пропонується методика активізації пізнавальної діяльності студентів на лекції на основі дискусії. Розгортання дискусії стимулюється проблемами, що виникли в процесі попереднього самостійного знайомства студентів з досліджуваним матеріалом.

Анотація наукової статті по наукам про освіту, автор наукової роботи - Поліцінскій Євген Валерійович, Румбешта Олена Анатоліївна


ACTIVATION OF STUDENTS COGNITIVE ACTIVITY AT LECTURES

The article describes methods of speeding the cognitive activity of students at lectures by means of discussion. Discussion developing is stimulated by the problems, which arise during provisional introduction of students to the studied material.


Область наук:
  • Науки про освіту
  • Рік видавництва: 2011
    Журнал: Вісник Томського державного педагогічного університету

    Наукова стаття на тему 'Активізація пізнавальної діяльності студентів на лекційних заняттях'

    Текст наукової роботи на тему «Активізація пізнавальної діяльності студентів на лекційних заняттях»

    ?УДК 378.02: 372.8

    Е. В. Поліцінскій, Е. А. Румбешта

    АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ НА ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТТЯХ

    Пропонується методика активізації пізнавальної діяльності студентів на лекції на основі дискусії. Розгортання дискусії стимулюється проблемами, що виникли в процесі попереднього самостійного знайомства студентів з досліджуваним матеріалом.

    Ключові слова: активізація, пізнавальна діяльність, конспект, проблемна дискусія.

    Традиційними при навчанні фізиці в вузі є такі форми навчання, як лекція, семінар, практичне заняття щодо вирішення завдань, лабораторна робота, а також самостійна робота студентів. Лекція виділяється як основна форма навчання. Основне призначення лекції -забезпечити теоретичну основу навчання, розвинути інтерес до навчальної діяльності і конкретної навчальної дисципліни, сформувати у студента орієнтири для самостійної роботи над курсом. Крім того, лекція - це економний спосіб отримання в загальному вигляді основ знань, що сприяють активізації пізнавальної діяльності на практичних заняттях. Все це безперечні переваги лекційних занять. Однак можна виділити і ряд недоліків, властивих лекційній формі навчання, серед яких залучення до пасивного сприйняття чужих думок, гальмування самостійного мислення, майже повне виключення самостійної роботи. На лекційних заняттях студенти не завжди осмислюють матеріал, часто вони механічно записують текст лектора. Тобто відбувається імітація пізнавальної діяльності. Для її активізації нами проаналізовані типи лекцій, що застосовуються на практиці.

    Залежно від дидактичних цілей і місця лекції в навчальному процесі розрізняють такі типи лекцій: вступна, настановна, поточна, заключна, оглядова. За формою організації пізнавальної навчальної діяльності виділяють інформаційні лекції, проблемні, лекції-дискусії, лекції-консультації, лекції-бесіди, лекції з опорним конспектуванням, лекції-візуалізації [1].

    Слід зазначити, що в даний час в процесі навчання все більш широко використовуються мультимедіатехнологій, зокрема при підготовці і проведенні лекцій. «Під мультимедіа в широкому сенсі слід розуміти комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяє користувачеві працювати з різнорідними даними, організованими у вигляді єдиного інформаційного середовища» [2, с. 56]. Виходячи з визначення, можна вважати, що саме мультімедіаресурс повинен

    допомогти активізувати лекційну форму навчання. В якійсь мірі це так і відбувається. У дослідженні Е. І. Аксьонової теоретично обгрунтована і розроблена методика створення динамічних слайд-лекцій під час навчання фізиці в вузі. Під динамічною слайд-лекцією розуміється форма навчання, в якій відбувається інтеграція «живої» мови лектора і відеоматеріалу, визуализированного на екрані за допомогою відеопроектора, керованого комп'ютером. Виведений на екран навчальний матеріал являє собою комплект комп'ютерних слайдів з анімаційним висновком малюнків, креслень, основних формул і комп'ютерних моделей фізичних процесів, а також різних відеосюжетів [3].

    Інтерес і ефективність сприйняття студентами матеріалів лекції (як випливає з проведених нами досліджень - анкетування студентів, опитування, бесіди, спостереження) залежать від:

    1) науковості та інформативності;

    2) доказовості та аргументованості;

    3) наявності достатньої кількості яскравих, переконливих прикладів, фактів, обґрунтувань, доказів і т. Д .;

    4) емоційності викладу (запам'ятовується те, що емоційно забарвлене);

    5) використання прийомів щодо активізації мислення слухачів, залучення студентів в дискусію з постановкою питань для роздумів;

    6) чіткої структури та логіки розкриття послідовно викладаються питань;

    7) грамотної методичної обробки матеріалу, що включає виділення головних думок і положень, висновків, використання структурно-логічних схем, узагальнюючих таблиць, наочних ілюстрацій і т. Д .;

    8) ступеня доступності матеріалу, що викладається (викладу доступним і зрозумілим мовою, роз'яснення нововведених назв, термінів, понять, зв'язків між поняттями;

    9) наявності зв'язку досліджуваного матеріалу з майбутньою професійною діяльністю з можливістю його застосування на практиці.

    Практичний досвід проведення лекційних занять, опитування студентів дозволяють виділити з на-

    иболее поширених типів лекцій, як найбільш активізують студентів, класичну лекцію з презентацією і лекцію з організацією дискусії.

    У класичній лекції з презентацією деякі пояснювальні малюнки, схеми, таблиці з даного матеріалу в Power Point доступніші і зручні для сприйняття слухачів, ніж намальовані вручну на дошці. Включення в презентації відеороликів, анімацій дозволяє продемонструвати складні явища і процеси, які не завжди можливо поставити і продемонструвати в натуральному вигляді.

    Лекція з елементами дискусії виникає в тому випадку, якщо у студентів виникають питання, які вони хотіли б обговорити, якщо лектор ставить якусь проблему, яку необхідно вирішити спільно. Однак будь-яка проблема може бути вирішена, якщо в учнів виникає мотивація до її вирішення і якщо вони мають деяким запасом знань, на які можна спертися для вирішення проблеми. Для створення таких передумов активізації лекційного заняття нами використовується наступний прийом. Студентам в якості самостійної роботи пропонується перед лекцією опрацювати матеріал з тематики майбутньої лекції. Вони можуть скористатися методичним посібником лектора, додатковими матеріалами. Дані матеріали до лекції повинні бути представлені у вигляді конспекту. Методика написання попередніх конспектів до занять з фізики та їх подальше коректування були випробувані під час навчання учнів старших класів рішенням фізичних завдань [4]. Дана методика дозволила значно активізувати процес вирішення завдань. Однак для організації на лекції дискусії необхідно прояв проблем, що виникли у студентів при підготовці конспектів. Для їх прояви використовуємо деякі прийоми технології критичного мислення, що застосовуються на лекції [5], що дозволяє, як вказує автор дослідження із застосування даної технології, збільшити інформативність лекції, посилити самостійність студентів, залучити їх до постановку і рішення проблем. У нашому випадку лектор починає лекційне заняття зі з'ясування обсягу отриманих самостійно знань по темі майбутньої лекції, ступеня розуміння представленого матеріалу, визначення проблемних точок. Надалі при розгортанні лекції дає додаткові пояснення, розширює обсяг нових знань, організовує дискусію щодо вирішення проблем.

    Так, при вивченні питання викладу матеріалу «Напруженість - силова характеристика поля» студенти позначили проблему побудови

    картини поля від кількох джерел. Лектор разом з учнями успішно дозволяє це завдання, організовуючи евристичну бесіду. Спочатку розглядається побудова картини поля від одного джерела, потім - від двох, потім - від трьох. У процесі бесіди викладач може використовувати підготовлені заздалегідь презентаційні матеріали. Студенти в процесі мотивованого проблемою спілкування доповнюють свій конспект.

    Попереднє знайомство з матеріалом через складання конспекту спочатку викликає у студентів великі труднощі. Тому на початковому етапі застосування даної методики організовується навчання самостійного написання конспектів. В ході даної роботи студенти навчаються методам прийоми конспектування, набувають вміння подати інформацію у вигляді малюнка, таблиці, графіка, схеми, отримують навички використання скорочень, заміни інформації представленої у вигляді тексту на знаково-символічні комбінації. Обов'язковими вимогами до змісту конспекту є тезове виклад теоретичного матеріалу з висновком формул, законів, що виникли в ході вивчення матеріалу питання, наявність прикладів практичного застосування матеріалу.

    На лекції викладач демонструє свій спосіб викладу матеріалу. Це дозволяє студентам побачити недоліки своїх конспектів, навчає їх структурування і логічному викладу матеріалу.

    Може здатися, що застосовується методика веде до великих трудовитрат викладача і перевитрати лекційного часу. Але це не так. При наявності попередньо засвоєного матеріалу у лектора з'являється час для пояснення найбільш складних питань, обговорення спірних тем.

    Використання рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень є хорошим стимулом для залучення студентів в даний вид самостійної роботи. Оцінка конспектів може бути організована в такий спосіб. Викладач спочатку сам перевіряє конспекти у всіх студентів, обговорюється зміст вибірково взятих конспектів, після чого виробляються критерії їх оцінки. Потім вибираються експерти (3-4 студента, найбільш успішно впоралися з роботою по підготовці конспектів), які потім протягом 4-5 хвилин на початку лекції здійснюють перевірку і оцінку робіт. Надалі перевірка випадковим чином обраних робіт викладачем повторюється і вибирається нова група експертів.

    У процесі такої роботи в учнів найбільш ефективно формується комплекс умінь, що включає інформаційні вміння (робота з різними джерелами і видами інформації,

    довідковими даними), вміння виділяти головне, логічно пов'язане, коротко і в той же час повно відображати навчальний матеріал, рефлексивні навички та вміння. Розвиваються здібності до самоорганізації, критичного аналізу власної діяльності. Якщо на початку організації такого роду роботи в повному обсязі студенти розуміли необхідність попередньої проробки матеріалу, то через деякий час число таких студентів значно скоротилося.

    У таблиці наведено результати експериментальної роботи, проведеної протягом двох семестрів в 2010 р зі студентами (всього 46 осіб), що підтверджують доцільність і ефективність організації випереджаючої самостійної роботи з написання конспектів при підготовці до лекцій.

    Результати експериментальної роботи

    На початковому етапі на завершальному етапі

    Вид групи Кількість студентів Вид групи Кількість студентів

    1 10 (21.8%) 1. 4 (8.7%)

    2 12 (26%); 2 4 (8.7%)

    3 20 (43.5%) 3. 12 (26%)

    4 4 (8.7%) 4 26 (56.6%)

    Були виділені 4 групи студентів, обучившихся написання конспектів, за наступними критеріями:

    1) конспект відсутня;

    2) конспект неповний (не весь матеріал відображений в конспекті);

    3) конспект повний, але має деякі недоліки (матеріал слабо структурований, немає висновків, мало прикладів, які не проявлено своє ставлення до матеріалу у вигляді питань, доповнень);

    4) конспект в основному не має недоліків.

    Покращення результатів навчання конспектування вдалося домогтися через попереднє обговорення змісту конспектів на консультаціях викладача.

    Для активізації навчально-пізнавальної діяльності на лекції на основі попереднього вивчення матеріалу та подання його у вигляді конспектів, крім описаного включення студентів в дискусію, інколи застосовуються інші форми активізації. Активно і цікаво проходять брейн-ринги (короткі запитання - відповіді між групами студентів). Така форма роботи сприяє успішному формуванню вміння і готовність працювати в команді, дозволяє при підготовці питань більш глибоко осмислити теоретичний матеріал. У перспективі передбачається організація підготовки навчаються презентацій з окремих питань лекції з наступними доповідями і їх обговоренням. При цьому, крім навичок роботи з комп'ютером, розвивається цілий ряд важливих навичок і вмінь, наприклад вміння виступати, відстоювати свою точку зору.

    На закінчення відзначимо, що використання методу попереднього вивчення матеріалу лекції дозволяє поступово формувати одну із значущих компетенцій сучасного фахівця - здатність і готовність навчатися протягом усього життя.

    Список літератури

    1. Організація, форми і методи проведення навчальних занять і самостійної роботи: вимоги, умови, механізми: учеб.-ме-тод. посібник / під ред. Н. А. Волгіна, Ю. Г. Одегова. М .: Изд-во Ріс. екон. акад., 2004. 88 с.

    2. Стариков Д. А. Педагогічні умови впровадження мультимедіатехнологій в освітній процес вузу // Освіта і наука. 2009, № 9 (66). С. 55-62.

    3. Аксьонова Е. І. Методика створення і застосування динамічних слайд-лекцій під час навчання фізиці в вузі: дис. ... канд. пед. наук. М., 2005. 187 с.

    4. Поліцінскій Е. В. Навчання школярів рішенню фізичних завдань на основі діяльнісного підходу: автореф. ... канд. пед. наук. Томськ, 2007. 22 с.

    5. Жидова Л. А. Уміння критичного мислення як засіб підвищення якості професійної підготовки майбутніх вчителів математики // Укр. Томського держ. пед. ун-ту. 2009. Вип. 4 (82). С. 42-47.

    Поліцінскій Е. В., зав. кафедрою, кандидат педагогічних наук, доцент.

    Юргінскій технологічний інститут (філія) Томського політехнічного університету.

    Вул. Ленінградська, 26, м Юрга, Кемеровська область, Росія, 652055.

    E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Румбешта Е. А., професор ТГПУ.

    Томський державний педагогічний університет.

    Вул. Київська, 60, м Томськ, Томська область, Росія, 634061.

    Матеріал надійшов до редакції 15.03.2011.

    E. V Politsinskiy, E. A. Rumbeshta ACTIVATION OF STUDENTS 'COGNITIVE ACTIVITY AT LECTURES

    The article describes methods of speeding the cognitive activity of students at lectures by means of discussion. Discussion developing is stimulated by the problems, which arise during provisional introduction of students to the studied material.

    Key words: speeding, cognitive activity, summary, discussion.

    Politsinskiy E. V.

    Yurga Institute of Technology (Branch) of National Research Tomsk Polytechnic University.

    Ul. Leningradskaya, 26, Yurga, Kemerovo region, Russia, 652055.

    E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Rumbeshta E. A.

    Tomsk State Pedagogical University.

    Ul. Kiyevskaya, 60, Tomsk, Tomsk region, Russia, 634061.


    Ключові слова: АКТИВІЗАЦІЯ / пізнавальної діяльності / КОНСПЕКТ / ПРОБЛЕМНА ДИСКУСІЯ / SPEEDING / COGNITIVE ACTIVITY / SUMMARY / DISCUSSION

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити