Ма? Олада ахборотлашган і? тісодіёт тушунчасінінг мазмуні ва хусусіятларі тавсіфланган. Мазкур і? Тісодій тізімга Турла ну? Тай назарлардан yoндашув мезонларінінг іжобій ва Салбієв жи? Атлар тавсіфланган.

Анотація наукової статті з економіки і бізнесу, автор наукової роботи - Муяссар Мірзакарімова, Алімжон? улматов


THEORETICAL METHODOLOGICAL BASES OF THE NOTION «INFORMATION ECONOMY»

There is discussed in the article the concept and properties of the information society. Various theoretical and methodological approaches to the advantages and disadvantages of this economic system are considered.


Область наук:
  • Економіка і бізнес
  • Рік видавництва: 2019
    Журнал
    Економіка і фінанси (Узбекистан)
    Наукова стаття на тему ' «АХБОРОТЛАШГАН І? ТІСОДІЁТ» ТУШУНЧАСІНІНГ НАЗАРІЙ-УСЛУБІЙ АСОСЛАРІ'

    Текст наукової роботи на тему «« АХБОРОТЛАШГАН І? ТІСОДІЁТ »ТУШУНЧАСІНІНГ НАЗАРІЙ-УСЛУБІЙ АСОСЛАРІ»

    ?f 52 ПОСТІНДУСТРІАЛ ІК.ТІСОДІЁТ НАЗАРІЯСІ /

    ,__________________ теорії постіндустріального ЕКОНОМІКИ

    Муяссар Мірзакарімова,

    Тошкент тук, імачілік ва енгіл саноат

    Інститут «Корпоратив Бошко, Арувімі» кафедрасі

    доценти, ІК.ТІСОД фанларі доктори;

    Алімжон К, улматов,

    Мірзо Улyfбeк нмдг Узбекистан

    Міллі університеті «Макроік, тісодіёт»

    кафедрасі доценти, ик, тісод фанларі номзоді

    «АХБОРОТЛАШГАН ІЦІСОДІЕТ»

    ТУШУНЧАСІНІНГ НАЗАРІЙ-УСЛУБІЙ

    АСОСЛАРІ

    УДК: 330; 334

    МІРЗАКАРІМОВА М., ЦУ / 1 матове А. «АХБОРОТЛАШГАН ТУШУНЧАСІНІНГ

    НАЗАРІЙ-УСЛУБІЙ АСОСЛАРІ

    Мак, оладки ахборотлашган ик, тісодіёт тушунчасінінг мазмуні ва хусусіятларі тавсіфланган.

    Мазкур ик, тісодій тізімга Турла нук, тай назарлардан yoндашув мезонларінінг іжобій ва Салбієв

    жих, Атлар тавсіфланган.

    Таянч іборалар: ахборотлашган ик, тісодіёт, ик, тісодій мактаб, ик, тісодій йуналіш, ик, тісодій

    домінанта, ахборотлашган ик, тісодіёт мезони.

    МІРЗАКАРІМОВА М., КУЛМАТОВ А. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОНЯТТЯ

    «Інформатизоване ЕКОНОМІКА»

    У статті ізлается поняття і властивості інформаційного суспільства. розглядаються різні

    теоретичні та методологічні підходи до достоїнств і недоліків цієї економічної

    системи.

    Ключові слова: інформатизованих економіка, економічна школа, економічне направ-

    ня, економічна домінанта, критерії інформаційного суспільства.

    MIRZAKARIMOVA М., KULMATOVA. THEORETICAL METHODOLOGICAL BASES OF THE NOTION

    «INFORMATION ECONOMY»

    There is discussed in the article the concept and properties of the information society. Various theoretical

    and methodological approaches to the advantages and disadvantages of this economic system are

    considered.

    Keywords: information economy, economic school, economic direction, economic dominant, criteria

    of the information society.

    ІК, ТІСОД BA МОЛІЯ / ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 2019,2 (122)

    ПОСТІНДУСТРІАЛ ІК.ТІСОДІЁТ НАЗАРІЯСІ / 53

    Теорії постіндустріального економіки ___________________,

    1Дунё мамлакатларі ахборотлашган іцтісодіётга асосланган

    жаміятга вгамувати жараёніні бошдан кечірмоцда. Табіійкі, Узбекис-

    тан х, ам бу жараёнлардан четда до, ола олмайді.

    Ік, тісодій іслох, отларні жадаллаштіріш

    боск, ічіда макроік, тісодій барк, арорлік, ик, ти-

    содіётні модернізація ва диверсифікація

    до, Ілішен, хутро, нат унумдорлігіні ошіріш орк, али

    юк, кричи ик, тісодій Усіша сур'атларіні та'мін-

    лашга до, аратілган кенг до, амровлі ик, тісодій

    іслох, отлар амалга ошірілмокда. Шу Боіс,

    Узбекистан Республікасі Президенти

    Ш.М.Мірзіёев «Рак, амлі ик, тісодіёт ялпі Ічкі

    мах, сулотні каміда 30 фоізга устіріш, корруп-

    ціяні Кескин камайтіріш імконіні бераді »1,

    деб та'кідлаб УТГА.

    Ік, тісодіёт рівожіга жіддій турткі бера-

    Діган сіх; аларні рівожлантіріш стратегіясіні

    ішлаб чик, іш ва амалга ошіріш борасіда

    рак, амлі технологіялар асосіда янгілашні

    назарда тутадіган Рак, амлі ик, тісодіёт Міллі

    концепціясіні ішлаб чик, іш вазіфасі

    до, уйілмок, так. Шу асосда «Рак, амлі Узбекистан -

    2030 »дастуріні х, аётга татбік, етіш кузда

    тутілмокда. Х, озіргі давр талабларідан Келібії

    чик, до, ан х, Олда мазкур тушунчаларнінг ілмій-

    Назарій жіхдтдан тавсіфіні Бериш, ахборот-

    лашган ик, тісодіётга хос белгілар ва талабларні

    ішлаб чик, іш заруріяті ик, тісодчі-олімлар

    олдіга жіддій вазіфаларні до, уймок, та.

    Ік, тісодіёт тушунчасі іккіта нук, тай назар-

    дан тавсіфланіші мумкін. Бірінчідан,

    ик, тісодіёт - іжтімоій х; аёт сіх, аси буліб, Унда

    не'матлар, я'ні інсоннінг яшаші ва рівожла-

    ніші учун зарур Булган товарлар ва хізматлар

    яратіладі, так, сімланаді ва фойдаланіладі. Бун-

    дай вазіятда ик, тісодіёт об'єктив вок, Еліка

    буліб, до, андайдір суб'єктивних бах, оларга бомік,

    булмайді. Ік, тісодій х, Одісей Амалія ик, тисо-

    діётнінг таркібій Унсурі буліб, емпірик

    (Грекча «empeiria» сузідан олінган буліб «таж-

    риба »Деган ма'ноні англатаді) усуллар билан

    Анік, ланіші ва тадк, ик, етіліші мумкін. Ік, ти-

    содій х, одісалар уртасідагі узари боглік, лик

    об'єктив до, онунларга буйсунган: жісмоній,

    1 Узбекистан Республікасі Президенти Шавкат

    Мірзіёевнінг Олій Мажлісга мурожаатномасі.

    2018 йіл 28 грудень.

    Мантік, третій, математик ва б. Шу сабаблі бір поверхами-

    ятга ва бір даврга тегішлі Барча ик, тісодій

    х, одісалар узари келішілган ва бір-біріга зід

    буліші мумкін Емас.

    Іккінчідан, ик, тісодіёт - фан, не'матларні

    яратіш, так, сімлаш ва фойдаланіш жараёнла-

    ріні урганаді. Бундала вазіятда ик, тісодіёт онг

    мах, обіцяй буліб, інсоннінг бетакрор шахсей

    сіфатларіга боглік, буладі, шу сабаблі х, ам

    суб'єктивних тавсіфга Ега буладі. У Назара

    ик, тісодіёт буліб, Амалія ик, тісодіёт унінг

    тадк, ик, від об`єкти х, ісобланаді.

    Ік, тісодіёт назаріясіда Айни вак, ТДА бір-

    біріга зід келадіган назаріялар х, ам мавжуд.

    Ік, тісодчілар орасіда куп сонливий тарафдорла-

    клуня Ега Булган ва шу билан біргалікда, узари

    келішілган назаріялар тізіміні яратіш учун

    Асос буліб хізмат до, іладіган Назарій ок, їм

    ик, тісодій мактабні шакллантіраді. Бір-біріга

    до, Арама-к, Арші турадіган ик, тісодій йуналіш-

    ларга классіклар ва соціалістлар, неокласик-

    лар ва інстітуціоналістлар, кейнсчілар ва

    монетарізмні кірітіш мумкін. Умумій базавій

    до, оідаларга Ега Булган ик, тісодій мактаблар

    ик, тісодій Фанда йуналіш х; подужати до, іладі. Іккіта

    Асосом йуналішні ажратіш мумкін: ліберал ва

    іжтімоій-інстітуціонал. ліберал йуналішга

    фізіократлар, класик сіёсій ик, тісод, Мальтус-

    Чилар, маржиналізм, неокласики мактаб, монет-

    тарізм, ик, тісодій імперіалізм ва Бошко, Алар

    Кірадієв. Іжтімоій-інстітуціонал йуналішга

    УТОПІК соціалізм, марксизм, таріхійлік мак-

    табі, інституціоналізм ва Бошко, Алар Кірадієв.

    Х, ар бір ик, тісодій мактаб тарафдорларінінг

    фікріча мух, їм х, ісобланган айрім х, одісалар

    мазкур мактабнінг емпірик Асосом буліб хізмат

    до, іладі. Бу х, Одісей ик, тісодій домінанта дейі-

    ладі. Агар ик, тісодій х, Одісей об'єктив равішда

    Амалія ик, тісодіётда етакчі роль уйнаса,

    і ^ тісодій мактаб одатда Назарій ик, тісодіётда

    етакчі х, олатні егаллайді, я'ні х, укмрон буліб

    до, оладі. Агар вузький, Таріха даврда бір-Бирине

    узгартірадіган таялар бір йуналішга Кірса, у

    х, укмрон йуналішга айланаді. Ік, тісодіёт

    ІК.ТІС0Д ВА МОЛІЯ / ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 2019,2 (122)

    f 54 ПОСТІНДУСТРІАЛ ІК.ТІСОДІЁТ НАЗАРІЯСІ /

    ,__________________ теорії постіндустріального ЕКОНОМІКИ

    фаніда уч АСР давоміда ліберал йуналіш

    хукмронлік К.ІЛДІ, шу сабаблі уні мейнстрім

    сіфатіда (інглізча «mainstream» сузідан Олін-

    ган буліб, Асосом йуналіш Деган ма'ноні англа-

    Таді) х, ам та'ріфлайділар. Барча ліберал мак-

    таблар учун умумій Булган ик, тісодій домінанта

    Модді не'матлар ішлаб чик, Аріш yoкі інду-

    Стріано ішлаб чик, арішнінг белгіловчі ах, а-

    міятіда іфодаланаді. Шу сабаблі ліберал

    ик, тісодій назаріялар тізіміні индустриал

    ик, тісодіёт назаріясі сіфатіда yoкі шунчакі,

    індустрлашган ик, тісодіёт сіфатіда х, ам тавсіф-

    лаш мумкін. Бошко, ача айтганда, індустрлашган

    ик, тісодіёт індустрлашган жаміятнінг ик, ти-

    содій назаріясідір. Індустрлашган ик, тисо-

    діётні ан'анавій ик, тісодіёт деб аташе до, Абул

    до, ілінган.

    Х, ар бір і ^ тісодій мактаб вакілларі орасіда

    мук, оббив ик, тісодій назаріяларнінг Амал до, Ілішен

    х, ук, ук, іні тан олмайдіган ва уз мактабінінг

    Номінальна Бутун ик, тісодій фандан устун куядіган

    олімлар х, ам учраб Туради. Бу тенденція хукмрон

    ліберал йуналіш тарафдорларі орасіда

    кучлірок, Тарк, Алди. Дарх, ак, ик, ат, А. Маршалл

    томонідан неокласик назаріяні номлаш учун

    кірітілган ик, тісодіёт тушунчасі (інглізча

    «Economics» сузідан олінган буліб, ик, тісодіёт

    назаріясі Деган ма'ноні англатаді) 1 х, озіргі

    пайтда куп х, олларда ик, тісодіёт назаріясі фани-

    Нинг синоніми сіфатіда кулланілмокда. Бундала

    вазіятда ик, тісодіёт тушунчасіні індустрлаш-

    ган ик, тісодіётга тенглаштіріш Тутрі булмайді.

    Ік, тісодіётнінг рівожланіш боск, ічі Таріха

    давр дейіладі, у до, андайдір бір домінанта

    сіфатіда тавсіфланаді. ХДР бір боск, ічга уз

    назаріясінінг емпірик базис сіфатіда хукмрон

    ик, тісодій х, одісані танлаб ОЛГА х, укмрон наза-

    рія жавоб бераді. Ік, тісодій мактабнінг ном-

    ланіші купінча мос келувчі ик, тісодій доми-

    нантані курсатішдан іборат буладі:

    Меркантилізм. Бу ном інглізча «merchant»

    сузідан х; подужати до, ілінган буліб, «харід до, ілувчі»

    Деган ма'ноні англатаді. Ік, тісодій домінанта

    бозорларнінг шаклланіші, Савда сіх, асінінг

    кенгайішідір. Бу мактабнінг гуллаб-яшнаган

    1 Маршалл А. Принципи економічної науки. - М.,

    1993.

    даврі XVII асрдір. Фізіократія - грекчадан

    «Табіат хукмронлігі» деб таржіма до, ілінаді.

    Ік, тісодій домінанта до, ішлок, хужалігі

    хутро, натінінг устунлік до, ілішідір. Гуллаб-

    яшнаган даврі XVIII асрнінг іккінчі ярмі буліб,

    х, ар ікки йуналішнінг Ватані Франція

    х, ісобланаді.

    Класик мактаб жісмоній хутро, кімнатній до, іймат-

    Нинг ягона манбаі сіфатіда е'тіроф етадіган

    хутро, нат-к, іймат назаріясі асосіга курілган.

    Ік, тісодій домінанта - жісмоній хутро, нат ва

    мануфактура ішлаб чик, арішінінг устуворлік

    до, Ілішен. Гуллаб-яшнаган даврі XVIII АСР іккінчі

    ярмі - XIX асрнінг бірінчі ярмі, Ватані Англія

    х, ісобланаді.

    Інституціоналізм. Мактабнінг номланіші

    асосіда таріхан вужудга келган інститут - іжті-

    моій урф-Одате тушунчасі yoтаді. Ік, тісодій

    домінанта хужалік х, аётіга маданійлашган

    оміллар та'сірінінг кучайішідір. Гуллаб-

    яшнаган даврі XIX АСР Охіро - XX АСР бошларі

    буліб, Ватані АК, Шдір.

    XX асрнінг охіріда рівожланган Мамлакат-

    лар іжтімоій х, аётіда х, ал до, ілувчі роль уйнай

    бошлаган ик, тісодій х, Одісей ва жараёнлар як, до, ол

    намоён булу бошладі. Бу х, Одісей не'матлар яру-

    тішда іжодій хутро, натнінг х, укмрон ах, аміятідан

    іборат Булдей. Іжодій деганда, інсоннінг до, ан-

    дайдір олій фаоліяті тушуніліб, уні Бошко, а

    жонзотлар yoкі машіналар амалга Ошіро

    олмайді. Іжодій хутро, нат мах, обіцяй буліб Модді

    мах, сулот Емас, балки ахборотлашган мах, сулот

    хізмат до, іладі. Бу індустрлашган давр учун хос

    Булган хусусіятдір. Шундай до, іліб, х, озіргі

    замон рівожланган жаміятіда Янгі ик, тісодій

    домінанта ескісінінг урніга келаді. Біноба-

    рин, жаміят Бундала чук, ур узгарішларні бір

    неча асрлар давоміда бошдан кечірмаган Еді.

    Жаміятда хукмронлік до, ІЛГА не'матларнінг

    мазмун хусусіятларі узгараді:

    Бірінчідан, не'матларнінг жісмоній Шаклі

    узгараді, у буюмлашмаган буліб до, оладі.

    Іккінчідан, не'матларнінг ик, тісодій Шаклі

    узгараді, у нотовар хусусіятга Ега буладі, я'ні

    ахборотлашган мах, сулотларні ішлаб чик, Аріш,

    так, сімлаш ва фойдаланіш юзасідан борадіган

    іжтімоій муносабатларі х, ар доїмо х, ам товар

    ІК, ТІСОД ВА МОЛІЯ / ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 2019,2 (122)

    ПОСТІНДУСТРІАЛ ІК.ТІСОДІЁТ НАЗАРІЯСІ / 55

    Теорії постіндустріального ЕКОНОМІКИ _________________

    айірбошлаш ва пулдан фойдаланіш билан

    бо-Глік, булавермайді.

    Шундай до, іліб, індустрлашган ик, тісодіётнінг

    урніга ахборотлашган ик, тісодіёт келаді. Ахбо-

    ротлашган ик, тісодіёт даврі уз мох; іятіга кура,

    мураккаб Талк, инга Ега ва іккіта турліча Тушунов-

    чаларні бірлаштіраді. Бірінчідан, ахборот-

    лашган ик, тісодіёт цивілізація рівожланіші-

    Нинг замонавій боск, ічі буліб, у іжодій хутро, нат

    ва ахборотлашган не'матлар ролінінг устувор-

    ліги билан тавсіфланаді. Іккінчідан, ахборот-

    лашган ик, тісодіёт Назарія буліб, бірінчі

    Талк, індагі ахборотлашган ик, тісодіёт унінг

    тадк, ик, від об`єкти буліб хізмат до, іладі. Бундала

    вазіятда ахборотлашган ик, тісодіёт ахборот-

    лашган жаміятнінг ик, тісодій назаріясі yoкі

    ахборотлашган ик, тісодіёт назаріясі х, ісоб-

    ланаді1.

    Х, озіргі пайтда ахборотлашган ик, тісодіёт

    назаріясі уз рівожланішінінг бошлантіч

    боск, ічіда турібді. Чункі цівілізаціянінг

    ахборотлашган боск, ічга утиши Атіг бір неча

    ун йіл олдін бошланді. Ахборотлашган ик, ти-

    содіёт даврі іспан-америка ик, тісодчісі

    Мануел Кастельс Туфайль кенг ілмій муомалага

    кірган буліб, у 1996-1998 йілларда «Ахборот-

    лашган давр: ик, тісодіёт, жаміят ва Мадані »

    номлі уч мучуся монографіяні чоп еттірган.

    Х, озіргі вак, тгача ахборотлашган ик, тісодіётнінг

    бір Бутун назаріясі х, али шаклланмаді, у куплаб

    ик, тісодчілар томонідан ажратілмаган. Ахбо-

    ротлашган жаміятні Анік, лашда улар Турла

    мезонлардан фойдаланаділар: ТехноЛогіка,

    ик, тісодій, хутро, нат, Макон, істе'мол ва креатив.

    Уларні батафсіл куріб чик, АМІЗ (1-жадвал).

    Ахборотлашган жаміятні Анік, лашнінг

    ик, тісодій мезони Герберт Шіллернінг асарла-

    ріда Назарій жих, атдан асосланді. У ахборот ва

    коммунікаціялар билан бо-Глік, до, андайдір

    інноваціяларга нісбатан бозорнінг ролі х, ал

    до, ілувчі буліб до, оладі, Дега хулосага келді:

    ахборот товарга айланіші Керак, я'ні фак, ат

    тіжорат асосідагіна Унда фойдаланіш мумкін

    буладі. Шу нук, тай назардан ахборот до, андайдір

    Бошко, а товарларга купрок, ухшашдір. Шиллер-

    1 Кастельс М. Інформаційна епоха: економіка,

    суспільство і культура. / Пер. з англ. Під наук. ред.

    О.І.Шкаратана. - М .: ГУ ВШЕ, 2000..

    Нинг та'кідлашіча, бозор тамойілларі (куп

    даражада фойдані максімаллаштірішга урі-

    ніш) Бутун бозор ик, тісодіётіга асосланган

    жаміятда до, Андай Булс, ахборотлашган ик, тисо-

    діётда х, ам шундайлігіча Амал кілаДі- Шу

    тамойілга мувофік ,, ішлаб чик, арілган ахборот-

    ларнінг мікдорі ва сифат уні фойдалі сотіш

    імконіяті бор-йук, лігіга бо-глікдір. Бундала

    бозорнінг босімі, айнік, са, до, Андай турдагі

    ахборотларні ким учун ва до, Андай шароітларда

    ішлаб чик, Аріш кераклігіні х, ал до, ілішда кучлі

    акс етіші Келібії чик, аді.

    Хутро, нат мезони узінінг Назарій асосіні

    Деніел Беллнінг асарларіда Топдах. У іжтімоій

    тузумнінг шундай тасніфланішіні такліф

    до, Ілдіко, унінг до, айсідір боск, ічі гулу ва Бутун-

    гавкіт хутро, натнінг х, укмрон тури билан белгия-

    Наді. Д.Беллнінг фікріча, хутро, нат фаоліятінінг

    Енг куп таркалган тури у yoкі бу жаміятнінг бел-

    гіловчі чегарасі х, ісобланаді2.

    Юкоріда келтірілган мезонлардан фак, ат

    креатив мезон ахлок, ий х, ісобланіб, у іжтімоій

    Кадріятларні інсоннінг іжодій фаоліяті

    х, ажмі сіфатіда Талк, ін до, іладі. Шу сабаблі маз-

    курей мезон замонавій ахборотлашган ик, тісодіёт

    назаріясі негіз до, оідаларі до, аторіга кірітілган

    буліб, ахборотлашган ик, тісодіёт креатив наза-

    ріясі yoкі шунчакі креатив Назарія сіфатіда

    чик, аді. К, уйіда ахборотлашган ик, тісодіёт наза-

    ріясі деганда Айнан шу Назарія кузда туті-

    ладі.

    Індустрлашган ик, тісодіёт Асосом до, Оіда-

    рінінг кіскача так, до, ослів тах, лілін келтіра-

    Міз, Буні ахборотлашган ик, тісодіёт билан

    алмаштірішга Тутрі келаді:

    1. Мах, сулот. Індустрлашган жаміятда мод-

    дий об'єкт, ахборотлашган жаміятда ЕСА Модді

    курінішга Ега булмаган ахборотлашган об'єкт

    етакчі мах, сулот тури х, ісобланаді. Ахборотлаш-

    ган жаміятнінг вужудга келіш давріда ик, тисо-

    діётда аралаш Модді-ахборот мах, сулотларі

    мух, їм роль уйнайді: ахборот ташувчілар, відео-

    кассеталар ва б. Індустрлашган жаміятда мод-

    дий ішлаб чик, Аріш, ахборотлашган жаміятда

    ЕСА ахборот ішлаб чик, Аріш устунлік до, іладі.

    2 Белл Д. Майбутнє постіндустріальне суспільство

    (The Coming of Post-Industrial Society). 1973.

    ІК, ТІС0Д BA МОЛ іноземних мов / ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 2019,2 (122)

    ІК.ТІСОД ВА МОЛІЯ / ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 2019, 2 (122)

    1-жадвал. Ахборотлашган жаміят мезонларі1 ( >

    № Мезонлар Іжобій томонларі Салбієв томонларі

    1. ТехноЛогіка мезон Янгі технологіялар ахборотлашган жаміят вужудга келішінінг белгісі сіфатіда до, Абул до, ілінаді. Кабель ва Сун'ю йулдош телевіденіесі, комп'ютер Тармо, персонал компьтерлар, Янгі Ідор технологіяларі ва х, .до. ТехноЛогіка янгіліклар х, ажмі іжтімоій до, айта тузілішга Оліб келіші зарур, чункі унінг жаміятга та'сірі жуда Катта. Японіяда тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять йілдан ахборот ва телекомунікація вазірлігі телефон сузлашішларі х, ажмі ва ахборотларні етказіш восіталаріні улчаш учун х, ісоблаш мураккаб технікасідан фойдаланіладі. -жаміятда ахборот-комунікаційних технологіялар х, ажміні улчашнінг ак, лли бірлігі мавжуд Емас; - ТехноЛогіка шкаладагі жаміят ахборотлашган х, ісобланадіган нук, тані Анік, лаш муаммосінінг бір кволий булмаган ечіміга Ега; - технологіялар іжтімоій сіх, Адан ажратілмайді, улар іжтімоій сіх, анінг бір К.ІСМІ х, ісобланаді. Масалан, у yoкі бу тадк, ик, отлар ва ілмій ішланмалар юзасідан до, Абул до, ілінадіган до, арорлар іжтімоій устунлікларні іфодалайді х, Амдал Ушбу бах, оловчі юялар асосіда у yoкі бу технологіялар рівожланаді. ТехноЛогіка детермінізм технологіяга асоссіз равішда устунлік Роліна бераді. Аммо технологія іжтімоій хддісадан олдін тураркан, іжтімоій тарак, до, іётнінг Асосом іжтімоій омілі буліб хізмат до, мулу олмайді.

    2. Ік, тісодій мезон Ік, тісодій мезон ахборотлар ик, тісодій до, ійматінінг ошішіні х, ісобга оліш імконіні бераді. Ялпі Ічкі мах, сулотда ахборот бізнес ва ахборот бозорі улушінінг Усіша ахборотлашган жаміятга Томон йуналішдагі х, Аракаті сіфатіда Талк, ін до, ілінаді. Ік, тісодій мезонів бірінчілардан буліб куллаган Фріц Махлуп ахборотлашган тармокдарга та'лім, хукук ,, нашріёт иши, оммавій ахборот восіталарі ва компьютерлар ішлаб чик, Аріш кабіларні кірітді. М.Порат ик, тісодіётнінг бірламчі ва іккіламчі секторларі уртасідагі ФАРК, ні кірітді. Бірламчі сектор Анік, ик, тісодій бах, олашга тортіладі, чункі у бевосіта бозор до, ійматіні яратаді. Іккіламчі сектор білан, Ґарчен у ик, тісодіёт учун мух, їм х, ісоблансада, Буні до, Ілішен до, ійінрок ,. Чункі у компаніялар (масалан, компаніялардагі ходімлар булімларі) ва Давлат муассасаларі орасіда ахборотлашган фаоліятні уз ичиги оладі. Ік, тісодій мезонга до, Арші до, уйідагі фікрларні келтіріш мумкін: - Айнан Німанн ахборотлашган секторга кірітіш лозімлігі тутрісідагі масалані х, ал до, ілішда тах, лілій юялар ва яшірін мулох, азалардан до, очіб до, утуліб булмайді. Ок, ібатда ахборотлашган секторнінг і ^ тісодій ах, аміяті мос булмаган х, Олда ошіріб юборіліші мумкін. Масалан, Махлуп узінінг «білімлар шохчасіга» «ахборотлашган бінолар» до, урілішіні кірітаді. Бу ЕСА масалан, універсітетлар ва кутубхоналар Сингара біноларнінг куріліш Озик, - овк, ат мах, сулотларіні сак, лаш учун омборхона біноларі курілішідан тубдан ФАРК, до, ілішіга імкон бераді. М.Порат узінінг «іккіламчі ахборотлашган сектор» ні тадк, ик, етганда, до, андайдір тармок, ні ахборотлашган ва ахборотлашмаган до, ісмларга ажратаді. Аммо «інтелектуал таркібій до, ІСМ» ва «Робочі» га Бундала ажратішда, масалан, х, ар кволий турдагі вазіфаларні бірлаштірган назорат комп'ютер тізімларі операторінінг Журавльов до, айсінісіга кірітіш зарурлігіні тушуніш до, ійін; - ахборотлар х, ажміні улчашга до, іймат yoндашуві ик, тісодій фаоліятнінг х, ар кволий турларіні так, до, ослайді, бунінг іжтімоій ах, аміяті турлічадір. Бундала yoндашувда рекламага сарфланган 1долл. ілмій журнал чоп етішга сарфланган 1 долл.га тенглаштіріладі.

    1 Муалліфларнінг ішланмасі.

    ПОСТІНДУСТРІАЛ ІК.ТІСОДІЁТ НАЗАРІЯСІ /

    Теорії постіндустріального економіки

    ІК.ТІСОД ВА МОЛІЯ / ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 2019, 2 (122)

    Хутро, нат

    мезони

    Бу Ерда ах, оли бандлігінінг таркібі ва бу

    таркібнінг узгаріш тенденціяларі урганіладі.

    Бандларнінг Аксарая до, ІСМІ ахборот Тармо-гіда

    ішласа, жаміят уз рівожланішінінг

    ахборотлашган боск, ичиги Кіриші кузда тутіладі.

    Бунд yoндашув ахборот акдій хутро, натучун «хом

    ашё-матеріал »х, ісобланіші билан асосланаді.

    Ахборотлар тезлігі ва уларнінг трансформаційних

    імконіятларі бандлік сіх, аси узгарішларіга

    турткі бераді. Кімнінг Асосом лаёк, ати

    ахборотларні яратіш ва фойдаланішдан іборат

    Булс, уша кішілар замонавій ик, тісодіётнінг

    х, аракатлантірувчі кучларідір.

    Агар тоіндустрлашган жаміятларда до, ішлок,

    хужалігі хутро, нати устунлік до, ІЛГА Булс,

    саноатлашган жаміятда мануфактура хутро, нати Енг

    куп Тарк, Алди, юк, кричи даражада індустрлашган

    жаміятда ЕСА хізмат сіх, асідагі бандлік Асосом

    роль уйнайді. Шу Сингара узгарішларнінг Асосом

    сабабі хутро, нат унумдорлігінінг Усіша деб

    х, ісоблайді. Чункі унумдорлік ошаді, жаміят

    ук, ітувчілар Сонін, касалхоналар мик, Дорін

    ошіріш імконіга Ега буладі. Саноат до, анчалік

    куп бойлік яратса, шунчалік куп хізматлар

    такде ^ ілініші ва шунчалік куп саноат

    ішчіларі хізмат курсатіш сіх, асіга утішларі

    мумкін буладі. Чункі хізмат курсатіш сіх, асідагі

    хутро, нат, айнік, са, до, ійін автоматлаштіріладі,

    унінг ішчіларінінг соні саноат хутро, нати

    унумдорлігінінг ошиб боріші билан купайіб

    бораді. Шу сабаблі бандлікнінг сезіларлі

    пасайішідан чучімаслік Керак.

    Хутро, нат мезоніга до, Арші куйідагі фікрлар Ілгар суріладі:

    - хутро, кімнатній ахборотлашган ва ахборотлашмаган турларга ажратішнінг

    об'єктив услубі мавжуд булмайді. Масалан, темир йулга туташ

    келадіганлар ЙУЛЛАРІ, поездлар х, Аракаті, йуналішлар ва х, .к.лар

    тутрісідагі ма'лумотлар Катта захірасіга Ега булішларі Керак. бирок,

    улар барібір індустрлашган АСР ішчіларіга кіраділар;

    - хутро, нат мезони бандлік сіх, Асіда Стратегика жих, атдан Марказит

    Урін егаллаган ішчіларні ажратіш імконіятіні бермайді. У

    ахборот ішларіні тютюн, алаштіріш восітасі Емас ва ахборот

    фаоліятінінг ма'лум турларі жаміят учун мух, їм ок, ібатларга Ега

    буліші мумкінлігіні х, ісобга олмайді. Ахборот ішчіларінінг

    оддій х, ісоб-кітобларі жаміятдагі ієрархія ва улар билан бо-Глік, бу

    ішчіларнінг х, окіміяті ва мак, ОМИН тушуніб оліш учун х, Еч Нарс

    бермайді. Дарх.ак.ік.ат, х, озіргі замон жаміятіда іжтімоій ах, аміятга

    Молік муаммолар, оілавій нізолар ва тарбіясі ofnp усмірлар билан

    шутулланадіган кексу кішілар, іжтімоій ішчілар сонінінгтез

    Усіша до, Айд етілмок, так. Ґарчен бу ішчілар ахборот технологіяларі

    білан бевосіта ботланмаган булсалар-да, уларні ахборот ішчіларі

    тоіфасіга кірітіш зарур;

    - інтеллектуаллар ва технік інтеллігенціядан іборат Янгі Сінф

    ахборотлашган жаміятнінг х, аракатлантірувчі купи х, ісобланаді. бу

    Сінф соні до, анчалік ошмасін, у бандлар умумій соніга Караганда,

    камлігіча до, оладі. Шу сабаблі Расмо статистика купол ма'лумотларі

    курінішіда іфодаланган мікдорій Омілія белгіловчі х, ісобланмайді.

    г

    Ln

    V ___ У

    ПОСТІНДУСТРІАЛ ІК.ТІСОДІЁТ НАЗАРІЯСІ /

    Теорії постіндустріального економіки

    ІК.ТІСОД ВА МОЛІЯ / ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 2019, 2 (122)

    Макон

    мезони

    Бу мезон ГЕОГРАФІКА тамойілга асосланаді. Асосом

    ypfy Турла жойларні узари бо-глайдіган ахборот

    TapMOfnra беріладі. Шу сабаблі х, ам іжтімоій

    х, аётнінг Макон-вак, т жих, атларіга Чукур та'сір

    курсатіші мумкін. Бундала yoндашувда замонавій

    жаміят ахборот Тармо-FH сіфатіда до, араладі.

    Мануель Кастельс ахборотлашган капіталізм

    деб номлаган капіталізмнінг Янгі Шаклін

    бевосіта ішлаб чик, арішда іш юрітіш учун х, ам,

    Бутун дунё буйіча маркетинг учун х, ам ахборот

    тармотіні шакллантіраді. Тармок, ик, тісодіётіда

    ішбілармонлік фаоллігі Макон чекловларісіз

    реал вак, ТДА Утада, Буні рівожланган ахборот-

    комунікаційних технологіяларсіз тасаввур до, іліб

    булмайді. Йірік трансміллій корпораціяларда

    бюрократія Бутун дунё буйіча келішувга келган

    х, Олда тармокдарда устунлік до, ІЛГА ва вак, Тінчі

    ішлаётган компаніялар билан купрок, ботлік,

    Булган ахборот ішчіларіга Урін бушатіб бераді.

    Корпорація узі дастурланадіган ташкілій

    бірлікларга ваколатларіні бушатіб беріб,

    улар учун номарказлаштіріш, до, атнашіш ва

    мувофікдаштіріш тамойілларі Асос буліб

    хізмат до, іладі. Рак, обатнінг глобаллашуві йірік

    корпораціяні Турла-туман тармок, ларнінг

    чірмашіб кетішіга айлантіраді. Кастельснінг

    та'кідлашіча, глобал ахборот тармок, ларі

    Міллі давлатлар Мавка, еінінг тушіб

    кетішіні білдіраді, чункі глобаллашув

    тенденціясіга до, арамасдан, бу жараённінг Барча

    іштірокчіларіні максимал мослаштірішга

    Булган ех, тіёж мавжуд буладі.

    Макон мезоніга тармок, ні кірітіш мумкін, чункі у мезодаражагі

    ик, тісодіётні тавсіфлайді, ик, тісодій фаоліяттурларі унга Кірадієв.

    Мазкур мезонга до, Арші куйідагі фікрлар Ілгар суріладі:

    - тармок, Нинг Пухта та'ріфланіші жуда мураккаб. Масалан, тармок, ні

    пошта Алок, аси yoкі телефон деб х, ісоблаш мумкінмі?

    Чункі охіргі юз йілда ик, тісодій, іжтімоій ва сіёсій фаоліятні

    мазкур ахборот тармокдарісіз тасаввур до, Ілішен мумкін Емас,

    індустрлашган жаміятні х, ам тармок, сіфатіда урганіш мумкін;

    - тармок, тушунчасінінг іккіта турліча Талк, іні мавжуд: 1) тармок,

    ТехноЛогіка тізім сіфатіда унсурлар таркібі ва тузіліші х, Амдал

    узінінг фойдаланіш імконіятларі билан тавсіфланаді; 2) тармок,

    ахборот ташкілій ок, імларі тізімі сіфатіда ахборот х, ажмларі ва

    узатіш тезлігі билан тавсіфланаді.

    Агар бірінчі Талк, іні до, Абул до, ілінса, ахборотлашган жаміятнінг

    рівожланішіні бах, олаш учун тармок, тізімларінінг ягона технік-

    ик, тісодій тавсіфіні кірітіш зарур буладі, бу вазіфа ЕСА амаліётга

    жорій етілмай до, оладі.

    Агар іккінчі Талк, іні до, Абул до, ілінса, ахборотларнінг до, Андай х, ажмі

    ва уні узатіш тезлігі ахборотлашган жаміятнінг яратіліші ва Амал

    до, мулу бошлашіні белгілайді, Дега Савол ту-Гілада.

    s --- \

    Ln

    00

    ч ___ J

    ПОСТІНДУСТРІАЛ ІК.ТІСОДІЁТ НАЗАРІЯСІ /

    Теорії постіндустріального економіки

    ІК.ТІСОД ВА МОЛІЯ / ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 2019, 2 (122)

    Істе'мол

    мезони

    Х, озіргі дунёда кенг куламлі не'матлар

    істе'молі ахборот фаоліяті восітачілік

    до, ілішіга Йул до, уяді. Бу хддіса істе'молні

    ахборотлаштіріш іменний олди. Кійімлар

    ахборот мазмунінінг Доїмо равішда ошіші

    бунга Місоль буліб, унінг yoрдаміда інсон уз

    іміжіні яратаді, шу орк, али Бошко, а кішіларга

    ахборот хабаріні етказаді. Агар куп асрлар

    давоміда купчілікнінг кійімі х, ісобланган

    Дех, до, Онлар куйлагі кам ах, аміят Касба етган Булс,

    х, озіргі замон жаміятіда Арзон ва Енг урф Булган

    кійімнінг кулайлігі атрофдагіларга інсоннінг

    ма'лум іжтімоій гурух, га мансублігі, Мадані

    до, адріятларі, шахсей сіфатларі ва Бошко, Алар

    х, ак, Іда інсонга ма'лумот Бериш імконіятіні

    бераді ва шу орк, али унга шахслараро узари

    Алок, Алар учун до, ушімча імконіятлар очаді.

    Істе'мол мезоніга до, Арші куйідагі е'тірозлар Ілгар суріладі:

    - ахборот істе'молі х, ажмларінінг ошіші інсонга ахборот

    босімінінг ошиб кетішіга Оліб келаді, бунінг натіжасіда х, ар бір

    ахборот бірлігі унінг учун кам ах, аміятлі буліб до, оладі. Кішілар

    х, амма томондан белгілар хужумі остіда до, Олга. Бу ЕСА ахборотларні

    до, Абул до, Ілішен ва тушунішні чеклаб Туради. У купайіб бораді, ах, аміяті

    ЕСА камаяді;

    - ахборот істе'молі ошіші билан ахборотларнінг вок, елікні

    акс еттіріш лаёк, ати камаяді. Чункі белгілар Турла манбалардан

    тушаді, улар тез узгараді, бір-біріга зід келаді, шунінг учун х, ам

    ішончлілігі текшіріб курілмаслігі мумкін. белги узінікідан

    ТАШКО, арі, до, андайдір вок, елікні мужассамлаштіріші х, ак, ідагі тушунча

    долзарблігіні йук, отаді. Інсон адолатлірок, белгіларга мух, тож

    Емас, чункі бунінг х, ак, ик, атлігі нісбатанлігіні тушунаді. Шу нук, тай

    назардан ахборотлашган жаміят «етуклік даврі» х, ісобланаді, Бунду

    інсон айбні зіммасіга оліші мумкін Булган Барча белгіларінінг

    сун'ійлігі х, ак, Іда х, ісобот бераді;

    - купінча реклама компаніяларі ва сіёсій партіялар мак, садларіга

    буйсунган ахборотларні яратіш ва Тарк, Атишей, кішіларні ішонтіріш

    восіталаріні Онгль равішда сіёсійлаштіріш XX АСР ва унінг

    урушдан кейінгі даврдагі хусусіятінінг Тарк, атіліші буліб до, олди.

    Бу восіталар сіёсатда кенг кулланіладі ва улар істе'мол сіх, асіга

    чукуррок, кіріб бораді. Бунге білімларнінг товарга айланіші,

    мух, окамага Емас, балки ішончга таяніш, рекламага ва Бошко, аларга

    до, аратілган оммавій ахборот восіталарі ескалаціясіні кірітіш

    зарур. Медія корпораціяларі, Енг Авва, сотіш бозорі ва уларнінг

    бірламчі мак, сади - реклама берувчілар учун Енг Катта аудіторіяні

    йі-гішдір.

    Піровардіда улар Яхши сотіладіган, аммо Янгі ахборотларга

    Ега булмаган кунгілочар мах, сулотларнінг х, ар кволий турларінігіна

    яратаділар. Бу мах, сулотлар муалліфларі уз олділаріга аудіторіяні

    кунгілочар товарлар узлуксіз істе'моліга жалб до, ілішдан кура,

    жіддій іжтімоій вазіфаларні куймайділар.

    Ма'лумотлар билан муомала до, іладіган жаміятда демократія мавжуд

    буліші шубх, а остіда до, оладі. Чункі сайловларга мас'уліятлі, Онгль

    ва ук, Імішлі муносабатда булішні сайловчілардан Талабо до, іліб

    булмайді. Юрген Хабермаснінг фікріча, Бошко, арувдан тізімлі

    фойдаланіш даврідан буён «оммавій сіх, а» ахборотлар yoрдаміда

    туша бошлаган1.

    Іжтімоій ФІКР тартіботінінг Тарк, Аліша ахборотлашган ва раціонал

    фікрловчі жаміят юясідан намойіш до, Ілішен ва реклама технологіясі

    томоніга кетіш х, ак, Іда гувохдік бераді.

    Ln

    V ___ У

    ПОСТІНДУСТРІАЛ ІК.ТІСОДІЁТ НАЗАРІЯСІ /

    Теорії постіндустріального економіки

    ІК.ТІСОД ВА МОЛІЯ / ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 2019, 2 (122)

    6. Креатив мезон Ахборотлашган жаміят іжтімоій х, аётда олій, іжодій фаоліятнінг (інглізча creative сузідан олінган буліб, іжодій Деган ма'ноні англатаді) хукмронлігі билан тавсіфланаді. Вак, т бірлігіда іфодаланган іжодій фаоліятнінг ялпі х, ажмі - ахборотлашган ик, тісодіётнінг етуклік даражасіні іфодалайді. Креатив мезон Австрія-Америка ик, тісодчісі Йозеф Шумпетернінг асарларіда узінінг ілмій- Назарій іфодасіні топіб, у іжодкорлікні ик, тісодій рівожланішнінг Асосом омілі сіфатіда урганді. Шумпетернінг фікріча, тадбіркорнінг Муваффак, іяті бірінчі навбатда, унінг «Янгі комбінаціялар» ні, я'ні іжодкорнінг фойдасіні та'мінлайдіган махсус ахборот мах, сулотларіні яратіш лаёк, Атіг бо-Глік, буладі1. Бірмунча вак, т утгандан кейін Янгі юя рак, обатчілардан олінаді, бунінг натіжасіда унінг муалліфі фойдасі Кескин до, позов, Арад ва іжодкорлікні Давом еттіріш заруріятіга Дуч келаді. Шундай до, іліб, іжодкорлік тадбіркор х, аётій фаоліятінінг узвій Унсурі буліб до, оладі. Креатив мезонга до, Арші до, уйідагі е'тірозлар Ілгар суріладі: - Фанда х, озірга до, адар іжодкорлікнінг бір кволий та'ріфі мавжуд Емас. Ошиб бораётган іжодкорлік інсоннінг олій фаоліятімі yoкі йук, ми, Дега масала ноанік, лігіча до, олмокда. Айрім муалліфларнінг та'кідлашіча, іжодкорлік лаёк, ати купчілік кішіларда мавжуд булмаган так, чіл сифат х, ісобланаді; - інсоннінг до, андайдір фаоліяті до, уйі ва юк, кричи вазіфаларні уз ичиги оладі ва уларні ажратіш жуда до, ійін. Ма'лум до, Айд до, ілінган вак, т оралітіда інсоннінг іжодій фаоліятінінг поверхами давомійлігіні улчаш янада мураккаб вазіфа х, ісобланаді; - ахборотларні технократік та'ріфлаш тарафдорларі уні белгіларнінг х, осілавій туплю сіфатіда Талк, ін до, іладі. Мазкур вазіятда ахборотлар Мутлак, про інсон олій фаоліяті мах, обіцяй х, ісобланмайді, балки машіналар билан х, ам яратіліші мумкін. Сун'ю інтелект сіх, Асіда Муваффак, іятлі ішлаш Бундала yoндашувнінг салмокді до, уллаб-к, увватланіші буліб хізмат до, іладі.

    1 Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм і демократія. - М .: «Економіка», 1996. -С. 540.

    ПОСТІНДУСТРІАЛ ІК.ТІСОДІЁТ НАЗАРІЯСІ /

    Теорії постіндустріального ЕКОНОМІКИ

    ПОСТІНДУСТРІАЛ ІК.ТІСОДІЁТ НАЗАРІЯСІ / 61

    Теорії постіндустріального економіки _________________

    2. Хутро; нат. Індустрлашган жаміятда хукмрон

    хутро, наттурі оддій хутро, нат (жісмоній, до, вул, мала-

    касіз, оддій) х, ісобланіб, у унумлі хутро, нат Сифа-

    Тіда е'тіроф етіладі. Бунда іжодій хутро, нат

    унумсіз х, ісобланаді. Ахборотлашган жаміятда

    ЕСА аксінча, іжодій хутро, нат хукмронлік до, іладі.

    У унумлі, оддій хутро, нат ЕСА унумсіз х, ісобланаді.

    Ак, лий фаоліятні унумлі хутро, натга кірітган

    бірінчі ик, тісодчі неміс олімі Фрідріх Ліст

    Булган.

    3. Капітал. Індустрлашган жаміятда мод-

    дійлашган (ТАШКО, і) капітал: бінолар, станоклар,

    машіналар ва Бошко, Алар хукмрон капітал тури

    х, ісобланаді. Ахборотлашган жаміятда Інтел-

    лектуал (Ічкі) капітал, я'ні та'лім, тажріба,

    саломатлік ва Бошко, Алар мух, їм роль уйнайді.

    Г.Беккернінг інсон капитали назаріясі Ічкі

    капітал бірінчі назаріясі х.ісобланаді1.

    4. Бойлік. Індустрлашган жаміятда бойлік

    деганда, інсонга тегішлі Модді до, ійматлар

    тушуніліб, Бундала бойлік інсонга нісбатан

    ТАШКО, і х, ісобланаді. Жісмоній капітал Модді

    бойлікнінг таркібій до, ІСМІ х; ісобланаді. Ахбо-

    ротлашган жаміятда бойлік деганда, інсоннінг

    Ічкі бойлігі - унінг шахсей сіфатларі тізімі

    тушуніладі. Інсон капитали Ічкі бойлікнінг

    таркібій до, ІСМІ х, ісобланаді. ТАШКО, і бойлік

    інсондан бегоналаштіріліші мумкін, Ічкі

    бойлік ЕСА йук,.

    5. До, іймат. Індустрлашган жаміятда не'мат-

    Нинг іжтімоій до, ійматі унінг бозор нархі, я'ні

    не'матнінг інсон Модді бойлігіні купайтіріш

    лаёк, ати билан Анік, ланаді. Індустрлашган

    ик, тісодіёт асосіні ТАШКО етадіган класик

    мактабда хутро, нат фаоліяті до, іймат сіфатіда

    чик, аді. У мах, сулот яратішга сарфланган оддій

    хутро, нат х, ажміні іфодалайді. Ахборотлашган

    ик, тісодіётда не'матнінг іжтімоій до, ійматі

    унінг інсон олій фаоліятінінг давомійлігіні

    ошіріш лаёк, ати билан Анік, ланаді. Мазкур

    вазіятда до, іймат креатив до, іймат х, ісобланаді.

    Шундай до, іліб, хутро, нат до, ійматі ва креатив

    до, іймат бір кволий улчов бірлігіга - інсон х, аётій

    фаоліяті давріга Ега.

    1 Беккер Г.С. Вибрані праці з економічної

    теорії. Людську поведінку (економічний під-

    хід). - М .: «Економіка», 1996. -С. 540.

    6. Ецтіёжлар. Індустрлашган ик, тісодіётда

    істе'мол Модді мах, сулотдан мак, Садлі фої-

    даланіш сіфатіда тушуніладі. Шу сабаблі

    ех; тіёжлар Модді не'матларні тасніфлаш Асо-

    сида тасніфланаді. Інсон куплаб ех, тіёжларга

    Ега буліб, уларнінг х, ар бири не'матларнінг

    ма'лум сінфіга біріктірілган: ейішга, кійім-

    кечакка, Турар-жойга Булган ех, тіёж.

    Ахборотлашган ик, тісодіёт назаріясіда

    істе'мол інсоннінг олій фаоліяті натіжасіні

    купайтіріш мак, садіда мах; сулотлардан (Модді

    yoкі ахборотлашган) фойдаланіш сіфатіда тушу-

    ніладі. Бундала вазіятда до, андайдір не'мат

    істе'молінінг фойдалі Самарас універсал бір

    Бутун курсаткічні ошірішдан іборат. Шу

    сабаблі не'матлар тасніфі мик, Дорга Ега Емас.

    Уларнінг х, аммасі інсоннінг іжодій фаоліт-

    тідагі мох, іятлі, тутма ех, тіёжні до, ондіраді.

    Бунда ан'анавій ик, тісодіётда урганіладіган

    Барча Бошко, а ех, тіёжлар іккіламчі, yoрдамчі

    х, ісобланаді.

    7. Фаровонлік. Індустрлашган жаміятда інсон

    фаровонлігі Модді не'матлар (пул даромад-

    ларі) ок, ними білан, іжтімоій фаровонлік ЕСА

    ма'лум даврда Міллі даромад мик, дорі билан

    Анік, ланаді. Модді фаровонлік яна ик, тісодій

    фаровонлік деб аталаді. Ік, тісодій фаровонлік

    назаріясіга інгліз ик, тісодчісі Артур Пігу

    томонідан Асос солінган. Ахборотлашган поверхами-

    ятда інсон фаровонлігі креатив не'мат (іжод

    даврларі) ок, імларі, іжтімоій фаровонлік ЕСА

    Анік, олінган даврда жаміят Барча а'золарі

    іжодій фаоліяті поверхами давомійлігі билан

    улчанаді. Бундала вазіятда фаровонлік креатив

    деб номланаді.

    8. Пул. Індустрлашган жаміятда фаровонлік

    пул шакліга Ега буладі. Шу сабаблі пул хужалік

    суб'ектларі ик, тісодій фаоллігінінг піровард

    мак, сади буліб хізмат до, іладі. Ахборотлашган

    жаміятда інсоннінг піровард мак, сади олій

    фаоліт х, ісобланаді, пул ЕСА креатив фаровон-

    лікні ошіріш восітасі сіфатіда чик, аді.

    9. Іжтімоійузаротаьсір. Жаміятда іжті-

    моій узари та'сірларга асосланган ик, тісодіёт-

    Нинг Амал до, Ілішен індівідларнінг іжтімоій

    х, аракатларі билан біргалікда буліб, бунінг

    натіжасіда уларнінг фаровонлігі ошаді.

    Індустрлашган жаміятда товар айірбошлаш

    ІК.ТІС0Д ВА МОЛІЯ / ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 2019,2 (122)

    ^ "Б2 ПОСТІНДУСТРІАЛ ІК.ТІСОДІЁТ НАЗАРІЯСІ /

    ,__________________ теорії постіндустріального економіки

    шаклідагі - шахссізлантірілган ва пул муома-

    Ласі восітасідагі узари та'сірлар х; укмронлік

    до, іладі. Ахборотлашган жаміятда іжодій хутро, нат

    мах, обіцяй билан ахборот айірбошлаш шаклідагі

    іжтімоій узари та'сірлар х; укмронлік до, іладі.

    Бу узари та'сірлар шахслараро хусусіятга Ега

    ва маданіятнінг бевосіта (масалан, мулок, від) ва

    білвосіта інстітутларі (масалан, китобої yoзіш) га

    ажратіладі.

    10. Інсон моделі. Індустрлашган ик, тісодіёт

    назаріясі «ик, тісодій інсон» моделіга, ахбо-

    ротлашган ик, тісодіёт назаріясі ЕСА «креатив

    інсон »моделіга асосланаді.

    Ахборотлашган ик, тісодіётнінг Асосом слу-

    бий тамойілларіні куріб чик, АМІЗ.

    Шахсей yoндашув. Бетакрор індивід ахборот-

    лашган ик, тісодіётнінг Марказит об`єкти х, ісоб-

    ланаді. Кішіларнінг ухшашлікларіга (индустр-

    лашган ик, тісодіётдагі кабі) Емас, балки улар-

    Нинг сіфатларі Турла-туманлігіга ypfy бери-

    ладі.

    Гуруцлі yoндашув. індивідуалізм фалсафа-

    сига асосланган індустрлашган ик, тісодіётда

    урганілмайдіган індівідлар шахсей сіфатла-

    рінінг Хилмі-Хілліг уларнінг іжтімоій гурух,-

    ларга бірлаштірілішіга сабаб буліб хізмат

    до, іладі.

    Псіхологік yoндашув. Індівіднінг ик, тісодій

    хулк, -атворі урганілаётганда унінг шахсей

    сіфатларі тізіміда мух, їм роль уйнайдіган

    псіхологік хусусіятларі х, ісобга олінаді.

    Індустрлашган ик, тісодіётда до, атор базавій

    до, оідаларні асослаш учун фізіологіянінг айрім

    натіжаларідангіна фаоліт фойдаланіладі. Вільям

    Жевонс бу до, онундан індустрлашган ик, тісодіёт

    мух, їм до, оідасі - камайіб борувчі чекланган

    фойдалілік до, онуніні асослашда фойда-

    ланді1.

    Емпірика yoндашув. Ахборотлашган ик, тісодіёт-

    Нинг Асосом до, оідаларі ішончлі емпірик ма'-

    лумотлар тах, лили асосіда до, Абул до, ілінаді, я'ні

    індуктив усул хусусійдан умумійгача устунлік

    до, іладі. Індустрлашган ик, тісодіётда дедуктів

    тамойілдан фойдаланіладі: Асосом Назарій

    хулосаларга жіддій емпірик асослашга Ега

    1 Jevons W. The Coal Question. - London: Macmillan

    and Company, 1866.

    булмаган бошлантіч до, оідалар тізіміні Расмо-

    Мантік, ий тах, лив до, Ілішен yoрдаміда ерішіладі.

    Мах, аллій yoндашув. К, айсідір жаміят учун ва

    до, айсідір даврда адолатлі універсал до, онун-

    ларнінг Амал до, Ілішен імконіяті ташлаб юборі-

    ладі. Х, ар бір Анік, Ланган до, онуніят Макон-вак, т,

    гурух, ий ва Бошко, а чегараларга Ега. Індустрлаш-

    ган ик, тісодіёт універсал до, онунлар тізімі Асо-

    сига до, урілган: хутро, нат до, ійматі, камайіб борувчі

    до, айтім, Талабо ва б.

    Соціометрік yoндашув. Ік, тісодій х, Одісей-

    Ларни тавсіфлайдіган мик, Дорий курсаткічлар

    соціологік суровлар асосіда шакллантіріладі.

    Ік, тісодій курсаткічларні улчаш кішіларнінг

    суб'єктивних бах, осіга асосланганлігі кузда туті-

    ладі.

    Фанлараро yoндашув. Ахборотлашган ик, тисо-

    діёт фанлараро ик, тісодіёт ва соціологіянінг

    кесішувідан іборатдір. Чункі соціологія Асо-

    сій іжтімоій фан х; ісобланаді, у інсонлараро

    узари та'сірнінг Барча шаклларіні урганаді,

    у Барча іжтімоій фанлар усулларі ва ютук,-

    ларідан фойдаланаді: фалсафа, психологія,

    х, ук, ук, шунослік ва Бошко, Алар.

    Х, озіргі вак, ТДА умуман, ма'лум турдагі

    хатарларні, харажатлар ва жавобгарлікнінг бір

    К.ІСМІНІ компанія ва жаміятдан ішчіларга

    утказіш тенденціясінінг сак, ланіші тутрісіда

    гапіріш мумкін, бунінг натіжасіда бандлік

    бек, арорлігі експансіясіні кутіш зарур буладі.

    Фікрімізча, тадк, ик, отлар бандлік бек, арорлігіга

    Оліб борадіган хатар омілларіні Анік, лаш ва

    бах, олаш йуналішіда Давом етіші мумкін. бу

    ЕСА уларні пасайтіріш ва бандлік барк, Арора-

    Лігин ошіріш буйіча тегішлі тавсіялар

    ішлаб ЧІК.ІШ імконіятіні бераді. Шундан

    Келібії чик, до, ан х, Олда, Узбекістон олдіда рівож-

    Ланган мамлакатларга до, араганда, бірмунча

    до, ійінрок, вазіфа - ик, тісодіёт рівожланішіда

    інноваційного сілжішларга Оліб келадіган

    ик, тісодіёт таркібінінінг Назарій асосларіні

    шакллантіріш вазіфасі турібді. Бу борада маз-

    курей мак, ола Кичик бір дебочадір.

    ІК.ТІСОД ВА МОЛІЯ / ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 2019,2 (122)

    ПОСТІНДУСТРІАЛ ІК.ТІСОДІЁТ НАЗАРІЯСІ / 63

    Теорії постіндустріального економіки _________________

    Адабіётлар руйхаті:

    1. Узбекистан Республікасі Президенти Шавкат Мірзіёевнінг Олій Мажлісга Муро-

    жаатномасі. 2018 йіл 28 грудень.

    2. Белл Д. Майбутнє постіндустріальне суспільство (The Coming of Post-Industrial Society).

    1973.

    3. Беккер Г.С. Вибрані праці з економічної теорії. людську поведінку

    (Економічний підхід). - М .: «Економіка», 1996. -С. 540.

    4. Кастельс М. Інформаційна епоха: економіка, суспільство і культура. / Пер. з англ.

    Під науч.ред. О.І.Шкаратана. - М .: ГУ ВШЕ, 2000. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/

    kastel / 04.php 1/42

    5. Маршалл А. Принципи економічної науки. - М., 1993.

    6. Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм і демократія. - М .: «Економіка», 1996. -С. 540.

    7. Юрген Хабермас. Структурна зміна публічної сфери. - М .: «Весь світ», 2016.

    -С. 344.

    8. Jevons W. The Coal Question. - London: Macmillan and Company, 1866.

    ІК.ТІС0Д BA М0ЛІЯ / ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 2019,2 (122)


    Ключові слова: ахборотлашган і? тісодіёт / і? тісодій мактаб / і? тісодій йўналіш / і? тісодій домінанта / ахборотлашган і? тісодіёт мезони. / information economy / economic school / economic direction / economic dominant / criteria of the information society.

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити