У статті, на матеріалах досвіду розробки Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району Пермського краю, а також з урахуванням актуальних тенденцій та проблем муніципального розвитку, автори пропонують обгрунтування поняття «муніципальне стратегування»І аналізують можливості застосування для цих цілей агломераційного підходу. На конкретному матеріалі обгрунтовуються деякі принципи, цілі та завдання нової парадигми розробки стратегічних документів для муніципальних утворень, заснованої на обліку чинників просторового розвитку муніципалітетів. Такий підхід, на думку авторів, підсилює інтеграційні процеси між муніципалітетами, а також створює умови для спільних міжмуніципальних дій з метою ефективного соціально-економічного розвитку муніципальних утворень.

Анотація наукової статті з соціальної та економічної географії, автор наукової роботи - Блусь П.І., Ганін О.Б., Ганін І.О., Сибіряков А.П.


Область наук:

  • Соціальна та економічна географія

  • Рік видавництва: 2016


    Журнал: ARS ADMINISTRANDI


    Наукова стаття на тему 'Агломераційний підхід до обґрунтування нової парадигми Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району на 2016-2030 роки'

    Текст наукової роботи на тему «Агломераційний підхід до обґрунтування нової парадигми Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району на 2016-2030 роки»

    ?МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЙ

    ДК 332.14 (470.53) П.І. БЛУСЬ, к.геогр.н., Доцент кафедри державного і муніципального управління

    ФГБОУ ВО «Пермський державний національний дослідницький університет», г. Пермь, ул. Букірева, 15. Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    О.Б. ГАНІН, к.екон.н., доцент кафедри фінансів, кредиту і біржової справи

    ФГБОУ ВО «Пермський державний національний дослідницький

    університет »,

    г. Пермь, вул. Букірева, 15.

    Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    І.О. ГАНІН, старший викладач кафедри підприємництва та економічної безпеки

    ФГБОУ ВО «Пермський державний національний дослідницький

    університет »,

    г. Пермь, вул. Букірева, 15.

    Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    А.П. Сибіряков, генеральний директор

    ТОВ «Кама-Глобал», г. Пермь, ул. Барамзіной Тетяни, 42/2 Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Агломераційного ПІДХІД ДО обґрунтування нової ПАРАДИГМИ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ Пермського МУНІЦИПАЛЬНОГО РАЙОНУ НА 2016-2030 РОКИ

    У статті, на матеріалах досвіду розробки Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району Пермського краю, а також з урахуванням актуальних тенденцій та проблем муніципального розвитку, автори пропонують обгрунтування поняття «муніципальне стратегування» і аналізують можливості застосування для цих цілей агломераційного підходу. На конкретному матеріалі обгрунтовуються деякі принципи, цілі та завдання нової парадигми розробки стратегічних документів для муніципальних утворень, заснованої на обліку чинників просторового розвитку муніципалітетів. Такий підхід, на думку авторів, підсилює інтеграційні процеси між муніципалітетами, а також створює умови для спільних міжмуніципальних дій з метою ефективного соціально-економічного розвитку муніципальних утворень.

    © Блусь П.І., Ганін О.Б., Ганін І.О., Сибіряков А.П., 2016

    133

    Ключові слова: муніципальне стратегування; просторовий розвиток; агломераційний підхід; міжмуніципальне взаємодія; нова парадигма стратегії соціально-економічного розвитку муніципального освіти

    DOI: 10.17072 / 2218-9173-2016-1-133-159

    Розуміння стратегування на муніципальному рівні

    Прийнятий федеральний закон від 28 червня 2014 р № 172-ФЗ «Про стратегічне планування в Російській Федерації» (далі - ФЗ № 172) визначив новий формат і новий зміст стратегічного планування на всіх рівнях його організації: федеральному, регіональному і муніципальному.

    Сьогодні стратегія соціально-економічного розвитку муніципального освіти - це сукупність документів комплексного планування соціально-економічного і просторового розвитку території муніципалітету. На основі цих документів вибудовується система заходів щодо забезпечення сприятливого інвестиційного клімату на території, підвищення ефективності економічної діяльності в муніципальній освіті і поліпшенню якості життя населення.

    Муніципальні освіти районного рівня в умовах дворівневої системи організації місцевого самоврядування в Росії виявилися в ситуації, коли основні напрямки їх стратегічного розвитку слід синхронізувати як з регіональним рівнем, так і з нижчестоящим - поселенським. При цьому пріоритети, а часто і інтереси, цих рівнів виявляються незбіжними, тому конкурентні населені пункти стають заручниками незбіжних напрямків розвитку регіонів, районів і поселень. В таких умовах питання стратегування соціально-економічного розвитку муніципальних утворень першого рівня - районів набувають дуже важливе і актуальне значення, оскільки саме цей процес на даному рівні може врахувати і знайти компроміс між пріоритетами та інтересами регіону, з одного боку, і конкретного населеного пункту - з інший і забезпечити цілеспрямоване, комплексний розвиток території за рахунок консолідації всіх наявних ресурсів.

    Слід зазначити, що в сучасній російській науці ще тільки починає формуватися розуміння важливості і безальтернативності стратегічних підходів до планування соціально-економічного розвитку соціальних систем різного рівня. В силу цього можна констатувати той факт, що в сфері стратегічного планування та управління ще не склалися стійкі підходи до трактування основних термінів. В рамках цієї статті під терміном «стратегування» ми будемо розуміти сукупність послідовних кроків по розробці і реалізації документів стратегічного характеру. Стратегування, як процес прогнозування і формування бачення майбутнього, визначення вектора і тенденцій суспільного розвитку з урахуванням впливу об'єктивних економічних законів, має сформувати «дорожню карту» планованих змін, які відбуваються в результаті впливу на поточну реальність, а також можуть статися під віз-

    дією чинників, які виникнуть в майбутньому в результаті впливу на реальність. Подібна думка висловлюється Н.Г. Патрікеевим [24, с. 11].

    З урахуванням багаторівневості процесів стратегування, що визначаються ФЗ № 172, стосовно до муніципальних утворень допустимо використання терміну «муніципальне стратегування». Перефразовуючи А.В. Князеву [9, с. 100], можна погодитися з тим, що стратегування муніципалітету є систематичний процес, за допомогою якого місцеві спільноти формують картину свого майбутнього і визначають етапи його досягнення виходячи з уявлення про територію, місцевих ресурсів. Стратегування включає в себе:

    • узгодження групових інтересів всередині території;

    • інвентаризацію реальних і потенційних ресурсів, обмежень і сприятливих чинників, ризиків і можливостей (SWOT-аналіз);

    • визначення реально здійсненних цілей і завдань, їх «оцифровку»;

    • формування муніципальних програм, проектів та планів заходів щодо їх досягнення.

    Для того щоб домогтися позитивного соціально-економічного ефекту, підвищити конкурентоспроможність і привабливість будь-якого муніципалітету, необхідно спрогнозувати його розвиток і роль серед інших муніципалітетів регіону в майбутньому, оцінити потенціал території та можливості його реалізації. Потенціал такої складної динамічної соціально-економічної системи, якою є муніципальний район, - це можливість його сталого саморозвитку за рахунок ефективного використання внутрішніх ресурсів.

    У контексті цього дослідження під стратегування розуміється організація в муніципальній освіті процесу розробки стратегії соціально-економічного розвитку і похідних документів просторового розвитку території, заснованого на основних методах і прийомах планування і прогнозування, а також на принципах соціального партнерства з усіма зацікавленими учасниками сталого розвитку муніципалітету.

    Автори статті в складі творчого колективу взяли участь в розробці Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району Пермського краю на 2016-2030 рр. В якості тимчасового горизонту стратегічного розвитку Пермського муніципального району був встановлений 2030 р проміжним тимчасовим горизонтом для цілей стратегічного контролю - 2020 р Основою для формування Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району стала діюча нормативно-правова база федерального, крайового і місцевого рівнів. Її основу в даний час складають Містобудівна і Бюджетний кодекси РФ, а також:

    1. Федеральний закон РФ від 28 червня 2014 р № 172-ФЗ «Про стратегічне планування в Російській Федерації» [18];

    2. Прогноз довгострокового соціально-економічного розвитку Російської Федерації на період до 2030 р .;

    3. Стратегія сталого розвитку сільських територій Російської Федерації до 2030 р [29];

    4. Закон Пермського краю від 02 квітня 2010 року № 598-ПК «Про стратегічне планування соціально-економічного розвитку Пермського краю» зі змінами [19];

    5. Закон Пермського краю від 20 грудня 2012 року № 140-ПК «Про Програму соціально-економічного розвитку Пермського краю на 2012-2016 рр.» [16];

    6. Розпорядження Уряду Пермського краю від 14 березня 2011 № 42-рп «Про затвердження Методичних рекомендацій з розробки Програми комплексного соціально-економічного розвитку муніципального освіти Пермського краю» [21];

    7. Постанова Законодавчих Зборів Пермського краю від 1 грудня 2011 року № 3046 «Про стратегію Соціально-економічного розвитку Пермського краю до 2026 р» [17];

    8. Постанова Уряду Пермського краю від 27 жовтня 2009 р № 780-п «Про затвердження Схеми територіального планування Пермського краю» [22].

    Крім того, автори враховували сценарні умови прогнозу соціально-економічного розвитку Пермського краю на період до 2017 року, затвердженого губернатором Пермського краю 01 серпня 2014 р а також зміни до Схеми територіального планування Пермського муніципального району, затверджені районним Земським зборами 25 листопада 2010 р.

    Стратегія соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району на 2016-2030 рр. стала, з одного боку, першим етапом в роботі з організації стратегічного управління розвитком території Пермського муніципального району та забезпечення для цього єдності інтересів як органів місцевого самоврядування, місцевої громади та діючих на території Пермського району економічних суб'єктів, так, з іншого боку, і документом, що становлять інтерес для муніципалітетів, що входять до складу Пермської агломерації з точки зору перспектив взаємодії між собою.

    Автори вважають, що в процесі цієї роботи їм вдалося виробити певний алгоритм і методологію підходів для вирішення практичних завдань, пов'язаних з визначенням та обґрунтуванням стратегічних напрямків розвитку муніципального освіти. Авторам представилася безперечний успіх, оскільки ця робота виконувалася на такому важливому і багатогранному об'єкті, яким є Пермський муніципальний район. Він займає центральне становище не тільки в силу того, що географічно оточує крайової центр - м Перм з населенням понад мільйон жителів, але і тому, що зазнає впливу економічного, соціального, екологічного, культурного, політичного потенціалу м Пермі і стає каталізатором його поширення в інші муніципалітети Прикам'я.

    Дана робота, по суті, продовжує дослідження, раніше розпочаті іншим авторським колективом [26].

    У представленому матеріалі міститься ряд базових підходів, застосованих на якісно іншому, новому, муніципальному рівні. Це дає підста-

    вання вважати, що запропоновані результати мають істотною новизною і мають певну практичну значимість.

    Основні принципи формування Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району на 2016-2030 рр.

    В основу стратегування соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району нами було покладено такі основні принципи:

    1. Агломераційний підхід до формування Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району на 2016-2030 рр. з урахуванням тенденцій розвитку крайового центру, а також суміжних Червоно-Камського і Добрянського муніципальних районів при обов'язковому відображенні інтересів всіх учасників процесу забезпечення сталого розвитку території;

    2. Відмова від конкуренції між муніципальними утвореннями і забезпечення умов для отримання синергетичного ефекту від реалізації міжмуніципальних проектів і програм в результаті розвитку співпраці і взаємодії між територіями в рамках Пермської агломераціі1;

    3. Комплексність розробки Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району як єдиної просторової, що історично склалася території, яка виконує виробничо-економічну, соціально-демографічну, культурної, екологічної, рекреаційну та інші суспільно значущі функції як для жителів району, так і для суміжних муніципалітетів;

    4. Гарантування сільським територіям державної і муніципальної підтримки, що забезпечує більш повне і ефективне використання їх ресурсного потенціалу, найбільш повне збереження склалася системи розселення;

    5. Підвищення рівня самозабезпеченості муніципальних утворень як результат повноцінної і об'єктивної оцінки і ефективної реалізації ресурсного потенціалу території;

    6. Збалансованість територіального розвитку за рахунок забезпечення відповідності планованої антропогенного навантаження на територію її ресурсним, в тому числі рекреаційним можливостям;

    7. Стійкість розвитку сільських поселень Пермського муніципального району;

    8. Забезпечення рівного доступу сільського населення до якісної освіти, медичної допомоги та інших соціальних послуг;

    9. Забезпечення зайнятості в місцях компактного проживання сільського населення;

    10. Забезпечення використання потенціалу розвитку всіх сільських населених пунктів за рахунок розвитку мережі центрів межпоселенческого і міжмуніципального обслуговування;

    1 Див. П. 2.6.2. «Конкуренція муніципалітетів» Програми соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району на 2011-2015 рр.

    11. Рівна доступність поселень і підприємств на їх територіях до ресурсів економічного зростання;

    12. Диверсифікація сільської економіки і розширення джерел формування доходів сільських бюджетів та сільського населення;

    13. Підвищення якості життя населення Пермського муніципального району як основний орієнтир стратегії соціально-економічного розвитку;

    14. Стійкість і міцність енерговиробничих і господарських зв'язків в ланцюжку: виробництво-переробка-зберігання-доступ до споживача;

    15. Оптимальне розміщення продуктивних сил з урахуванням ролі території в суспільному розподілі праці, потенціалу розвитку в рамках міжмуніципального кооперації.

    Ризики і обмеження розвитку Пермського муніципального району

    Згідно укрупненої класифікації основних напрямків розвитку Пермського муніципального району нами були виділені наступні основні групи чинників, здатних чинити негативний вплив на рівень конкурентоспроможності:

    • інфраструктурні (недостатній розвиток інженерної та транспортної інфраструктури, висока вартість комунальних послуг, нерозвиненість інфраструктури санітарної очистки території та інші чинники, пов'язані з інфраструктурної сферою);

    • економічні (дефіцит фінансових ресурсів, дефіцит трудових ресурсів, економіко-географічні особливості території, монополізм, недобросовісна конкуренція, низька підприємницька активність і інші економічні чинники);

    • соціальні (низька платоспроможність населення, нерозвиненість сфери соціальних і побутових послуг, соціальна нерівність та інші соціальні чинники);

    • адміністративні (корупція, адміністративні бар'єри, низька якість державного управління та державного регулювання та інші адміністративні чинники).

    У кожній групі чинників були виділені пріоритетні чинники з точки зору накладених обмежень і ступенем ризику їх реалізації.

    Інфраструктурні обмеження пов'язані з невідповідністю рівня розвитку інженерної та транспортної інфраструктури вимогам і стандартам безперебійного обслуговування потреб що розвивається виробництва і житлового сектора з дотриманням вимог комплексного просторового розвитку і обмежень за рівнем антропогенного навантаження на територію.

    Економічні обмеження пов'язані з обмеженими термінами продовольчих санкцій, введених урядом РФ; з відсутністю «біржі ідей та інвестиційних проектів» в галузях економіки, що є пріоритетними для території Пермського муніципального району; з надмірною формалізацією доступу суб'єктів малого та середнього підприємництва до

    фінансово-кредитних ресурсів; з низьким ступенем довгострокової участі організацій науки і інновацій регіонального рівня в рішенні проблем економічного розвитку Пермського муніципального району; з відсутністю узгодженої інвестиційної політики з крайовими владою і нерозвиненістю міжмуніципального економічного співробітництва.

    Соціальні обмеження пов'язані з рівнем (якістю, вартістю та номенклатурою) житлових і соціально-побутових послуг, що робить істотний вплив на процес життєдіяльності населення Пермського муніципального району, на тривалість його життя, на його міграційні переваги. Важливим стримуючим фактором є і структура міграційного припливу; рівень забезпечення громадської безпеки; рівень напруженості в міжконфесійних та міжнаціональних відносинах.

    Адміністративні обмеження пов'язані з дефіцитом кваліфікованих кадрів для організації і забезпечення ефективного управління на рівні сільських поселень. Підвищення ступеня ризику реалізації цього обмеження пов'язане з відсутністю повної і достовірної інформаційної бази даних (муніципальної статистики) про об'єкти управління, затверджених стандартів надання муніципальних послуг; методичної та методологічної бази для підвищення ефективності реалізації федерального закону від 06 жовтня 2003 № 131-ФЗ «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації»; відсутністю документів планування розвитку території Пермського муніципального району як складової частини Пермської агломерації.

    Було відзначено, що негативні тенденції в розвитку території поглиблюються формується негативним впливом агломераційного ефекту на соціально-економічні показники Пермського муніципального району:

    • зростанням антропогенного навантаження;

    • міграційним відпливом кваліфікованої робочої сили;

    • недоотриманням податкових доходів;

    • зростанням соціальних зобов'язань по територіях інтенсивної забудови.

    Фактори просторового розвитку Пермського муніципального району

    Перспективи розвитку будь-якої території в першу чергу обумовлені базовими факторами, які формують переваги або бар'єри її просторового розвитку. У «нової економічної географії» [8] виділяють дві групи таких чинників: чинники «першої природи» і чинники «другої природи».

    Ці фактори впливають на розвиток територій в різних поєднаннях і в різному ступені. Особливістю територіального розвитку Пермського муніципального району є підвищена роль факторів «другої природи». При цьому слід зазначити, що чинники «другої природи», як і фактори географічного положення, можуть «працювати» як в якості стимулів раз-

    витку, так і в якості його бар'єрів. Додатковим імпульсом розвитку і більш ефективного використання ресурсів Пермського муніципального району повинен стати позитивний потенціал агломераційного ефекту.

    На поточний момент Пермський муніципальний район відрізняється:

    • низьким агломераційним ефектом, а часом і його негативним значенням;

    • нерозвиненою, з точки зору потреб перспективного розвитку, транспортною інфраструктурою;

    • зниженням якості людського потенціалу і депопуляцією населення периферійних населених пунктів;

    • рецесією в економічній сфері, і, в першу чергу в сільському господарстві (зокрема, рослинництво в відкритому і закритому грунті);

    • недостатністю мотивації суб'єктів малого підприємництва для організації та розвитку власної справи в зв'язку з труднощами виходу на нові та існуючі ринки товарів і послуг.

    При цьому до основних конкурентних переваг Пермського муніципального району слід віднести:

    • досить вигідне геоекономічне положення;

    • вже наявний потенціал і можливості подальшого розвитку інженерної інфраструктури (газ, електропостачання, водопостачання та водо-відведення, утилізація відходів);

    • розвивається транспортну мережу;

    • зберігаються земельні ресурси, що забезпечують потреби розвитку сільського господарства, переробки сільгосппродукції, будівництва логістичних і торгових центрів, промислових виробництв;

    • агроприродного умови, сприятливі для ведення сільського господарства в більшій частині території;

    • науковий потенціал терріторіі2;

    • значний туристично-рекреаційний потенціал, який має добре виражену територіальну диференціацію.

    Вигідне геоекономічне положення Пермського муніципального району створює умови для перспективного розвитку в частині реалізації інтересів крайового центру і іногородніх партнерів: транспортно-логістичний напрямок - створювані складальні виробництва і виробництва продуктів харчування з сировини, що надходить від місцевих виробників, з інших територій краю та інших регіонів; туристично-рекреаційне сельбищні напрямки.

    Пропозиції щодо розвитку Пермського муніципального району як конкурентоспроможного муніципального освіти Пермського краю

    При формуванні Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району на 2016-2030 рр. як конкурентоспроможної, раз-

    2 Пермський науково-дослідний інститут сільського господарства Россельхозакадеміі, Пермська державна сільськогосподарська академія імені академіка Д.Н. Прянишникова, Пермський державний національний дослідницький університет, Пермський агропромисловий технікум і ін.

    Віва території, на наш погляд, доцільно враховувати основні загальцивілізаційні тенденції.

    Як вже зазначалося раніше, Пермська агломерація і входить в неї Пермський муніципальний район знаходяться в перехідному періоді від другої до третьої стадії розвитку. На другому етапі розвитку агломерацій посилюються спрямовані до центру агломерації потоки маятникової міграції, а також відбувається формування єдиного ринку праці агломерації. Третій етап розвитку агломерації характеризується появою єдиного функціонально пов'язаного простору, реалізація ряду функцій (виробництво, розвага, споживання) ядра агломерації переноситься на периферію, в міста-супутники, отримують розвиток приміські території, утворюється єдиний економічний простір, агломерація стає важливим вузлом в територіальній структурі національної економіки [27].

    Згідно з визначенням, даним Організацією економічного співробітництва та розвитку, під конкурентоспроможністю території розуміється ступінь можливості території за умов вільного і справедливого ринку виробляти товари і послуги, які відповідають вимогам світових ринків при одночасному збереженні або підвищенні реальних доходів своїх громадян (Звіт Комісії з конкурентоспроможності при Голові Європейської комісії (1984 г.) [28, с. 6-7].

    Таким чином, потенціал території матеріалізується в кількості функціонуючих господарських суб'єктів і чисельності постійно проживають на території жителів. Як зазначає ряд фахівців, саме міграція населення є основним індикатором оцінки конкурентоспроможності території [4; 5; 15; 23; 25; 30]. У регіоні з високими доходами спостерігається чистий приплив населення, а в регіоні з низькими доходами -чистий відтік. Відповідно, чим вище рівень життя населення, тим більш конкурентоспроможною є територія. При цьому основними факторами міграційної привабливості території є зайнятість (робочі місця) з відповідним рівнем оплати праці, а також доступність і комфортність житла.

    Привабливість території для бізнесу визначається в першу чергу умовами виробництва, що впливають на вартість виробленої продукції (товарів та послуг), оскільки підприємства конкурують на основі цінових і нецінових якостей своєї продукції, які, в свою чергу, залежать і від місця розташування виробництва. Переваги місця розташування бізнесу визначається такими факторами, як розвиненість транспортної інфраструктури, наявність виробничих майданчиків, оснащених відповідною інженерною інфраструктурою, вартість землі і робочої сили, податкові преференції. Відповідно, територія, виступаючи «вмістилищем», навколишнім середовищем фірм, стає більшою мірою конкурентоспроможної, якщо забезпечує функціонуючому бізнесу певні переваги від розміщення на своєму майданчику.

    Таким чином, основним напрямком підвищення конкурентоспроможності території має стати більш ефективне використання наявного природного потенціалу: земельних, водних, лісових, мінерально-

    сировинних ресурсів, які недооцінені і не використовуються в повній мірі. Рішення проблем нестачі кваліфікованих трудових ресурсів, нерозвиненість виробничого, інфраструктурного, інноваційного, освітнього, фінансового та споживчого потенціалу повинно здійснюватися на основі використання унікальної можливості включення Пермського муніципального району в агломераційні зв'язку з Перм'ю і іншими муніципальними утвореннями, інтегрованими в агломерацію.

    Основними показниками, що характеризують успішність і стійкість розвитку території Пермського муніципального району, є:

    • чисельність населення території;

    • чисельність економічно активного населення;

    • кількість функціонуючих господарських суб'єктів;

    • обсяг відвантажених товарів власного виробництва, виконаних робіт і послуг великими і середніми підприємствами і організаціями;

    • розмір середньомісячної номінальної нарахованої заробітної плати працівників великих і середніх підприємств та організацій;

    • загальна площа житлових приміщень в розрахунку на одного жителя;

    • розмір і частка власних доходів бюджету району та сільських поселень в консолідованому бюджеті Пермського муніципального району.

    В сучасних умовах сільська місцевість, що оточує міста, все більше трансформується в особливу форму оптимальної організації розселення, характерну для постіндустріального суспільства, і перетворюється в регіональний місто [6; 7; 13; 14]. Це свого роду перехідна зона, що лежить між забудованими міським та приміським ареалами центрального міста і сільськогосподарським хінтерландом3. У поселеннях поблизу великих міст вже не так інтенсивно займаються сільським господарством, а для проживаючих там населення характерна маятникова міграція. В основному тут проживає населення, яке працює в містах. Його приваблює відносна дешевизна житла, потреба в окремому будинку, можливість проживати на природі, в більш екологічно чистих районах ростити дітей, мати особисте підсобне господарство. Тобто окремі села і села, в зв'язку з швидкою урбанізацією, стають «супутниками-спальнями» довколишніх міст. Сільська місцевість все частіше використовується в рекреаційних цілях. Розширюються території, які займає дачами, спортивно-оздоровчими, торгово-розважальними комплексами. Так з'являється ще один напрямок, що визначає конкурентоспроможність території Пермського муніципального району, - житлове і дачне будівництво.

    В теорії розселення давно відзначений факт стягування основної частини сільського населення до транспортних магістралей [1; 2; 10; 11]. Близькість транспортних (автомобільних, залізничних) мереж, великих залізничних вузлів, морських (річкових) портів забезпечує деяку економічну захищеність населення. У зв'язку з цим в теорії просторової економіки виникло поняття «коридори зростання», або «коридори розвитку» [12].

    3 Hinterland (від нім. Hinter - за, позаду, land - країна) - район, прилеглий, що тяжіє до промислового, торгового центру, порту і т.п.

    Відповідно, можна говорити ще про один конкурентній перевазі території Пермського муніципального району, що вимагає свого розвитку, - подальше вдосконалення транспортної інфраструктури та пов'язаного з нею дорожнього і логістичного сервісу. В цьому плані своєрідними «точками зростання» стають міжнародний аеропорт «Велике Савіно», судноплавна річка Кама, «транзитні» автодороги федерального і регіонального значення, електрифіковані залізничні колії (Транссиб).

    Авторами статті було зазначено, що ступінь пов'язаності територій Пермського муніципального району з центром Пермської агломерації може бути підвищена за рахунок розвитку і інтеграції з мережею міського громадського транспорту, в тому числі легкорельсового або тролейбусного електротранспорту в напрямках г. Пермь - п. 5-я Ферма, д. Велика Мось (Фролов-ське сільське поселення); г. Пермь - д. Кіндратове (Кондратовською сільське поселення), а також за рахунок реконструкції автомагістралей при в'їзді до Пермі.

    Інвестиційна привабливість території Пермського муніципального району як суттєвий елемент її конкурентоспроможності створюється за рахунок формування інвестиційних майданчиків, які представляють інтерес і для господарської діяльності, і для житлового будівництва, і для відпочинку і рекреаціі4.

    Важлива роль в справі збільшення конкурентних переваг території Пермського муніципального району відводиться місцевим політичному і адміністративному керівництву. Від його дій залежить, чи будуть умови для господарюючих суб'єктів більш сприятливими для подальшого розвитку, а для населення - більш комфортними для проживання.

    У зв'язку з цим основними завданнями місцевого самоврядування стають:

    • вироблення політики розвитку території з урахуванням інтересів бізнес-спільноти та населення і можливостей всіх рівнів бюджету;

    • створення умов для забезпечення повної зайнятості населення і зростання рівня його життя;

    • збільшення частки власних бюджетних доходів.

    Ефективне вирішення цих завдань майже повністю залежить від позитивної результативності діяльності підприємств і організацій, розташованих на території муніципального освіти. Внаслідок цього необхідно підвищувати ефективність взаємодії органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання з метою сприяння саморозвитку території соціально-економічного району.

    Досвід проведених економічних перетворень в регіонах Росії

    4 Див .: Стандарт діяльності органів місцевого самоврядування Пермського краю щодо забезпечення сприятливого інвестиційного клімату, розробленого Пермським крайовим регіональним відділенням Загальноросійської громадської організації «Ділова Росія» (протокол від 21 березня 2014 р № 3/14). Стандарт розроблений на базі «Стандарту діяльності органів виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації щодо забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в регіоні» Агентства стратегічних ініціатив 2011 р.

    показує, що благополуччя жителів певної території в значній мірі залежить від здатності органів місцевого самоврядування приймати нестандартні рішення в межах своїх повноважень.

    З урахуванням вищесказаного можна зробити висновок про те, що на формування конкурентоспроможності сільського муніципального освіти впливають такі чинники: місце розташування, природно-ресурсний потенціал, транспортна доступність, економічний потенціал, інфраструктурне забезпечення, рівень інвестицій, людський потенціал, рівень життя населення, ступінь взаємодії економічних суб'єктів в рамках територіального кластера, якість муніципального управління.

    Ключовим показником конкурентоспроможності для Пермського муніципального району на розрахунковий період Стратегії є чисельність постійно проживає на території Пермського муніципального району населення.

    Все вищевикладене дозволило авторам сформулювати основні постулати Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району на 2016-2030 рр.

    Місія Пермського муніципального району

    Слід зазначити, що важко визначати місію для організацій, діяльність яких суворо регламентована зверху. Повноваження і функціонал органів управління муніципальним освітою досить жорстко регламентується федеральним законодательством5. З урахуванням цього можна говорити про місію території, що займає певне адміністративно-географічне положення і володіє відповідним унікальним ресурсним потенціалом зростання.

    В цьому плані місія формулюється як фундаментальне уявлення про сенс життєдіяльності місцевої громади, як вектор його розвитку в зовнішньому середовищі. Основою формування місії муніципального освіти є поліпшення якості життя його населення. Місії повинні бути властиві:

    • реалістичність - відповідність ресурсним, управлінським, територіальним та соціально-економічним можливостям Пермського муніципального району;

    • специфічність - відображення унікальних особливостей Пермського муніципального району;

    • дієвість - надання процесу розвитку певної спрямованості дій, прояви активності, формування мотивації всіх суб'єктів стратегічного планування;

    • прозорість - ясність і визначеність змісту місії як для суб'єктів, які проживають на території Пермського муніципального району, так і для зовнішніх партнерів, сприйнятливість і прийняття місії ними;

    5 Ст. 15. Питання місцевого значення муніципального району федерального закону від 06 Жовтня. 2003 № 131-ФЗ «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації».

    • наступність - підпорядкованість і зв'язаність соціальної спрямованості з напрямками розвитку регіону і країни в цілому;

    • перспективність - спрямованість і націленість на майбутнє стан муніципального освіти.

    З урахуванням цих передумов короткий варіант місії Пермського муніципального району може бути сформульовано таким чином: Пермський державний район - зелений пояс Пермської агломерації.

    Розширений варіант місії передбачає, що Пермський муніципальний район в якості «зеленого поясу» Пермської агломерації повинен являти собою:

    • територію відпочинку та рекреації для жителів Пермі та інших територій Пермського краю і Росії, що відповідає найвищим стандартам екологічного благополуччя;

    • екологічно чисту і комфортну територію, привабливу для дачного і житлового будівництва;

    • територію концентрації екологічно чистих сільськогосподарських виробництв з глибокою переробкою продукції, що зводить до мінімуму можливе забруднення навколишнього середовища;

    • територію інноваційних виробництв і бізнесів, які використовують найкращі доступні технології, що знижують антропогенне навантаження на навколишнє середовище;

    • територію використання передових ефективних технологій з утилізації відходів життєдіяльності людини, рециклінгу відходів промислової діяльності, збереженні екологічного балансу території;

    • територію використання екологічно чистих, поновлюваних, альтернативних джерел енергії, бережливого ставлення до ресурсів, високої енергоефективності;

    • територію активної участі місцевого населення в пропаганді і реалізації здорового способу життя, «зеленого» руху, збереження і примноження поновлюваних природних багатств території;

    • територію наукових досліджень з районування виробництв сільськогосподарських культур і тваринництва.

    Сталий розвиток території Пермського муніципального району може бути забезпечено лише за рахунок зусиль його жителів, які, в свою чергу, повинні одержати більш високу якість свого життя. Таким чином, ключову роль в реалізації Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району на 2016-2030 рр. має відіграти стійке ядро ​​місцевої громади, здатне швидко самоорганізуватися для вирішення виникаючих проблем.

    Дієвим інструментом в руках органів місцевого самоврядування повинна стати ефективна система управління районом, побудована на принципах субсидіарності і саморегулювання і інтегрована в систему управління Пермської агломерації.

    Матеріальною основою розвитку Пермського муніципального району є людський і ресурсний потенціал території, а також стійкі природні комплекси, здатні справлятися із завданнями саморегулювання

    і самовідтворення в разі збільшення техногенного навантаження і глобальних екосистемних змін.

    Зв'язаність території Пермського муніципального району, вирівнювання рівня і якості життя у всіх його системах кущових населених місць повинні забезпечуватися розгалуженої і надійної інженерною інфраструктурою.

    Система цілей і завдань за пріоритетними напрямами соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району

    З урахуванням основних положень Концепції сталого розвитку сільських територій Російської Федерації на період до 2020 р [20] при розробці системи цілей і завдань за пріоритетними напрямами соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району були враховані пріоритети Стратегії розвитку Пермського краю [17]: підвищення рівня чисельності постійного населення Пермського краю; зростання числа залучених в економічну діяльність краян; збільшення кількості людей, які тимчасово перебувають на території Пермського краю з метою особистого, ділового і громадського характеру.

    У свою чергу, основною метою Програми соціально-економічного розвитку Пермського краю на 2012-2016 рр. [16] є забезпечення комплексного і збалансованого розвитку Пермського краю, підвищення його конкурентоспроможності, підвищення якості життя населення, поліпшення демографічної ситуації, переклад економіки на інноваційний шлях розвитку.

    Відповідно до зазначених федеральними і крайовими стратегічними документами, з урахуванням створених трендів суспільного розвитку і завдань соціально-економічного розвитку вищих рівнів, а також на основі вже реалізованих Пермським муніципальним районом пріоритетів стратегічну мету соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району на 2016-2030 рр . можна сформулювати наступним чином: стабільне підвищення рівня і якості життя населення Пермського муніципального району, що забезпечується стійким економічним ростом6, відповідним розвитком соціальної сфери і місця існування, а також високою якістю муніципального самоврядування.

    Зберігаючи спадкоємність стратегічної мети і відданість загально-цивілізаційним орієнтирів розвитку, дотримуючись певних вище пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку Пермського

    6 Термін «сталий розвиток» (sustainable development), згідно з Хартією міст Європи за сталий розвиток (Ольборгская хартія), прийнятій 27 травня 1994 р означає прагнення засновувати рівень і спосіб життя на життєзабезпечення здатності екосистем, соціальної справедливості, стійкої економіці і екологічної стійкості . Більш спрощено: стійке поселення - це поселення, де ліквідована бідність, гарантовані безпеку, постачання питної води, санітарна очистка територій, де будівництво ведеться з місцевих матеріалів, стратегії розвитку транспорту спрямовані на зниження потреби в автомобілях. Термін «сталий розвиток» включає в себе екологічність та енергоефективність, а також більш широка участь населення у вирішенні проблем розвитку території проживання.

    муніципального району, названу мета його розвитку в розрахунковому періоді пропонованої нами Стратегії, в свою чергу, декомпозіруем на більш локальні цілі, що досягаються в чотирьох ключових сферах (інфраструктурної, економічної, соціальної та управлінської), реалізація яких в довгостроковій перспективі дозволить поліпшити інтегральний показник ефективності діяльності муніципальних органів управління - зростання людського потенціалу території.

    Інфраструктурна сфера включає в себе чотири взаємопов'язані сегмента: дорожню інфраструктуру (дороги, мости і шляхопроводи, розв'язки, пішохідні надземні переходи, стоянки, зливова каналізація); інженерну і комунальну інфраструктуру на межпоселенческого і внутріпосе-ленческих рівнях (газ, вода, тепло, електроенергія, вуличне освітлення, мережі зв'язку та Інтернет); інфраструктуру об'єктів благоустрою (місця переробки та утилізації відходів, кладовища, зони рекреації); мети (оптимізувати економічний і соціальний розвиток території, підвищити якість житлово-комунальних послуг).

    Для цього в середньостроковій перспективі передбачається вирішувати такі завдання:

    1. підвищувати транспортну доступність і зв'язаність населених пунктів (ареалів) Пермського муніципального району між собою і з ядром Пермської міської агломерації;

    2. розвивати інженерні мережі на території кущових населених місць;

    3. розвивати комунальну інфраструктуру для розширення номенклатури і якості комунальних послуг, що надаються жителям населених пунктів Пермського муніципального району за доступними цінами в рамках політики підвищення енергоефективності;

    4. забезпечити розвиток межпоселенческого системи санітарної очистки території Пермського муніципального району з використанням найкращих доступних технологій збору-сортування-переробки-утилізації та захоронення побутових (комунальних) та промислових відходів.

    І як наслідок вирішення зазначених завдань - підвищення інвестиційної привабливості території району за рахунок інфраструктурної підготовки інвестиційних майданчиків для включення їх в діловий обіг.

    Економічна сфера включає в себе як «традиційні» галузі економіки району (сільське господарство, переробну промисловість, видобуток природних копалин), так і нові «точки зростання» (логістику, рекреацію і туризм, житлове і промислове будівництво, формування інвестиційних майданчиків) і покликана створити умови для сталого економічного зростання, що забезпечує високий рівень зайнятості, доходів, професійну самореалізацію і якісне зростання населення.

    Для цього будуть вирішуватися такі стратегічні завдання:

    1. підвищувати ефективність використання ресурсного потенціалу території (трудових ресурсів, землі, природно-сировинних ресурсів, виробничих фондів, фінансів) Пермського муніципального району;

    2. забезпечити сталий розвиток сільських територій за рахунок диверсифікації економіки Пермського муніципального району та формирова-

    ня єдиного агропромислового комплексу, що охоплює повний цикл: виробництво-зберігання-переробка-транспортування-збут сільськогосподарської продукції;

    3. створювати стійку в довгостроковій перспективі систему зайнятості (навчання, перенавчання, створення умов для самозайнятості) населення Пермського муніципального району як основи для повсюдного зростання добробуту населення і забезпечення стабільності;

    4. підвищувати ступінь бюджетної самозабезпеченості територій Пермського муніципального району і сільських поселень;

    5. створювати умови для розвитку великих сільськогосподарських підприємств індустріального типу;

    6. формувати рекреаційно-туристичний та дозвільний кластери як потенційні «точки зростання» економіки Пермського муніципального району;

    7. створювати умови для розвитку малого бізнесу, в тому числі в сфері комунальних і побутових послуг;

    8. стимулювати формування економіки нового агломераційного типу на основі розвитку горизонтальних і вертикальних господарських і соціальних зв'язків сільських поселень Пермського муніципального району та Пермі, взаємної кооперації в усіх сферах життєдіяльності, підвищення рівня наукового, статистичного і кадрового забезпечення сталого розвитку територій Пермського муніципального району.

    Соціальна сфера7 включає в себе сукупність муніципальних і державних соціальних послуг, що надаються жителям Пермського муніципального району за встановленим переліком відповідно до стандарту соціальної послуги за обсягом, періодичності та якості її надання; повинна сприяти, в кінцевому рахунку, підвищення якості та доступності соціальних послуг за рахунок розвитку громадської (соціальної) інфраструктури.

    Для цього в рамках Стратегії передбачається вирішувати такі завдання:

    1. підвищувати доступність (забезпечувати рівну доступність) і якість послуг охорони здоров'я, освіти, спорту і культури, громадської безпеки для населення Пермського муніципального району на рівні діючих федеральних стандартів;

    2. забезпечити соціальний захист і допомогу особам, які перебувають у важких життєвих ситуаціях;

    3. створювати умови для формування мережі з надання побутових, Досу-гових і сервісних послуг жителям всіх населених пунктів Пермського муніципального району, в тому числі за рахунок розвитку мобільних форм сервісу.

    Муніципальне управленіе8 включає в себе систему взаємовідносин органів місцевого самоврядування Пермського муніципального району

    7 У термінах федерального закону від 28 дек. 2013 р № 442-ФЗ «Про основи соціального обслуговування громадян в Російській Федерації», національного стандарту РФ ГОСТ Р 521432003 «Соціальне обслуговування населення. Основні види соціальних послуг ».

    8 Якість муніципального управління та якість життя населення муніципального освіти знаходяться в діалектичному взаємозв'язку.

    між собою, з органами державної влади Пермського краю і Російської Федерації, самоорганізованим населенням, бізнес-співтовариством для задоволення потреб населення Пермського муніципального району за рахунок ефективного використання наявних ресурсів і забезпечення сталого розвитку місцевої громади з метою підвищення ефективності муніципального управління.

    Для цього планується вирішувати такі завдання:

    1. удосконалювати нормативно-правову базу, яка регламентує просторове і соціально-економічний розвиток Пермського муніципального району на основі документів стратегічного характеру федерального, окружного, крайового рівнів і суміжних муніципальних образованій9;

    2. встановлювати і розвивати довгострокові наукові і освітні зв'язки з вузами і науково-дослідними організаціями, розташованими в Пермі і в Пермському муніципальному районі з метою організації та проведення актуальних наукових досліджень за пріоритетними напрямами соціально-економічного розвитку району та Пермського краю, підвищення кваліфікації бюджетних і галузевих фахівців;

    3. розвивати інфраструктуру підтримки малого і середнього підприємництва та споживчої кооперації на території Пермського муніципального району, включаючи селянські (фермерські) господарства та товарні особисті підсобні господарства;

    4. підвищувати якість взаємодії органів місцевого самоврядування Пермського муніципального району з територіальним громадським самоврядуванням (ТОС), органами державної влади інших рівнів і бізнес-спільнотою;

    5. підвищувати якість муніципального управління як результату реалізації таких принципів управління, як гласність і публічність, обґрунтованість і спадкоємність;

    6. удосконалювати заходи щодо добору, розстановки, підготовки та перепідготовки, підвищення кваліфікації управлінських кадрів в муніципальній і бюджетній сферах;

    7. створювати і розвивати електронні сервіси для спрощення взаємодії між муніципальними органами влади і населенням території, домагатися переведення спектру муніципальних послуг в електронний вигляд, розвивати інфраструктуру доступу до електронних послуг, підвищувати відкритість діяльності органів влади Пермського муніципального району;

    8. вдосконалювати організаційні структури органів місцевого самоврядування виходячи з цілей реалізації Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району на 2016-2030 рр .;

    9. збільшувати обсяг ресурсів, що залучаються для реалізації муніципальних програм Пермського району з усіх можливих бюджетних і позабюджетних джерел, в тому числі за рахунок розвитку форм муніципальної-приватного партнерства.

    9 У поточній ситуації одним з ключових документів територіального розвитку повинна стати Стратегія соціально-економічного розвитку Пермської міської агломерації.

    Оцінка наслідків реалізації Стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району на 2016-2030 рр.

    Оцінка очікуваних соціально-економічних наслідків реалізації Стратегії здійснюється з урахуванням повноважень Пермського муніципального району, включаючи повноваження сільських поселень Пермського муніципального району. Такий підхід важливий для розуміння того, що муніципалітети, зацікавлені в комплексному розвитку території проживання, мають незначний вплив на вирішення ключових питань розвитку території по всіх пріоритетних напрямках розвитку: інфраструктура, економіка, соціальна сфера. Саме тому одним із найважливіших завдань Стратегії є не стільки визначення амбітних цілей, скільки вироблення адекватних управлінських форм забезпечення їх реалізації з використанням позитивного потенціалу і об'єднання зусиль усіх рівнів влади. Це, в свою чергу, передбачає градацію цілей і завдань за рівнями консолідації зусиль: проекти в федеральному і крайовому трендах, міжрайонні (міжмуніципальні / агломераційні) проекти, проекти загальнорайонних рівня і проекти сільських поселень. Всі проекти групуються по блокам стратегічного планування: інфраструктура, економіка, соціальна сфера, муніципальне управління.

    Успішний економічний розвиток передбачає формування відповідної транспортної та інженерної інфраструктури, що забезпечує потреби нового виробництва і транспортну доступність центрів виробництва і центрів реалізації за прийнятними (конкурентоспроможним) цінами (тарифами). Саме транспортна доступність і інфраструктурний потенціал території повинні стати визначальними в справі планування житлової та виробничої забудови з урахуванням зростаючої антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Підготовка та формування потенційних інвестиційних майданчиків виходячи з цільового призначення розвитку тієї чи іншої території Пермського муніципального району або окремого сільського поселення - один з «локомотивів» розвитку території.

    Пропозиції щодо реалізації інфраструктурних проектів, що виходять за рамки повноважень Пермського муніципального району, повинні бути включені в Схеми територіального планування крайового і федерального рівнів.

    До основних проектів слід віднести будівництво транспортних розв'язок і легкорельсового транспорту, визначення точок оптової реалізації сільгосппродукції місцевого виробництва та іногородніх виробників, виділення місць для розміщення об'єктів дорожнього сервісу та логістичних центрів, створення культурно-розважальних ландшафтних парків.

    Основою розвитку територій сільських поселень стають генеральні плани, програми комплексного розвитку інженерної інфраструктури, місцеві стандарти будівельного проектування, погоджені з основними положеннями цієї Стратегії.

    Виходячи з історично сформованого громадського поділу праці

    і найбільш ефективної спеціалізації в сучасних умовах (санкції, імпортозаміщення, закріплення населення на території історичного проживання), а також з огляду на переваги, пов'язані з агломераційним типом розвитку території, пріоритетом для Пермського муніципального району слід вважати сільськогосподарське виробництво індустріального типу з обов'язковою підтримкою дрібних товаровиробників і створенням умов для розвитку великих агрохолдингів (бажано з пермської пропискою їх «центрів прибутку»). Одночасно необхідно формувати систему кооперації в сфері дрібнотоварного виробництва сільськогосподарської продукції: переробки-фасування-зберігання-продажу.

    В результаті реалізації Стратегії буде сформована інфраструктура підтримки малого і середнього підприємництва в сфері мікрофінансування, організації бізнесу (агропромбізнес-інкубатор), поновлення виробничих фондів (лізинг) і технологій (франчайзинг), створений заставний фонд для спрощення залучення кредитних ресурсів.

    Поява нових робочих місць і підвищення заробітної плати для залучення кваліфікованих фахівців стануть факторами підвищеного попиту на якісне житло, як в багатоквартирних будинках, так і в індивідуальних. Почне розвиватися житлове будівництво в місцях прикладання праці. Зростання житлового будівництва під потреби фахівців нової формації сформує стійкий попит на якісні соціальні, комунальні та побутові послуги. Почне розвиватися несформована ніша сільського сегмента третинного сектору.

    Впровадження нових інноваційних технологій в сільськогосподарському та виробничому секторах потребують встановлення довгострокових партнерських відносин з організаціями академічної і вузівської науки, розширення обсягу і спектру прикладних досліджень.

    Девальвація рубля створить умови для розвитку внутрішнього туризму в усьому його розмаїтті. Цілорічний характер попиту змусить формувати зони відпочинку, туризму і рекреації в режимі цілорічної експлуатації. Розпочнеться відродження традиції цілорічного дитячого та сімейного відпочинку.

    короткі висновки

    Реальністю останніх двох десятиліть розвитку Росії стала адміністративна реформа, невід'ємною частиною якої є активізація місцевого самоврядування та підвищення самостійності муніципальних утворень у вирішенні місцевих проблем.

    Однак специфіка ринкових механізмів, нового економічного укладу, поява якісно інших вимог до організації місцевого самоврядування з боку місцевої громади на тлі деякого зниження соціальної відповідальності населення і його готовність безпосередньо брати участь у вирішенні комунальних проблем, загострили протиріччя між потребами і можливостями муніципального розвитку. Однією з головних причин цього є недостатність механізмів економічного і фінансового-

    вого стимулювання самостійності і самодіяльності муніципальних утворень. На відміну від практики фінансового забезпечення земств, коли значна частка зібраних на їх території податків залишалася на потреби місцевої громади та вирішення місцевих проблем [3], сьогодні велика частина зібраних в муніципалітеті податків йде в дохідні частини вищих бюджетів.

    Проведене дослідження по розробці Стратегії соціально-економічного розвитку великого приміського району, яким є Пермський муніципальний район, ще раз показало, що в умовах високої динаміки сценарних умов, необхідності прийняття альтернативних управлінських рішень стратегування розвитку муніципалітету необхідно здійснювати на принципах агломерирования в економічному і соціальному просторі більш високих ієрархічних рівнів. Іншими словами, ефективність прийнятих рішень буде вище і результативніше в тому випадку, якщо вони будуть узгоджені з рішеннями суміжних муніципальних утворень, а також рішеннями регіону і, при необхідності, Федерації. Очевидно, що більшість питань економічного, інфраструктурного та навіть соціального розвитку муніципалітету не можуть бути вирішені ним самостійно. І це не завжди зумовлено їх фінансовими можливостями. Справа, перш за все, в ступені узгодженості, а головне, зацікавленості дій муніципальних і регіональних влад.

    Як приклад звернемося до проблеми інфраструктурного облаштування території Фролівського сільського поселення, де для приміських, тобто міських багатодітних сімей, були нарізані сотні земельних ділянок. Невизначеність рішень самих землекористувачів і неузгодженість дій адміністрацій Пермі і Пермського району призводять до того, що відносини між населенням і владними структурами не вибудували. Очевидно, що частина городян буде розпоряджатися цими ділянками в комерційних цілях, але частина тих, хто готовий почати індивідуальне житлове будівництво, не можуть зробити цього, тому що не врегульовані питання інфраструктурного забезпечення території та, найголовніше, не визначені такі перспективи. На наш погляд, це положення справ виглядає досить дивним, так як для початку вирішення проблеми доцільно почати переговорний процес: зустрітися з ініціативною групою громадян і обговорити плани інфраструктурного розвитку території хоча б на основі розроблених авторами цього дослідження матеріалів. Але на наступному етапі виникає колізія, для вирішення якої вже необхідна робота координуючого ради на рівні регіональної влади. І тут ми вже маємо на увазі перспективи розвитку Пермської міської агломерації, в межах якої і слід вирішувати проблеми подібних нестиковок, коли ні Перм не має права витрачати бюджетні кошти на інфраструктурний розвиток прикордонного муніципалітету, ні Пермський район не знаходить підстав для таких вкладень, оскільки не має належної інформації про наміри городян до ґрунтовного облаштування на його території в якості постійних жителів, які беруть участь у формуванні оподатковуваної бази району та, отже, що володіють правом на повноцінне інфраструктурне обслужи-

    вання. Це далеко не єдиний приклад в рамках проведеного дослідження, коли стає очевидним, що питання агломераційного розвитку муніципалітетів вимагають свого вирішення в соціально-економічному просторі регіону.

    Запорукою результативного стратегування муніципалітету є оцінка зовнішнього і внутрішнього середовища планованих соціально-економічних перетворень, оскільки стан і динаміка цього середовища стають реальними факторами, які прискорюють або уповільнюють зазначені процеси. Хоча економіка Пермського району, як, втім, і Прикам'я, та й усієї країни, вже тривалий час розвивається переважно за інерційним сценарієм, тут все ж виявляються елементи нової економіки, «працює» за законами конкуренції, коли проводиться і купується завжди найкращий товар або якісна послуга. Мають потенціал стати галузевими «точками зростання» транспортний і агропромисловий комплекси, будівництво, ринок платних послуг населенню, житлова політика і сфера підтримки і розвитку малого підприємництва.

    Обгрунтовуючи нову парадигму стратегії соціально-економічного розвитку Пермського муніципального району, ми визнали за необхідне приділити особливу увагу аналізу ризиків та обмежень такого розвитку, а також, в силу раніше висловлених аргументів про актуальність агломераційного підходу, факторів просторового розвитку території. Ми постаралися уникнути однозначних, жорстких прогнозів. Однак зауважимо, що інерційна модель розвитку безперспективна, вона віджила себе, бо має обмежені можливості для підтримки стійкого зростання і не забезпечує позитивного регіонального та муніципального розвитку.

    Пропоновані авторами підходи до стратегування розвитку муніципалітету дозволяють на основі широкого і багатошарового наукового аналізу виробити принципи і механізми успішної системи дій муніципальної влади і місцевої громади для досягнення очікуваних результатів на тривалу перспективу.

    Список літератури

    1. Аграрний сектор Західного Сибіру в 70-80-х рр. ХХ століття. Сільське населення Західного Сибіру - демографія, розселення, зайнятість [Електронний ресурс]. URL: http://www.historiar.ru/histos-206-4.html (дата звернення: 18.01.2016).

    2. Безруков Л.А. Особливості територіальної господарсько-расселенческой структури і перспективи просторового розвитку Сибіру [Електронний ресурс] // «наукознавство»: Інтернет-журнал. 2014. № 6. URL: http://naukovedenie.ru/PDF/05EVN614.pdf (дата звернення: 18.01.2016).

    3. Волкова Т.І. Фінансове забезпечення земських органів самоврядування в Росії: текст лекцій. Ярославль: ЯрГУ, 2012. 64 с.

    4. Грінчель Б.М., Костильова Н.Є. Методичні рекомендації з розробки стратегічного плану міського розвитку. СПб .: ІРЕ РАН, 2001. 194 с.

    5. Грінчель Б.М., Костильова Н.Є., Смирнов Е.А. Підвищення конкурентоспроможності територій як узагальнююча завдання стратегічного планування // Розробка концепції стратегії розвитку муніципального освіти. Матеріали проекту Tacis Bistru «Стратегічне планування в муніципалітетах Ленінградської області». СПб., 2001. 52 с.

    6. Гусєва Е.С. Трансформація сільській місцевості приміської зони великого міста: на прикладі Московської області: дис. ... канд. геогр. наук. М., 2012. 203 с.

    7. Діденко О.В. Географічні проблеми сучасної соціально-економічної трансформації сільської місцевості: на прикладі Воронезької області: дис. ... канд. геогр. наук. Воронеж, 2007. 201 с.

    8. Доповідь про світовий розвиток: Новий погляд на економічну географію. М .: Весь світ, 2009. 384 с.

    9. Князєва О.В. Поняття міського стратегування [Електронний ресурс] // Вектор науки Тольяті. держ. ун-ту. 2009. № 7. URL: ponyatie-gorod-skogo-strategirovaniya.pdf (дата звернення: 25.12.2015).

    10. Лекомцев А.Л. Вплив розвитку транспорту та транспортної мережі на системи розселення населення (на прикладі території Удмуртії) // Укр. Удмурт. ун-ту. Сер. Біологія. Науки про землю. 2010. Вип. 4. С. 110-113.

    11. Мічуріна Ф.З. Сільське розселення. Частина II: Регіональний аналіз розвитку і політика регулювання. Перм: Перм. держ. с.-г. акад., 1998. 107 с.

    12. Максаковский В.П. Географічна картина світу. М .: Дрофа, 2009. Кн. 2. 480 с.

    13. Нефедова Т.Г. Костромська і Самарська області: шляхи і простір виходу з кризи сільського господарства та сільської місцевості // Сьогодення та майбутнє Близького Півночі: економіка, екологія, спільноти / під ред. Н.Є. Покровського. М .: Спільнота професійно. соціологів, 2011. С. 83-102.

    14. Нефедова Т.Г. Російська периферія як соціально-економічний феномен // Регіон. дослідження. 2008. № 5. С. 14-31.

    15. Миколаєва Н.А. Конкурентоспроможність міста: погляд зарубіжних вчених // Маркетинг в Росії і за кордоном. 2001. № 6. C. 69-75.

    16. Про програму соціально-економічного розвитку Пермського краю на 2012-2016 роки [Електронний ресурс]: закон Перм. краю від 20 дек. 2012 року № 140-ПК. URL: http://docs.cntd.ru/document/911539752 (дата звернення: 29.01.2016).

    17. Про стратегію соціально-економічного розвитку Пермського краю до 2026 року: постанова Законодат. Собр. Перм. краю від 1 дек. 2011 № 3046 [Електронний ресурс]. URL: http://base.consultant.ru/regbase/cgi/online.cgi?req = doc; base = RLAW368; n = 54737 (дата звернення: 02.02.2016).

    18. Про стратегічне планування в Російській Федерації [Електронний ресурс]: федер. закон від 28 червня 2014 р № 172-ФЗ. URL: http: // consultant. ru / document / cons_doc_LaW_164841 (дата звернення: 12.12.2015).

    19. Про внесення змін до Закону Пермського краю «Про стратегічне планування соціально-економічного розвитку Пермського краю» [Електронний ресурс]: закон Перм. краю від 5 травня 2015 р № 476-ПК. URL: http: //docs.cntd. ru / document / 424090762 (дата звернення: 19.01.2016).

    20. Про затвердження Концепції сталого розвитку сільських територій Російської Федерації на період до 2020 р [Електронний ресурс]: розпорядження Уряду Рос. Федерації від 30 нояб. 2010 року № 2136-р. URL: http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=LAW;n=107793 (дата звернення: 17.12.2015).

    21. Про затвердження Методичних рекомендацій з розробки Програми комплексного соціально-економічного розвитку муніципального освіти Пермського краю [Електронний ресурс]: розпорядження Уряду Перм. краю від 14 березня 2011 № 42-рп. URL: http://docs.cntd.ru/ document / 911530492 (дата звернення: 29.01.2016).

    22. Про затвердження Схеми територіального планування Пермського краю [Електронний ресурс]: постанова Уряду Перм. краю від 27 Жовтня. 2009 р №780-п. URL: http://base.consultant.ru/regbase/cgi/online.cgi?req=do c; base = RLAW368; n = 40313 (дата звернення: 16.12.2015).

    23. Панкрухин А.П. Територіальний маркетинг // Маркетинг в Росії і за кордоном. 1999. № 5. С. 99-122.

    24. Патрикеєв Н.Г. Стратегування як фактор ефективного управління розвитком території [Електронний ресурс]: автореф. дис. ... канд. екон. наук. Іжевськ, 2005. URL: http://elibrary.udsu.ru/xmlui/bitstream/han-dle/123456789/670/ 05_15_003.pdf? Sequence = 2 (дата звернення: 18.01.2016).

    25. ПортерМ. Конкуренція / пер. з англ. М .: Видавництво. будинок «Вільямс», 2000. 608 с.

    26. Регіон в соціально-економічному просторі Росії: аналіз, динаміка, механізм управління: монографія. / О.Г. Аніміца (кер. Авт. Колективу), П.І. Блусь, Є.Б. Дворядкіна, Н.В. Новикова, В.А. Сухих та ін. Перм: Перм. держ. ун-т., 2008. 378 с.

    27. Селезньова А. Найбільші міські агломерації [Електронний ресурс]. URL: http://fb.ru/article/160147/aglomeratsiya-gorodskaya-eto-krup-neyshie-gorodskie-aglomeratsii (дата звернення: 18.01.2016).

    28. Сепик ДКонкурентоспособность регіонів: деякі аспекти [Електронний ресурс]: Рос.-європ. центр екон. політики (РЕЦЕП), 2005. URL: http://www.recep.ru/files/documents/regional_competitiveness_ru.pdf (дата звернення: 18.01.2016).

    29. Стратегія сталого розвитку сільських територій Російської Федерації до 2030 р .: розпорядження Уряду Рос. Федерації від 2 берез. 2015 р № 151-р. URL: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_ LAW_174933 / (дата звернення: 18.01.2016).

    30. Шеховцева Л.С. Методологія розробки стратегії розвитку околичного регіону країни в умовах ОЕЗ // Прогнозування і стратегії розвитку Особливою економічної зони Росії: межвуз. зб. науч. трактатів. Калінінград: Калінінгр. ун-т, 2000. С. 20-32.

    Стаття отримана 03.03.2016

    References

    1. Common history (2016), "The agricultural sector in Western Siberia in the 70-80 XX century. The rural population of Western Siberia - demography, settlement, employment", available at: http://www.historiar.ru/ histos-206-4.html (Accessed 18 January 2016).

    2. Bezrukov, L.A. (2014 року), "Features of Territorial Economic and Settlement Structure and Perspectives Spatial Development of Siberia", Naukovedenie, no. 6, available at: http://naukovedenie.ru/PDF/05EVN614.pdf (Accessed 18 January 2016).

    3. Volkova, T.I. (2012), Finansovoe obespechenie zemskih organov samoupravleniya v Rossii [Financial assurance of territorial public authorities in Russia], Yaroslavskij gosudarstvennyj universitet, Yaroslavl ', Russia, 64 p.

    4. Grinchel, B.M. and Kostyleva, N.E (2001), Metodicheskie rekomendacii po razrabotke strategicheskogo plana gorodskogo razvitiya [Guidelines for the development of a strategic plan for urban development], IRE 'RAN, St. Petersburg, Russia, 194 p.

    5. Grinchel, B.M., Kostyleva, N.E and Smirnov, E.A. (2001), "Improving the competitiveness of territories as a generalized problem of strategic planning", in Razrabotka koncepcii strategii razvitiya municipal'nogo obrazovaniya. Materialy proekta Tacis Bistru «Strategicheskoeplanirovanie v municipalitetax Leningradskoj oblasti» [Development of the concept of strategic development of the municipality. Materials of the project Tacis Bistru "Strategic Planning in municipalities of Leningrad Region", St. Peterburg, Russia, 52 p.

    6. Guseva, E.S. (2012), "The transformation of rural suburban zone of a large city by example of Moscow region", Ph.D.Thesis, Economic, social, political and recreational geography, Lomonosov Moscow State University, Moscow, Russia, 203 p.

    7. Didenko, O.V. (2007), "The geographical issues of modern socio-economic transformation of rural areas by example of Voronezh Region", Ph.D. Thesis, Economic, social and political geography, Voronezh State University, Voronezh, Russia, 201 p.

    8. Doklad o mirovom razvitii: Novyj vzglyadna e'konomicheskuyu geografiyu [World Development Report: Reshaping Economic Geography] (2009), Ves 'mir, Moscow, Russia, 384 p.

    9. Knyazeva, A.V. (2009), "The Concept of Urban Strategy Development", Vector nauki, no. 7, [Online], available at: ponyatie-gorodskogo-strategirovaniya. pdf (Accessed 25 December 2015).

    10. Lekomtsev, A.L. (2010), "Influence of the Development of Transport and Transport Network on Population Settlement System (for Example, the Territory of Udmurtia)", Bulletin of Udmurt University, vol. 4, pp. 110-113.

    11. Michurina, F.Z. (1998), Selskoe rasselenie. Regionalnyi analiz razvitiya i politika regulirovaniya [Rural settlement. Regional analysis of the development and management policy], Perm SAA, Perm, Russia, 107 p.

    12. Maksakovskii, V.P. (2009), Geograficheskaya kartina mira [The geographical picture of the world], 2nd ed., Drofa, Moscow, Russia, 480 p.

    13. Nefedova, T.G. (2011), "Kostroma and Samara regions: ways and output space of agricultural crisis and the countryside", in Pokrovskij, N.E. (Ed.), Nastoyashhee i budushhee Blizhnego Severa: e'konomika, e'kologiya, soobshhestva [Present and future of the Near North: economy, ecology, community], Soobschestvo professionalnyh psihologov, Moscow, Russia, pp. 83-102.

    14. Nefedova, T.G. (2008), "Russian Periphery as a Socio-Economic Phenomenon", Regionalnye issledovaniya, no. 5, pp. 14-31.

    15. Nikolaeva, N.A. (2001), "City Competitiveness: a View of Foreign Scientists", Marketing in Russia and abroad, no. 6, pp. 69-75.

    16. Consultant Plus (2012), O programme socialno-economicheskogo razvitiyay Permskogo kraya na 2012-2016 [On the program of socio-economic development of the Perm krai for 2012-2016], Law of Perm krai no. 140-PK dated 20 December 2012 available at: http://docs.cntd.ru/document/911539752 (Accessed 29 January 2016).

    17. Consultant Plus (2011), O strategii socialno-economicheskogo razvitiya Permskogo kraya do 2026, [On the Strategy of social and economic development of Perm krai till 2026], Resolution of the Legislative Assembly of Perm krai no. 3046 dated 1 December 2011, available at: http://base.consultant.ru/regbase/cgi/online.c gi? Req = doc; base = RLAW368; n = 54737 (Accessed 02 February 2016).

    18. Consultant Plus (2014 року), O strategicheskom planirovanii v Rossiiskoi Federacii [On strategic planning in the Russian Federation], Federal Law no. 172-FZ dated 28 June 2014 року, available at: http://consultant.ru/document/cons_doc_ LaW_164841 (Accessed 12 December 2015).

    19. Kodeks (2015), O vnesenii izmenenii v Zakon Permskogo kraya "O strategicheskom planirovanii socialno-economicheskogo razvitiya Permskogo kraya" [On Amendments to the Law of Perm krai "On the strategic planning of socio-economic development of Perm krai"], Law of Perm krai no. 476-PK dated 5 May 2015 року, available at: http://docs.cntd.ru/document/424090762 (Accessed 19 January 2016).

    20. Consultant Plus (2010), Ob utverjdenii Koncepcii ustoichivogo razvitiya sel'skih territorii Rossiskoi Federacii na period do 2020 [On approval of the concept of sustainable development of rural territories of the Russian Federation for the period till 2020], Order of Government of the Russian Federation no. 2136-r dated 30 November 2010, available at: http://base.consultant.ru/cons/cgi/online. cgi? req = doc; base = LAW; n = 107793 (Accessed 17 December 2015).

    21. Kodeks (2011), Ob utverjdenii Metodicheskih rekomendacii po razrabotke Programmy kompleksnogo socialno-economicheskogo razvitiya municipalnogo obrazovaniya Permskogo kraya [On Approval of the recommendations on the development an integrated program of social and economic development of the municipality of Perm krai], Order of Government of Perm krai no. 42-rp dated 14 March 2011, available at: http://docs.cntd.ru/document/911530492 (Accessed 29 January 2016).

    22. Consultant Plus (2009), Ob utverjdenii Schemy territorialnogoplanirovaniya Permskogo kraya [On approval of the territorial planning Schemes of Perm krai], Order of Government of Perm krai no. 780-p dated 27 October 2009, available at: http://base.consultant.ru/regbase/cgi/online.cgi?req=doc;base=RLAW368;n=4031 3 (Accessed 16 December 2015).

    23. Pankruhin, A.P. (1999), "Place Marketing", Marketing in Russia and abroad, no. 5, pp. 99-122.

    24. Patrikeev, N.G. (2005), "Strategy development as a factor of effective management of the development of the territory", Abstract of Ph.D dissertation, Economics and management of national economy (regional economy), Ijevsk, Russia, [Online], available at: http://elibrary.udsu.ru/xmlui/bitstream/ handle / 123456789/670 / 05_15_003.pdf? sequence = 2 (Accessed 18 January 2016).

    25. Porter, M. (2000), Konkurencia [On Competition], Translated by Minervin, I., Williams, Moscow, Russia, 608 p.

    26. Blus, P.I., Dvoryadkina, E.B., Novikova, N.V. and Suhih, V.A. (2008), Region v socialno-economicheskomprostranstveRossii: analiz, dinamika, mehanizm upravleniya [The region in social and economic space of Russia: analysis, dynamics, management mechanism], in Animitsa, E.G. (Ed.), Perm State University, Perm, Russia, 378 p.

    27. Selezneva, A. (2014 року), "The largest urban agglomerations", [Online], available at: http://fb.ru/article/160147/aglomeratsiya-gorodskaya-eto-krupneyshie-gorodskie-aglomeratsii (Accessed 18 January 2016).

    28. Sepik, D. (2005), Konkurentosposobnost 'regionov: nekotorye aspekty [Competitiveness of regions: some aspects], Russian-European Centre for Economic Policy, Moscow, [Online], available at: http: //www.recep. ru / files / documents / regional_competitiveness_ru.pdf (Accessed 18 January 2016).

    29. Consultant Plus (2015), Strategiya ustoichivogo razvitiya selskih territorii Rossiiskoi Federacii do 2030 [The strategy of sustainable development of rural territories of the Russian Federation till 2030], Order of Government of the Russian Federation no. 151-r dated 2 February 2015 року, available at: http://www.consultant.ru/ document / cons_doc_LAW_174933 (Accessed 18 January 2016).

    30. Shehovceva, L.S. (2000), "Strategy Development Methodology for Development of the country's border region in the SEZ conditions", Prognozirovanie i strategii razvitiya Osoboi ekonomicheskoi zony Rossii [Forecasting and strategy development of the Special Economic Zone of Russia], Kaliningrad State University, Kaliningrad, Russia , pp. 20-32.

    Received 3 March 2016

    AGGLOMERATiVE APPROACH TO JUSTiFY A NEW PARADiGM OF SOCiAL ECONOMiC DEVELOPMENT STRATEGY iN PERM MiNUCiPAL DiSTRiCT FOR 2016-2030

    Pavel I. Blus

    Perm State University, 15 Bukirev str., Perm, 614990, Russia E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Oleg B. Ganin

    Perm State University, 15 Bukirev str., Perm, 614990, Russia E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Igor О. Ganin

    Perm State University, 15 Bukirev str., Perm, 614990, Russia E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Alexey P. Sibiryakov

    General director LLC Kama-Global, 42/2 Baramzina str., Perm, 614046, Russia E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    The authors justify the concept of "municipal strategy development" and analyze the possibility to apply agglomeration approach for these purposes with the materials of social and economic development practices in the development strategy in Perm municipal district of Perm Krai, together with the current trends and issues of municipal development. The particular material serve as the ground to identify some principles, goals and objectives of a new paradigm to develop strategic documents for municipalities, this paradigm being based on the accounting factors of the spatial development of municipalities. According to the authors, this approach enhances the integration processes between the municipalities, as well as creates conditions for inter-municipal cooperative action for effective socio-economic development of municipalities.

    Key words: municipal strategy development, spatial development, agglomeration approach, agglomeration connection, inter-municipal cooperative, a new paradigm of strategy social and economic development of municipalities


    Ключові слова: МУНІЦИПАЛЬНЕ стратегування /просторового розвитку /агломераційного ПІДХІД /міжмуніципального ВЗАЄМОДІЯ /НОВА ПАРАДИГМА СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МУНІЦИПАЛЬНОГО ОСВІТИ

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити