтяниця та ін. Січовий синдром у таких дітей зустрічається рідко, але вважається більш специфічним. У новонароджених з ІМС існує висока ймовірність бактеріємії, що свідчить про актуальність гематогенного шляху розповсюдження інфекції. Доведено, що діти з функціональної або анатомічної патологією органів сечової системи, з імунодефіцитом схильні до ІМС. Акцентовані важливість своєчасної діагностики захворювання і ризик чинників її реалізації. У цьому сенсі має значення розробка неінвазивних методів і пристроїв для збору сечі у дітей з максимально виключеним ризиком забруднення зразка. Існує нагальна потреба у виявленні більш специфічних біомаркерів для підвищення точності і швидкості діагностики ІМС, в сучасних бактеріологічних методах культуральної ідентифікації. Проводиться апробація нових неінвазивних методів дослідження, таких як МРТ без контрасту і ультразвукова допплерівська методика для тканинної і мікросудинної візуалізації відповідно. Деякі аспекти ІМС залишаються діскутабельнимі. До них належать питання природного розвитку захворювання, оптимальні варіанти антибактеріального режиму, профілактичного ведення пацієнта та ін. Останнім часом у всьому світі стійкість до протимікробних препаратів зростає в міру появи організмів, які продукують бета-лактамазу з розширеним спектром. Так що слід використовувати антибіотик найменш широкого спектру дії з урахуванням даних локальної чутливості. Рекурентна ІМС зазвичай не призводить до утворення рубців на нирках у дітей без структурної ниркової аномалії. Таким чином, з огляду на побічні ефекти і поява резистентності, рутинна антимікробну профілактика рідко виправдовується. У цьому сенсі доречним стає вивчення нових вакцинних композицій і складів для лікування рекуррентной ІМС, в тому числі у дітей молодшого віку.

Анотація наукової статті з клінічної медицини, автор наукової роботи - Будник Т.В.


Topical issues of urinary tract infection in infants

The article presents contemporary views of foreign authors on the issues of the prevalence, etiology and pathogenesis, diagnosis, treatment and prevention of urinary tract infection (UTI) in young children (0-3 years). The point is that UTI remains the most common infection in children under 2 years and ranks second to third among all childhood infections. UTIs remain a global problem in pediatrics. Diagnosis of the disease is not a simple issue in children aged 0-3 years. Thus, the neonatal period is characterized by nonspecific symptoms and signs of UTI: temperature instability, peripheral circulation disorders, lethargy, irritability, apnea, anorexia, poor suction, vomiting, prolonged jaundice, etc. Urinary syndrome is rare in them, but is considered more specific. Newborns with UTI have a high risk of bacteremia, which indicates the relevance of the hematogenous pathway of infection spread. It is proved that children with functional or anatomic pathology of the urinary system, with immunodeficiency are prone to UTI. The importance of timely diagnosis of the disease and the risk of factors for its implementation are emphasized. In this sense, the development of non-invasive methods and devices for collecting urine from babies with the highest risk of sample contamination is of particular importance. There is an urgent need to identify more specific biomarkers to improve the accuracy and speed of diagnosis of UTI, a need in modern bacteriological methods of cultural identification. New non-invasive methods of testing are being tested, such as magnetic resonance imaging without contrast and ultrasound Doppler techniques for tissue and microvascular imaging. Some aspects of UTI remain controversial. These include issues of the natural development of the disease, optimal variants of antibacterial regimen, preventive management of the patient, etc. In recent years, worldwide resistance to antimicrobials has increased with the emergence of organisms that produce beta-lactamase with a broad spectrum. Therefore, the least broad-spectrum antibiotic should be used, and it is necessary to take into account local sensitivity data. Recurrent UTI usually does not lead to renal scarring in children without structural abnormality of the kidney. Thus, routine antimicrobial prophylaxis is rarely justified, given the side effects and emergence of resistance. In this sense, it is appropriate to develop new vaccine compositions and formulations for the treatment and prevention of recurrent UTI, in particular in young children.


Область наук:

  • клінічна медицина

  • Рік видавництва: 2020


    Журнал: здоров'я дитини


    Наукова стаття на тему 'Актуальні питання ІНФЕКЦІЇ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ'

    Текст наукової роботи на тему «Актуальні питання ІНФЕКЦІЇ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ»

    ?

    (^ Щора&я?

    До ^ ри / дитини

    Огляд лпературі / Review of Literature

    УДК 616.6-002-022-053.2 (072) DOI: 10.22141 / 2224-0551.15.1.2020.196758

    Буднк Т.В. ©

    Нацюнальна медична Академя пСлядіпломно / освті Мен П.Л. Шупика, м. Кив, Укра / на

    Актуальні питання Ифекцп сечовоТ системи у дiтей раннього Вiкуся

    For citation: Zdorov'e Rebenka. 2020; 15 (1): 49-59. doi: 10.22141 / 2224-0551.15.1.2020.196758

    Резюме. У cmammi наведе сучастіем подивись тоземніх aemopie относительно вопросам пошіреностi, етюлогп й патогенезу, дiагностики, л ^ вання та профшактікі тфекці сечовог 'системи (1СС) у дтей раннього вжу (0-3рокі). Йдет про ті, что 1СС залішаеться найбшьш Поширення тфекщею у дтей до 2ротв i поадае - 2-ге - 3-тє мсце среди вах тфекцт дитячого вку. 1СС залішаеться глобальною проблемою педiатрii. Дiагностики за-хворювання у дтей дерти 3 Ротв життя НЕ е просто харчування. Так, у неонатальному перiодi симпто-ми й ознака 1СС неспецифiчнi: Температурна нестабшьтсть, Порушення периферичної кровооб, летаргiя, дратiвлівiсть, апное, анорек, погане смоктання, блювання, трівала жовтяніця та т. Січових синдром у таких дтей зустрiчаеться рiдко, но вважаеться биьш спеціфiчнім . У новонароджених з 1СС снуе висока ймовiрнiсть бактерiемii, что свiдчить про актуальтсть гематогенного шляху Поширення тфекці. Доведено, что дті з функщональною або анатомiчною патологiею оргатв сечовог системи, з iмунодефiцітом схільт до 1СС. Акцентована важлівсть своечасног 'дiагностики захворювання та ризики факторiв iiреалiзацii. У цьом сіна травні значення розробка нетвазівніх методiв i прістрогв для збору сечi у малютв з максимально віключенім ризики забруднення бланках. 6 Нагальне потреба у віявлент биьш спеціфiчніх бiомаркерiв для тдвіщення точ-m ^ i i швідкостi дiагностики 1СС, у СУЧАСНИХ бактерiологiчніх методах культуральног 'iдентіфiкацii. Проводиться апробащя Нових неiнвазівніх методiв до ^ дження, таких як МРТ без контрасту й Ультразвукова доп-плерiвська методика для тканінног 'та мтросудінног вiзуалiзацii вiдповiдно. Деяю аспекти 1СС залішаються діскутабельнимі. До них належати питання природного розвитку захворювання, оптімальт варiанті анти-бактерiального режиму, профшактічного ведення пащента та т. Остантм часом в усьому свт стштсть до протімкробніх препаратiв зростан iз з'явилися органiзмiв, что продукують бета-лактамазу з Розширення спектром ді. Отже, слд використовуват антіботік найменша широкого спектра ді з урахуванням даніхлокаль-ніг 'чутлівості рекурентное 1СС зазвічай НЕ виробляти до Утворення рубщв на ніркаху дтей без структурног' нірковог'аномалі. Таким чином, беручи до уваги побiчнi ЕФЕКТ i з'явився резістентностi, рутинна антімкробна профиактіка рiдко віправдовуеться. У цьом сіна Доречний зграї опрацювання Нових вакцин композіцт i складiв для лжування i профшактікі рекурентног '1СС, в тому чи ^ iу дтей молодшого вжу. Ключовi слова: тфекщя сечовог системи; дті; рантьє ВШ; огляд

    Вступ

    1нфекщя Січових! системи (1СС) е серйозною проблемою.Більше для дггей, батьив i лiкарiв. Вона е одшею з найбгльш Поширення бактерГальніх шфекцш у ді-тячому вщ, может вражаті верхш (шелонефріт) або ніжш (цистит) сечовi шляхи [1, 2]. На жаль, может буті складно, Якщо не Неможливо, вгдрГзніті тіло-нефрит вгд циститу на шдставГ кшшчніх сімптомiв i ознака, особливо у немовлят i дггей молодшого ВШУ [3, 4].

    Високий рiвень захворюваносп, схільнють до рецідівiв, труднощГ 3i Зборів незабрудненого бланках сечi становляться співали проблеми для клшщіста [5, 6]. Оперативний дiагноз i вгдповгдне лГкування дуже важлівi для зниженя захворюваносп, формирование ускладнень, пов'язаних Гз ЦІМ станом [7, 18].

    Метою дано! статл е Ознайомлення лшарГв з остан-шми подивимось закордонний фах ^ вщв относительно оцшкі стану та дГагностічно-лГкувального ведення дггей раннього ВШУ з 1СС.

    © 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.

    Для кореспонденції: Будшк Тетяна Ваашвна, кандидат медичний наук, доцент кафедри нефрологи та нірково-замкноТ терапи, Нацюнальна медична академiя шслядіпломноТ освгга iMeHi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КіТ'в, 04112, УкраТ'на; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    For correspondence: T.V. Budnik, MD, PhD, Associate Professor at the Department of nephrology and renal replacement therapy, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Full list of author information is available at the end of the article.

    Пошірешсть? СС в дитячiй популяцій

    Течение первого року життя захворюванiсть на 1СС ставити примерно 0,7% у дiвчаток i 2,7% у не-обрiзаніх хлопче [8, 9]. У неонатальному перiодi 1СС частiше зустрiчаeться у недоношених дiтей, н1ж у до-носіння [11]. У дiтей з лихоманкою в Першi два мiсяцi життя 1СС ставити около 5% у дiвчаток i 20% у не-обрiзаніх хлопчікiв [8, 9]. Течение дерло 6 мюящв у необрiзаніх хлопчікiв ризики розвитку 1СС зростан в 10-12 разiв [3, 8, 10].

    На іншому роцi життя 1СС у давчаток зустрiчаeться набагато частiше, нiж у хлопче [11, 12]. Пщраховано, что примерно 7,8% дiвчаток i 1,7% хлопче вiком до 7 роів матімуть 1СС [1, 13]. До 16 роів 1СС матімуть 11,3% дiвчаток i 3,6% хлопче [1, 13]. Зазвічай частота рецідівiв ставити вщ 30 до 50% [2, 13].

    Рекурентное iнфекцiя сечовівщніх шляхгв у дiтей может вказуваті на порок розвитку або Порушення ро-боті сечовівщніх шляхгв. Реiнфекцiя Січових! ' системи (СС) без аномалій 'розвитку особливо ширше у дiвча-ток [15, 23].

    Етюлопя

    Найбтьш Поширеними збуднікаміі 1СС е пред-ставники кишково! ' флори, самперед Escherichia coli, что ставити у дггей вщ 80 до 90% [2, 11]. Iншi ймовiрнi органiзму - Enterobacter aerogenes, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Citrobacter, Pseudomonas aeruginosa, En-terococcus spp., Serratia spp. [3, 10]. Proteus mirabilis годину-тше зусщчаеться у хлопче, нiж у давчаток [14, 15]. Streptococcus agalactiae вщносно частше зустрiчаeться у новонароджених [4]. Staphylococcus saprophyticus дуже часто зустрiчаeться у сексуально активних дiвчата-пiдлiт-кг на та ставити > 15% 1СС [11].

    У дiтей з аномалiямі СС i порушеннях функцій 'iмунноi системи етiологiчну роль вiдiграють золотіс-тий стафiлокок, епщермальній стафiлокок, гемофтьна паличка, пневмокок, Streptococcus viridians, стрептокок групи В [17]. Гематогенне Поширення iнфекцii, что зу-стрiчаeться Досить рщко, может буті віклікано Staphy-lococcus aureus, Streptococcus agalactiae, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa i нетіфощнімі сальмонелами [3, 17]. Рiдкiснi бактерiальнi причини 1СС включаються Mycobacterium tuberculosis i Streptococcus pneumoniae [19].

    Вiрусі, зокрема аденовiрусі, ентеровiрусі, ECHO-вiрус i вiрус Коксан, такоже могут стати причиною 1СС [11, 14]. Супутних вiрусна iнфекцiя зазвічай обмежена-уeться ніжнiмі вiддiламі СС [11, 14]. У зв'язку з ЦІМ вщомо, что аденовiрусі віклікають геморагiчній цистит [20]. Грибки (например, Candida spp., Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp.) E рщіснімі причинами 1СС i зусщчаються головного чином у дггей з постшнім се-човім катетером, аномалiямі СС, трівалім застосу-ванням антібютіка широкого спектра ДЙ 'або при 1му-нодефiцітніх станах [14, 20].

    патогенез

    Дуже часто (до 96% випада) 1СС обумовлена ​​по-Явою бактерiй з перiуретральноi дтянкі, что ретроградно мщують через сечовіпускній канал до січових

    Mixypa i нав1ть верхн1х Січових шляхгв [4, 8]. Пер1уре-тральних колон1зац1я бактер1ямі вважаеться важлівім патогенетичним фактором [22, 24]. Пщвіщена спри-нятлів1сть д1вчаток до 1СС может буті пояснена менше довжина жшочого сеч1вніка i регулярно масивною колошзащею промежіні м1кроорган1змамі кишечника [8]. До фактор1в, что спріяють колошзаці промежіні у д1вчаток, належати високий рН шхві, п1двіщена ад-гезівность бактерш до вапнальніх кл1тін i Зменшення ктькосл церв1ковапнальніх антіт1л [5, 6].

    Препущальній прост1р у хлопче вважаеться по-тенц1йнім резервуаром бактер1альніх патогешв. Бак-тери такоже могут буті введе в сечов1 шляхи пщ час катетеризації [4].

    Гематогенний шлях Поширення шфекці найчаст1ше зустр1чаеться в перш1 м1сяц1 життя [23]. Досить Сказати, что бтьшють 1СС зустр1чаеться в ніжн1х Січових шляхах [16]. Менша Частка ктшчніх сітуацш виробляти до п1елонефріту [20, 30]. 1нваз1я в Нирко патогенних м1крооргашзм1в віклікае 1нтенсівну запальний реак-ЦШ, что может прізвесті до Утворення рубщв на нирки [14, 30].

    Фактори вiрулентностi патогенних м1крооргашзм1в збтьшують ймов1рн1сть того, что конкретний бактерій альний штам буде колон1зуватіся i Згідно пронікаті в сечов1 шляхи. До ціх фактор1в належати а-гемол1зін, М-гемаглютін1н, ендотоксину, цитотоксичний фактор некротізаціей 1, Капсулярна антиген К, жорсткий кль Тинна ст1нка м1кроорган1зма (Завдяк трансмембранному б1лку зовшшньо! Мембрани), аеробактін i адгезивна здатн1сть [24]. Три р1зніх типи адгезін1в, щентіф1кова-них на уропатогенн1й E. coli, включаються пш 1-го типу (або ф1мбрі), Р-ф1мбрі i X-адгезини [6, 24]. Щ адгезини спріяють прилипання бактер1й до рецептор1в слизу-во! оболонки в уроештелі, незважаючі на зміваючій ефект потоку сеч1 [16, 17]. Шсля Проникнення в уро-еп1тел1й утворюеться внутр1шньокл1тінна б1опл1вка [16]. Бюпл1вка может захістіті уропатогенов вщ 1мунно! системи орган1зму людини [16].

    Мехатзмі захисту оргатзму. Хоча бактери регулярно пщшмаються в Січових м1хур, 1СС НЕ е неминучий. М1сцев1 захісн1 механ1змі ст1нкі Січових м1хура, такт як Утворення муцину слізовою та секрец1я антім1кроб-них пептід1в уроеп1тел1ем, обмежують прікр1плення бактерш до уроештел1альніх кл1тін [2]. Кр1м того, уро-еп1тел1й експресуе ТЕП-под1бш рецептори з1 здатн1стю розп1знаваті патоген-асоцшоваш структури молекул [25]. Залучення Теі-подабніх рецептор1в может прізвесті до активації уроештел1альніх кл1тін i Вироблення мед1атор1в запаленою, таких як цітокші, что генерують м1сцеву запальний вщповщь для полегшення знищення бактер1й [2, 25]. Кр1м того, регулярне сечовіпускання з антеградним потоком сеч1 i повне спорожнення Січових м1хура зводять до м1н1муму можлів1сть прікр1плення патоген1в [2, 8]. Флора уретри включае анаеробн1 бактерії, проти зростання ціх м1крооргашзм1в стримуєтеся низьких pH сеч1, розчин IgA, пол1морфноядернімі кл1тінамі, лактоферину, л1покал1ном, глюепроте! -Ному Tamm - Horsfall i скроню концентращею оргашч-но! кислоти або сечовіні в сеч1 [6, 8, 11].

    Фактори, что спріяють iCC

    Умови, что заважають односпрямованому потоку сечГ, збтьшують спрійнятлівють до 1СС. Це вщбу-ваeться при мiхурово-сечоводному рефлюкш (МСР) i обструкції 'Січових шляхГв [21]. МСР, ширше Урол-пчна аномалiя у дiтей, дозволяe бактерiям пiднiматіся з Січових мiхура в нирку, а такоже виробляти до Утворення залішково! ' сечi [26]. МСР может буті ПЕРВИННА або вторинно относительно заднього уретрального клапана, ектотчніх сечоводГв або синдрому пiдрiзаного живота (Prune belly syndrome) [11]. Це важлівій фактор ризики повторних 1СС i рубцювання нірок [27]. МСР зустрГча-eться у 25-30% дггей з 1СС [28]. Первинний МСР может регресуваті мімовгльно, тодГ як вторинна МСР - тглькі з Усунення основно! ' причини [11].

    АнатомГчна обструкцГя з застоeм сечГ может вінікаті через фГмоз, лабГальне зчеплення у дГвчаток, задш УРЕ-тральш клапани, стриктура уретри, уретроцеле, обструкція 'сечовщного з'eднання, нірковГ Камеш або зовшшш Утворення (например, фекальні завал, пухлина) [2, 8 , 21]. Все це может прізвесті до 1СС в дитини. У зв'язку з ЦІМ необрГзаш дии чоловГчо! ' стат з лихоманкою ма ють в 4-8 разГв бгльшій ризики 1СС, ШЖ обрГзаш [14].

    Стороннш предмет, такий як катетер або Камша, провокуe 1СС, забезпечуючі вогнище зростання бактерш [29]. Синдром нетрімання сечГ i нейрогенним сечо-вий мГхур (НСМ), пов'язаш з залішковою сечею шсля сечовіпускання, такоже спріяють 1СС [30]. Затримка сечовіпускання i нечасто сечовіпускання такоже e факторами ризики [31]. 1ншГ неспріятлівГ фактори розвитку 1СС включаються паренмматозш нірковГ аномалії ', нестабгльнють м'язГв детрузора, запор, цукровий дГабет, Гмунодефщіт, ожіршня i дефщіт вгтамшу D [31].

    Немовлята, особливо новонароджеш, схільш до ві-щого ризики 1СС, ймовГрно, через К не повнютю розви-Нену Гмунну систему [32]. Статево акт e важлівім фактором ризики у давчаток-пщлп'тв [8, 13, 32]. Нещодавш дослгдження показали, что дні i п ^ ддаткі з психозом бгльш схільш до 1СС [33].

    Генетично Чинник iCC

    Iснуe генетична схільшсть до рецідівГв 1СС i рубцювання нірок [34]. Гени, что, Як було показано, прізводять до формирование рекурентное! ' 1СС i рубцювання нірок, включаються ген анпотензінперетворюю-чого ферменту (ACE I / D), рецептори штерлейкшу (IL) 8 CXCR1 i CXCR2, гени IL-10-1082 A / G, бток теплового шоку 72 (HSPA1B) гена, что трансформуe фактор росту (TGF)? j, Теі-подГбній рецептор (TLR), а такоже ген судинного ендотелГального фактора росту (VEGF) [35].

    КЛШЧШ прояви

    У неонатальному перюдГ Симптоми i ознака 1СС НЕ-спеціфГчш. У новонародженого могут буті Ознакою сепсису, тай як Температурна нестабгльшсть, порушен-ня периферичної кровообГгу, летарпя, дратавлівють, апное, судом або метаболГчній ацидоз [6, 12]. Альтернативно могут спостертатіся анорексГя, погане смок-тання, блювання, трівала жовтяніця (табл. 1) [12, 17]. Січових синдром e ргдкюнім, но бгльш спеціфГчнім

    симптомом 1СС [6]. Септічній шок e ргдтснім станом, если пацieнт НЕ скомпрометованій або вщсутня обструкщя [2, 9, 18]. У новонароджених з 1СС iснуe ві-соку ймовГршсть бактерieмii, что свщчіть про гемато-Генне Поширення шфекцй '[17].

    Симптоми 1СС зазвічай залішаються неспеціфГч-ними в течение Усього дитинства. Незрозумгла лихоманка e найбгльш Поширення Ознакою 1СС течение дерло двох роив життя [9, 11, 17]. Фактично вона может буті Єдиної симптомом 1СС у ЦШ вюевш груш. ВзагалГ пошірешсть 1СС бгльша в дггей з температурою > 39 ° C, н1ж < 39 ° C [35]. 1ншГ неспеціфГчш прояви включаються дратавлівють, погане харчування, анорексш, блювання, перюдічш Болгов в живіт i нездатнють розвіватіся [6, 8]. СпеціфГчш Симптоми i ознака включаються збгль-шення або Зменшення кГлькосл вологих пщгузив, що не-Приймальня запах сечГ i дискомфорт при сечовіпусканш [5]. Слабкий або перерівчастій Січових Потак вказуe на НСМ або обструкцш в ніжшх Січових шляхах, як, например задш уретральш клапани у хлопче [17]. Як і стшне капання сечГ або змочуваності пщгузів может свщ-чити про наявнють позаматкова сечовода, что спріяe розвитку 1СС.

    Шсля іншого року життя Симптоми i ознака 1СС e бгльш спеціфГчнімі. Симптоми i ознака пieлонефріту включаються лихоманку, озноб, блювання, нездужання, бгль у Бощ, бгль у спиш й чутлівють кютково-ребро-ного кута [2, 6]. Симптоми i ознака ніжн1х вщдшв СС включаються надлобковий бгль, бгль у живота, дізурш, часто сечовіпускання, термшовють сечовіпускання, каламутна січу, нетрімання в денний час, шчній єну-рез недавнього старту i надлобкового чутлівють [2, 6, 11]. Уретрит без циститу может проявлятіся як дізурГя, без частоти сечовіпускання або термшовосл [13].

    Позитивний шмейній анамнез относительно 1СС у дггей (особливо у браталися i сестер) такоже e «червоним прапор-цем» i винен пщвіщіті рГвень занепокоeння. Щкаво, что запах i колГр сечГ (за вінятком очевидно! 'Кров ^ НЕ e предикторами 1СС.

    Лабораторна дiагностики

    АналГз сечГ i Пошва сечГ слгд Проводити при пщозрГ на 1СС. Це вгдносіться до дггей вГком до 3 роів з недарма-зумглою лихоманкою та болями в надлобковш дглянщ, дізурieю, часто сечовіпусканням, термшовютю по-Зіву, непріeмнім запахом сечГ i нетріманням сечГ в денний час, что з'явилося [10]. Кгльтсній Пошва сечГ e золотим стандартом для дГагностікі 1СС [36].

    У немовлят зразок сечГ з пробою можна зГбраті Шляхом прікрГплення стерильного пакету до промежіні. Преимущества щі процедури в тому, что вона нешвазівна i il легко Виконати [20]. Однако пакетованій зразок Схили-ний до забруднення перГуретральною флори, особливо у дГвчаток i необрГзаніх хлопчікГв [9]. Позитивна культура з пакетованого бланках маe псевдопозитивна по-казнік ВГД 30 до 75%. Отже, потрГбно подалі шдтвер-дження культури ЗГ зразки сечГ, вГдГбранім ^ яхом чистого улову (clean-catch), катетеризації 'або надлоб'ям-ково1 аспГрацй' [20]. З шшого боку, вГдсутнГсть значного зростання бактерш в пакетованому зразки e переконлі-

    вим доказ проти 1СС [4, 8, 10, 18]. Метод пакетова-ного збору ce4i у дтей найчастiше вікорістовуеться в повсякденнiй практіщ, особливо в условиях ПЕРВИННА! медично! допомоги [9].

    Середня порцiя чистого бланках сечi, отриманий тс-ля надійного очищення зовнiшнiх статево оргашв, е задовiльною для бiльшостi дiагностічніх цтей у дтей [18, 36, 37]. Катетерізащя Січових мiхура для получил-ня бланках сечi для Пошва зазвічай Не рекомендується. Катетеризація пов'язана з дискомфортом для дитини, емощйнім стресом як для дитини, так i для батькiв, значний травмою з подалі дізурiею i гематурiею, а такоже потенцiйнім Проникнення шфекцй в Січових мiхур [5].

    Надлобкового аспiрацiя е Корисна методом для отри-мання чистого бланках сечi у немовлят, а такоже у дтей, ЯК-1 страждають в! Д нетрімання, або при тяжких станах пащента й термiновостi дiагностики [18, 38]. Процедура протипоказане дтям з коагулопатаею або дефектом черевно! ст1нкі. 1мов1рн1сть успіху е віщою, коли вікорістовуеться ультразвуковий контроль, щоб переко-натіся, что Січових м! Хур Досить заповнений i дозволяе вiзуалiзуваті Структури м1ж черевною стшкою i Січових м1хуром [4, 9, 18]. Ускладнення надлобкового! аспiрацii включаються минущості масивною гематурiю i, р! ДКО, незнач-ну пункц1ю 1ншіх оргашв черевно! порожніні. Надлобкового асшращя винна буті зарезервовані для ситу-ацiй, в якіх зразок чистого улову січ! або катетерізащя недоступш, або коли годину е ютотнім.

    На сьогодш немае єдине! думки относительно найкращого методу збору сечi у дiтей, ЯК-1 НЕ навчеш туалету. Амі-ріканська академiя педгатрй рекомендуємо отрімуваті зразок сечi тлькі с помощью надлобкового! аспiрацi! або катетеризації [38]. На жаль, надлобкова аспiрацiя i катетерізацiя е швазівнімі, стресових i могут буті жможлів1 в условиях ПЕРВИННА! медично! допомоги [32].

    З шшого боку, Нацюнальній 1нстітут охорони здоров'я та клшчного майстерностi (NICE) та 1талш-ська Асоцiацiя дитячо! нефрологи (ISPN) рекоменду-ють метод чистого улову як метод Вибори для збору січ ^ зберіаючі надлобкового аспiрацiю або катетерізацш для конкретних ситуацiя, таких як лихоманка у дитини 1З

    Слабкий Загальна станом здоров'я або тяжкий перебити захворювання [39, 40]. Канадське педгатрічне суспть-ство рекомендуємо залішаті дитину без пiдгузка i отрімуваті зразок січ ^ коли дитина спорожняеться. Если аналiз сечi ненормально, альтернативою буде з61р сечi Шляхом катетеризації або надлобкового! асшрацй [10].

    Січа винна буті зiбрана в стерильний контейнер, i зразок не винних стояти на вщкрітому повір1, тому что к1льк1сть бактерш буде подвоюватіся кожн1 30 хвилин [5]. Если січа НЕ может буті дослщжена мшро-скоп1чно або пошяна течение короткого перiоду часу, зразок можна зберiгаті в холодильнику при 4 ° С до 4 годин [11].

    м1кроскоп1я винна Виконувати для Виявлено-ня бактерiурi! та п1ур1! [13, 18]. Наявнють крісталiв або значний! к1лькост1 клгтін уротелiю, вагiнальніх кл1тін, еритроцитiв або лейкоцілв может маскуваті присут-нють бактерiй у сечi. Забарвлення за Грамом бланках сечi травні чутлівють 81% i спеціфiчнiсть 83% [3, 38]. Присут-нють > 5 лейкоцітiв у пол1 зору в центріфугованiй сечi або > 10 лейкоцітiв, виявлення гемоцітометром у не-центріфугованiй сечi, е золотим стандартом для тури [11, 13, 36, 37]. Однако лишь сама п1ур1я НЕ е діагностики 1СС [41, 42]. Шур ^ я травні спеціфiчнiсть около 81% i чутлів1сть 73% [41]. Стерильна шур1я может буті пов'язана з шфекщею, вікліканою анаеробних бак-терiямі, туберкульозом, в1руснімі патогенами, х1м1ч-ним або алергiчнім запаленою, цервшальнім або ва-гiнальнім секретом, хвороби Кавасаю, крісталурiею, апендицита, регiональнім ентерітом, гломерулонеф-ритом i iнтерстіцiальнім нефритом [6, 11]. I навпаки, вщсутнють Шури в одному зразки НЕ віключає 1СС [42].

    скрін1нгов1 діпстік-тести е недорогими, зручне-ми, легкодоступними i корисне для дiагностики 1СС. вім1рюв ^ ьній тест на основ1 лейкоцитарно! естеразі демонструе наявнiсть п1ур1! с помощью пстохмч-них методiв, что віявляють цею фермент у нейтрофтах [43, 44]. Естераза лейкоцітiв присутности, навiть если лейкоцити л1зуються [16]. З шшого боку, позитивний діпстік-тест на лейкоцитарну естеразу НЕ е дiагнос-тичних, осюлькі лейкоцити могут буті прісутш в сечi при шшіх станах, таких як хвороба Кавасаю, гшер-

    Таблиця 1. Кл1н1чн1 прояви 1СС перелогових вд в1ку дитини

    Ознака 0-2 Mic. 2 Mic. - 2 роки 2-6 poKiB

    Жовтяніця + - -

    Лихоманка + + +

    Мляві смоктання + + -

    Недостатня або вщсутня прибавка ваги + - -

    Блювання + + +

    Дра ^ влівють + + -

    Січа з сильним запахом - + +

    Енурез - - +

    Бть у живіт - + +

    Сечовi симптоми (дізурiя, ургентнiсть, часто Січових-пускання) - - +

    кальціурГя, гастроентеріт i апендицит [2, 36]. Або может буті помилковості негативно, если лейкоцити присут-ш в нізькш концентрації '[10]. Тест маe спеціфГчнють около 78% i чутлівють 83% [38].

    ! Застосування ніріт-тесту Заснований на тому принцип ^ что харчовий нгтрат у сечГ буде вгдновленій до ш-тритій, если присутности велика кглькють штратредукую-чих бактерш (например, Кишкова паличка, співали види клебсieлі або протея) [43, 44]. Штрітній тест маe спеціфГчнють около 98% i чутлівють 53% [36, 38]. ХІБ-нонегатівш реакці могут буті віклікаш недостатшм вмютом нірату в рацюш, неадекватно часом (< 4 годин) для превращение нгтрату в нпріт через часте спо-рожнення Січових мГхура, iнфекцieю, вікліканою НЕ-штратредукуючімі бактерГямі (например, Pseudomonas spp., Enterococcus spp., Staphylococcussaprophyticus), засто-сування протімшробніх препарат, что прігшчують метаболГзм бактерш, великим ОБСЯГИ розведена! сечГ або аскорбшовою кислотою в сечГ [44].

    Вгльямс i сшвавт. Виконаю метааналГз 95 досл джень за участю 95 703 дггей, щоб візначіті абсолютно i вГдносну точнють експрес-аналГзГв сечГ (мшроскошя на наявнють бактерш i лейкоціпв i діпстік-тести на лейкоцитарну естеразу i нпріті) для 1СС [45]. Автори дшшлі Висновки, что мшроскошя бактерш Гз забарв-ленням за грам маe бгльш скроню точнють, ШЖ шшГ лабораторш дослгдження. Експрес-тести сечГ ма ють псевдонегатівній Показник примерно в 10% віпадтв i, отже, чи не могут замшіті мкроскошю сечГ при ДГА-гностіщ 1СС [22, 45, 46]. Проти швідт аналГзі сечГ e хорошими скріншговімі тестами, что при викорис-Таншу в поeднаннi з Пошва сечГ могут пщвіщіті ii дГагностічну точнють [46].

    Культурально дослщження сечГ залішаeться золотим стандартом для дГагностікі 1СС [13]. Бактерії 'зазвічай віявляються у правильно покриттям зразки сечГ примерно через 24 години, а результати чутлівосп доступ-ш зазвічай в течение 48 годин. Коли звичайна культура негативна, но у дитини прісутш Симптоми або на за-барвленш за грам віявлеш бактерії ', слгд отріматі анаеробних культуру. Если культура сечГ даe незвічайш бактерії 'або множінш бактерії' в незабрудненому зраз-ку сечГ, слгд віключіті Гмунодефщіт i пороки розвитку нірок i сечовівщніх шлямв.

    НейтрофГлГя, пгдвіщена швідкють осщання єрі-троцілв, пгдвіщеній рГвень С-реактивного бглка в сіроватщ кровГ i кглькють лейкоціпв в осадГ сечГ свгд-чати про наявнють Гостра пieлонефріту [44]. Щ тести, однак, ма ють низьких спеціфГчнють i НЕ могут точно вгдрГзніті шфекщю ніжшх Січових шлямв вщ Гостра пieлонефріту [47]. У дггей з дуже високим рГвнем прокальцітоншу в сіроватщ кровГ пщ час 1СС часпше розвіваeться Гостра пieлонефріт [47]. Авторами Було проведено метааналГз 18 дослщжень за участю 831 дитини з Гостра пieлонефрітом i 651 дитини з шфекщ-eю ніжнгх Січових шляхГв [47]. Показано, что граничне значення прокальцітоншу в сіроватщ кровГ 1,0 нг / мл забезпечуe скроню дГагностічну щннють для Виявлення Гостра пieлонефрітy Через юнукш розб1жностГ м1ж роботами необхщш бгльш глібот дослщження, дере

    н1ж цею тест можна буде регулярно рекомендуваті при ощнщ та веденш дитини з 1СС.

    Креатінш Сироватко слщ візначаті у дггей, ят отримуються амшоткозіді > 48 годин, з рекурентное або ускладненою 1СС i пщозрою на рубцювання нірок [10, 36]. Як правило, Пошва кровГ НЕ потрГбно делать, если тглькі у дитини немаe пщозрі на бактерieмiю або уросепсис, токсикозу або нестабгльносп гемодінамші [10].

    Отже, дГагностічно значущих візнаш наступш клік-лабораторш положення:

    - зпдно з керГвніцтвом Гз клІчно! практики Аме-рікансько! Академія 'педГатрй' (AAP), дГагностіка 1СС у дггей вГком вщ 2 до 24 мюящв вімагаe позитивного тесту с помощью скріншгу (тест на лейкоцитарну естеразу та / або нпріт), мГкроскош! з позитивною реакцieю на Пурш або бактерГурш та наявносп > 50 000 КУО / мл уропатогешв у зразки катетеризувати! ' сечГ або внаслщок надлобкового! аспГращ! [38];

    - згщно з провщнімі принципами Канадсько педГатрічного товариства (CPS), позітівш скріншговГ тести (лейкоцитарна естераза та / або ніріт) i позитивна культура сечГ з одним уропатогенов (> 100 000 КУО / мл в Середньому обсязГ бланках сечГ, > 50 000 КУО / мл в кате-терізованому зразки i будь-який оргашзм у зразки надлобкового! асшраці ') необхГднГ для дГагностікі 1СС [10];

    - в рекомендащях бвропейсько! асощаці 'Урол-ГГВ (EAU) / 6вропейського товариства дитячо! урології '(ESPU) йдет про ті, что зростання 10 000 або навп' 1000 КУО / мл уропатогешв з катетерізованого бланках або будь-яко! кглькоста ЗГ бланках надлобкового! аспГрацГ! e достатшм для дГагностікі 1СС [18];

    - при цьом клІчна ощнка стану дуже важліва, тому что 1СС может вінікаті, хоча i ргдко, за вГдсутностГ пГурГ !, i наві' культура сечГ может буті негативною;

    - 1СС з низьких кглькютю бактерГй - НЕ рщкють, если Гнфекцгя віклікана НЕ Кишкова паличка [51].

    Вiзуалiзуючi методи досл ^ дження

    При лГкуваннГ дГтей з 1СС лГкарГ повіннГ розумно використовуват дослгдження збережений, щоб мГнГмГ-зувати опромшення дГтей. УЗД нірок i Січових мГхура e методом Вибори для зображення оргашв СС [6]. Уль-трасонографГя - неГнвазівна, БЕЗПЕЧНА, проста в про-веденнГ i НЕ мютіть радГацГ! [36]. При ультразвуковому дослгдженш нірок i Січових мГхура необхГдно достат-нe Наповнення Січових мГхура та постпорожня ощнка (залішкова січа) [48]. УЗД нірок i Січових мГхура дозволяe візначіті розмГр, форму i положення нірок, ехотекстуру нірково! паренхГмі, наявнГсть дуплГкацГ! та ділатацГ! сечоводГв, обструктивний уропатш i струк-турнГ аномалГ! Січових мГхура [9]. Стутнь ехогенностГ i гострота кортікомедулярного діференцГювання дають уявлення про наявнГсть генералГзованого захворювання нірок або локального пошкодженню [49]. УЗД нірок такоже может віявіті нірковій або періренальній абсцес або шонефроз [28].

    УЗД нірок i Січових мгхура слщ Проводити у дггей вюем до 2 роів з перинатальною 1СС, у дггей будь-которого вГку з рецидивуючого 1СС, у дГтей з об'eмною формою

    живота, патолопчнім сечовіпусканням, гшертошею, reMaTypieKi, вщсутшстю вiдповiдi на стандартну Антім кробну терапiю i обтяжень шмейнім анамнезом относительно нірково! або уролопчно! хвороби [9, 28].

    Утьтрасонографiя НЕ е чутлівім дослщженням для лок ^ зацй 'iнфекцii або Виявлення аномалій' розвитку чи МСР [1, 7, 9, 28]. У Гостра хворiючіх дтей i дiтей, яю НЕ реагують на стандартне антімiкробне лiкування, слщ якомога швідше Виконати УЗД нірок i Січових мiхура, щоб віключіті обструкцiю Січових тракту або абсцес нирки [3, 19]. У шшому випадки процедуру слщ Виконати через 1-2 тіжш, щоб знізіті ризики патолопчніх вiдхілень, вторинна относительно ніркового запаленою [3].

    Вiзуалiзацiя с помощью 99тТс-дімеркапто-сукціновой! кислоти (DMSA) может буті Використана для Виявлення Гостра шелонефріту i рубцювання нірок [4, 49]. Зниженя ніркового поглінання гзото-пу передбачало Гостра телонефріт або нірковій ру-Бець [21, 28]. Крiм того, при скануванш нірок с помощью DMSA можна віявіті бiльшiсть (> 70%) дггей з МСР середня або тяжкого ступенів [19]. Широке использование цього методу вiзуалiзацii зазвічай не рідше-комендуеться через радаацшну небезпеки i пов'язанi з ним витрати [20]. Рекомендацій NICE предлагают нир-кове DMSA-сканування через 4-6 мюящв тсля Атипія-во! 1СС у дТгей вшом до 3 роів i при рекурентнш 1СС у дiтей будь-которого ВШУ [40]. Если необхщно Виконати DMSA, воно винне буті виконан в гострш фаз ^ щоб віявіті Гостра телонефріт, або через 4-6 мюящв, щоб ощніті рубцювання нирки [2].

    Цістоуретрограма сечовіпускання е Найкращий скрінiнг-тестом на МСР [26, 28]. Це дослщження точно ощнюе МСР, iдентіфiкуe задш уретральнi клапани, УРЕ-троцеле, обструктівш уропатія 'та rnmi аномалії' ^ чгвні-ка, сечовода i Січових мiхура (дивертикули, трабекули), дае уявлення про наявшсть синдрому позіву i дісфунк-цй 'сечовіпускання [ 20]. Було показано, что 25-30% дггей з 1СС ма ють МСР [28]. Процедура е швазівною, дорогою, пiддаe дитину впліву радiацii [28]. Мiкцiйна цістоуретрограма не винних Виконувати тсля пер-шо1 фебрильного! 1СС, если тлькі ультразвукове досл дження НЕ виявило рубцювання, гщронефроз або rnmi дат, что свщчать про вираженість МСР або обструктивного уропатiю. У шшому випадки процедуру слщ віконува-ти, если у дитини були 2 або бтьше гарячковіх ЕТЗО-ді 1СС [28]. Традіцiйно сечовідтьна цістоуретрограма прізначаеться через ілька тіжшв тсля гарячково! 1СС. На сьогодш признал, что процедуру краще викону-вати тд годину ремiсii, при цьом ризики постпроцедурно! 1СС дуже низька [28, 50].

    Ядерна цістограма е чутлівім тестом для Виявлення МСР, но НЕ виявляв внутршньонірковій рефлюкс, що не визначавши стушнь рефлюксу i НЕ дае детального зобра-ження уретри та сечоводiв [1]. Таким чином, задш УРЕ-тральнi клапани могут буті пропущена перевага ядерно! ' цістограмі е низька доза опромiнення i висока чутлівють [1]. Ядерна цістограма корисна для скри-шнгу браталися i сестер пацieнтiв з МСР i спостереження за дп'мі з Виявлення МСР [25]. Цей тест Вимагаю, щоб дитина булу навч туалету [49].

    Деяі авторизованого пріпускають, что в1зуальш дослщження показаний тлькі д1тям з ризико розвитку пошко-дження нірок [49]. Дитина вважаеться схільною до ризико подалі ускладнень, если прісутн1 наступн1 ознака: висока температура, 1нтоксікац1я, погане сечовіпускання, чутлів1 нирки, атипових мшрооргашзм, від1леній в культур1 сеч1 (кр1м кишково! Пташки), що не-Ефективне лшування антіб1отікамі течение 48 годин i рекурентное 1СС [ 51].

    Цістоскоп1я может буті показана дггям 1З тяжким та пом1рнім МСР (2-4-й стушнь), неспрійнятлівім до консервативного л1кування, пщозрою на подвоення орган1в сечовід1лення, уретроцеле, непрохщшстю се-ч1вніка або НСМ.

    Діференщальна дiагностики

    Безсимптомний бактер1ур1я (ББ) Належить до Колош-заці сечовівщніх шляхгв нев1рулентнімі бактер1ямі, что НЕ здатш віклікаті Симптоматично вщповщь або запалений [18]. Такий стан зустр1чаеться примерно у 1% дггей, переважано у д1вчаток [36]. Дггі з основними по-рушення сечостатево! системи ма ють бгльш високий ризики ББ. Вона присутности, коли культура сеч1 позитивна, но немае н1якіх сімптом1в, что дозволяють пріпустіті 1СС, i січа НЕ мютіть аномально! юлькосл лейкоціт1в.

    Культура сеч1, что дае безл1ч м1кроорган1зм1в, передбачало забруднення, а не 1СС, если т1лькі у пац1ента немае 1мунодефщіту або если е вада розвитку нірок i сечовівщніх шляхгв.

    У раз1 сінех1й у давчаток сечовіпускання может при-звесті до потрапляння сеч1 в п1хву, забруднення сеч1 вапнальнімі бактер1ямі i помилковості д1агнозу 1СС. Вульвоваг1н1т может віклікаті дізурш i часто сп1в1снуе з 1СС у д1вчаток молодшого в1ку. У д1вчаток в препубер-татному вшд уретрит может віклікаті дізурш через по-гану г1г1ену або Вплив подражнити, таких як тнна ванна або подразнююче мило, а не через 1СС [10, 37].

    Ургентнють сечовіпускання i НСМ могут про-являтися частотою сечовіпускання, термшовютю, деннім i н1чнім нетріманням сікти Хоча 1СС част1ше зустр1чаеться у таких дггей, симптоми НСМ часто вщ-значаються за в1дсутност1 1СС. Коли ц1 Симптоми Збери гаются п1сля усп1шного л1кування 1СС, пщтвердженого культурою, сл1д враховуваті НСМ.

    1нш1 діференц1альн1 д1агнозі включаються в1русну шфекцш, лихоманку п1сля вакцинації ', сечов1 Камеш, сторонн1й предмет п1хві, орхгг, хворобу Кавасаю, апен-діціт, стрептококову шфекщю групи А [3, 36]. Вщмшш РІСД шкірного стану дозволяють провести пряму дифе-ренц1ац1ю з 1СС.

    Ускладнення

    1СС может негативно позначітіся на якост життя дитини та 11 батьив, особливо если 1СС набувае річку-рентного переб1гу та віклікае постшне пошкодження нірок [52]. 1СС в неонатальному в1ц1 е Чинник ризики рецидивуючого болю в живота надал1 в дітінств1 [53].

    Бактер1ем1я НЕ е рщкютю [17]. В одному з дослщжень бактер1ем1я зустр1чалася у 5,6% д1тей з 1СС [54]. Фактори ризики розвитку бактер1емІ включаються недоношен1сть,

    молодий ВШ (< 1 року), високий рiвень креатінiну в сі-роватцi кров! [54]. Сепсис, вікліканій 1СС, що не е рщкю-тю у дггей з гестацiйнім вшом менше 32 тіжшв [55].

    Ніркова недостатнють е добро вщомім ускладнено-ням або внаслiдок рекурентного шелонефріту на rai вроджено! нірково! Аномалії ', або через! застосування нефротоксичних антібютіюв [4].

    Могут вінікнуті електролiтнi i кислотно-лужш Порушення. В одному проспективному Перехресних дослiдженнi електролiтнi i кислотно-лужш Порушення спостерiгалась у 59 (74%) Гз 80 дiтей з Гостра шело-нефритом [56]. У 50 дггей булу гшонатрГемГя, у 18 - ri-побшарбонатемГя, у 14 - гшеркалГемГя, у 6 - гшербь карбонатемГя, у 3 - гшохлоремГя, у 3 - гшокалГемГя, у 1 - гшерхлоремГя [56].

    Найбгльш важлівою причиною нірковіх рубщв е ніркова гшодісплазГя, что часто буваю вродженою [2, 16]. Рубцювання нірок такоже может буті пов'язане з аномалГямі сечовівщніх шляхГв, такими як вираженість МСР або обструкщя Січових шляхгв [2, 16]. Проти нир-ковий Рубець розвіваеться у 5% дГвчаток i 13% хлопчи-юв тсля первого симптоматичного етзоду телонеф-ріту [6, 21]. 1ншГ фактори, что прізводять до Утворення рубщв на нирки, включаються телонефріт в дітінст, збгльшення числа нападГв шелонефріту, затримки лшування антібютікамі, бактерГальну вГрулентнють i ШДИ-вщуальну спрійнятлівють [14, 28].

    ПершГ два роки життя вважаються особливо враз-лівімі относительно Утворення рубщв, причому ризики зна-чно зніжуеться примерно до восьмірГчного вГку [6]. Предиктори Утворення нірковіх рубщв тсля першо'1 '1СС включаються температуру > 39 ° C, МСР (особливо високого рГвня), аномальні картину УЗД нірок / сечо-вого м1хура, збгльшення абсолютно! юлькосл нейтро-фшв, пщвіщення рГвня прокальцітоншу в сіроватщ, С-реактивного бглка > 40 мг / л i VEGF, полГморфГзмі гешв ACE I / D i TGF-? T [11, 14, 57].

    Примерно у 10% дггей з нірковім рубці розвіваеться гшертошя в пщлгтковому або раннього дорослому вщ [8]. Жшкі з нірковім рубці ма ють тдвіщеній ризики Токсемія 'п! Д час ваптностг Ніркова недостатнють i ii термшальна стадГя е можливий наслщкамі рубцювання нірок вщ шелонефріту [8].

    Так! ускладнення, як нірковій абсцес, шонефроз, емфГзематозній телонефріт i ксантогранулематозній телонефріт, в епохи антібютіюв зустрГчаються рщко [4, 28].

    Лкування

    Батьки i старшГ дті повінш буті прошструктоваш про необхщнють кожш 1,5-2 години спорожнюваті Січових мГхур до полного спустошення. Ретельна ппена статево оргашв i адекватне споживання рщіні такоже повінш заохочувати. Если ма ють мюце запор, НСМ,! Х слщ обов'язково лшуваті [58].

    Негайно антібактерГальна терапГя показана при мань фестнш 1СС на пщставГ клИчніх результат i позитивного аналГзу січ! до Отримання результат культурального дослщження [5, 7, 18, 21, 36]. Асімптоматічнимі баккрурГя, з шшого боку, чи не потребуе лшування [6, 20, 59]. избран

    емпрічній антібютік винен Забезпечувати адекват-ний спектр охоплення грамнегативних палічок, особливо E.coli i грампозитивних коюв [7]. 1деальній антібiотік винен легко вводітіся, досягаті високо! концентрат! в січ ^ мати мiнiмальній Вплив або взагалi НЕ впліваті на кишково чи вагiнальну флору, мати низьких рiвень бакте-рiально'i резістентностi, мИмальну токсічн1сть (або кра-щє не буті токсичні) i низьких вартють [6, 21].

    Сл1д використовуват антібютік найменша широкого спектра да [10]. Емп1річн1 протім1кро6н1 препарати, что Використовують для лiкування Гостра неусклад-нених 1СС у дiтей, включаються цефалоспорини 2-3! Генерація, такi як цефшсім, цефтибутен, цефподоксим, цефуроксим; триметоприм-сульфаметоксазол, Аугментин ціл1н i амоксіцілiн-клавуланат - тлькі за результатами чутлівосп [10, 28, 43, 58]. При ві6ор1 антібiотікiв сл1д враховуваті мюдов! данi про характер ст1йкост1 до антібютіюв [7, 13, 32, 59]. Антібютік, можливо, до-ведеться корігуваті на пiдставi в1дпов1д1 на лшування i результатiв тестування чутлівост1 відтеного уропатогени-ну [6]. Останнiмі рокамі стшкють до протім1кро6ніх препаратiв зростан 1З з'явилися органiзмiв, что продукують бета-лактамазу з Розширення спектром [59].

    Триметоприм / сульфаметоксазол слщ використовуват з обережнютю, особливо при пщозр1 на телонефріт, через високий стушнь стшкоста до него [28]. Ам-пщілш i амоксіцілiн НЕ е щеальнімі для емпiрічного лiкування 1СС через скроню резістентнiсть кишково! палички [28]. Швидше, ампiцілiн або амоксіцілш сл1д використовуват при п1дозр1 або пщтвердженш ентеро-кокової! 1СС [28].

    У рекомендацiях американська! академіку педiатрi! йдет про ті, что Введення антібютіюв перорально або парентерально однаково ефективна при лшуванш 1СС (як циститу, так i Гостра шелонефріту) [38]. Парентерального антібакк ^ Альна терапiя рекомендуеться для немовлят < 2 мюящв i будь-яко! дитини з Ознака токсикозу, гемодінамiчно нестабтьніх, з ослабленим 1муш-тетом, що не здатно переносіті пероральш препарати або если смороду НЕ вщповщають на пероральну терапiю [6, 28].

    Трівалють оптимально! антібактерiально! терапи (АБТ) е спрнім харчування [18]. У 2003 гаїв кокрашв-ський систематичний огляд 10 рандомiзованіх i квазі рандомiзованіх контрольованіх дослiдження за участю 652 дггей 1З циститом НЕ виявило суттево! р1зніц1 м1ж 2-4-м i 7-14-м днями перорально! антібiотікотерапi! з точки зору частоти позитивних пос1в1в січ ^ розвитку резистентних органiзмiв або рецідівiв 1СС [61]. Кокрена-швській систематичний огляд 2012 року, что включає 16 рандомiзованіх i квазiрандомiзованіх контрольованіх дослiдження за участю 1116 дггей з шфекщею ніжн1х вщ-д1л1в Січових! системи, показавши, что 10-денне лiкування антібiотікамі з бтьшою ймов1рн1стю усувае бактери з січ ^ н1ж одноразова терапія [35].

    1снують такоже докази того, что трівалють лiкування < 3 ДН1 Менша за Бажану [38]. Б1льш1сть авторiв дотримуйтесь-ються середини i предлагают трівалiсть лiкування в1д 5 до 7 ДШВ для афебрільних! шфекці в нижніх вiддiлах СС, а такоже з урахуванням в1ку дитини, чінніюв ризики, клІчно! тяжкост1 i реакці на лiкування.

    Кокрашвській огляд 2007 року, что включає 23 ран-домГзованіх i квазГрандомГзованіх контрольованіх дослщження за участю 3295 дГтей з Гостра пieлонефрі-те, чи не виявило ютотніх вщмшностей мГж перорального антібiотікотерапieю (10-14 ДШВ) i внутрГшньовенною антібiотікотерапieю (3 дш) Гз подалі перорального антібiотікотерапieю ( 10 днГв) з точки зору трівалосл лихоманки, подалі реГнфекцГй та ускладнень з боку нірково! Хлопець [62].

    ПГзнГшій систематичний огляд бази даних Cochrane 2014 року, присвячений 27 рандомГзованім i квазГран-домГзованім контрольованім дослщженням за участю 4452 днів з Гостра пieлонефрітом, показавши, что короткий курс внутршньовенно1 антібютікотерапй '(вщ 2 до 4 ДШВ) з подалі перорального антібiотікотерапieю так само Ефективний, як i бгльш трівалій (7-14 ДШВ) курс внутршньовенно1 антібютікотерапй '[63]. Автори пропо-нують курс терапії 'ВГД 7 до 10 ДШВ для гарячково! шфекцй 'верхнГх вщдшв СС [6, 7, 39, 45, 63]. У пацieнтiв, яю спо-чатку отримувалася парентеральнГ антібГотікі, пероральнГ антібГотікі могут використовуват для завершення курсу терапії ', если дитина может переносіті пероральнГ препарати i вщсутня лихоманка в течение 24 годин [28].

    Профшактіка

    Повторна 1СС часто e результатом недотрімання режиму АБТ, неправильного емшрічного Вибори, бакте-рГально! резістентностГ, стазу сечГ, вроджено! аномалій 'розвитку Січових! системи, найчастше МСР [64]. Річку-рентна 1СС зазвічай НЕ виробляти до Утворення рубщв на нирки у дггей без структурно! нірково! аномалій '[65]. Таким чином, рутинна антімГкробна профГлактіка РЩ-ко віправдовуeться з Огляду на побГчнГ ЕФЕКТ i з'явився резістентностГ до антімкробніх препаратГв, пов'язану з антімГкробною профГлактікою [7, 37].

    Систематичний огляд 2017 року, что включає 7 ран-домГзованіх контрольованіх дослщжень за участю 1427 дгтей з симптомами 1СС або фебрильна 1СС, що не виявило значного впліву антібютікопрофтактікі в про-фтактіщ рубцювання нірок [66]. На сьогодш Прийнято вважаті, что Безперервна антімГкробна профГлактіка винна розглядатіся у дггей з частиною перинатальними 1СС Незалежності ВГД наявносп уродж! патології 'СС [37].

    Деяю авторизованого розглядають Безперервна антімГкробну профглактіку у дггей з МСР IV та V ступенів або з великою уролопчною аномалieю шсля ешзоду 1СС [65]. У таких випадка Преимущества i ризики антімшробно! профілакти ки повіннГ буті обговореш з батьками до il про-ведення [65].

    Безперервна профГлактіка з Використання низько-дозованіх нГтрофуранто'1'ну (1-2 мг / кг) або TMP-SMX (1-2 мг TMP та 5-10 мг SMX / кг) один раз на день пер-орально ефективна для профтактікі 1СС у дГтей з МСР та частина решфекцГямі [43]. Оскглькі нпрофуранто-ш i TMP-SMX НЕ рекомендуються для дггей молодший 6 тіжшв, перорально может прізначатіся цефалоспорин первого поколГння, такий як цефалексин 10 мг / кг, до тих шр, поки дітіш НЕ віповніться 6 тіжшв. Повторш Гнфекцй 'слГд лГкуваті шшім антібГотіком, за данімі культурального дослщження i чутлівостг

    Батьки повиннi буті прошструктоваш про пра-вільну ппену промежіні, включаючі протирання у напрямку спереду назад та регулярно промівання промежіні у дГвчаток i крайньо'1 'плотi i головки у хлопчіюв [2]. Хоча необрiзанi немовлята чоловiчоi статi схільнi до бгльш високого ризики 1СС, рутин обрiзання в неону-ментальною перiодi Не рекомендується [20, 41]. Обрiзання або, что ще краще, мiсцевого! Застосування кортикостером-щу в дістальнiй частиш стенозу крайньо'1 'пліт можна розглядаті у хлопчіюв з рекурентное 1СС [41]. повіннг буті встановлеш нормальш звички спорожнення кишечника i Січових мГхура, а запори, если смороду е, повіннГ буті правильно вілкуваш [2, 6, 65]. Батьки повінш буті пошформоваш про Симптоми й ознака рецидиву i звертатися за медичною помощью при вінікненш пщозрі [65].

    Кокрашвській метааналГз 2017 року, что включає 6 рандомГзованіх i квазГрандомГзованіх контрольованіх дослщжень за участю 352 дггей i дорослих з 1СС, що не виявило значного зниженя ризики повторно! ' 1СС м1ж пащента-ми, якг отримувалася пробютікі [67]. Автори зазначилися, что нельзя віключаті Користь останн1х, тому что Даних Було замало i смороду були отрімаш з невеликих дослщжень.

    прогноз

    Дні з функціональною чи анатомГчною патолопею оргашв СС або Гмунодефщітом схільш до 1СС [60]. Прогноз 1СС за вщсутносп МСР i рубцювання нірок зазвічай добрий i НЕ пов'язаний з вщдаленімі наслщ-ками [1, 67]. Нещодавш дослщження показали, что велика Частка нірковіх рубщв, что рашше пов'язували з Гостра шелонефрітом, пов'язана з уродженою дис-плазГею нірок, вираженість МСР або непрохщнютю Січових шляхГв [20]. Проти Було беззаперечна доведено, что затримка у лГкуванш фебрільно'1 '1СС або рекурент-НО1 фебрільно'1' 1СС может прізвесті до Утворення рубщв на нирки [60].

    перспективи

    1снуе Гостра необхщнють у розробщ нешвазівніх методГв i прістро'1'в для збору сечГ, что вщносно вгльш вщ забруднення, у дггей, яю НЕ навчеш туалету [68]. 1снуе постшна потреба в віявленш бгльш спеціфГчніх бю-маркерГв для пщвіщення точносл i швідкосп діагностики 1СС i бактерюлопчно '].' щентіфкаці 'Збудник [69]. Потребують Вивчення новго нешвазівш методи для вГзу-алГзаці 'оргашв СС на тканини рГвш, як, например, МРТ замють DMSA та мкросудінна вГзуалГзащя (нова Ультразвукова допплерГвська методика), что е Нешвіла-зівной, вгльнімі вщ віпромшювання, що не потребують введення контрасту [69].

    В усьому свт частота 1СС, вікліканіх оргашзмамі, что продукують бета-лактамазу Розширення спектру, збгльшуеться [70]. АнтібГотікі, ефектівш при лГкуванш 1СС, віклікано'1 'оргашзмамі, что продукують бета-лак-Тамаз Розширення спектру, включаються амшоглкозіді, фторхшолоні, пшерацілш / тазобактам i карбапенеми [59, 70]. Карбапенеми е Найкращий засоби лГкування тяжких шфекцш, вікліканіх оргашзмамі, что продукують бета-лактамазу Розширення спектру [59].

    Для того, щоб звесті до мшмуму з'явилися штамГв, что продукують карбапенемазу, использование карбапенем-Мгв травні буті зарезервовані для тяжких 1СС, виклика-них штамами з множини лкарською стшистю [59]. У цьом сенш Актуальні такоже набувае опрацювання Нових вакцин композіцш i складГв як для лГкування, так i для профтактікі рекурентное! 1СС у дггей [71, 72].

    Висновки

    ЛГкування 1СС у дггей раннього вку может буті складним завдання, оскшькі симптоми у бтьшосп пащентав е неспеціфГчнімі.

    Високий шдекс пщозрі травні важліве значення. 1СС слщ розглядаті у будь-яко! дитини вГком до 2 роів Гз лихоманка.

    Емтрічній вібГр антібактерГально! Терапія 'винен делать Виключно з урахуванням Даних локально! чутлівост штамГв мкрооргашзмГв.

    НадмГрна дГагностіка, з одного боку, может прізвесті до непотрГбного та потенцшно швазівного тестування, непотрГбного лшування i з'явився спйкосп бактерш до антібютіюв. З шшого боку, недостатнш дГагноз i вщстрочене лшування могут прізвесті до рецідівГв i ризики рубцювання нірок Гз подалі ускладненнямі у віглядГ ар-терГально! гшертенз !! i хрошчно! нірково! недостатносп.

    Отже, своечасній Точний дГагноз 1СС, як i вщповщ-ні лГкування, ма ють важліве клшчне значення.

    Конфлжт штереав. Автор заявляє про вщсутнють конфлшту штерешв та власно! фшансово! зацшавленос-т при пщготовщ дано! статл.

    References

    1. Expert Panel on Pediatric Imaging; Karmazyn BK, Alazraki AL, Anupindi SA, et al. ACR Appropriateness Criteria® Urinary Tract Infection-Child. J Am Coll Radiol. 2017 May; 14 (5S): S362-S371. doi: 10.1016 / j.jacr.2017.02.028.

    2. Korbel L, Howell M, Spencer JD. The clinical diagnosis and management of urinary tract infections in children and adolescents. Paediatr Int Child Health. 2017 Nov; 37 (4): 273-279. doi: 10.1080 / 20469047.2017.1382046.

    3. Baligyan E, Burke M. Urinary Tract Infections in Children. PediatrRev. 2018 Jan, 39 (1): 3-12. doi: 10.1542 / pir.2017-0007.

    4. Clark CJ, Kennedy WA 2nd, Shortliffe LD. Urinary tract infection in children: when to worry. Urol Clin North Am. 2010 May; 37 (2): 229-41. doi: 10.1016 / j.ucl.2010.03.009.

    5. Morello W, La Scola C, Alberici I, Montini G. Acute pyelonephritis in children. Pediatr Nephrol. 2016 Aug; 31 (8): 1253-65. doi: 10.1007 / s00467-015-3168-5.

    6. Leung AKC, Wong AHC, Leung AAM, Hon KL. Urinary Tract Infection in Children. Recent Pat Inflamm Allergy Drug Discov. 2019; 13 (1): 2-18. doi: 10.2174 / 1872213X13666181228154940.

    7. Awais M, Rehman A, Baloch NU, Khan F, Khan N. Evaluation and treatment of recurrent urinary tract infections in children: state of affairs. Expert Rev Anti Infect Ther. 2015 Feb; 13 (2): 209-31. doi: 10.1586 / 14787210.2015.991717.

    8. Chang SL, Shortliff LD. Pediatric urinary tract infections. Pediatr Clin North Am. 2006 Jun; 53 (3): 379-400, vi. doi: 10.1016 / j. pcl.2006.02.011.

    9. Simoes e Silva AC, Oliveira EA. Update on the approach of urinary tract infection in childhood. J Pediatr (Rio J). 2015 Nov-Dec; 91 (6Suppl 1): S2-10. doi: 10.1016 / j.jped.2015.05.003.

    10. Robinson JL, Finlay JC, Lang ME, et al. Urinary tract infections in infants and children: Diagnosis and management. Paediatr ChildHealh. 2014 Jun; 19 (6): 315-25. doi: 10.1093 / pch / 19.6.315.

    11. Schlager TA. Urinary Tract Infections in Infants and Children. Microbiol Spectr. 2016 Oct; 4 (5). doi: 10.1128 / microbiolspec.UTI-0022-2016.

    12. Stephens GM, Akers S, Nguyen H, Woxland H. Evaluation and management of urinary tract infections in the school-aged child. Prim Care. 2015Mar; 42 (1): 33-41. doi: 10.1016 / j.pop.2014.09.007.

    13. Larcombe J. Urinary tract infection in children. Am Fam Physician. 2010 Nov 15; 82 (10): 1252-6.

    14. Shaikh N, Hoberman A. Urinary tract infections in children: Epidemiology and risk factors. UpToDate.

    15. Larcombe J. Urinary tract infection in children. BMJ. 1999 Oct30; 319 (7218): 1173-5. doi: 10.1136 / bmj.319.7218.1173.

    16. Morello W, La Scola C, Alberici I, Montini G. Acute pyelonephritis in children. Pediatr Nephrol. 2016 Aug; 31 (8): 1253-65. doi: 10.1007 / s00467-015-3168-5.

    17. BellLE, Mattoo TK. Update on childhood urinary tract infection and vesicoureteral reflux. Semin Nephrol. 2009 Jul; 29 (4): 349-59. doi: 10.1016 / j.semnephrol.2009.03.011.

    18. Stein R, Dogan HS, Hoebeke P, et al; European Association ofUrology; European Society for Pediatric Urology. Urinary tract infections in children: EAU / ESPU guidelines. Eur Urol. 2015 Mar; 67 (3): 546-58. doi: 10.1016 / j.eururo.2014.11.007.

    19. Arora N, Saha A, Kaur M. Tuberculous pyelonephritis in children: three case reports. Paediatr Int Child Health. 2017 Nov; 37 (4): 292-297. doi: 10.1080 / 20469047.2017.1386847.

    20. Desai DJ, Gilbert B, McBride CA. Paediatric urinary tract infections: Diagnosis and treatment. Aust Fam Physician. 2016 Aug; 45 (8): 558-63.

    21. Schlager TA. Urinary tract infections in infants and children. InfectDis Clin NorthAm. 2003 Jun; 17 (2): 353-65, ix. doi: 10.1016 / s0891-5520 (03) 00009-6.

    22. Korbel L, Howell M, Spencer JD. The clinical diagnosis and management of urinary tract infections in children and adolescents. Paediatr Int Child Health. 2017 Nov; 37 (4): 273-279. doi: 10.1080 / 20469047.2017.1382046.

    23. Alper BS, Curry SH. Urinary tract infection in children. Am Fam Physician. 2005 Dec 15; 72 (12): 2483-8.

    24. Firoozeh F, Safari M, Neamati F, Zibaei M. Detection of virulence genes in Escherichia coli isolated from patients with cystitis and pyelonephritis. Int J InfectDis. 2014 Dec; 29: 219-22. doi: 10.1016 / j. ijid.2014.03.1393.

    25. Mak RH, Kuo HJ. Pathogenesis of urinary tract infection: An update. Curr Opin Pediatr. 2006Apr; 18 (2): 148-52. doi: 10.1097 / 01. mop.0000193276.39495.0d.

    26. Keren R, Shaikh N, Pohl H, et al. Risk factors for recurrent urinary tract infection and renal scarring. Pediatrics. 2015 Jul; 136 (1): e13-21. doi: 10.1542 / peds.2015-0409.

    27. Shaikh N, Hoberman A. Urinary tract infections in infants older than one month and young children: Acute management, imaging, and prognosis. UpToDate. Clinicalfeatures and diagnosis ofurinary tract infections in children. 2008.

    28. Nacaroglu HT, Demircin G, Bulbul M, Erdogan O, Akyuz SG, Caltik A. The association between urinary tract infection and id-iopathic hypercalciuria in children. Ren Fail. 2013; 35 (3): 327-32. doi: 10.3109 / 0886022X.2013.764254.

    29. Hannula A, Perhomaa M, Venhola M, Pokka T, Renko M, Uhari M. Long-term follow-up of patients after childhood urinary tract infection. Arch Pediatr Adolesc Med. 2012 Dec; 166 (12): 1117-22. doi: 10.1001 / archpediatrics.2012.1383.

    30. Gondim R, Azevedo R, Braga AANM, Veiga ML, Barroso U Jr. Risk factors for urinary tract infection in children with urinary urgency. IntBraz J Urol. 2018Mar-Apr; 44 (2): 378-383. doi: 10.1590 / S1677-5538.IBJU.2017.0434.

    31. Becknell B, Schober M, Korbel L, Spencer JD. The diagnosis, evaluation and treatment of acute and recurrent pediatric urinary tract infections. Expert Rev Anti Infect Ther 2015 Jan; 13 (1): 81-90. doi: 10.1586 / 14787210.2015.986097.

    32. Carson CM, Phillip N, Miller BJ. Urinary tract infections in children and adolescents with acute psychosis. Schizophr Res. 2017 May; 183: 36-40. doi: 10.1016 / j.schres.2016.11.004.

    33. Harshman VP, Kryuchko TO, Kolenko IO, Kushnereva TV, Tkachenko OY. Role of genetic mutations in development of immunologi-cal and clinical disorders in children with chronic pyelonephritis. Wiad Lek. 2017; 70 (1): 47-51.

    34. Fitzgerald A, Mori R, Lakhanpaul M, Tullus K. Antibiotics for treating lower urinary tract infection in children. Cochrane Data-

    base Syst Rev. 2012 Aug 15; (8): CD006857. doi: 10.1002 / 14651858. CD006857.pub2.

    35. Shaikh N, Hoberman A. Urinary tract infections in infants older than one month and young children: Acute management, imaging, and prognosis. UpToDate. Clinical features and diagnosis ofurinary tract infections in children. 2008.

    36. Robinson JL, Le Saux N. Management of urinary tract infections in children in an era of increasing antimicrobial resistance. Expert Rev Anti Infect Ther. 2016 Sep; 14 (9): 809-16. doi: 10.1080 / 14787210.2016.1206816.

    37. Subcommittee on Urinary Tract Infection; Steering Committee on Quality Improvement and Management; Roberts KB. Urinary tract infection: clinical practice guideline for the diagnosis and management of the initial UTI in febrile infants and children 2 to 24 months. Pediatrics. 2011 Sep; 128 (3): 595-610. doi: 10.1542 / peds.2011-1330.

    38. AmmentiA, CataldiL, ChimenzR, etal; Italian Society ofPedi-atric Nephrology. Febrile urinary tract infections in young children: Recommendationsfor the diagnosis, treatment and follow-up. Acta Paediatr. 2012May; 101 (5): 451-7. doi: 10.1111 / j.1651-2227.2011.02549.x.

    39. National Institute for Health and Clinical Excellence (UK). Urinary tract infection in children: Diagnosis, treatment and long-term management. London: RCOG Press; 2007Aug.

    40. Williams GJ, Hodson EH, Isaacs D, Craig J.C. Diagnosis and management of urinary tract infection in children. J Pae-diatr Child Health. 2012 Apr; 48 (4): 296-301. doi: 10.1111 / j.1440-1754.2010.01925.x.

    41. Yamasaki Y, Uemura O, Nagai T, et al. Pitfalls of diagnosing urinary tract infection in infants and young children. Pediatr Int. 2017 Jul; 59 (7): 786-792. doi: 10.1111 / ped.13292.

    42. Baumer JH, Jones RW. Urinary tract infection in children, National Institute for Health and Clinical Excellence. Arch Dis Child EducPractEd. 2007Dec; 92 (6): 189-92.

    43. Becknell B, Schober M, Korbel L, Spencer JD. The diagnosis, evaluation and treatment of acute and recurrent pediatric urinary tract infections. Expert Rev Anti Infect Ther. 2015 Jan; 13 (1): 81-90. doi: 10.1586 / 14787210.2015.986097.

    44. Ma JF, Shortliffe LM. Urinary tract infection in children: Etiology and epidemiology. Urol Clin North Am. 2004 Aug; 31 (3): 517-26, ix-x. doi: 10.1016 / j.ucl.2004.04.016.

    45. Williams GJ, Macaskill P, Chan SF, Turner RM, Hodson E, Craig JC. Absolute and relative accuracy of rapid urine tests for urinary tract infection in children: A meta-analysis. Lancet Infect Dis. 2010 Apr; 10 (4): 240-50. doi: 10.1016 / S1473-3099 (10) 70031-1.

    46. ​​Glissmeyer EW, Korgenski EK, Wilkes J, et al. Dipstick screening for urinary tract infection in febrile infants. Pediatrics. 2014 May; 133 (5): e1121-7. doi: 10.1542 / peds.2013-3291.

    47. Zhang H, Yang J, Lin L, Huo B, Dai H, He Y. Diagnostic value of serum procalcitonin for acute pyelonephritis in infants and children with urinary tract infections: An updated meta-analysis. World J Urol. 2016 Mar; 34 (3): 431-41. doi: 10.1007 / s00345-015-1630-4.

    48. Riccabona M. Imaging in childhood urinary tract infection. RadiolMed. 2016May; 121 (5): 391-401. doi: 10.1007 / s11547-015-0594-1.

    49. Enikeev DV, Glybochko P, Alyaev Y, Enikeev M, Rapoport L. Imaging technologies in the diagnosis and treatment of acute pyelonephritis. Urologia. 2017 Aug 1; 84 (3): 179-184. doi: 10.5301 / uj.5000234.

    50. Johnson EK Malhotra NR Shannon R et al. Urinary tract infection after voiding cystourethrogram. J Pediatr Urol. 2017 Aug; 13 (4): 384.e1-384.e7. doi: 10.1016 / jjpurol.2017.04.018.

    51. Swerkersson S, Jodal U, Ahren C, Sixt R Stokland E, Hansson S. Urinary tract infection in infants: the significance of low bacterial count. Pediatr Nephrol. 2016 Feb; 31 (2): 239-45. doi: 10.1007 / s00467-015-3199-y.

    52. Bulum B, Ozfakar ZB, Kavaz A, Huseynova M, Ekim M, Yalfinkaya F. Lower urinary tract dysfunction is frequently seen in urinary tract infections in children and is often associated with reduced quality of life. Acta Paediatr діє до: 2014 Oct; 103 (10): e454-8. doi: 10.1111 / apa.12732.

    53. Rosen JM, Kriegermeier A, Adams PN, Klumpp DJ, Saps M. Urinary tract infection in infancy is a risk factor for chronic abdominal pain in childhood. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2015 Feb; 60 (2): 214-6. doi: 10.1097 / MPG.0000000000000599.

    54. Megged O. Bacteremic vs nonbacteremic urinary tract infection in children. Am J Emerg Med. 2017 Jan, 35 (1): 36-38. doi: 10.1016 / j.ajem.2016.09.060.

    55. Mohseny AB, van Velze V, Steggerda SJ, Smits-Wintjens VEHJ, Bekker V, Lopriore E. Late-onset sepsis due to urinary tract infection in very preterm neonates is not uncommon. Eur J Pediatr. 2018 Jan; 177 (1): 33-38. doi: 10.1007 / s00431-017-3030-9.

    56. Milani GP, Grava A, Bianchetti MG, et al. Electrolyte and acid-base abnormalities in infants with community-acquired acute pyelonephritis: Prospective cross-sectional study. Nephron. 2017; 137 (2): 99-104. doi: 10.1159 / 000478054.

    57. Shaikh N, Ewing AL, Bhatnagar S, Hoberman A. Risk of renal scarring in children with a first urinary tract infection: A systematic review. Pediatrics. 2010 Dec; 126 (6): 1084-91. doi: 10.1542 / peds.2010-0685.

    58. Jackson MA, Schutze GE; COMMITTEE ON INFECTIOUS DISEASES. The Use of Systemic and Topical Fluoroquinolones. Pediatrics. 2016 Nov; 138 (5). pii: e20162706. doi: 10.1542 / peds.2016-2706.

    59. Delbet JD, Lorrot M, Ulinski T. An update on new antibiotic prophylaxis and treatment for urinary tract infections in children. Expert Opin Pharmacother. 2017 Oct; l8 (15): 1619-1625. doi: 10.1080 / 14656566.2017.1383383.

    60. Palazzi DL, Campbell JR. Acute infectious cystitis: Management and prognosis in children older than two years and adolescents. UpToDate.

    61. Michael M, Hodson EM, Craig JC, Martin S, Moyer VA. Short versus standard duration oral antibiotic therapy for acute urinary tract infection in children. Cochrane Database SystRev. 2003; (1): CD003966.

    62. Hodson EM, Willis NS, Craig JC. Antibiotics for acute pyelonephritis in children. Cochrane Database Syst Rev. 2007 Oct 17; (4): CD003772. doi: 10.1002 / 14651858.CD003772.pub3.

    63. Strohmeier Y, Hodson EM, Willis NS, Webster AC, Craig JC. Antibiotics for acute pyelonephritis in children. Cochrane Database Syst Rev. 2014 Jul 28; (7): CD003772. doi: 10.1002 / 14651858.CD003772. pub4.

    64. Yousefichaijan P, Kahbazi M, Rasti S, Rafeie M, Sharafkhah M. Vitamin E as adjuvant treatment for urinary tract infection in girls with acute pyelonephritis. Iran J Kidney Dis. 2015 Mar; 9 (2): 97-104.

    65. Robinson JL, Finlay JC, Lang ME, Bortolussi R; Canadian Paediatric Society, Community Paediatrics Committee, Infectious Diseases and Immunization Committee. Prophylactic antibiotics for children with recurrent urinary tract infections. Paediatr Child Health. 2015 Jan-Feb; 20 (1): 45-51. doi: 10.1093 / pch / 20.1.45.

    66. Hewitt IK, Pennesi M, Morello W, Ronfani L, Montini G. Antibiotic Prophylaxis for Urinary Tract Infection-Related Renal Scarring: A Systematic Review. Pediatrics. 2017 May; 139 (5). pii: e20163145. doi: 10.1542 / peds.2016-3145.

    67. Schwenger EM, Tejani AM, Loewen PS. Probiotics for preventing urinary tract infections in adults and children. Cochrane Database Syst Rev. 2015 Dec 23; (12): CD008772. doi: 10.1002 / 14651858. CD008772.pub2.

    68. Herraez O, Asencio MA, Carranza R, et al. Sysmex UF-1000i flow cytometer to screen urinary tract infections: The URISCAM multicentre study. Lett Appl Microbiol. 2018 Mar; 66 (3): 175-181. doi: 10.1111 / lam.12832.

    69. Lubell TR, Barasch JM, Xu K, Ieni M, Cabrera KI, Dayan PS. Urinary neutrophil gelatinase-associated lipocalin for the diagnosis ofurinary tract infections. Pediatrics. 2017 Dec; 140 (6). pii: e20171090. doi: 10.1542 / peds.2017-1090.

    70. Abe Y, Inan-Erdogan I, Fukuchi K, et al. Efficacy of non-car-bapenem antibiotics for pediatric patients with first febrile urinary tract infection due to extended-spectrum beta-lactamase-producing Esche-richia coli. J Infect Chemother. 2017Aug; 23 (8): 517-522. doi: 10.1016 / j. jiac.2017.04.006.

    71. Benito-Villalvilla C, Cirauqui C, Diez-Rivero CM, Casanovas M, Subiza JL, Palomares O. MV140, a sublingual polyvalent bacterial preparation to treat recurrent urinary tract infections, licenses human dendritic cells for generating Th1, Th17, and IL -10 responses via Syk and MyD88. Mucosal Immunol. 2017 Jul; 10 (4): 924-935. doi: 10.1038 / mi.2016.112.

    72. Eldridge G, Martin SM. Composition of vaccines and adjuvants and methods for the treatment of urinary tract infections. Patent US20180028648. 2018.

    OTpuMaHo / Received 13.01.2020 Pe ^ H30BaH0 / Revised 27.01.2020 npmHQTO go gpyKy / Accepted 29.01.2020 |

    Information about author

    T.V. Budnik, PhD, Associate Professor at the Department of nephrology and renal replacement therapy, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0003-3956-3903

    Будник Т.В.

    Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м Київ, Україна

    Актуальні питання інфекції сечової системи у дітей раннього віку

    Резюме. У статті наведені сучасні погляди зарубіжних авторів на питання поширеності, етіології і патогенезу, діагностики, лікування і профілактики інфекції сечової системи (ІМС) у дітей раннього віку (0-3 року). Йдеться про те, що ІМС залишається найбільш поширеною інфекцією у дітей до 2 років і займає 2-3-е місце серед всіх інфекцій дитячого віку. ІМС залишається глобальною проблемою педіатрії. Діагностика захворювання у дітей перших 3 років життя не є простим питанням. Так, в неону-Тальному періоді симптоми і ознаки ІМС неспецифічні: температурна нестабільність, порушення периферичного кровообігу, летаргія, дратівливість, апное, анорексія, погане смоктання, блювання, тривала жовтяниця та ін. Січовий синдром у таких дітей зустрічається рідко, але вважається більш специфічним . У новонароджених з ІМС існує висока ймовірність бактеріємії, що свідчить про актуальність гематогенного шляху розповсюдження інфекції. Доведено, що діти з функціональної або анатомічної патологією органів сечової системи, з імунодефіцитом схильні до ІМС. Акцентовані важливість своєчасної діагностики захворювання і ризик чинників її реалізації. У цьому сенсі має значення розробка неінвазивних методів і пристроїв для збору сечі у дітей з максимально виключеним ризиком забруднення зразка. Існує нагальна необхід-

    ність у виявленні більш специфічних біомаркерів для підвищення точності і швидкості діагностики ІМС, в сучасних бактеріологічних методах культуральної ідентифікації. Проводиться апробація нових неінвазивних методів дослідження, таких як МРТ без контрасту і ультразвукова допплерівська методика для тканинної і мікросудинної візуалізації відповідно. Деякі аспекти ІМС залишаються діскутабельнимі. До них належать питання природного розвитку захворювання, оптимальні варіанти антибактеріального режиму, профілактичного ведення пацієнта та ін. Останнім часом у всьому світі стійкість до протівомікроб-ним препаратам зростає в міру появи організмів, які продукують бета-лактамазу з розширеним спектром. Так що слід використовувати антибіотик найменш широкого спектру дії з урахуванням даних локальної чутливості. Рекурентна ІМС зазвичай не призводить до утворення рубців на нирках у дітей без структурної ниркової аномалії. Таким чином, з огляду на побічні ефекти і поява резистентності, рутинна антимікробну профілактика рідко виправдовується. У цьому сенсі доречним стає вивчення нових вакцинних композицій і складів для лікування рекуррентной ІМС, в тому числі у дітей молодшого віку. Ключові слова: інфекція сечової системи; діти; ранній вік; огляд

    T.V. Budnik

    Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine

    Topical issues of urinary

    Abstract. The article presents contemporary views of foreign authors on the issues of the prevalence, etiology and pathogenesis, diagnosis, treatment and prevention of urinary tract infection (UTI) in young children (0-3 years). The point is that UTI remains the most common infection in children under 2 years and ranks second to third among all childhood infections. UTIs remain a global problem in pediatrics. Diagnosis of the disease is not a simple issue in children aged 0-3 years. Thus, the neonatal period is characterized by nonspecific symptoms and signs of UTI: temperature instability, peripheral circulation disorders, lethargy, irritability, apnea, anorexia, poor suction, vomiting, prolonged jaundice, etc. Urinary syndrome is rare in them, but is considered more specific. Newborns with UTI have a high risk of bacteremia, which indicates the relevance of the hematogenous pathway of infection spread. It is proved that children with functional or anatomic pathology of the urinary system, with immunodeficiency are prone to UTI. The importance of timely diagnosis of the disease and the risk of factors for its implementation are emphasized. In this sense, the development of non-invasive methods and devices for collecting urine from babies with the highest risk of sample contamination is of particular importance.

    tract infection in infants

    There is an urgent need to identify more specific biomarkers to improve the accuracy and speed of diagnosis of UTI, a need in modern bacteriological methods of cultural identification. New non-invasive methods of testing are being tested, such as magnetic resonance imaging without contrast and ultrasound Dop-pler techniques for tissue and microvascular imaging. Some aspects of UTI remain controversial. These include issues of the natural development of the disease, optimal variants of antibacterial regimen, preventive management of the patient, etc. In recent years, worldwide resistance to antimicrobials has increased with the emergence of organisms that produce beta-lactamase with a broad spectrum. Therefore, the least broad-spectrum antibiotic should be used, and it is necessary to take into account local sensitivity data. Recurrent UTI usually does not lead to renal scarring in children without structural abnormality of the kidney. Thus, routine antimicrobial prophylaxis is rarely justified, given the side effects and emergence of resistance. In this sense, it is appropriate to develop new vaccine compositions and formulations for the treatment and prevention of recurrent UTI, in particular in young children.

    Keywords: urinary tract infection; children; early age; review


    Ключові слова: Інфекція СЕЧОВОї СИСТЕМИ /діти /Ранній ВіК /ОГЛЯД /ІНФЕКЦІЯ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ /ДІТИ /РАННІЙ ВІК /ОГЛЯД /URINARY TRACT INFECTION /CHILDREN /EARLY AGE /REVIEW

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити