В даний час особлива увага в управлінні стало приділятися проблемам ефективних комунікацій. У статті проаналізовані актуальні для сучасної бібліотеки внутрішньоорганізаційні форми комунікацій, що використовувалися в радянський період.

Анотація наукової статті по ЗМІ (медіа) і масовим комунікаціям, автор наукової роботи - Паляева Анастасія Максимівна


UPDATED FORMS OF CORPORATE COMMUNICATION IN LIBRARIES: A REVISION OF SOVIET PRACTICES

At present special attention is paid to the management issues of the effective communication. The article analyzes relevant to the modern library forms of corporate communication used in the Soviet period.


Область наук:

  • ЗМІ (медіа) і масові комунікації

  • Рік видавництва: 2019


    Журнал: Огарьов-Online


    Наукова стаття на тему 'актуалізувати ФОРМИ УПРАВЛІНСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ В БІБЛІОТЕКАХ: НОВЕ ПРОЧИТАННЯ ДОСВІДУ РАДЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ'

    Текст наукової роботи на тему «актуалізувати ФОРМИ УПРАВЛІНСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ В БІБЛІОТЕКАХ: НОВЕ ПРОЧИТАННЯ ДОСВІДУ РАДЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ»

    ?ПАЛЯЕВА А. М.

    Актуалізувати ФОРМИ УПРАВЛІНСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ В БІБЛІОТЕКАХ: НОВЕ ПРОЧИТАННЯ ДОСВІДУ РАДЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ

    Анотація. В даний час особлива увага в управлінні стало приділятися проблемам ефективних комунікацій. У статті проаналізовані актуальні для сучасної бібліотеки внутрішньоорганізаційні форми комунікацій, що використовувалися в радянський період.

    Ключові слова: спілкування, комунікація, інформаційний менеджмент, управлінське спілкування, бібліотека.

    PALYAEVA A. M.

    UPDATED FORMS OF CORPORATE COMMUNICATION IN LIBRARIES: A REVISION OF SOVIET PRACTICES

    Abstract. At present special attention is paid to the management issues of the effective communication. The article analyzes relevant to the modern library forms of corporate communication used in the Soviet period.

    Keywords: socializing, communication, information management, administrative communication, library.

    Спілкування - головна форма людського буття. Без нього нереальна як зв'язок людей між собою, так і хід спільної праці. Зміни бібліотечної системи, які зараз активно проходять в зв'язку з входженням цих установ в ринкову економіку і інформаційне суспільство, вимагають нових форм управління, основою якого є комунікація.

    Останні два десятиліття питання про трансформацію бібліотек в цілому і систем управління ними піднімається все частіше. Потрібні нововведення й інші шляхи здійснення інформаційної роботи в бібліотечних установах. Таким нововведенням є інформаційний менеджмент - новий науковий напрям, який активно використовується в нашій країні і за кордоном для позначення комплексу завдань управління, пов'язаних з інформаційними системами [1, с. 7].

    Основними завданнями в сфері інформаційного менеджменту можна назвати [2]:

    - забезпечення ефективного обміну інформацією між керівниками і підлеглими;

    - вдосконалення міжособистісних відносин в процесі обміну інформацією;

    - створення інформаційних каналів для обміну інформацією між окремими працівниками та групами і координації їх завдань і дій;

    - регулювання і раціоналізація інформаційних потоків.

    Жодна з цих завдань не може бути реалізована без правильно вибудуваного спілкування. Не випадково в даний час особлива увага в управлінні приділяється проблемам ефективних комунікацій, без яких неможливе планування, організація, мотивація і контроль - головні складові сучасного менеджменту.

    В цілому, етап становлення інформаційного суспільства і підвищення ролі бібліотек в ньому характеризується переходом до використання світової практики управління персоналом бібліотек. Видається актуальним узагальнення зарубіжного досвіду з метою його практичного використання у вітчизняних бібліотеках. Проте багато чинників не дозволяють в повній мірі прийняти сформовані за кордоном підходи до здійснення інформаційного менеджменту в російській дійсності.

    Важливо розуміти, що методи управління в різних країнах відрізняються, і пов'язано це з культурними, економічними, політичними і соціальними особливостями. У зв'язку з цим сучасна Росія не може повністю перейняти досвід інших країн, і «зректися» від досвіду минулих років. Тому російські методи управління персоналом в цілому і в області інформаційного менеджменту зокрема набувають гнучку форму, поєднуючи різні риси окремих методів управління, характерних для інших держав, і вдалі власні ідеї, реалізовані в минулому.

    Незважаючи на культурні, економічні та політичні відмінності радянської і пострадянської систем, багато комунікативні прийоми, використовувані в СРСР, можна успішно застосовувати в сучасних організаціях.

    1. У радянських внутрішньоорганізаційні комунікаціях велика увага приділялася створенню командного духу на підприємстві, формування почуття приналежності до колективу. Сучасні концепції управління і, відповідно, інформаційний менеджмент спрямовані на розвиток творчого потенціалу окремої особистості.

    У гонитві за інноваціями, диверсифікацією бібліотечної праці і в постійних спробах звернути увагу на кожного бібліотечного користувача і співробітника втрачається той самий командний дух, що дозволяє всім цим творчо і професійно розкритим працівникам успішно здійснювати спільну діяльність. Максимальна акцентування уваги на конкретну людину приглушує його здатність до командної роботи, що необхідно для успішності практично будь-якої організації в російській

    дійсності. Тому для пострадянської Росії, що йде в новому напрямку, можуть стати в нагоді і радянські принципи комунікації:

    - емоційна зарядженість (гасла, плакати, змагання);

    - увагу до неформальних комунікацій (наставництво, вечори зустрічей, дошка оголошень).

    Найважливіше завдання внутрішньоорганізаційні комунікації - створення і підтримання «корпоративного духу» в організації. «Створення атмосфери" великої і дружної сім'ї "неможливо без звернення до почуттів та емоцій співробітників. Це було незаперечною істиною в радянських внутрішніх комунікаціях »[3].

    На сучасному етапі інформація все частіше підноситься у візуальній формі. Різні малюнки, фотографії та цитати в картинках відображають настрій, ставлення, смисли. Є тенденція розміщення подібних повідомлень співробітниками на робочих місцях (біля комп'ютера, на заставці робочого столу і т. Д.). Так чому б не використати цю тенденцію в корпоративних цілях? Адже можна поєднати естетично приємне видовище з корпоративної ідеєю.

    Так, наприклад, плакат, як один із засобів комунікації, часто зустрічався на підприємствах радянської епохи. Цей спосіб комунікації глибоко проникає в свідомість співробітника завдяки образним змістом і не залишиться непоміченим через художньої виразності. Плакат здатний залучати цільову аудиторію до якоїсь події, заражати гаслами. Тож не дивно, що цей вид мистецтва знову почав активно впроваджуватися в життя суспільства. Найчастіше це помітно в сучасних приватних і комерційних організаціях, але цілком може бути присутнім і в державних.

    У плаката є певні переваги в порівнянні з іншими засобами комунікації. Сучасний світ диктує свій розпорядок, людство в цілому стикається з такими проблемами, як дефіцит часу і наростаюча емоційна напруженість. В таких умовах саме мальована інформація краще сприймається людьми, долаючи різні бар'єри: втома, упередження і, звичайно, неуважність. Плакати задовольняють природну потребу людини в естетичному насолоді, яскраво забарвлених емоціях, які дає сприйняття і розумова переробка образотворчої інформації. Не виняток і бібліотеки, в яких сучасні плакати не просто зможуть мотивувати співробітників, але і доповнять інтер'єр, позитивним чином впливаючи на інтерес і настрій людей.

    2. Усередині бібліотечного колективу, як і будь-якого іншого, часто можна

    спостерігати неформальне спілкування. Закономірно, що наявність теплих відносин між

    співробітниками безпосередньо впливає на настрій відвідувачів. Логічно, що, бачачи спокійне,

    3

    шанобливе, а іноді і по-сімейному тепле спілкування не тільки з читачами, а й з колегами, у людини виникає бажання повернутися саме до цієї установи. І навпаки, помічаючи конфліктну поведінку, відвідувач навряд чи побажає знову з цим зіткнутися. Це стосується і спілкування керівника з підлеглими. Керівник повинен мати повагу в колективі, і це можливо тільки при позиції «перший серед рівних». Це добре розуміли на радянських підприємствах, тому заохочувалося проведення різних об'єднуючих колектив (співробітників і керівників в тому числі) заходів: спортивні змагання, виїзди за місто, екскурсії, концерти і т. Д. А через принципи управлінського спілкування закладалося шанобливе ставлення до кожного з членів команди. Сучасні бібліотеки також потребують подібних заходах і впровадженні неформального спілкування в ділову комунікацію.

    Зараз формуванню сприятливого клімату в бібліотеках приділяється менше уваги. Пов'язано це зі змінами в пріоритетах діяльності. Спрямованість на віртуальне обслуговування знижує необхідність тісної взаємодії всередині колективу, особливо особистого спілкування, без якого група працівників ніколи не стане командою.

    У радянських організаціях існували своєрідні структури (профспілковий комітет та ін.), В завдання яких входило підтримання сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі. Складно уявити, що сучасний співробітник, маючи проблему або прохання, стане записувати її на картці і закидати в спеціальний ящик. З іншого боку, а чому б і ні? Якщо у людини буде впевненість, що його проблему не залишать без уваги, допоможуть або, принаймні, спробують допомогти. Бажання працівника поділитися чимось з колегами говорить про високий ступінь включеності в роботу колективу і довіри до соціально-психологічну службу. Сьогодні такі рішення не реалізувати без серйозної підготовки. Тому проведення тренінгів, корпоративних заходів, виїздів та т. Д. - перші кроки на шляху перетворення бібліотечного колективу в дружну команду, що позитивно позначиться на продуктивності праці і розвитку організації, дозволить налагодити зворотний зв'язок між керівником і підлеглими і дасть поштовх ініціативності.

    Деякі проблемні ситуації виникають з приходом нових співробітників. Не кожен здатний моментально знайти спільну мову зі сформованим колективом. Знову, звертаючись до минулого, згадаємо ще один поширений інститут в радянських внутрішньоорганізаційні комунікаціях - наставництво, який дозволяв новачкові не просто швидко освоїти робочі процеси, а й успішно влитися в колектив, знайти спільну мову і з колегами, і з керівництвом. Бібліотекам вигідно залучати молодих

    4

    фахівців, які привносять в трудовий процес свіжий погляд, нові ідеї. Молодь, як правило, більш активна і зацікавлена ​​в саморозвитку. Вчора бібліотеці потрібні не тільки бібліотекарі та бібліографи, а й піарники, дизайнери, організатори заходів, фандрайзери, редактори, веб-розробники, менеджери проектів і т.д. Перетворення радянського наставництва в більш сучасний формат дозволить мінімізувати проблемні ситуації в колективі, створить новому співробітнику комфортну атмосферу для роботи, що зменшить ймовірність витоку молодих кадрів і сприятиме збереженню ініціативності нових фахівців.

    Багато хто з перерахованих форм і сьогодні присутні в російських бібліотеках «як пережитки минулого», але назвати їх утопією не можна. Проаналізовані прийоми, успішно застосовуються в минулому, - це вже випробуваний досвід формування внутрішньої комунікації в умовах російської дійсності. Як підтвердження цьому -використання подібних форм роботи в різних організаціях і компаніях, особливо в комерційних, адже все нове - це добре забуте старе.

    Методи управління персоналом в Росії являють собою суміш європейських і східних традицій. Створення нової концепції на основі сучасних розробок, в тому числі і зарубіжних, а також модернізації досвіду минулих років дозволить вибудувати найбільш ефективну модель бібліотечної комунікації.

    Саме володіння мистецтвом спілкування дозволяє керівникам мотивувати, переконувати працівників, доносити до них робочі цілі та ідеї. Тому найскладнішим в забезпеченні результативного менеджменту як і раніше залишається вибудовування безпосереднього міжособистісного спілкування.

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Васюхін О. В., Варзунов А. В. Інформаційний менеджмент: короткий курс: навч. посібник. - СПб. : С.-Петербург. держ. ун-т інформ. технологій, механіки і оптики, 2010. - 118 с.

    2. Циренова А. А. Основи теорії управління [Електронний ресурс]: навч. посібник. - Улан-Уде: ВСГУТУ, 2011. - Режим доступу: https://studfiles.net/preview/3560020/ page: 33 (дата звернення: 20.09.2019).

    3. Сєдова М. Назад в минуле: СРСР і внутрішні комунікації на підприємстві [Електронний ресурс] // AdvSchool.Ru. - 2009. - 5 березня. - Режим доступу: http://www.advschool.ru/articles/article734.htm (дата звернення: 20.09.2019).


    Ключові слова: БІБЛІОТЕКА /ІНФОРМАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ /КОМУНІКАЦІЯ /СПІЛКУВАННЯ /УПРАВЛІНСЬКЕ СПІЛКУВАННЯ /SOCIALIZING /COMMUNICATION /INFORMATION MANAGEMENT /ADMINISTRATIVE COMMUNICATION /LIBRARY

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити