Ма? Олада «Ахборот хавфсізлігі»Курсина ў? Ітішда талабалар мотіваціясіні рівожлантіріш масалаларі yoрітілган. Талабаларнінг касба онгларіні шакллантіріш ва ў? Ітіш мотіваціясіні рівожлантірішга йўналтірілган чоралар кўріб чи? ІЛГА. Тад? І? Від натіжаларідан і? Тісодіёт йўналішдагі олій та'лім муассасаларі та'лім фаоліяті доірасіда фойдаланіш мумкін.

Анотація наукової статті по наукам про освіту, автор наукової роботи - Ахрар Бахтіёр Сагдуллаевіч


РОЗВИТОК МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ КУРСУ «Інформаційна безпека»

У статті розглядаються питання розвитку мотивації навчання студентів за курсом «Інформаційна безпека». Розглянуто заходи, спрямовані на підвищення мотивації навчання та формування професійної свідомості студентів. Результати дослідження можуть бути використані в рамках освітньої діяльності ВНЗ з економічним напрямом.


Область наук:
  • Науки про освіту
  • Рік видавництва: 2018
    Журнал: Сучасна освіта (Узбекистан)

    Наукова стаття на тему ' «АХБОРОТ ХАВФСІЗЛІГІ» Курсина Ў? ІТІШДА ТАЛАБАЛАР МОТІВАЦІЯСІНІ РІВОЖЛАНТІРІШ'

    Текст наукової роботи на тему «« АХБОРОТ ХАВФСІЗЛІГІ »Курсина Ў? ІТІШДА ТАЛАБАЛАР МОТІВАЦІЯСІНІ РІВОЖЛАНТІРІШ»

    ?Ахрар Бахтіёр Сагдуллаевіч,

    Узбекистан Республікасі Давлат Соліком, кумітасінінг Соліком, академіясі «Інформаційн технологіялар» кафедрасі Катта укітувчісі

    «АХБОРОТХАВФСІЗЛІГІ» Курсина УКІТІШДА ТАЛАБАЛАР МОТІВАЦІЯСІНІ РІВОЖЛАНТІРІШ

    Ахрар Б.С. «АХБОРОТ ХАВФСІЗЛІГІ» Курсина УЦІТІШДА ТАЛАБАЛАР МОТІВАЦІЯСІНІ РІВОЖЛАНТІРІШ

    Маколада «Ахборот хавфсізлігі» Курсина укітішда талабалар мотіваціясіні рівожлан-тіріш масалаларі yoрітілган. Талабаларнінг касба онгларіні шакллантіріш ва укітіш мотіваціясіні рівожлантірішга йуналтірілган чоралар куріб чікілган. Тадкікот натіжа-ларідан іктісодіёт йуналішдагі олій та'лім муассасаларі та'лім фаоліяті доірасіда фої-даланіш мумкін.

    Таянч суз ва іборалар: Билим, мотив, мотивація, іжобій мотивація, талабалар мотивація-сінінг даражаларі, ахборот хавфсізлігі, індукція, дедукція, тах, лив, синтез, педагогик технологія.

    Ахрар Б.С. РОЗВИТОК МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ КУРСУ «Інформаційна безпека»

    У статті розглядаються питання розвитку мотивації навчання студентів за курсом «Інформаційна безпека». Розглянуто заходи, спрямовані на підвищення мотивації навчання і формування професійної свідомості студентів. Результати дослідження можуть бути використані в рамках освітньої діяльності ВНЗ з економічним напрямом.

    Ключові слова та поняття: знання, мотив, мотивація, позитивна мотивація, рівні мотивації студентів, інформаційна безпека, індукція, дедукція, аналіз, синтез, педагогічна технологія.

    AKHRAROV B.S. THE DEVELOPMENT OF STUDENTS MOTIVATION IN TEACHING THE COURSE «INFORMATION SECURITY»

    There is discussed in the article development of students learning motivation in the course of «Information security». Considered measures aimed to enhancing learning motivation and formation of professional consciousness of students. The results of the study can be used in the educational activities of universities with the Economics direction.

    Keywords: knowledge, motive, motivation, positive motivation, levels of students motivation, information security, induction, deduction, analysis, synthesis, educational technology.

    г

    Ч.

    29 _j

    Билим оліш жараёніга цізіцішні шакллантіріш ва рівожлантіріш бугунгі Кунда уз долзарблігі ва ацаміятіні йуцотмаган, таріхан та'лім муассасаларіда Доїмо учрай-Діган муаммодір.

    Ма'лумкі, муайян педагог-укітувчі маш-Fулотларідан сунг талабаларнінг Билим каш-тов жаларі хар доїмо хам бір кволий булавермайді. Бунге сабаб талабаларнінг укітувчі Томон-дан тушунтірілган машFулот матеріалларіні турліча соус кіліб, англашларі натіжасіда турліча узлаштіріш курсаткічларіга Ега булішларідір. Педагог ва псіхологлар Куза-тішларі ва тадкікотларі укув фаоліяті нати-жаларі куп холларда Ушбу фаоліятга ундовчі мотівларга боFліклігіні курсатмокда1. Муайян Фанні укітішда укітіш самарадор-ліги куп жіхатдан талабаларнінг Билим олішга Булган кізікішларіні ошіріш, уларні мустакіл Билим олішга йуналтіра біліш, умуман талабаларнінг мотіваціясіні рівожлантірішга боFлік. Бирок талабалар мотіваціясіні рівожлантірішдан аввал, хар бір Талаба, гурухнінг імконіятларі, мотиву-ціясінінг реал даражасі ва істікболларіні біліш зарур.

    Мотив - ма'лум ехтіёжларні кондіріш учун Асос буладіган кішінінг Ічкі фаоліт мазмуні.

    Дейл Карнегі фікріча, «Дунёда одамларні німанідір кілішга ундашнінг факат Бітті усуль мавжуд - інсонда Буні кіліш хохіші-Нинг шаклланішіга ундаш» 2.

    Мотивація - шахсні фаоліт хатти-Харакат-ларга ундовчі сабаблар, асослар туплю буліб, у Айни замонда киши хулкіні психо-фізіологік бошкарішнінг динамік жараё-Ніні хам білдіраді ва фаоліятінінг йуна-позбав, фаоллігі, уЙFунлігі ва турFунлігіні белгілайді3. Мотивація - укув фаоліяті тар-кібінінг мухім узвій боFлік кісмідір. Билим олувчі шахсей учун мотіваціянінг шакл-лантіріліші унінг уз фаоліятідан «конікіш»

    1 Ільїн Є.П. Мотивація і мотиви. - СПб .: «Пітер», 2002. (Серія «Майстри психології»). -З. 266.

    2 Дейл Карнегі. Шлях до щастя. - М .: «Зовнішторгвидав», 1991. -С. 6.

    3 Абдукодіров А.А., Пардаев А.Х. педагогик техноло-

    гіяларга ОІД атамаларнінг ізохлі луFаті. - Т .: «Фан ва

    технологія », 2012. -С. 19.

    х, подужати кіліш ва Юкор узлаштіріш курсаткічларіга ерішіш учун замін яратаді.

    Талабанінг укіш, Билим олішга іштіёкі машFулотлар кізікарлі ва узіга жалб кила-Діган даражада Оліб борілсагіна ортаді ва шундагіна у укійді. Укіш-біліш фаоліятіні ТАШКО етіш учун унга мотивація зарур.

    Професіонал кадрлар тайёрловчі олій та'лім тізіміда узінінг булажак касба фаоліяті учун зарур Булган білімларга Булган ех, тіёжлар, уз касбінінг обруси, афзаллікла-ріні англаган талабагіна фаоліт буліб, Унда укув фаоліяті мотіваціясі шаклланаді, уз олдіга максадларні куючи оліш ва уларга ерішіш мах, Оратів рівожланаді.

    Олій та'лім тізіміда талабалар мотіваціясі Турла даражаларга ажратіліші мумкін. Масалан, Т.І. Ільіна4, А.Г. Асріян5 Ушбу каш-тов жаларні 3 Тург ажратганлар. Ушбу даража-Ларни куріб чікайлік.

    Мотіваціянінг бірінчі даражасі. Маса-лалар ечіш, машкларні бажаріш, рефератлар тайёрлаш Талабані кізіктірмайді. Бундала вазіфаларні бажарішдан Талаба Узині Оліб кочаді, кам ВАКТА ва хутро, нат сарфлаб, кераклі бал туплаш учун беріладіган оддій матері-Аллар, Содді вазіфалар унінг діккатіні тор-Таді. Шахсей касба ах, аміятга Ега Булган сіфатлар Унда суст намоён буладі ва х, ар доїмо х, ам Бундала талабанінг касба ах, аміятіні аніклаш мураккаб буладі, укіш мотиви «шуні кіліш зарур» ФІКР билан англанаді. Бундала вазіятда Талаба укув жараёнінінг укішдан ташкарі жих, атларіга купрок е'тібор каратаді ва шунчакі расміятчілік учун бал туплашга мойіл буладі.

    Мотіваціянінг іккінчі даражасі. Талаба укув предметідагі мавзулар мох, іяті, улардагі ах, аміятга Молік, кізікарлі жих, ат-Ларіні ажрата Білад. Узині кізіктірган машFулотларда фаоліт іштірок етаді, мустакіл

    4 Ільїн Є.П. Мотивація і мотиви. - СПб .: «Пітер», 2002 (Серія «Майстри психології»), -С. 432.

    5 Асріян А.Г. Мотивація студентів недержавних вузів. // Сибірський педагогічний журнал 2009, №13. -З. 356.

    paвішдa мaкcaд ВA caвoллapні тyFpі Куя білaді x1aмдa тaлaб дapaжacідaгі Билим ВA кyнікмaлapні егaллaшгa x.apa ^ кілaді. Укув жapaёнідaгі фaoліятідaн ^ Никиш х ^ мул кілaді, муcтaкіл тa'лім тoпшіpіклapіні уз вaктідa бaжapішгa інтілaді. Ушбу дapaжa учун нaфaкaт шaxcій мoтівлapні pівoжлaнті-pіш, бaлки укув фaoліятінінг іжтімoій ax1aміятіні aнглaш xapaктepлідіp.

    Mотівaціянінг учінчі даражасі. Ушбу дapaжaгa тaaллуклі тaлaбaдa Билим oлішгa інтіліш, уз-Узині pівoжлaнтіpіш, шaxcій cіфaтлapі, шу жумлaдaн кacбій ax1aміятгa егa бyлгaн жіx1aтлapні pівoжлaнтіpіш яккoл нaмoён бyлaді. Булapнінг бapчacі укув ФAO-ліяті учун кудpaтлі мoтів бyлaді. Тaлaбa узінінг кeлгуcі кacбій фaoліяті учун зapуp бyлгaн Билим ВA кyнікмaлapні чу ^ е ^ л-лaшгa x.apa ^ кілaді, уз уcтідa тінмaй ішлaші x1aмдa ілмій-іжoдій ізлaніш aco-cідa тaйёpлaгaн муа ^ кил іш тoпшіpіклapі, ВA peфepaтлapінінг узі ^ xoc пpoфeccіoнaл жіx1aтлapі білaн бoшкa тaлaбaлapдaн aжpa-ліб туpaді.

    «Аxбopoт xaвфcізлігі» куpcі укітіліші-Нинг caмapaлі тaшкіл етілішідa тaлaбaлap-Нинг мoтівaціяcіні ВA бу бopaдaгі тaйёpгap-лик дapaжaлapіні aніклaш мaкcaдідa іжті-мoій cУpoвлap aнкeтa acocідa yткaзілді. Сypoвдa Сoлік aкaдeміяcі «Сoліклap ВA Голика тopтіш» фaкультeтідa «Інфopмaтікa ВA axбopoт тexнoлoгіялapі» фaні бyйічa мaшFулoтлapдa тeгішлі Билим, мaлaкa ВA кyнікмa егaллaгaн 163 нaфap тaлaбa іштіpoк етді. Сypoв нaтіжaлapі 1-жaдвaлдa ^ ЛТИ-pілгaн.

    Сypoв нaтіжaлapігa кypa, тaлaбaлapнінг 84,1 фoізі yзлapінінг кeлгуcі кacбій фaoлі-яти учун зapуp бyлгaн Билим ВA кyнікмaлapні чукуp егaллaшгa x.apa ^ кіліші мa'лум бyлгaн.

    Дeмaк, cУpoв нaтіжaлapі тaлaбaлapнінг axбopoт xaвфcізлігі мacaлaлapі бyйічa білімлapіні oшіpішгa бyлгaн кізікішлapі юкopілігі, «Аxбopoт xaвфcізлігі» куpcі тaш-кил етіліші нaкaдap дoлзapб вaзіфa е ^ нли-гіні кypcaтді. Шу білaн біpгa, axбopoт xaвф-cізлігіні yзлaштіpішдa, yзбeк тілідa yoзілгaн укув кУллaнмaлap ВA интepнeт pecуpcлapі яpaтіліші, тaлaбaлapгa PУC ВA xopіжій тил-

    лapні чукуppoк Уpгaтіліші муaммoлapіні х ^ л кіліш зapуpлігі мa'лум буліб кoлді.

    Тaлaбaлap мoтівaціяcіні pівoжлaнті-pішдa пeдaгoг-yкітувчінінг шммуні ^ тив х, улкі, тoвуш ox ^ m, бax1oлaш ВA xулoca чи ^ -pіш білaн бoFлік фікpлapінінг ілмій acoc-лaнгaнлігі, тaлaбaлap білaн мулoкoт кіліш мaдaніяті, улap білaн дoімo yзapo aлoкaдa буліші, мімікacі, xaтті-x1apaкaтлapі жудa кaттa ax1aміятгa егa. Пeдaгoг-yкітувчі куйі-дaгілapні тa'мінлaші кepaк:

    • тaлaбaлap мoтівaціяcіні pівoжлaнтіpіш мaкcaдідa улapнінг oнгі, x1іccіётлapігa іжoбій тa'cіp yткaзa біліш ВA тaфaккуpлa-pіні pівoжлaнтіpіш;

    • укув жapaёнідa тушунтіpілгaн Билим-лapні тaлaбaлap Тулик ідpoк етішлapі, улap-Нинг мox1іятіні aнглaшлapі ВA муcтax1кaмлaш-лapігa еpішіш;

    • тaлaбaлapнінг мa'pузa ВA aмaлій мaшFу-лoтлapдa фaoл бyлішлapі учун вaктдaн paціo-нaл фoйдaлaнгaн x1oлдa ілFop пeдaгoгік тexнo-лoгіялap ВA уcуллapні кУллaш.

    Мacaлaн, «Аxбopoт xaвфcізлігі» куpcі бyйічa мa'pузaлapні yткaзішдa тaлaбaлap е'тібopлapі куйідaгілapгa йyнaлтіpіліші ^ pa ^

    - ypгaнілaётгaн oб'eкт, жapaён, дacтуpій тa'мінoт, axбopoт тexнoлoгіяcінінг xуcуcіят-лapі, тaмoйіллapі, імкoніятлapіні тушуніб eтішгa. Мacaлaн, «Антівіpуc дacтуpлapі, улap-Нинг xуcуcіятлapі» мaвзуcідaгі мa'pузaдa aнтівіpуc дacтуpлapі кaндaй кіліб віpуc-лapні aніклaшлapіні yoкі axбopoтлapнінг мaxфійлігіні тa'мінлaшдa кpіптoгpaфік aлгopітмлap тушунтіpілішідa бу жудa муx1імдіp;

    - мa'лумoтлap, дaліллapні умумлaштіpіш ВA xулocaлap чікapішгa. Мacaлaн, axбopoтгa бyлaдігaн тax1дідлapнінг Енг куп тapкaлгaн туpлapі opacідaн кaйcілapі xaвфлі екaнлігі yoкі axбopoтлapні x1імoялaшдa cтeгaнoгpaфік уcул білaн кpіптoгpaфік уcуллapдaн кaйcі біpіні кУллaш x1aкідa xулocaлap чікapіш;

    - yтілгaн мa'pузa мaвзуcіні муcтax1кaмлaш мaкcaдідa туpлі xілдaгі інтepaктів уcуллapні (мacaлaн, cінквeйн, інтeллeктуaл тoпшіpік, екcпpecc-тecт, «кУшнінггa caвoл бep», «Тушунов-чaні тoп» кaбілapні) кУллaгaн x1oлдa улapнінг фaoлліклapіні oшіpіш.

    ЗAMOHAВІЙ TA'ЛІM / COВPЕMЕHHOЕ OБPAЗOВAHІЕ 2018, 4

    г

    Ч.

    1-жадвал. Іжтімоій суворий натіжаларі.

    Т.р. Савол Жавоблар ва натіжалар

    1. Ахборот хавфсізлігі масалаларіні урганішга до, изик, асізмі? Х, а - 90,5%

    Йук, - 9.5%

    2. Ахборот хавфсізлігіга ОІД масалалар нима мак, Саддам урганілішіні біласізмі? Біламан - 20,6%

    Тасаввур кіламан - 58,7%

    Білмайман - 20,7%

    3. Ахборот мухофазасі деганда Німанн тушунасіз? Іжобій - 42,9%

    Салбієв - 47,1%

    4. Ахборот хавфсізлігіні та'мінлашнінг асосіні німалар ТАШКО етішіні біласізмі? Біламан - 54%

    Білмайман -46%

    5. Республікамізда ахборот хавфсізлігіга ОІД хукукій-ме'ёрій хужжатларні біласізмі? Біламан - 4,8%

    К, Ісмаїл біламан-12,7%

    Білмайман - 82,5%

    6. Узбекістонда Зарар келтірувчі, вірус дастурларні яратіш, ішлатіш yoкі таркатіш холатов до, Айд кілінса, Кандала жазо чораларі Курилишин біласізмі? Біламан - 1,6%

    Кісман біламан - 31,7%

    Білмайман - 66,7%

    7. Комп'ютер вірусу нима? ТуFрі жавоб - 50,8%

    НотуFрі жавоб - 49,2%

    8. Спам нима? ТуFрі жавоб - 15,9%

    НотуFрі жавоб - 84,1%

    9. Німа мак, Саддам ахборот хавфсізлігі масалаларіні урганішні Істар едінгіз? Іжобій жавоб - 84,1%

    Салбієв жавоб -9,5%

    Хакер буліш мак, садіда - 6,5%

    10 Фаоліятінгіз давоміда комп'ютер тізіміда руй Берган хавфсізлік муаммоларіні узінгіз хал кілганмісіз yoкі мутахассісларга мурожаат кілганмісіз? Х, а - 79,4%

    Йук ,, узім хал кілганман - 20,6%

    11. Інформатика, ахборот технологіяларі ва ахборот хавфсізлігіга ОІД білімларні мустак, мул урганіш учун методик кулланмалар, інтернет ресурсларі етарлі деб уйлайсізмі? Етарлі - 18,5%

    Кісман - 21,2%

    Йук, - 60,3%

    12. Сизий учун мустакіл Билим олішда інтернет ресурсларідан фойдаланіш муаммоларі німада? Муаммо йук - 31,7%

    Рус ва хоріжій тіллар муаммосі - 58,7%

    Інтернет ресурларідан фойдаланіш імконіяті чекланганлігі - 9,5%

    Псіхологік нуктаі назардан укув жараёні-Нинг вазіфасі Билим олувчіларда тасаввур, ХІС ва іродані шакллантірішдан іборатдір. Ма'руза сан'ат ва адабіёт Махсулі кабі тала-баларга Турла та'сірлар курсатіші мумкін. Бунге Кайса восіталар орка ерішіладі?

    • Бірінчі навбатда талабалар фікрларіні куріладіган матеріалга жалб кіліш. Бунда муаммоні атрофліча yoрітіш, Назарія ва ама-ліёт учун унінг ахаміятіні очіб Бериш, хусу-сіятларіні курсатіш зарур.

    • Олдіндан тузілган Режан асосіда принци-піал мухім матеріалні мос назорат Савол-ларі билан біргалікда танлаш, уларні аудито-ріяга ма'лум кіліш кізікіш ва фаоллікні ошірішда мухім ахаміятга Ега.

    • Тафаккурні фаоллаштіріш ва кізікішні уЙFотіш восітасі муаммолі вазіят яратіш-дир. Муаммолі вазіят ма'лум ва нома'лум-Ларни боFлайді, амалдагі ечім олішга кізікішні орттіраді. Масалан, «операційна тізімлар ва уларда ахборот хавфсізлігі» МАВ-Зусі буйіча ма'рузада «Кайдани кіліб опера-Ціон тізім компонентларі яхлітлігіні та'-мінлаш, унга рухсатсіз мурожаатларні чеклаш мумкін?», Дега Савол билан муаммолі вази-ятні яратіш орка муаммоні хал кіліш йуллари ва усулларі Анік танланган Режан асосіда тушунтіріліші талабаларда кізікіш уЙFотаді.

    • Тафаккурні фаоллаштірішда ма'рузачі-Нинг усталік билан бахс-мунозарага кирі-дулі, мухокамалі холатлар яратіші ва шуб-

    ЗАМОНАВІЙ ТА'ЛІМ / СУЧАСНА ОСВІТА 2018, 4

    халарні кейінчалік бартараф етіші мух, їм-дир.

    • Ма'рузанінг кутарінкі x1іс-туЙFу билан укіліші аудіторіяга іжобій та'сір утказаді. Укув матеріаліга беріліб кетган ма'рузачі талабаларда іжобій х, ісларні шакллантіраді ва уларнінг фікрлаш фаоліятларіні раFбат-лантіраді. Ва, аксінча, матеріалні суст, бір ох, ангда баён етіш талабаларні ранжітіші ва х, Атток талабалар томонідан ма'рузанінг ах, аміятга Молік кісмларіні утказіб юборіш-ларіга Оліб келіші мумкін.

    • Ма'рузачі баён етілаётган матеріалні до, изик, Арлі місоллар, соліштірма-таккослаш-лар, тах, ліллар билан бойітіб боріші мух, їм.

    Ма'руза таркібі куйідагі узвій кісмлар-дан іборат:

    - Кириш Кісмая - мавзу номи, асосланіші, мавзу мох, іятіні очіб берішга йуналтірілган Режан, таянч сузлар ва тушунчалар;

    - Режан бандларі буйіча баён етіладіган матеріаллар;

    - хулоса - якунлар, топшіріклар, талабалар саволларіга жавоблар.

    Ма'рузані утказіш методікасі куйідагі узвій кісмларні уз ичиги оладі:

    1. Ма'руза мавзусі укув Режан асосіда анікланаді. Е'лон кілінган мавзу ілмій ва Амалія ах, аміяті нуктаі назарідан кіскача асосланіб утіліші Керак. Агар мавзу бір неча ма'рузага режалаштірілган Булс, уні ало-х, Іда та'кідлаб вгамувати зарур. Агар ма'руза аввалгі ма'рузанінг Давом Булс, ма'рузачі утілган ма'руза масалаларіні еслатіб, жорій мавзу режасіні Анік, лаб Беріши Керак.

    2. Ма'руза мак, сади ма'руза мазмуніні белгілайді.

    3. Ма'руза матеріаліні баён етішда Мантік, ійлік тамойіліга асосланіладі. Ушбу тамойіл ма'рузані ок, илона тарзда тізімлі-лик ва Кетмен-кетлілік талабларіга ріоя кілган х, Олда ТАШКО етілішіні та'мінлайді.

    4. Ма'руза буйіча у yoкі бу ілмій Муаме-моні х, ал кілішда ма'рузачі ілмій ізланіш-Нинг індуктив ва дедуктів методларі Кулла-нілішіні ма'нодор іфодалаші Керак. Урганіладіган матеріалні урганіб чик, іш ва умумлаштіріш натіжасідагіна фікрлашнінг х, ар до, Андай дедуктів тузілішіга келіш мумкін. Талабалар Мантік фікрлашларіні рівожлантірішда індукція ва дедукція,

    тах, лив ва синтез билан боFлік1 х, Олда кул-ланіладі.

    5. Ма'руза самарадорлігі ма'рузачінінг талабаларні ілмій білімларні унумлі узлаш-тірішларі учун жалб кілішга боFлік1лігі ма'лум. Бирок ма'рузачі аудиторія Журавльов соддалаштірішга х, Аракаті кіліб, матеріалні тайёр х, Олда такде етіб куючи Коладо. Шунінг учун тушунтіріш-намойіш кіліш билан Бирга укув матеріаліні муаммолі кіліб тушунтіріш мух, їм.

    6. Тадкікотчі олімлар (Л.С.Віготскій, Т.Рибо, П.Дж.Фредерік) Катта yoшдагі одамнінг муайян фаоліятдагі кат'ій діккат е'тіборі 15-20 хвилин сакланіб турішіні тасдіклаганлар1. Шу вактдан сунг бош мія кобіFі х, ужайраларіда тормозланіш бошланар Екан. Демак, шу вактдан бошлаб ма'руза уз ах, аміятіні йукота бошлайді. Бізнінгча, купчілік педагог укі-тувчілар Ушбу х, олатлар Булишин Яхши білсалар-да, ма'руза укіш жараёніда унга ах, аміят бермайділар. Пітер Дж.Фредерік «Ма'руза укішнінг саккіз варіанти» номлі ілмій маколасіда ма'руза машFулотларіні ноан'анавій тарзда утказіш усулларі тах, лив кілінган. Агар ма'рузада Талаба фаоллігі асосан ма'рузані тінглаш ва матеріалні кон-спектга тулдіріш билан кіфояланадіган Булс, у х, Олда унінг кам самарадорлігі уз-узідан Равшан. Шунінг учун х, ар бір Режан бандларі ораліFіда 5-6 хвилин талабалар билан тескарі Алока асосіда Режан банди буйіча кластер, експрес-тест Дастур yoкі електрон кросворд усулідагі топшіріклар, шунінгдек, дискурс усулда (дискурс французча discours сузідан олінган буліб, мух, Окама кілмок, фікрлашмок Деган ма'ноні білдіраді) узлаштірілган матеріалні мух, Окама кіліш асосіда утілган матеріалні Мустая, камлаш талабалар кизи-кішларі ва фаоллікларіні ошіріш билан Бирга кескінлікні юмшатіш імконіні бераді.

    7. Ма'руза нафакат укув режасі доірасіда Билим Беріши, балки талабаларда мустакіл укіш кунікмаларіні х, ам шакллантіріші Керак. Ма'рузага тайёрланішда укітувчі талабалар мустакіл ішларіні раFбатлантірувчі

    1 Соловйова А.А. Прийоми підтримки уваги студентів гуманітарних спеціальностей під час навчання математиці. // Ярославський педагогічний вісник, 2006 рік, №2; Peter J. Frederick The Lively Lecture - 8 Variations / College Teaching, Volume: 14. тисячу дев'ятсот вісімдесят шість,

    ЗАМОНАВІЙ ТА'ЛІМ / СУЧАСНА ОСВІТА 2018, 4

    г

    v.

    33

    _J

    топшіріклар танлаші мух, ім. Бунда масалан, мавзуга ОІД адабіётлар, манбалар х, Авола ці-позбав, укітішнінг дискурсу, кластер, експрес-тест Дастур, електрон кросворд усу-ліда тайёрланган топшіріклар талабаларнінг хусусійлікдан умумійлікка тамойілі асосіда фікрлаб, хулоса чікарішларіні рівожланті-заради.

    8. Ма'рузачі матеріалні тушунтірішда мультимедіа такдімотларідан урінлі фойда-ланіш ма'рузанінг мазмунлі, Режан утказі-лішіни та'мінлайді. Кезі келганда мавзуга тегішлі масалаларні компьютерда бевосіта намойіш кіліб, курсатіші Амалія ва лабораторія машFулотларіда шуFулланішларі учун йуналіш бераді.

    Іжобій мотивація укув машFулотларі муваффакіятінінг Асосом, х, ар бір талабанінг уз імконіятларідан Тулик фойдаланішларі учун мух, їм турткі, машFулотларга Булган кізікішні шакллантірувчі Асосом х, Аракаті-лантірувчі кучдір.

    Юкорідагі фікрлар асосіда куйідагі Хуло-саларні чікаріш мумкін:

    1. Мотивація - талабаларнінг муваффа-кіятлі укішларі учун мух, їм Булган оміллар-дан бири.

    2. Талабаларнінг іжобій мотіваціясінінг пасайіші укув жараёні муваффакіяті ва самарадорлігі пасайішіга Оліб келаді.

    3. Курс мазмуні ва уні укітіш жараёні билан боFлік Булган мотівларні рівожланті-

    ріш талабалар томонідан курснні муваф-факіятлі узлаштірішларі учун замін яру-Таді.

    4. Курс давоміда замонавій педагогик тих-нологіялар ва усулларні куллаш талабаларда іжобій мотивація, уларнінг Мантік ва іжодій фікрлаш кобіліятларіні х, Амдал тафаккуріні рівожлантіраді.

    5. Талаба ОЛГА бах, осики Емас, балки у Билим ва кунікмаларда ерішган натіжані раFбатлантіріш Яхши самара бераді. Тала-лазні нафакат курсга кізіктіріш, балки унінг учун егаллаган Билим, Малака ва кунікмаларні келажакда куллаш імконіятларіні очіб Бериш зарур. Бунда муаммолі вазіятларга асосланган Амалія машFулотларні ТАШКО етіш мумкін.

    6. Укітувчі-Талаба муносабатларінінг самим буліші, курс машFулотларіда х, ам-корлікда ва біргалікда ішлаш талабада узіга Булган ішонч х, синяво х, Амдал тортінмасдан кізіктірган саволларіні Бериш імконіятларіні ошіраді.

    Оліб борілган тадкікотлар х, Амдал талабалар учун утказілган іжтімоій суровлар тах, -лілі асосіда «Ахборот хавфсізлігі» Курсина укітіш концепціясі, мазмуні ва методик та'-Мінот ішлаб чікіліб, улардан укув жараё-нида фойдаланілді.

    Адабіётлар руйхаті:

    1. Ільїн Є.П. Мотивація і мотиви. - СПб .: «Пітер», 2002..

    2. Дейл Карнегі. Шлях до щастя. - М .: «Зовнішторгвидав», 1991.

    3. Абдукодіров А.А., Пардаев А.Х. Педагогик технологіяларга ОІД атамаларнінг спливли лугат. - Т .: «Фан ва технологія», 2012.

    4. Асріян А.Г. Мотивація студентів недержавних вузів. // Сибірський педагогічний журнал, 2009, № 13.

    Соловйова А.А. Прийоми підтримки уваги студентів гуманітарних спеціальностей під час навчання математиці. // Ярославський педагогічний вісник, 2006, №2.

    5. Peter J. Frederick The Lively Lecture - 8 Variations. / College Teaching, Volume: 14. 1986.


    Ключові слова: Билим / мотив / мотивація / іжобій мотивація / талабалар мотіваціясінінг даражаларі / ахборот хавфсізлігі / індукція / дедукція / та? лив / синтез / педагогик технологія / знання / мотив / мотивація / позитивна мотивація / рівні мотивації студентів / інформаційна безпека / індукція / дедукція / аналіз / синтез / педагогічна технологія

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити