За ростом на поживних середовищах визначалася активність різних, агрономічно значущих, груп мікроорганізмів в цілинному і рекультивується, болотної екосистеми низинного типу. Показано, що цілинний поклад характеризується присутністю багатьох груп грунтової мікрофлори, здатної трансформувати різноманітні сполуки, що знаходяться в торфі. Однак, порівняно невисока чисельність мікроорганізмів, що беруть участь в асиміляції вуглець-азотовмісних речовин свідчить про невисоку швидкості в ній деструктивних процесів. Культивування протягом 18 20 років на виробленому ділянці екосистеми багаторічних злакових трав стимулювало розвиток мікрофлори по всьому профілю залишкового (1м) торфу, в тому числі спороутворюючих форм, актиноміцетів, нитрификаторов, денітрифікатори, асиміляційні мінеральні форми азоту. Зростання чисельності даних мікроорганізмів може вказувати на ймовірність посилення розпаду органічної речовини в тривало рекультивируемой торф'яно-болотного грунті

Анотація наукової статті з біологічних наук, автор наукової роботи - Дирін Володимир Олексійович, Красноженов Євген Павлович


Область наук:

  • біологічні науки

  • Рік видавництва: 2007


    Журнал: Вісник Томського державного педагогічного університету


    Наукова стаття на тему 'Активність мікрофлори в цілинного і рекультивируемой торф'яно-болотних грунтах низинного типу'

    Текст наукової роботи на тему «Активність мікрофлори в цілинного і рекультивируемой торф'яно-болотних грунтах низинного типу»

    ?БІОЛОГІЯ

    УДК 579.64: 631.484

    В.А. Дирін *, Є.П. Красноженов "

    АКТИВНІСТЬ мікрофлори в цілинних і рекультивируемой торф'яно-болотні ґрунти низинного типу

    * Томський державний педагогічний університет ** Сибірський державний медичний університет

    Загальновідомо, що мікроорганізми є не тільки творцями грунтів, а й головним чинників, що визначає їх родючість і збереження. Викликаючи мінералізацію свіжих органічних залишків, що надходять в грунт, органічної речовини самого грунту (гумусу), мікроорганізми збагачують її елементами мінерального живлення для рослин. У той же час швидкість мікробіологічної деструкції грунтового органічної речовини при певних умовах може перевищувати швидкість його синтезу, також здійснюваного мікроорганізмами. В результаті може виникнути негативний баланс гумусу в грунті, зниження її родючості.

    Сказане справедливо і для торф'яно-болотних грунтів, і, можливо, в ще більшому ступені, ніж для звичайних (мінеральних) грунтів: негативний баланс гумусу торф'яно-болотного ґрунту означає її повне зникнення. Так, тривале сільськогосподарське використання ряду торф'яних масивів Білорусі та інших країн з помірним і теплим кліматом супроводжується надмірною активізацією мікрофлори торфів, що веде спочатку до скорочення торф'яного шару, а згодом - до повного його зникнення [1-3]. Інші закономірності спостерігаються в умовах холодного клімату. Наприклад, на Кольському півострові мікробіологічні процеси придушені навіть в тривало окультурювати торфовищах, внаслідок чого оброблювані на них рослини не забезпечуються необхідною кількістю поживних речовин [3-5].

    Таким чином, раціональне сільськогосподарське використання торф'яно-болотних грунтів передбачає оптимізацію в них мікробіологічних процесів: в умовах помірного або теплого клімату для цього необхідно стримувати діяльність мікрофлори, а в умовах холодного, навпаки, активізувати її [2, 5, 6].

    У Сибіру, ​​і зокрема в Томській області, немає значного досвіду освоєння болотних екосистем. Порівняно нечисленні дослідження, проведені в зазначеному напрямку, послужили основою для вироблення ряду рекомендацій по викорис-

    зованию торфовищ в сільському господарстві [7,8], однак вони не можуть визначити наслідків цього використання (як для самих торфовищ, так і для навколишнього середовища). Іншими словами, залишається відкритим питання про прогнозування зміни органічної речовини сибірських торфів за умови їх окультурення.

    Нижче наведені результати досліджень активності мікрофлори в цілинного і рекультивируемой торф'яно-болотних грунтах, що може служити одним з показників напруженості в них процесів трансформації органічної речовини.

    Мета досліджень - отримати нові відомості про біологічну активність торфів, які в комплексі з іншими їхніми характеристиками дозволять здійснити зазначене вище прогнозування.

    Методика досліджень

    Об'єкт досліджень - низинна болотна екосистема (БЕС) «Таган», репрезентативна для Томської області. Дослідження її ведуться з 60-х рр. XX ст .; за результатами досліджень є ряд публікацій (в т.ч. автора), в яких містяться різнобічні характеристики БЕС [7-10], тому в даній роботі вони не наводяться. Необхідно тільки відзначити, що рекультивируемой ділянка розташована на місці колишньої видобутку торфу на добриво; товщина залишкового торфу дорівнює в середньому 1 м, рівень болотних вод коливався за термінами спостережень і становив за вегетаційний період: 70-100 см - в 1986 і 2004 рр., 110-120 см - в 2006 р Цілинний (НЕОС-шенний) ділянку знаходиться в 2 км від рекультивується; середня висота профілю досягає 3м; рівень болотних вод дорівнював: в 1978 р - 90-105 см, в 1986 р - 90-100 см, в 2004 р - 50-90 см, в 2006 р -60-85 см. Торф деревно-осоковий ; підстильним грунтом БЕС є піски.

    Активність мікрофлори оцінювалася по її чисельності при зростанні на поживних середовищах за загальноприйнятою методикою. При цьому мікроорганізми, що використовують органічні форми азоту (аммоніфі-

    Катор), вирощувалися на м'ясо-пептонном агарі (МПА), спороутворюючі - на суміші рівних обсягів МПА і сусло-агару (МПА + СА), мікроорганізми, що використовують мінеральні форми азоту, акти-номіцети - на крахмало-аміачному азоті (КАА), мікроскопічні гриби - на сусло-агарі (СА), нитрифицирующие бактерії - на кремнекислих пластинах із середовищем Виноградського, денітріфікатори - в середовищі Гільтая, аеробні целлюлозоразрушающіх мікроорганізми - на агаризованому середовищі Гетчинсона, олійно-кислі бактерії - в мясопептонном бульйоні з 3% глюкози, азотобактер - на середовищі Ешбі. Підрахунок числа мікробних клітин в рідких середовищах проводився по Мак-Креді. У таблицях наведені середні арифметичні за літні місяці.

    Результати досліджень

    Активність мікрофлори в цілинного поклади.

    Переважною групою мікроорганізмів в торфі цілинного ділянки є амоніфікаторів (табл. 1). Серед них домінують неспороносні форми, які, як відомо, здійснюють початкові етапи розпаду свіжих азотовмісних органічних залишків. Чисельність спороутворюючих аммоніфі-катор значно менше; ці мікроорганізми активніше розвиваються в окультурювати грунтах, викликаючи в них більш глибоку трансформацію органічної речовини. За змістом бацил, таким чином, можна судити про ступінь окультуреності грунту [2, 3, 11, 12].

    Друге місце за чисельністю займають мікроорганізми, асиміляційні мінеральні форми азоту (на КАА). При цьому в верхніх горизонтах цілини їх зміст суттєво поступається такому мікроорганізмам, що використовують в якості джерел живлення органічні форми азоту (на МПА). У міру поглиблення чисельність мікроорганізмів на КАА починає помітно переважати над чисельністю мікрофлори на МПА. За співвідношенням чисельності мікрофлори на МПА і КАА зазвичай судять про інтенсивність мінералізаціонних процесів в грунті: якщо мікроорганізми на КАА помітно переважають, то ці процеси відбуваються активно, що характерно для окультурених грунтів [3, 5, 12, 13]. У той же час відомі дані, згідно з якими мікроорганізми на КАА розвиваються краще аммонификаторов навіть в неосушених торф'яно-болотних грунтах [12]. Слід також враховувати, що мікрофлора на КАА, при використанні доступних (мінеральних) форм азоту, відчуває конкуренцію з боку рослин, поступаючись в ній останнім [14]. У наших дослідженнях чисельну перевагу мікроорганізмів на КАА в нижніх горизонтах неосушеного поклади слід, ймовірно, пояснювати як раз зменшенням (або відсутністю) конкуруючого впливу рослин, кореневі системи яких зосереджені переважно в верхніх горизонтах поклади. Тим більше, що зростання з глибиною змісту зазначених мікробів, по відношенню до мікроорганізмів на МПА, узгоджується з розподілом за профілем характеризується поклади аміачного азоту: у міру углиб-

    Таблиця 1

    Зміст основних, агрономічно значущих груп мікроорганізмів в цілинному ділянці болотної

    екосистеми «Таган» (тис. / г сухого торфу)

    Рік Глибина, см Мікроорганізми на МПА Спороутворюючі на МПА + СА Мікроорганізми на КАА акти- номі- цети Гриби Нітрі- фіка- тори Дені- тріфі- Катор целлюлозо- руйнується ющие,% обростання грудочок торфу Масля- но-кис- круглі бакте- рії азото- бак- терії

    1978 0 - 40 5321 600 3108 922 83 0 164 14 968 70

    40 - 70 3203 320 3132 302 52 0 137 2 323 30

    70 - 100 814 130 1912 210 39 0 83 0 78 10

    100-130 640 20 904 51 8 0 38 0 19 2

    130-160 300 4 611 18 3 0 19 0 2 0

    Тисяча дев'ятсот вісімдесят шість 0 - 40 5910 711 2130 811 102 0 193 12 785 65

    40 - 70 4021 286 3014 328 60 0 142 8 312 20

    70 - 100 780 25 2000 120 36 0 65 0 93 10

    100-130 520 15 842 28 7 0 40 0 ​​33 0

    130-160 393 7 468 14 2 0 19 0 9 0

    2004 0 - 20 3683 514 280 530 100 0 120 14 638 70

    20 - 40 2120 130 1920 271 21 0 83 4 210 20

    40 - 60 1350 140 2048 160 35 0 80 0 180 4

    60 - 80 350 141 2630 132 32 0 50 0 120 4

    80 - 100 685 83 1031 93 20 0 60 0 70 0

    100-120 463 14 800 16 4 0 46 0 41 0

    2006 0 - 20 4203 311 300 743 68 0 111 10 706 60

    20 - 40 1812 190 1900 123 30 0 51 4 190 20

    40 - 60 2200 155 1565 180 38 0 73 2 161 20

    60 - 80 1083 105 1321 130 22 0 61 0 130 0

    80 - 100 543 87 690 81 40 0 ​​49 0 61 0

    100-120 500 5 693 22 6 0 21 0 12 0

    лення його стає більше; влітку і на початку сен- Перетворення легкодоступних азотовмісних тября К-ИЛ3 відсутня в шарах 0-40 см, очевидно, речовин в нижніх горизонтах обмежуються, таким

    через використання його рослинами (табл. 2). чином, в основному утворенням аміачної фор-

    Таблиця 2

    Зміст аміачної форми азоту (И - ИН3) в цілинному ділянці БЕС «Таган», мг / 100 г абсолютно сухого торфу (за даними за 2005 р)

    Глибина, см 5 червня 7 липня 9 серпня 12 вересня

    N - ВД г N - №Н3 г N - №Н3 г N - №Н3 г

    0 - 20 23.0 ± 4.9 4.6 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0

    20 - 40 28.0 ± 6.0 4.6 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0

    40 - 60 41.2 ± 8.1 5.0 48.0 ± 11.0 4.3 102.3 ± 20.0 5.1 115.6 ± 24.0 4.8

    60 - 80 72.0 ± 12.2 5.9 84.0 ± 12.1 6.9 120.0 ± 22.2 5.4 116.6 ± 23.0 5.0

    80 - 100 93.0 ± 16.3 5.7 88.5 ± 19.6 4.5 143 ± 26.0 5.5 150.0 ± 28.2 5.3

    100 - 120 180.0 ± 22.1 8.1 153.3 ± 30.2 5.7 185.6 ± 28.7 6.4 190.2 ± 32.0 5.9

    П рімечаніе: при п = 3, на рівні 0.05? 1а6л = 4.3.

    ми азоту - нітратний азот тут не виявлявся в усі терміни досліджень. Про пригніченості нитрифицирующих процесу в цілинному торфі свідчить і відсутність зростання відповідних бактерій на живильному середовищі, навіть після тривалої інкубації. Енергетичним матеріалом для нітріфіка-торів служить КН3, однак підвищена вологість і пов'язаний з нею анаеробіоз перешкоджають діяльності цих бактерій; в результаті КН3 - продукт життєдіяльності аммонификаторов - накопичується і сорбируется торфом. Колишніми дослідженнями присутність нітратного азоту в даній поклади виявлялося тільки на глибині 0-40 см - у вигляді слідів - в травні, жовтні і листопаді, коли рослини не вегетували [15, 20].

    Можливо, відсутність нітратів - одне з перешкод слабкого розвитку денітрифікатори. У всякому разі, у порівнянні з аналогічними торфяноболотнимі грунтами Білорусі, їх зміст в досліджуваній поклади невисоко [12]. Відомо, що в аеробних умовах вони використовують для окислення органічних речовин кисень повітря, а в анаеробних - кисень нітратів (що і призводить до відновлення К03 до К2). У даній ділянці БЕС нітрати були відсутні по всьому профілю, отже, донорів кисню для денітрифікатори не було. Проте ці мікроорганізми знайдені в усіх шарах торфу. Деякі дослідники [12] вважають, що в насиченою вологою торф'яної товщі є мікрозонах, заповнені повітрям, і це в ряді випадків служить поясненням порівняно високий вміст мікрофлори в глибоких горизонтах торфу; відома також здатність ряду бактерій засвоювати кисень безпосередньо з води - шляхом дифузії. Імовірно, таке пояснення прийнятно і в нашому випадку - по відношенню до денітрі-фікаторам.

    Третє місце за чисельністю в досліджуваній поклади належить актиноміцетам і олійно-кислим бактеріям. Їх зміст приблизно однаково майже у всіх шарах торфу. Чисельність актіноміце-тов в Таганському торфі порівнянна з такою у тор-

    фяно-перегнійної грунті Кольського півострова [5] і значно нижче, ніж в аналогічних торф'яно-болотних грунтах Білорусі [12]. У той же час, в порівнянні з вказаними регіонами, в наших дослідженнях спостерігалося відносно високий вміст актиноміцетів в нижніх горизонтах. Очевидно, здатність цих мікроорганізмів розкладати важкодоступні органічні речовини [16] дозволяє їм жити в порівняно анаеробних умовах.

    Олійно-кислі бактерії в найбільшій кількості населяють верхні, краще аеріруемие, шари торфу, хоча і є облігатними анаеробами. Вважають [17], що в аерованих шарах грунтів анаероби живуть в мікрозонах з обмеженим доступом повітря - анаеробні умови тут створюються в результаті життєдіяльності аеробного мікрофлори. Присутність олійно-кислих бактерій у торфу може свідчити про наявність в них легкодоступних вуглецевмісних сполук у вигляді моно- і дисахаридів, декстринів, органічних кислот і ін. Зброджуючи ці речовини, олійно-кислі бактерії отримують енергію для своєї життєдіяльності. Як джерело азоту вони використовують солі амонію, нітрати, органічні речовини, що містять азот.

    При дефіциті азотовмісних сполук в грунті олійно-кислі бактерії фіксують атмосферний азот [17].

    Звичайним для Таганського торфу є аеробний азотфиксаторов азотобактер. Відсоток обростання цим мікроорганізмом грудочок торфу з верхніх шарів поклади в усі терміни досліджень становив на живильному середовищі 60-70%. Незначне зростання азотобактера спостерігався в окремі роки при посіві торфу з шарів 100-130 см.

    Меншу, в порівнянні з іншими мікроорганізмами, активність при зростанні на поживних середовищах проявили мікроскопічні гриби і целлюлозоразрушающіх мікроорганізми. Зміст грибів в характеризується БЕС порівняно з їх вмістом в уже згаданій вище торф'яно-перегнійної грунті Кольського півострова - більше 100 тис. / Г по-

    чви в шарі 0-10 см [5] і вище, ніж в торф'яно-болотних грунтах Білорусі - від 18 до 57.5 тис. / г грунту в шарі 0-20 см, в залежності від підстильної породи [12]. У найбільшій кількості гриби, як і інші мікроорганізми, виявлялися в верхніх шарах досліджуваної поклади (від 0 до 40 см), що можна пояснити, враховуючи надходження свіжих органічних залишків в поверхневі шари торфу. У той же час розподіл грибів за профілем поклади на глибині від 20 до 100 см відбувається відносно рівномірно. Ймовірно, це пов'язано з тим, що і в більш глибоких шарах торфу гриби, які характеризуються широким набором ферментів і невибагливістю до різноманітних умов середовища, здатні використовувати такі джерела живлення, як гумус, лігнін, дубильні речовини та інші стійкі з'єднання [18].

    Аеробні целлюлозоразрушающіх мікроорганізми в невеликій кількості виявлялися тільки до глибини 70 см. І навіть при посіві з самих верхніх шарів торфу відбувалося дуже слабке їх розвиток. Низька активність мікрофлори, минерализующей клітковину, відзначалася й у попередніх наших роботах - як по зростанню на живильному середовищі, так і за ступенем розкладання целюлози [15,19].

    Зіставлення чисельності мікроорганізмів за термінами досліджень показує, що вона - приблизно постійна величина. Наприклад, з розрахунку на 100 г сухого торфу вміст мікроорганізмів на глибині 0-40 см дорівнювало на МПА: в 1978 р - 5321, в 1986 р - 5910, в 2004 р - 5803, в 2006 р - 6015; на КАА: в 1978 р - 3108 в 1986 р - 2130, в 2004 р - 2200, в 2006 р - 2200; спороутворюючих: в 1978 р - 600, в 1986 р - 711, в 2004 р - 644, в 2006 р - 501; актіномі-цетов: в 1978 р - 922, в 1986 р - 811, в 2004 р - 801, в

    2006 - 866. Аналогічні результати дає порівняння чисельності та інших груп мікроорганізмів.

    Актівност' мікрофлори в залишковому торфі рекультивується,.

    У 1985 р на залишковому, після видобутку на добриво, торфі закладений досвід по вирощуванню багаторічних злакових трав: суміші багаття безостного, тимофіївки луговий і костриці луговий [9, 10]. У наступні роки проведені мікробіологічні аналізи торфу під травами.

    Результати аналізів через рік після початку досліду (в 1986 р) показали присутність в залишковому торфі всіх тих груп мікроорганізмів, які були і в цілинного поклади, однак в залишковому торфі вони виявлялися в значно менших кількостях (табл. 3 і 4). Низька чисельність мікрофлори на початку освоєння виробленого торфовища з'ясовна, враховуючи, що залишковий торф - це самі нижні горизонти перш неосушеного поклади. Помітна активізація мікроорганізмів стала спостерігатися тільки з 2004 р під впливом повного мінерального добрива (табл. 4). Вплив одних трав (табл. 3) на розвиток мікроорганізмів проявилося в повільному, але стабільному збільшенні їх чисельності від року до року. Однак і в 2006 р зміст мікрофлори в залишковому торфі цього варіанту не досягло тих значень, які характеризують цілинний поклад, за винятком нитрификаторов і целлюлозоразрушающіх мікроорганізмів: перші виявили розвиток до глибини 80 см, другі - по всьому профілю залишкового торфу. Зростання чисельності мікрофлори під травами пояснюють тим, що рослини безпосередньо - через кореневі виділення біологічно активних речовин і побічно - через поліпшення фізичних і хімічних властивостей, гідротерми-

    Т Абліцов 3

    Зміст основних, агрономічно значущих груп мікроорганізмів в залишковому торфі рекультивується, (варіант «Контроль: злакові трави без добрив»), тис. / Г сухого торфу

    Роки Глибина, см Мікроорганізми на МПА Споро- обра- зующие на МПА + СА Мікроорганізми на КАА акти- номі- цети Гри- би на СА Нітрі- фікато- ри Дені- тріфі- Катор целлюлозо- руйнується ющие,% обростання грудочок торфу олії - но-кис- круглі бакте- рії азото- бакте- рії

    Тисяча дев'ятсот вісімдесят шість 0 - 20 1600 33 300 63 8 0 98 12 235 25

    20 - 40 800 33 800 51 8 0 6 4 141 20

    40 - 60 600 24 400 25 1 0 6 0 51 6

    60 - 80 58 2 206 1 1 0 3 0 28 0

    80 - 100 58 2 131 1 1 0 - 0 12 0

    2004 0 - 20 2300 892 2200 272 40 4 108 15.7 478 33

    20 - 40 1600 574 2300 193 34 2 73 12.7 212 25

    40 - 60 530 147 1100 31 5 4 22 8.2 60 2

    60 - 80 70 96 370 34 2 2 29 4.0 12 6

    80 - 100 40 8 120 2 3 0 3 0.0 12 0

    2006 0 - 20 2500 1200 2500 206 65 17 90 18.0 490 48

    20 - 40 1600 743 2600 200 59 17 43 13.0 230 22

    40 - 60 470 216 480 43 34 4 41 4.5 43 6

    60 - 80 110 17 250 42 5 4 3 7.8 53 0

    80 - 100 34 3 190 2 2 0 8 4.0 16 0

    Т Абліцов 4

    Зміст основних, агрономічно значущих груп мікроорганізмів в залишковому торфі рекультивується, (варіант «Злакові трави + МбдРбдКб0»), тис. / Г сухого торфу

    Роки Глибина, см Мікро-організми на МПА Спороутворюючі на МПА + СА Мікро-організми на КАА акти- номі- цети Гр З Нітрі- фіка- тори Дені- тріфі- Катор целлюлозо- руйнується ющие,% обростання грудочок торфу Масля- но киць- круглі бактерії азото- бактерії

    1986 0 - 20 2200 43 1100 126 26 0.0 113 2.0 251 38

    20 - 40 1300 30 1800 112 21 0.0 61 2.0 118 15

    40 - 60 400 18 400 31 7 0.0 16 0.0 44 2

    60 - 80 176 3 250 2 2 0.0 3 0.0 19 0

    80 - 100 93 2 145 1 2 0.0 3 0.0 10 0

    2004 0 - 20 7370 2132 5300 686 78 11.5 405 16.2 560 50

    20 - 40 3150 2744 3000 293 24 7.0 73 12.2 198 14

    40 - 60 2560 298 3600 116 9 3.0 86 3.2 73 6

    60 - 80 2130 147 3270 54 1 2.0 16 2.0 28 0

    80 - 100 200 6 222 3 1 0,0 20 0.0 16 0

    2006 0 - 20 8200 3199 4800 790 86 14.0 432 20.5 473 63

    20 - 40 3400 2560 3560 300 34 18.0 76 13.2 312 25

    40 - 60 2000 312 3200 112 18 8.0 61 4.2 62 8

    60 - 80 1900 231 2100 38 4 8.0 20 4.2 51 6

    80 - 100 800 4 815 1 2 0.0 20 4.0 20 2

    чеського режиму грунту сприяють розмноженню мікробів [16].

    Мінеральні добрива надали найбільш істотний вплив на мікроорганізми, що трансформують органічні і мінеральні форми азоту, спороутворюючі амоніфікаторів, актиноміцети, нітріфікатори і денітріфікатори: в 2004 р, і особливо в 2006 р, їх зміст в залишковому торфі значно перевищило таке в цілинному торфі. Стимулюючий вплив добрив на інші групи мікроорганізмів було менш значним. У той же час відбувся розподіл мікрофлори по всьому профілю залишкового торфу даного варіанту, збільшення її чисельності в нижніх горизонтах. Так, аеробний фіксатор азоту азотобактер виявлявся в 2006 р в торфі під травами без добрив до глибини 60 см (див. Табл. 3), а у варіанті з добривами - і в самому нижньому горизонті (табл. 4). Особливо помітно в нижніх горизонтах зростання чисельності мікроорганізмів, асиміляційні органічні і мінеральні форми азоту, спороутворюючих, дещо менш помітно - актиноміцетів.

    висновки

    1. У торф'яної поклади болотної екосистеми «Таган» присутні багато груп грунтової мікрофлори, здатної трансформувати різноманітні

    з'єднання торфу. Вміст мікроорганізмів у цілині за термінами спостережень характеризується приблизно постійною величиною.

    2. В цілинного грунті за чисельністю переважають: у верхніх горизонтах - амоніфікаторів з домінуванням неспороносних форм, в нижніх - мікроорганізми, асиміляційні мінеральні форми азоту; Останнім узгоджується з розподілом К-ИН3 за профілем поклади. Найменш активні при зростанні на поживних середовищах нитрифицирующие бактерії і целлюлозоразрушітелі.

    3. Відносно низька чисельність всіх мікроорганізмів, переважне розвиток аммоніфі-катор, слабке зростання целлюлозоразрушающіх мікрофлори і відсутність зростання нитрификаторов на поживних середовищах можуть свідчити про невисоку активність мінералізаціонних процесів в торфі цілини.

    4. Обробіток протягом 18 - 20 років на виробленому ділянці багаторічних злакових трав істотно активізувало розвиток мікрофлори по всьому профілю залишкового торфу. Помітно підвищився вміст всіх груп мікроорганізмів, в тому числі використовують мінеральні джерела азоту, спороутворюючих, актиноміцетів, денітріфікато-рів, нитрификаторов. Зростання чисельності даних (і інших) мікроорганізмів може вказувати на ймовірність посилення деструкції органічної речовини грунту рекультивується,.

    література

    Скоропанов С.Г. Меліорація торфовищ і проблема органічної речовини // Зміна торф'яних грунтів під впливом осушення і використання: Матеріали наук.-методич. совещ. країн-учасниць РЕВ. Мінськ, 1969. С. 21-33.

    Зіменко Т.Г. Мікробіологічні процеси в меліорованих торф'яниках Білорусії і їх спрямоване регулювання. Мінськ, 1977.

    Єфімов В.М. Торфові грунти і їх родючість. Л., 1986.

    2

    3

    4. Скринникова І.М. Грунтові процеси в окультурених торф'яних ґрунтах. М .: АН СРСР, 1961.

    5. Переверзєв В.М., Головко Е.А., Алексєєва Н.С. Біологічна активність і азотний режим торф'яно-болотних грунтів в умовах Крайньої Півночі. Л., 1970.

    6. Головко Е.А., Переверзєв В.М. Мікробіологічні процеси в торф'яно-болотних грунтах Кольського півострова при їх освоєнні // Природа і господарство Півночі. Вип. 2. Ч. 2. Апатити. 1971. С.169-175.

    7. Блинков Г.Н. Торфовища і їх використання в сільському господарстві. Новосибірськ, 1975.

    8. Інішева Л.І., Порохіна Є.В., Аристархова В.Є., Дементьєва Т.В. Система показників сучасного стану вироблених торф'яних грунтів Сибіру і їх сільськогосподарське використання. Томськ, 2005.

    9. Дирін В.А., Суворіна Е.А. Біологічна активність залишкового торфу під травами // Фундаментальні та прикладні проблеми охорони навколишнього середовища. Томськ, 1995. С. 75-76.

    10. Дирін В.А. Моніторинг мікробіологічних процесів в рекультивується, болотної екосистеми (БЕС) «Таган» // лісокористування, екологія та охорона лісів: фундаментальні та прикладні аспекти: Матеріали Міжнар. наук.-практич. конф. Томськ, 2005. С. 165-166.

    11. Езубчік А.А. Мікрофлора основних типів грунтів БРСР // Грунтові дослідження і раціональне використання земель. Мінськ, 1964. С. 236-269.

    12. Вавуло Ф.П. Мікрофлора основних типів грунтів БРСР та їх родючість. Мінськ, 1972.

    13. Дирін В.А. Інтенсивність мінералізаціонних процесів в залишковому торфі низинній болотної екосистеми «Таган» на початку її рекультивації // Вісник Томського гос.педуніверсітета. Вип.4 (36). 2003. С. 106-109.

    14. Дирін В.А. Культивування трав на виробленому торфовищі і його біологічна активність / Деп. в ВНІІТЕІСХ, № 79 ВС-86 Деп., 1986.

    15. Дирін В.А., Блінков Г.Н. Про біологічної активності низинних торфів // Питання біології і агрономії. Томськ, 1976. С. 3-18.

    16. Красильников Н.А. Мікроорганізми грунту і вищі рослини. М., 1958.

    17. Мішустін Е.Н., Ємцев В.Т. Грунтові азотфиксирующие бактерії роду Clostridium. М., 1974.

    18. Практикум з мікробіології / Под ред. проф. Єгорова Н.С. М., 1976.

    19. камбалові Н.П., Дирін В.А. Активність целлюлозоразрушающіх мікроорганізмів в цілинному і рекультивується, болотної екосистеми «Таган» // IX Всерос. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених «Наука і освіта», Т. 1, Ч. 2. Томськ, 2005.

    С. 63-70.

    20. Павлов Н.В., Дирін В.А. Активність аммоніфіцірующего і нитрифицирующих процесів в торфі болотної екосистеми «Таган» // VIII Всерос. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених (з міжнародною участю) «Наука і освіта», Т. 1.

    Ч. 2. Томськ, 2004. С. 47-50.

    Надійшла до редакції 15. 11. 2006

    УДК 633.521 (571.16)

    Ю.В. Чудінова

    ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ ГІБРИДНИХ І БАТЬКІВСЬКИХ ФОРМ ЛЬОНУ В УМОВАХ Томської області

    Томський державний університет

    Томська область є регіоном, особливо Мета роботи - оцінка показників продуктивності

    придатним для обробітку льону [1]. Кінцеве ка сортообразцов льону в різних екологічних усло-

    кість льнопродукции залежить від різних показу виях Томської області в 2004-2006 рр., а також виявити-

    телей: погодних умов, оптимально підібраних ня найбільш оптимальних умов вирощування.

    агротехнічних заходів, сорти [2]. Еко- Для цього проводився порівняльний аналіз по-

    но доцільним в умовах Західно-Сібірс- показників основних ознак продуктивності сміття-

    кого регіону, і Томській області зокрема, є- тообразцов льону, отриманих від схрещування круп-

    ється створення сорту двостороннього використання носемянного марокканського сорти, довгунця тонко-

    (Волокно і насіння) із середньою, генетично стабі- волокнистого оршанського з сортом томської селек-

    лизировать врожайністю із застосуванням межсор- ції, як перспективних для залучення в селекції-

    товой гібридизації [3]. ційний процес, а також їх батьківських форм, вив результаті 11-річної дослідницької роботи ращению в 2004-2006 рр. в різних ґрунтових усло-

    нами створена колекція насіннєвого матеріалу перс- виях. Оцінювали вплив різних типів грунтів на

    тивні сортообразцов льону в НДІ біології та основні показники продуктивності сортозразків

    біофізики ТГУ (лабораторія еволюційної цітоге- льону, а також виявляли найбільш перспективні про-

    нетікі), Томському держуніверситеті на базі ДНУ Сіб- зразки для селекційної роботи.

    НІІСХ СО РАСГН. Отримані форми мають Дослідження проводили в 2004-2006 рр. на

    високі стійкі показники врожайності, а так- трьох ділянках: на експериментальній ділянці ГНУ

    ж перевершують батьківські сорти по ряду біологи- СібНІІСХіТ СО РАСГН (ТГСХОС) (I), в дер. за-

    чеських показників і будуть використані в селекці- ловінка (II) і дер. Писарівка (III), що відрізняються

    ційних програмах [4, 5]. за комплексом мікрокліматичних особливостей.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити