За умов експериментального атрофічного гастриту Активність глутатіонтрансферазі змінювалась в залежності від термінів розвитку патології, як в гепатоцитах так и в парієтальніх клітінах. На ранніх та пізніх стадіях спостерігалась тенденція до зниженя ферментатівної актівності, тоді як на проміжніх етапах Активність глутатіонтрансферазі статистично достовірно підвіщувалась. Компенсаторних зростання актівності ферменту спріяє знешкодженню цієї токсичної продуктів, что может буті однією Із причин Порушення проліферації клітін и хронізації патологічного процесса.

Анотація наукової статті по ветеринарним наук, автор наукової роботи - Дробінська Олеся Вадимівна, Гайда Людмила Миколаївна, Карпюк Олександра Сергіївна, Остапченко Людмила Іванівна


Активність глутатіон- -S- трансферази в гепатоцитах і паріетадьних клітинах шлунка щурів під час розвитку експеріментлаьного атрофічного гастриту

Дослідження показали, що в умовах розвитку експериментального хронічного атрофічного гастриту (ХАГ) активність глутатіонтрансферази різноспрямовано змінювалася залежно від Строки експериментальної моделі, як в гепатоцитах так і в парієтальних клітинах. На ранніх і пізніх стадіях спостерігалася тенденція до зниження ферментативної активності, тога як на проміжних етапах активність глутатіонтрансферази статистично достовірно зростала. Компенсаторне збільшення активності ферменту не сприяє знешкодженню токсичних продуктів, що може бути однією з причин порушення проліферації клітин і хронізації патологічного процесу.


Область наук:

  • ветеринарні науки

  • Рік видавництва: 2007


    Журнал

    Вчені записки Кримського федерального університету імені В. І. Вернадського. Біологія. хімія


    Наукова стаття на тему 'Активність ГЛУТАТІОН-8-трансферази в гепатоцитах ТА ПАРІЄТАЛЬНІХ КЛІТІНАХ ШЛУНКА ЩУРІВ ЗА УМОВ РОЗВИТКУ експериментальний АТРОФІЧНОГО гастриту'

    Текст наукової роботи на тему «Активність ГЛУТАТІОН-8-трансферази в гепатоцитах ТА ПАРІЄТАЛЬНІХ КЛІТІНАХ ШЛУНКА ЩУРІВ ЗА УМОВ РОЗВИТКУ експериментальний АТРОФІЧНОГО гастриту»

    ?Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Серія «Біологія, хімія». 2007. Том 20 (59). № 1. С. 141-145.

    УДК 577.157.391

    АКТІВН1СТЬ ГЛУТАТЮН-8-трансферази в гепатоцитах ТА ПАР1еТАЛЬНІХ КЛ1ТІНАХ ШЛУНКА ЩУР1В ЗА УМОВ РОЗВИТКУ експериментальний АТРОФ1ЧНОГО гастриту

    Дробтська О. В., ГайдаЛ.М., Карпюк О.С., ОстапченкоЛ.1.

    За умов експериментального атрофiчного гастриту актівнють глутатюнтрансферазі змшювалась в залежних вщ термiнiв розвитку патології, як в гепатоцитах так i в парieтальніх клiтінах. На раннiх та тзшх стадiях спостерiгалась тенденцiя до зниженя ферментативно '' актівносі, тодi як на промiжніх етапах активнiсть глутатюнтрансферазі статистично достовiрно пiдвіщувалась. Компенсаторних зростання активності ферменту спріяе знешкодженню цієї токсичної продукт1в, что может буті одшею iз причин Порушення прол1ферацп клiтін i хрошзацп патологiчного процесса.

    Ключов1 слова: глутатюнтранфераза, гепатоцити, парieтальнi кттіні, атрофiчній гастрит.

    ВСТУП

    Cьогоднi атроф1чній гастрит розглядають в основном як хрошчній запально-дістроф1чній процес у слізовш оболонцi шлунка, Який характеризує порушеннях п фiзiологiчноi 'регенерацп, Зменшення кiлькостi залозістіх клiтін, а у разi прогресування - атрофiею залозістого ештелда, розладом секреторно !, моторно! та шкреторно! функцiй шлунка [1].

    Вважаеться, что основною причиною розвитку хрошчного атрофiчного гастриту (ХАГ) е Н.ру1оп, но це захворювання может буті віклікане i поруч iнших факторiв: значний вживання солi, низька рiвнем мiкроелементiв, вiтамiнiв та антіоксідантiв [2, 3].

    Одним iз механiзмiв розвитку атрофп слізово1 оболонки шлунка е Порушення у метаболiзмi ненасіченіх жирних кислот, сінтезi простагландінiв та шшіх Речовини, якi забезпечують захист слізово1 шлунку, актівацil процесiв пролiферацil та апоптозу, что могут буті iндукованi рiзноманiтнімі Чинник. Цi процеси прізводять до мiграцil полiморфноядерніх лейкоцітiв i макрофагiв до поверхнево кулі слізово1 шлунка i супроводжуються "оксидативного вибух": вівiльненням i Утворення цiлого ряду Сполука, до якіх належати супероксидний анюн, оксид азоту, пдроксільш радикал, пероксінiтріт [3]. Накопичення цієї токсичної продукпв вiльнорадікального окиснення виробляти до пошкодження мембран, iнактівацil ферментiв, Порушення пролiферацil клiтін [5]. Cьогоднi загальновізнана роль антиоксидантних ферментiв в захістi кл ^ ін вiд пошкоджуючо1 дil як первинна так i вторинно продуктiв перекисного окислення лiпiдiв (ПОЛ) [7].

    Глутатюнова антиоксидантна система ферментiв, яка включае глутатiонпероксідазу, глутатiонредуктазу, перешкоджае Накопичення цієї токсичної продукпв ПОЛ. Експериментальна та клшчнімі дослiдження встановлен, что система глутатюну бере участь в процесах регуляцп пролiферацil [5, 6], якi залучеш в патогенез хронiчного атрофiчного гастриту. До ^ м того, глутатiонова антіпероксідна система вщграе важліву

    роль в детоксікацп, деградації та віведенш iз оргашзму чужерiдніх органiчніх Сполука. Ця функцiя реалiзовуeться через роботу глутатюн ^ -трансфераз (ГТ).

    Метою нашо! роботи Було дослщіті активнiсть глутатiон-S-трансферази парieтальніх кл ^ ін та гепатоцітiв щурiв в дінамщ розвитку експериментального атрофiчного гастриту.

    МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

    У робою дотрімуваліся мiжнародного рекомендацш про проведення медично-бiологiчніх дослiдження з Використання тварин зпдно Свропейсько! Конвенція. У дослад вікорістовувалі бiліх лабораторних нелiнiйніх щурiв-самцiв з початкових масою 180 220 м Груш тварин, протягом 6 тіжшв вводили 2% салiцілат натрда iнтрагастрально, а питна воду замшялі на 20 мМ деоксихолат натрда [11]. Визначення актівностi глутатiон-S-трансферази (ГТ) в парieтальніх клiтінах шлунку i гепатоцитах проводили на 1-й, 2-й, 3-й, 4-й, 5-й i 6-й тиждень розвитку атрофiчного гастриту [10]. Парieтальнi клiтіні та гепатоцити відшялі за методами [8, 9]. Вмют бiлку визначавши за методом Бредфорд. Результати статистично обробляємих за 1; -крш ^ ем Стьюдента.

    Розвиток атрофiчного гастриту шдтверджувалі гiстологiчнімі дослщженнямі. Вiдбіралі зразки кардiально !, фундальний! та пшорічно! частин шлунку, яю обробляємих за стандартними методами. Зразки забарвлювалі гематоксілiном та еозіном.

    РЕЗУЛЬТАТИ ТА Обговорення

    При введенш салiцілату натрiю (iнгiбiтора простогландінціклогеназі) у щурiв спостерiгалась Ураження слізово! шлунку, Пожалуйста посілювалось деоксихолат натрiю. Останнш, розчіняючі захисний поверхнево куля слиз, стімулюе рефлюкс жовчi iз дванадцятіпало! кишки [11].

    В результатi пстолопчніх дослiдження на початкових етапах розвитку ХАГ (2-3 тіжш) спостерiгалась потовщення слізово! оболонки на 10-15%, что можна поясніті гiперпролiферацiею стовбурових кл ^ ін у вiдповiдь на дiю пошкоджуючих агентiв [1]. На 5-6 тиждень експериментально! моделi товщина слізово! зменшувалася в порiвняннi з контролем. На шзшх етапах ХАГ спостерiгалась частково розгладження макроскопiчніх складок шлунку. Залоза розташовувалісь невпорядковано,! Х кiлькiсть зменшіть в порiвняннi з контролем (Р>0,05). Починаючі з 4-го тижня спостерталося проростання сполучно! тканини в основу залоза, а такоже лiмфатічна шфшьтращя, что е стiйкою Ознакою хрошчного атрофiчного гастриту [1, 3].

    Нами встановлен, что за умови розвитку експериментального атрофiчного гастриту актівшсть глутатюнтрансферазі значний варiювала в залежностi вщ термiнiв експериментально! моделi. Згiдно з данімі, представлених на рис.1, спостерталося зниженя актівностi глутатiонтрансферазі в гепатоцитах на 31% на Першому тіжнi розвитку атрофiчного гастриту в порiвняннi з контролем. Тенденщя до зниженя ферментативно! актівностi булу Виявлено i в парiетальніх клiтінах шлунку (рис.2). На іншому тіжш ферментативна актівшсть залішаеться зниженя в гепатоцитах, тодi як в парiетальніх клiтінах спостерiгалась достовiрне пiдвищення актівностi на 23% (рис.2).

    АКТІВШСТЬ ГЛУТАТЮН-8-трансферази в гепатоцитах ТА ПАР1еТАЛЬНІХ КЛ1ТІНАХ ШЛУНКА ЩУР1В ЗА УМОВ РОЗВИТКУ АТРОФ1ЧНОГО ГАСТРІТУ_

    Зниженя активності ферментів может буті обумовлених надлишком утворюваніх, внаслiдок розвитку запального процесса, цієї токсичної метаболiтiв кисня.

    Рис.1. Актівшсть глутатюнтрансферазі в гепатоцитах за умов розвитку експериментального атрофiчного гастриту щурiв.

    1 - контроль; 2, 3, 4, 5, 6, 7 - перший, другий, третш, четвертий, п'ятий та шостий тіжш розвитку експериментального атроф1чного гастриту вщповщно; * Р1зніця в1ропдна в пор1внянш з контролем, р < 0,05

    Рис.2. Актівшсть глутатюнтрансферазі в парiетальніх кттінах за умов розвитку експериментального атрофiчного гастриту щурiв.

    1 - контроль; 2, 3, 4, 5, 6, 7 - перший, другий, третш, четвертий, п'ятий та шостий тіжш розвитку експериментального атроф1чного гастриту вщповщно; * Р1зніця в1ропдна в пор1внянш з контролем, р < 0,05

    Глутатюнтрансферазі - ушверсальш ферменти, яю Шляхом трансформацій Нековалентні зв'язування i навть ковалентного пріеднання запобiгають пошкодженню

    ДНК, м ^ охондрш та шшіх життевих важлівіх цін ^ в клггіні вiд шкiдлівіх Сполука i в результатi значний збiльшують стшюсть клiтіні i оргашзму в цшому [5].

    В гепатоцитах на 3,4-й тиждень розвитку експериментального атрофiчного гастриту спостерiгалась статистично достовiрне тдвіщення актівностi глyтатiонтрансферазі в 1,9 та 2,2 рази вщповщно, тодi як достовiрноi змiни ферментатівно1 'актівностi в парiетальніх клiтінах НЕ зареестровано.

    Пщвіщення актівностi ГТ свiдчить про актіващю процесiв знешкодження продyктiв перекисного окислення лiпiдiв, ксенобiотікiв в резyльтатi реакцш нyклеофiльного замiщення та пріеднання. Даш експериментального дослiдження показують, что актіващя захисних процесiв вiдбyваеться швідше в шлунку, что можна поясніті, зокрема, Вплив салщілату та деоксiхолатy натрда безпосередно на слізову оболонки. Пщвіщення актівностi глyтатiонтрансферазі в парiетальніх кл ^ інах пов'язано з участю ферменту в ендогенному метаболiзмi i забезпечуе локальний захист клiтін. В гепатоцитах захісш процеси е бiльш віраженi i трівалi оскiльки детоксікацiя чyжорiдніх субстанцш, якi потрапляють через шлунково-кишково тракт в основному вщбуваеться в печшщ.

    Нами встановлен достовiрне зниженя ферментатівноi актівностi на 28% та 32% в гепатоцитах щyрiв на 5,6-й тиждень розвитку атрофiчного гастриту в порiвняннi з контрольною групою тварин. У парiетальніх клiтінах на 6-й тиждень актівнють глyтатiонтранферазі зніжувалась на 30% i супроводжували частково розгладженням макроскопiчніх складок шлунку, проростання сполyчноi тканини в основу залоза, что е стiйкою Ознакою превращение Гостра запального процесса в хрошчній. Вiдомо, что ГТ вісокоспеціфiчна до GSH i зниженя пулу вщновленого глутатюну может прізвесті до падшня актівностi ферменту на пiзнiх етапах розвитку експериментального атрофiчного гастриту. [5]

    ВИСНОВКИ

    Таким чином, аналiз представленого матерiалy дозволив віявіті особлівостi ЗМШ актівностi глyтатiон-S-трансферази в парiетальніх кл ^ інах i гепатоцитах щyрiв в дінамщ розвитку експериментального атрофiчного гастриту. Компенсаторних зростання актівностi фермент не спріяе знешкодженню цієї токсичної продyктiв, что может буті одшею iз причин Порушення пролiферацii клiтін i хронiзацii патолопчного процесса.

    список лiтератури

    1. Аруін А.І., Григор'єв П.Я., Ісаков В.А., Яковенко Е.П. Хронічний гастрит. - Амстердам, 1993. -99 з.

    2. Бабак О.Я., Протас Ю.В. Хронічний атрофічний гастрит - точка відліку початку канцерогенезу // Сучасна гастроентеролопя. - 2005. - № 5 (25). - С. 9 - 14.

    3. Букін Ю.В., Драудін-Криленко В.А. Молекулярно біологічні механізми гастроканцерогенеза і підходи до профілактики раку шлунка // Успіхи біол.хіміі. - 2000. - T.40. - C. 329-356.

    4. Кахновер Н. Б., Хмелевський Ю. В. Глутатіон ^ -трансферази, ферменти детоксикації // Укр. биохим. Журнал. - 1983. - Т. 55, №1. - С. 51-55.

    5. Колесніченко Л. С., Кулинский В. І. глутатіонтрансферази // Успіхи сучасної біології - 1989.-Т.107, №2. - С. 179-194.

    АКТІВШСТЬ ГЛУТАТЮН ^ -ТРАНСФЕРАЗІ В гепатоцитів ТА ПАР1СТАЛЬНІХ КЛ1ТІНАХ ШЛУНКА ЩУР1В ЗА УМОВ РОЗВИТКУ АТРОФ1ЧНОГО гастриту

    6. Кулинский В.І., Колесниченко Л. С Біологічна роль глутатіону // Успіхи сучасної біології. - 1990. - Т. 110, №1. - C. 20 - 26.

    7. Мазо В.К. Глутатіон як компонент антиоксидантної системи шлунково-кишкового тракту // Ріс. журнал гастроентерології, гепатології, колопроктології. - 1998. - № 1. - С. 47 - 53.

    8. Петренко А.Ю., Сукач А.Н., Росляков А.Д. Виділення гепатоцитів щурів неферментативним методом: детоксикационная і дихальна активності // Біохімія. - 1991. - Т. 56, Вип. 9. - С. 1647-1650.

    9. Таїров М.М., Берсімбаев Р.І., Аргутінскій С.В., Салганна Р.І. Клітинна локалізація Аденилатциклаза, стимульованих гистамином і простагландином Е2, в слизовій оболонці шлунка щурів і їх роль в регуляції шлункової секреції // Біохімія. - 1983. - Т.48. - №6. - С. 1035-1041.

    10. Habig W.H., Parst M.J., Jakobv W.B. Glutathione-S-transferases. The first enzymatic step in mercapturie acid formation // J. Biol. Chem. -1974. -Vol. 249, № 22. -P. 7130-7139.

    11. Wang L., Chen S., Chen Z., Cai J., Si J. Morphological and pathologic changes of experimental chronic atrophic gastritis (CAG) and the regulating mechanism of protein expression in rats // J. Zhejiang Univ. SCIENCE B. -2006. - Vol. 7 (8). - P. 634-640.

    Дробинская О.В., Гайда Л.М., Карпюк О.С., Остапченко Л.І. Активність глутатіон- -S-трансферази в гепатоцитах і паріетадьних клітинах шлунка щурів під час розвитку експеріментлаьного атрофічного гастриту // Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. - 2007. - Серія «Біологія, хімія». - Т. 20 (59), № 1. - С. 141-145.

    Дослідження показали, що в умовах розвитку експериментального хронічного атрофічного гастриту (ХАГ) активність глутатіонтрансферази різноспрямовано змінювалася залежно від Строки експериментальної моделі, як в гепатоцитах так і в парієтальних клітинах. На ранніх і пізніх стадіях спостерігалася тенденція до зниження ферментативної активності, тога як на проміжних етапах активність глутатіонтрансферази статистично достовірно зростала. Компенсаторне збільшення активності ферменту не сприяє знешкодженню токсичних продуктів, що може бути однією з причин порушення проліферації клітин і хронізації патологічного процесу.

    Ключові слова: глутатіонтранфераза, гепатоцити, парієтальні клітини, атрофічний гастрит.

    Drobinska L., Gayda L., Karpyuk O., Ostapchenko L. Glutation-S-transferase activity in rat parietal cells and hepatocytes during development of chronic atropic gastritis // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series "Biology, chemistry". - 2007. - Vol. 20 (59), № 1. - P. 141-145.

    Activity of glutathione-S-trasferase was changed in rat parietal cells and hepatocytes during development of chronic atrophic gastritis. On early and late stages of pathology the tendency of enzyme activity decreasing was showed, whereas at the middle point we observed statistically significant increasing glutathione-S-trasferase activity. Compensatory increasing of enzyme activity does not promote neutralization of toxic products. It can be one of causes of cell proliferation infringement and chronisation of pathological process.

    Keywords: пlutation-S-transferase, parietal cells, hepatocytes, atropic gastritis.


    Ключові слова: глутатіонтранфераза /гепатоцити /парієтальні Клітини /атрофічній гастрит /глутатіонтранфераза /гепатоцити /парієтальні клітини /атрофічний гастрит

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити