Мета дослідження вивчення активності травних ферментів і обміну амінокислот в травному тракті у тварин при включенні в раціон різних джерел протеїну. В основний раціон, збалансований за базовими поживними речовинами (520 г протеїну, 210 сирого жиру), додавали 15 кг силосу кукурудзяного, 0,5 кг сіна різнотравного, 2,3 кг суміші концентратів, 35 г дикальцийфосфат, 35 г солі кухонної. Також були вивчені процеси травлення в різних ділянках шлунково-кишкового тракту під впливом кількості та якості протеїну. Встановлено залежність виділення травних ензимів від інгредіентному складу корму, виражена в збільшенні вироблення амілази і зниженні активності протеази і ліпази при перекладі на раціон, що включає соняшниковий шрот.

Анотація наукової статті по агробіотехнології, автор наукової роботи - Левахін Георгій Іванович, Мірошников Іван Сергійович, Рязанов Віталій Олександрович, Гречкина Вікторія Володимирівна


ACTIVITY OF DIGESTIVE ENZYMES AND THE AMOUNT OF DIGESTIVE JUICES IN CALVES FED DIETS CONTAINING PROTEIN OF DIFFERENT QUALITY

The purpose of the research was to study the activity of digestive enzymes and amino acids metabolism in the digestive tract of animals, when various sources of protein are included in the diet. 15 kg of corn silage, 0.5 kg of mixed grass hay, 2.3 kg of the concentrates mixture, 35 g of dicalcium phosphate, 35 g of common salt were added to the basic ration, having been balanced with regard to the content of main nutrients ( 520 g of protein, 210 crude fat). The processes of digestion in various parts of the gastrointestinal tract were also studied, depending on the influence of the quantity and quality of protein. There has been ascertained the dependence of the digestive enzymes release on the feed ingredients 'composition, expressed in increased production of amylase and reduced activity of protease and lipase, when the animals are transferred to the diet, including sunflower meal


Область наук:
  • Агробіотехнології
  • Рік видавництва: 2018
    Журнал: Известия Оренбурзького державного аграрного університету
    Наукова стаття на тему 'АКТИВНІСТЬ травних ферментів і КІЛЬКІСТЬ травних соків У ТЕЛЯТ ПРИ ВИКОРИСТАННІ В РАЦІОНІ РІЗНОГО ЯКОСТІ ПРОТЕЇНУ'

    Текст наукової роботи на тему «АКТИВНІСТЬ травних ферментів і КІЛЬКІСТЬ травних соків У ТЕЛЯТ ПРИ ВИКОРИСТАННІ В РАЦІОНІ РІЗНОГО ЯКОСТІ ПРОТЕЇНУ»

    ?Активність травних ферментів і кількість травних соків у телят при використанні в раціоні різного за якістю протеїну *

    Г.І. Левахін, д.с.-г.н, І.С. Мірошников, н.с, В.А. Рязанов, н.с, ФГБНУ ФНЦ БСТ РАН; В.В. Гречкина, к.б.н, ФБГОУ ВО Оренбурзький ГАУ

    З наявних нечисленних досліджень відомо, що перетравлювання поживних речовин в різних ділянках травного тракту відбувається нерівномірно і може змінюватися під впливом ряду факторів, і в першу чергу в залежності від розміру і структури раціонів. Так, наприклад, встановлено, що раціони, що містять велику кількість грубих кормів, перетравлюються у жуйних в основному в шлунку, значно менша їх частина - в кишечнику.

    Заміна в раціоні частини грубих кормів соковитими помітно змінює співвідношення перетравлення поживних речовин в шлунку і кишечнику. При цьому різко збільшується перетравлення і всмоктування сухих речовин в кишечнику [1]. При використанні таких раціонів спостерігається більш рівномірний розподіл процесів перетравлення поживних речовин в шлунку і кишечнику. В результаті рівномірного розподілу навантаження коефіцієнт перетравності поживних речовин підвищується.

    Велика роль в процесі травлення відводиться ферментативної системі, яка за допомогою зміни складу ендогенних ферментів забезпечує адаптацію до характеру їжі. Травні залози екзосекретіруют два пула гидролитических ферментів: знову постпранді-ально синтезовані і рекретірованние ними з кровотоку, в який вони транспортуються трьома механізмами - ендосекреція гландулоцитов, резорбція гидролаз з протоковой системи залоз і тонкої кишки. Вимикати з циркуляції шляхом рекреціі ферменти беруть участь в процесі шлунково-кишкового травлення і виконують сигнальну роль в модуляції секреторною, моторної і абсорбційної функцій органів травного тракту [2].

    Травна система великої рогатої худоби протягом еволюційного розвитку адаптувалася до інгредієнтів корму. Залежно від структури раціону і його хімічного складу змінюється співвідношення ферментів і їх активність. Так, при рослинній харчуванні утворюється амілаза, при тваринному - протеаза.

    Застосування методу фістулірованія підшлункової залози і дванадцятипалої кишки дозволяє встановити сложнорефлекторную і нейрогуморальні механізми адаптації панкреатичної секреції до змінюється складу корму [3-5].

    Мета дослідження - вивчення активності травних ферментів і обміну амінокислот в травному тракті у тварини при включенні в раціон різних джерел протеїну.

    Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводили в лабораторії біологічних випробувань і експертиз ФНЦ біологічних систем і агротехнологій РАН в рамках державного завдання. Об'єктом дослідження були телята казахської білоголової породи - 2 гол. із середньою масою 110-120 кг. Як і в попередньому досвіді, телята містилися в однакових умовах: в спеціалізованих клітинах і вільним доступом до води та корму. В основний раціон (ОР), збалансований по базовим поживним речовинам (520 г протеїну, 210 сирого жиру) додавали 15 кг силосу кукурудзяного, 0,5 кг сіна різнотравного, 2,3 кг суміші концентратів, 35 г дикальцийфосфат, 35 г солі кухонної.

    Поряд з вивченням впливу кількості та якості протеїну на перетравність поживних речовин, ріст і розвиток піддослідних тварин була поставлена ​​задача вивчити процеси травлення в різних ділянках шлунково-кишкового тракту під впливом вищевказаних факторів.

    Для здійснення поставленого завдання була проведена оригінальна операція по накладенню дуоденального анастомозу [6, 7], сутність якої полягала в викроюванні з дванадцятипалої кишки відрізка довжиною 4-5 см і фіксації в ній пластикової трубочки. Нижче зшитого ділянки кишки імплантувати ще одна трубочка, яка, утворюючи зовнішній анастамоз, з'єднувалася з гумовою трубочкою для повернення панкреатичного соку в дванадцятипалу кишку.

    Після настання фізіологічної норми на оперованих тварин були проведені два обмінних досвіду. Кожен з них включав підготовчий період (не менше 12 днів) і обліковий період (3-4 дні). Протягом підготовчого періоду піддослідним тваринам згодовували

    * Робота виконується за фінансової підтримки підпрограми «Вивчення механізмів адаптації системи травлення ссавців тварин і птиці до раціонів з різним інгредіентному складом кормів» в рамках державного завдання N0. 0761-2018-0031. Постанова Президії РАН № 132 від 05.07.2017

    одні й ті ж корми. Телятам першого облікового періоду в раціон ввели корми тваринного походження (рибне борошно), другого облікового періоду - соняшниковий шрот. Кількість хімусу і підшлункового соку враховували за 6-годинний період протягом 3 діб.

    При обслуговуванні тварин і проведенні експерименту керувалися інструкціями і рекомендаціями Russian Regulations, 1987 (Order No. 755 on 12.08.1977 the USSR Ministry of Health) and The Guide for Care and Use of Laboratory Animals (National Academy Press Washington, D.C. 1996).

    У підготовчий період враховували кількість з'їденого корму, випитої води і залишків корму, а в обліковий збирали проби виділених калу і сечі, підраховували кількість хімусу, проводили аналіз проб.

    Амілазного активність визначали за методом Coles (1986), ліпазних активність зразків - за методом Boutwell (1962), протеазу - з використанням методу Батоева (1971). Аналітичні дані піддавалися статистичному аналізу за допомогою тесту Стьюдента, як описано Snedecorand Cochran.

    Статистичний аналіз виконували з використанням методик ANOVA (програмний пакет Statistica 10.0, «StatSoftlnc.», США) і Microsoft Excel. Достовірність відмінностей порівнюваних показників визначали по t-критерієм Стьюдента. Рівень значущої різниці був встановлений на P<0,05.

    Результати дослідження. Химус у великої рогатої худоби надходить зі шлунка в кишечник у вигляді окремих хвиль-порцій. Кількість по-ступають хімусу і зміна розміру окремих хвиль і інтервалів між ними змінюється в залежності від часу прийому корму, випитої води, від жуйок, а також від розміру і складу раціону.

    Аналіз даних, що характеризують евакуаторну функцію підшлункової залози, показав, що в середньому за 1-й та 2-й облікові періоди дослідів на 1 кг сухої речовини раціону телята виділили травних соків 12,18 і 16,53 л, хімусу - 16,93 і 21,08 л відповідно. При цьому кількість травних соків і хімусу, що надійшли в шлунок в перерахунку на 1 кг сухої речовини з'їденого корму, зменшилася в 2-й обліковий період приблизно на 19,7%.

    На основі вищевикладеного можна припустити, що в наших дослідах при однаковій поживної цінності кормів виділення різної кількості травних соків на 1 кг сухої речовини корму було пов'язано з якістю протеїну в раціоні.

    Чим ближче амінокислотний склад протеїну корму до амінокислотним складом організму тварини, тим менше напруга для організму, менше соків повинна виділити травна залоза для синтезу т.зв. свого білка.

    Експериментальні дані свідчать, що активність ферментів, зокрема амілази, в 2-му періоді була на 7% вище, ніж в 1-м. Однак активність протеази і ліпази в 1-й обліковий період була на 33,7 і 40% відповідно вище, що пов'язано зі складно рефлекторної і нейрохимическими фазами функції підшлункової залози (табл.).

    Активність ферментів дуоденального хімусу у телят при використанні в раціоні різного за якістю протеїну (п = 5; X ± Sx)

    Період Активність ферментів, од / л

    досвіду амілаза протеаза ліпаза

    I 17,03 ± 0,8 5,24 ± 0,4 0,7 ± 0,05

    II 18,30 ± 1,1 3,55 ± 0,2 0,3 ± 0,04

    Відомо, що незалежно від вмісту протеїну в раціоні завдяки виділенню білків з травними соками в дуоденальному химусе міститься близько 1% протеїну. Вирівнювання концентрації протеїну в химусе відбувається в основному за рахунок виділення азоту з травними соками.

    Для нормального процесу травлення відсутню кількість азотистих речовин тварина заповнює за рахунок власних білків тіла, в результаті чого посилюється виділення обмінного азоту [8]. Отже, при широкому білковому відношенні в раціоні оптимальний вміст азоту в кишковому химусе досягається при збільшеному виділення білків з травними соками.

    Висновок. У проведеному дослідженні встановлено залежність виділення травних ензимів від інгредіентному складу корму, виражена в збільшенні вироблення амілази і зниженні активності протеази і ліпази при перекладі на раціон, що включає соняшниковий шрот.

    література

    1. Газдаров В.М., Нечипуренко Л.І. Фізіолого-біохімічн-ські аспекти дії ферментних добавок в організмі сільськогосподарських тварин // Тези доп. і повід. II Всесоюзну. совещ. по застосуванню ферментних препаратів в тваринництві. Львів, 1979. С. 8-9.

    2. Ездаков Н.В. Застосування ферментних препаратів у тваринництві. М .: Колос, 1979. 210 с.

    3. Калунянц К.А., Ездаков Н.В., Півняк І.Г. Ферменти в тваринництві. М .: Россельхозиздат, 1974. 56 с.

    4. Коротько Г.Ф. Рециркуляція ферментів травних залоз // Російський журнал гастроентерології, гепатоло-гии, колопроктології. 2011. № 4. С. 14-21.

    5. Левахін В.І. Нові прийоми високоефективного виробництва яловичини: монографія / В.І. Левахін, В.В. Попов, Ф.Х. Сіразетдінов [и др.]. М .: «Вісник РАСГН», 2011. 409 с.

    6. Попов Н.Ф. Важливі дослідження особливостей травлення і обміну речовин у жуйних // Тваринництво. 1962. № 12.

    7. Фісінін В.І., Вертіпрахов В.Г., Грозін А.А. Внешнесе-креторная функція підшлункової залози курей (gallusgallusl.) В залежності від інгредієнтів раціону // Сільськогосподарська біологія. 2018. Т. 53. № 4. С. 811-819.

    8. Шамс М.А. Вплив різного співвідношення протеїну і легкопереваріваемих вуглеводів в раціонах на засвоєння поживних речовин у корів: автореф. дис. ... канд. біол. наук. М., 1964. 22 с.


    Ключові слова: травних ферментів / ТРАВНИЙ СОК / ПРОТЕЇН / ферментативну активність / телят / DIGESTIVE ENZYMES / DIGESTIVE JUICE / PROTEIN / ENZYMATIC ACTIVITY / CALVES

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити