У статті розроблено практичні рекомендації щодо наукового обґрунтування процесу ціноутворення в галузі оленеводства, а також розглянуті проблеми аграрного протекціонізму громадського сектора виробництва в Ямало-Ненецькому автономному окрузі.

Анотація наукової статті з економіки і бізнесу, автор наукової роботи - Канів Е. Г., Пахомчік С. А.


AGRARIAN PROTECTIONISM OF PUBLIC SECTOR OF MANUFACTURE TO YAMAL-NENETS AUTONOMOUS REGION

In clause practical recommendations on a scientific substantiation of process of pricing in branch of reindeer breeding are developed, and also problems of agrarian protectionism of public sector of manufacture to Yamal-Nenets autonomous region are considered.


Область наук:
  • Економіка і бізнес
  • Рік видавництва: 2008
    Журнал: Аграрний вісник Уралу
    Наукова стаття на тему 'Аграрний протекціонізм громадського сектора виробництва в Ямало-Ненецькому автономному окрузі'

    Текст наукової роботи на тему «Аграрний протекціонізм громадського сектора виробництва в Ямало-Ненецькому автономному окрузі»

    ?Економіка. Державна підтримка

    АГРАРНИЙ ПРОТЕКЦИОНИЗМ ГРОМАДСЬКОГО СЕКТОРУ ВИРОБНИЦТВА В Ямало-Ненецькому

    АВТОНОМНОМУ ОКРУЗІ

    Є.Г. КАНІВ,

    головний спеціаліст управління економіки Адміністрації р Салехард С.А. ПАХОМЧІК,

    кандидат економічних наук, професор, Тюменський державний нафтогазовий університет, м Тюмень

    Ключові слова: аграрний протекціонізм, громадський сектор виробництва, Ямало-Ненецький автономний округ, перехід до ринкових відносин, криза аграрного виробництва.

    Перетворення в економіці країни при переході до ринкових відносин здійснювалися без достатнього наукового обґрунтування і як результат - зростання інфляції, лібералізація цін, зниження еквівалентності обміну, монополізм ресурсозабезпечуючих і переробних галузей промисловості, зведення в пріоритет державної політики самоврядних ринкових відносин. Окреслені слідства економічних реформ сприяли зародженню в соціально-економічному середовищі агропромислового виробництва довгострокових кризових процесів.

    Фінансово-економічна нестабільність господарюючих суб'єктів громадського сектора виробництва регіону багато в чому зумовлена ​​проведеної цінової політикою і системою державної підтримки. Так, в даний час собівартість сільськогосподарської продукції та середня ринкова ціна значно перевищують ціну реалізації, тому заходи державної підтримки сьогодні мають односторонню спрямованість - підтримання виробничого процесу.

    Цей висновок за своєю економічною суттю співзвучно з думкою академіка РАСГН І.М. Буздалова [1], що в ринковій економіці основна цільова функція політики аграрного протекціонізму по суті, в основному, зводиться до підтримки необхідної прибутковості сільськогосподарських підприємств.

    Пріоритетним національним проектом «Розвиток АПК», що реалізовується на території автономного округу, поставлені конкретні цілі в розвитку сільського господарства - підвищення економічної ефективності виробничої діяльності сельхозор-ганізацій, стабілізація економічного стану та забезпечення їх сталого розвитку.

    В умовах чинного механізму організації аграрного протекціонізму і спостережуваних еко-

    ких тенденцій господарювання сільськогосподарських організацій, поставлені національним проектом цілі, можуть бути реалізовані за умови фінансування збитків і забезпечення рентабельності. Такий підхід, очевидно, призведе иждивенческой політики господарюючих суб'єктів і збільшення бюджетних витрат. Тому необхідна якісно інша система державної підтримки, що включає в себе економічний механізм здатний активізувати наявні резерви підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських організацій.

    Удосконалення системи аграрного протекціонізму пропонується вирішити в рамках наступних завдань:

    - розробка інтеграційної моделі розвитку агропромислового виробництва стосовно до суспільного сектору сільського господарства автономного округу;

    - розробка економічного механізму організації системи державної підтримки та регулювання агропромислового виробництва в рамках регіональної інтегрованої корпоративної структури;

    - розробка економіко-математичної моделі механізму субсидування галузі оленеводства;

    - розробка економіко-математичної моделі механізму формування кінцевої корпоративної ціни на сільськогосподарську продукцію з подальшим її субсидуванням в залежності від складних ринкових цін.

    Рішення і реалізація наведених вище завдань має дати єдину аграрно-економічну стратегію розвитку агропромислового виробництва автономного округу, адекватну ринковим перетворенням і містить взаємопов'язані напрямки роботи.

    Інтеграційна модель розвитку сільського господарства автономного округу повинна базуватися на регіо-

    нальної корпоративній структурі (РИКС), яка покликана стати фундаментом міжгосподарських зв'язків між сільськогосподарськими організаціями, інструментом у вирішенні проблеми фінансово-економічного оздоровлення неплатоспроможних суб'єктів господарювання, майданчиком для подальшого розвитку рентабельних підприємств, провідником у вирішенні соціально-економічних питань на селі і центром по освоєнню бюджетних коштів, спрямованих на підтримку аграрного сектора.

    На думку С.М.Резніченко, Р.А.Ба-Талова [2], інтеграція дає економічний ефект за рахунок впливу комплексу чинників, концентрації ресурсів на найважливіших напрямках розширеного відтворення в АПК, появи найбільших можливостей з відстоювання інтересів її учасників на ринку, а також поліпшення якості менеджменту (управлінських технологій і кадрового складу) в кожній організації об'єднання.

    Рішення завдання по розробці економіко-математичної моделі механізму субсидування галузі оленеводства (в частині збільшення поголів'я) має передбачати реалізацію двох етапів.

    Перший етап - при виплаті субсидій на поголів'я оленів пропонується враховувати середній забійна вага тварин, отриманий сільгоспвиробниками в забійній компанії. На підставі даного показника пропонується ввести підвищувальний коефіцієнт

    - коефіцієнт середнього забійної ваги (Кср.уб.в). Тоді з урахуванням коефіцієнта середнього забійної ваги розмір субсидії на поголів'я оленів можна розрахувати за формулою:

    Р1полен = Иполен • Бсуб.пл. • Кср.уб.в, (1)

    де Мпол - розмір субсидії на поголів'я оленів належний п-му сільгоспвиробнику на першому етапі виплат; Бсуб.пл. - ставка субсидії, встановлена ​​сільгоспвиробникам на кожну голову на плановий рік.

    Ставку субсидії на плановий рік пропонується визначати по сліду-

    Agrarian protectionism, public sector of manufacture, Yamal-Nenets autonomous region, transition to market attitudes, crisis of agrarian manufacture.

    Економіка. Державна підтримка

    Таблиця 1

    Коефіцієнти середнього забійної ваги на плановий період

    Інтервальні групи Середній забійна вага, кг Базові коефіцієнти середнього забійної ваги

    I група до 24,00 1,0

    II група 24,01-27,00 1,5

    III група 27,01-30,00 2,0

    IV група 30,01-32,00 2,5

    V група Понад 32,01 3,0

    -ющей формулою:

    Бсуб.пл. = (РОпог.пл /Молен.пл) / Ктах.ср.уб.в.баз, (2)

    де РСпог.пл. - розмір субсидій, передбачених у плановому році на поголів'я оленів (передбачається об'єднання бюджетних асигнувань на поголів'я і реалізоване м'ясо оленів для єдиного розподілу); Иолен.пл - поголів'я оленів сільськогосподарських організацій, врахованих органами державної статистики на початок планового року; Ктах.ср.уб.в.баз - максимальний коефіцієнт середнього забійної ваги в базовому році.

    Базові коефіцієнти середнього забійної ваги в оленярстві пропонується визначати в наступному порядку: визначення максимального коефіцієнта середнього забійної ваги в базовому році для останньої інтервального групи; розподіл середнього забійної ваги на інтервальні групи; встановлення кроку між базовими коефіцієнтами середнього забійної ваги по інтервальним групам.

    Максимальний коефіцієнт середнього забійної ваги в базовому році визначається для останньої інтервального групи за такою формулою: Ктах.ср.уб.в.баз = (РОпог.р.м.баз / Иолен.баз) / Бсуб.баз, (3)

    де РСпог.р.м.баз. - розмір субсидій, передбачених у базовому році на поголів'я і реалізацію м'яса оленів; Иолен.баз - поголів'я оленів сільськогосподарських підприємств, врахованих органами державної статистики на початок базового року; Бсуб.баз. - ставка субсидії, встановлена ​​сільгоспвиробникам на голову оленя в базовому році.

    При визначенні коефіцієнтів середнього забійної ваги на плановий період пропонується керуватися таблицею 1, значення якої визначені розрахунковим шляхом за показниками середнього забійної ваги в розрізі сільськогосподарських організацій за період 2003-2007 рр.

    Середній забійна вага визначається за такою формулою:

    Спр.уб.в = Мпуб.в / Кпгол, (4) де Спр.уб.в - середній забійна вага оленів, отриманий по завершенню забійній компанії п-м сільгоспвиробником в поточному році; Мпуб.в - отримано м'яса оленів п-м сільгоспвиробником в забійній вазі; Кпгол-кількість голів оленів, спрямованих п-м сільгоспвиробником на забій.

    Умова виплати субсидії на голову оленя з коефіцієнтом на першому етапі - збільшення або рівне співвідношення показника середнього забійної ваги поточного року з даними показником минулого року. В іншому випадку, при розрахунку субсидії підвищувальний коефіцієнт не застосовується.

    Другий етап - розподіл коштів, що залишилися від першого етапу.

    При реалізації другого етапу пропонується враховувати кількість голів оленів, спрямованих сільгоспвиробником на забій.

    Р2п = ((РОпог.пл -УР1полен) Юп) / 100, (5)

    де Р2п - розмір коштів, що належать п-му сільгоспвиробнику за поголів'я оленів, спрямованих на забій; йп - частка поголів'я оленів, спрямованих п-м сільгоспвиробником на забій, в загальній частці поголів'я оленів, спрямованих п-ми сільгоспвиробниками на забій.

    йп = (Ипзаб.т / У1Мпзаб.т) ^ 100, (6) де Ипзаб.т - поголів'я оленів, спрямованих п-м сільгоспвиробником на забій в поточному році; УИпзаб.т - поголів'я оленів, спрямованих п-ми сільгоспвиробниками на забій в поточному році.

    Умова виплати субсидій другого етапу - збільшення або рівне співвідношення кількості оленів, спрямованих на забій поточного року, з даними показником минулого року.

    Невиконання поставленого умови позбавляє права сільгоспвиробника брати участь в процесі розподілу коштів другого етапу. У показник УИпзаб.т включаються сільгоспвиробники, які виконали встановлене вимога.

    Розмір субсидії, належної п-му сільгоспвиробнику по завершенні забійній компанії (Рп), визначається за такою формулою:

    Рп = Р1полен + Р2п. (7) Рішення завдання по розробці економіко-математичної моделі механізму формування кінцевої корпоративної ціни на сільськогосподарську продукцію з подальшим її субсидуванням, в залежності від складних ринкових цін, має передбачати реалізацію чотирьох етапів.

    Перший етап - формування початкової ціни реалізації продукції здійснюється відповідно до плану виробничо-фінансової діяльності підприємства-учасника інтегрованої корпоративної структури, розробленим в рамках плану виробничо-фінансової діяльності корпорації. Початкова ціна за планом виробничо-фінансової діяльності підприємства повинна забезпечувати пороговий фінансовий результат від реалізації планового обсягу продукції:

    Цп = Сшсуб / Уш, (8)

    де ЦТ - початкова ціна виробленого Ьго виду продукції п-м учасником корпорації; Стсуб - собівартість виробленого Ьго виду продукції без урахування субсидованих витрат на її виробництво п-м учасником корпорації; Ут - кількість виробленого Ьго виду продукції п-м учасником корпорації.

    Стсуб = Ст - С, (9) де Ст - собівартість виробленого Ьго виду продукції п-м учасником корпорації; З - сума субсидій, що припадають на вироблений обсяг Ьго виду продукції п-м учасником корпорації.

    Пфрп = ^ Цп1 | УП1 - Стсуб, (ю)

    де Пфрп - пороговий фінансовий результат п-их учасників корпорації від реалізації продукції.

    Другий етап - формування кінцевої ціни на реалізацію продукції учасників корпорації. Даний етап включає визначення для кожного виду продукції максимальної ціни, за якою учасники корпорації будуть реалізовувати продукцію корпорації. Максимальна встановлювана ціна на ьй вид продукції є кінцевою ціною реалізації продукції учасників корпорації і стимулом у досягненні виробничих показників, від яких безпосередньо залежить початкова ціна, що забезпечує учасникам корпорації при її відхиленні від встановленої максимальної ціни дохід. Іншими словами, чим нижче початкова ціна від максимальної, тим вищий дохід. Кінцева ціна на реалізацію Ьго виду продукції п-их учасників корпорації розраховується за такою формулою: Црш = Цштах • Кр, (11) де ЦРТ - кінцева ціна Ьго виду продукції, яка є константою для п-их учасників корпорації; Цттах - максимальна початкова ціна Ьго виду продукції серед п-их учасників корпорації; Кр - коефіцієнт рентабельності.

    На третьому етапі формується кінцева корпоративна ціна, що забезпечує при реалізації планованого обсягу продукції пороговий фінансовий результат корпорації, який складається з рівного співвідношення планованих доходів і витрат. Виручка від реалізації запланованого обсягу готової продукції по кінцевої корпоративної ціною повинна забезпечити по-

    Економіка

    криті економічно обґрунтованих витрат на утримання керуючої компанії і витрат на придбання продукції учасників корпорації.

    Пфрк = Црпі • Упі) - (Зк + Зп), (12)

    де Пфрк - пороговий фінансовий результат корпорації; Зк - економічно обґрунтовані витрати на утримання керуючої компанії.

    Зк Цкі = (- • Црпі) + Црпі, Пз) Зп

    де Цкі - кінцева корпоративна ціна і-го виду продукції.

    Зп = ^ Црпі • Упі, (14)

    де Зп - витрати корпорації на придбання продукції учасників корпорації.

    На заключному етапі, в залежності від складних ринкових умов, цінової політики регіональної інтегрованої корпоративної структури і можливостей окружного бюдже-

    та, органами державної влади регіону виробляються три сценарних умови субсидування кінцевої корпоративної ціни.

    У першому сценарії повинно виконуватися умова, при якому ринкова ціна більше кінцевої корпоративної ціни, але менше (або дорівнює) встановленої органами державної влади регіону максимально допустимої ринкової ціни субсидування.

    ЦРН! > ЦК! і Црн1 < Ц тах РН1:

    РС1 = ((ЦРН - Цк1) | Кс1 - (Црн1 - Цк)) | Кт, (15)

    де Црн1 - ринкова ціна реалізації Ьго виду продукції; Цтах РН1 - максимально допустима ринкова ціна субсидування Ьго виду продукції; Ра-сума субсидій припадають на одиницю Ьго виду продукції; КП1 - коефіцієнт регулювання субсидії припадає на одиницю Ьго виду продукції, межі якого знаходяться <1>.

    Кс1 = Црш / Цк1. (16) де Кс1 - коефіцієнт субсидування Ьго виду продукції.

    За умови, що ринкова ціна менша кінцевої корпоративної ціни виконується друга сценарну умова:

    ЦРН < цк!

    Pci = (Цк! - ЦРН) * п !. (17)

    За умови, що ринкова ціна дорівнює кінцевої корпоративної ціною, виконується третя сценарну умова:

    Црж = Цк!

    Pci = ЦкпКш. (18)

    Система державної підтримки та регулювання агропромислового виробництва, заснована на інтеграційних процесах і пріоритетності стимулюючого характеру розподілу бюджетних асигнувань, дозволить:

    - створити сільгоспвиробникам конкурентну економічну зону господарювання, що забезпечує проведення політики ринкових цін на вироблену продукцію;

    - відмовитися від неефективних субсидій, забезпечити залежність фінансового результату сільськогосподарських організацій з вкладеними бюджетними коштами в сільське господарство регіону;

    - забезпечити мотивацію господарюючих суб'єктів на поліпшення виробничих результатів в оленярстві і новий підхід у державній підтримці цінової політики аграрного сектора економіки.

    література

    1. Буздалов І.М. Аграрний протекціонізм як ефективний інструмент державної політики // Аграрний вісник Уралу. - 2007. - № 6 (42). - С. 97.

    2. Резніченко С.М., Баталов РА. Агрохолдинги - формування майбутнього // Економіка сільського господарства Росії. -2007. - № 11. - С. 23.

    3. Сільське господарство в Тюменській області (2002-2006): Стат. збірник / Територіальний орган Федеральної служби державної статистики по Тюменській області. - Т., 2007. - 171 с.

    КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СКЛАДОВИХ МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ

    І.В. Гернера,

    аспірант ВНІІЕТУСХ, м.Москва

    Ключові слова: Воронежская область, фінансовий стан підприємства, фінансовий аналіз, фінансовий прогноз, звітність організації, рівень кореляції, рейтингова оцінка.

    В даний час існує безліч методик розрахунку загальної оцінки фінансового стану підприємства. Багато з них грунтуються на наборі коефіцієнтів, визначених за допомогою кореляційного аналізу. У цій статті дається спростування правильності вибору складових за допомогою кореляційного аналізу, хоча він і є найбільш доступним способом оцінки правильності вибору методики.

    Як показує практика, основним джерелом інформації для діагностики фінансового стану підприємства, з яким найчастіше працює аналітик або будь-який інший дослідник, є річний звіт. Цей документ

    включає в себе, крім описової частини, комплект форм бухгалтерської звітності, а також спеціалізовані форми, встановлені відповідно до нормативних актів, що регулюють бухгалтерський облік і звітність.

    За даними звітності організації, можна оцінити фінансовий стан сільськогосподарських підприємств для визначення його потенційної неспроможності (банкрутства). Для цього може бути використана велика кількість методик, в основі яких розрахунок певного набору коефіцієнтів, які визначаються за допомогою показників звітності організації. Багато економістів вважають, що необхідний набір коефіцієнтів можна визначити за допомогою кореляційного аналізу, т.к.

    всі коефіцієнти прямо або побічно опосередковують один одного. Слабо корельовані коефіцієнти, на їхню думку, формують групу показників, які необхідно використовувати в рамках певної методики, що дозволяє проводити повноцінний моніторинг фінансового стану підприємств.

    Для того, щоб це перевірити, був проведений спеціальний розрахунок на прикладі фінансових показників річних звітів сільськогосподарських підприємств Воронезької області за 2005 р.

    Всі підприємства Воронезької обла-

    The Voronezh area, financial condition of the enterprise, the financial analysis, the financial forecast, the reporting of the organization, level of correlation, rating estimation


    Ключові слова: AGRARIAN PROTECTIONISM / PUBLIC SECTOR OF MANUFACTURE / YAMAL-NENETS AUTONOMOUS REGION / TRANSITION TO MARKET ATTITUDES / CRISIS OF AGRARIAN MANUFACTURE

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити