Проаналізовано регіональне законодавство про адміністративні комісії, звернуто увагу на невідповідність деяких положень законів суб'єктів КоАП РФ.

Анотація наукової статті по праву, автор наукової роботи - Хорьков В. Н.


Administrative commissions: actual questions of the lawmaking practice and the practice of the application of law

In this article the regional legislation on the administrative commissions is analyzed, and the special attention is paid to the discrepancy between some provisions of laws of Subjects of Russian Federation and the Code of administrative offences of the Russian Federation.


Область наук:
  • право
  • Рік видавництва: 2007
    Журнал: Вісник Балтійського федерального університету ім. І. Канта. Серія: Гуманітарні та суспільні науки

    Наукова стаття на тему 'Адміністративні комісії: Актуальні питання законотворчої і правозастосовчої практики'

    Текст наукової роботи на тему «Адміністративні комісії: Актуальні питання законотворчої і правозастосовчої практики»

    ?32

    УДК 342.9

    В. Н. Хорьков

    АДМІНІСТРАТИВНІ КОМІСІЇ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ законотворчої та правозастосовної практики

    Проаналізовано регіональне законодавство про адміністративні комісії, звернуто увагу на невідповідність деяких положень законів суб'єктів КоАП РФ.

    In this article the regional legislation on the administrative commissions is analyzed, and the special attention is paid to the discrepancy between some provisions of laws of Subjects of Russian Federation and the Code of administrative offences of the Russian Federation.

    Чинний Кодекс РФ про адміністративні правопорушення не включив адміністративні комісії в перелік органів, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені КоАП РФ. Законодавче регулювання діяльності адміністративних комісій КоАП РФ в повному обсязі відніс до компетенції органів законодавчої влади суб'єктів Федерації.

    Законотворча практика суб'єктів, на наш погляд, дозволяє сьогодні говорити про два підходи до законодавчого регулювання діяльності адміністративних комісій:

    1. Прийняття самостійних законів суб'єктів, що визначають статус адміністративних комісій. Такі закони прийняті, наприклад, в Республіці Адигея [1], Республіці Мордовія [2], Республіці Карелія [3], а також в Брянській [4], Вологодської [5], Томської [6] і Володимирській [7] областях.

    2. У деяких суб'єктах Федерації діяльність адміністративних комісій регулюється законами суб'єктів про адміністративні правопорушення. Так, закон Калінінградській області від 9 липня 2003 року № 293 «Кодекс Калінінградській області про адміністративні правопорушення» [8] детально регулює діяльність адміністративних комісій при органах місцевого самоврядування муніципальних утворень.

    Стаття 58 Кодексу Калінінградській області про адміністративні правопорушення визначає порядок утворення та склад адміністративних комісій: «Адміністративні комісії є колегіальними органами адміністративної юрисдикції. Адміністративні комісії формуються органами місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної статутом відповідного муніципального освіти. Адміністративні комісії утворюються в наступному складі: голова, заступник голови, відповідальний секретар, члени комісій ».

    Вісник РГУ ім. І. Канта. 2007. Вип. 9. Економічні та юридичні науки. С. 32 - 37.

    До компетенції адміністративних комісій відповідно до Ко-АП Калінінградській області віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, наприклад порушення правил охорони зелених насаджень на території Калінінградської області (ст. 20); порушення правил благоустрою, санітарного утримання міст, селищ, сільських населених пунктів Калінінградської області (ст. 41); порушення правил роздрібної торгівлі з рук (ст. 44); порушення тиші та спокою громадян (ст. 51); порушення правил утримання домашніх тварин (ст. 52); виготовлення, зберігання і збут міцних спиртних напоїв домашнього вироблення (ст. 53).

    Як свідчить практика, адміністративні комісії досить активно застосовують у своїй діяльності положення Кодексу Калінінградській області про адміністративні правопорушення. Наприклад, адміністративною комісією при адміністрації Ленінградського району м Калінінграда в 2004 році до адміністративної відповідальності притягнуто 151 правопорушник, в тому числі за порушення правил благоустрою - 54, за порушення правил розміщення зовнішньої реклами - 31, за порушення правил розміщення об'єктів роздрібної торгівлі в громадських місцях - 55, за порушення правил охорони зелених насаджень - 1, за порушення правил утримання домашніх тварин - 2, за порушення тиші та спокою громадян - 5, за виготовлення, зберігання та збут міцних спиртних напоїв домашнього вироблення - 3. У 2004 році адміністративною комісією при адміністрації Ленінградського району накладено на правопорушників адміністративний штраф на загальну суму 89,7 тисяч рублів [9].

    Для законотворчої практики суб'єктів РФ вкрай важливим є питання про те, чи слід органи місцевого самоврядування наділяти державними повноваженнями за освітою адміністративних комісій. Аналіз чинних законів суб'єктів про адміністративні комісії показує, що в переважній більшості випадків органи місцевого самоврядування не наділяються державними повноваженнями за освітою адміністративних комісій. Лише поодинокі регіональні закони містять норму про наділення органів місцевого самоврядування державними повноваженнями щодо формування адміністративних комісій. Так, закон Республіки Адигея від 23 квітня 2003 року № 127 «Про адміністративні комісії Республіки Адигея» наділив державними повноваженнями у сфері формування та організації діяльності адміністративних комісій органи місцевого самоврядування на невизначений термін [10]. Звісно ж, що аналогічна норма повинна бути включена до законів суб'єктів, що передбачають порядок утворення адміністративних комісій органами місцевого самоврядування.

    Однак, як свідчить законотворча практика, в деяких суб'єктах законодавство передбачає утворення адміністративних комісій не органами місцевого самоврядування, а органами виконавчої влади.

    Зокрема, закон Ставропольського краю від 15 липня 2002 року № 31-КЗ «Про порядок утворення та діяльності адміністративних

    33

    34

    комісій в Ставропольському краї »[11] передбачає формування адміністративних комісій в муніципальних утвореннях рішеннями Уряду Ставропольського краю.

    Істотним недоліком регіонального законодавства, що регулює діяльність адміністративних комісій, є те, що воно нерідко суперечить чинному федеральному законодавству. Так, в статті 2 закону Удмуртської Республіки від 12 вересня 2002 року № 50-РЗ «Про адміністративні комісії» (в ред. Законів УР від 25.06.2003 року № 19-РЗ; від 24.05.2004 року № 23-РЗ [12] ) записано наступне: «адміністративні комісії при адміністраціях муніципальних утворень, адміністративні комісії при адміністраціях районів міста Іжевська і при сільських (селищних) адміністраціях є колегіальними органами, уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення в межах повноважень, віднесених до їх компетенції Кодексом Російської Федерації про адміністративні правопорушення і законом Удмуртської Республіки «Про встановлення адміністративної відповідальності за окремі види правопорушень». Наведена норма не відповідає Кодексу РФ про адміністративні правопорушення. Частина 2 статті 22.1 КоАП РФ не визначає компетенцію адміністративних комісій з розгляду адміністративних правопорушень, відносячи це до ведення суб'єктів Федерації. Тому в статті 2 Закону Удмуртської Республіки необхідно внести зміни, виключивши положення, згідно з яким адміністративні комісії уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення в межах повноважень, віднесених до їх компетенції Кодексом Російської Федерації про адміністративні правопорушення.

    Деякі закони суб'єктів, що регулюють статус адміністративних комісій, містять чимало процесуальних норм, що визначають порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення [13; 14]. Вважаємо, що це незаконно, так як статтею 1.3 КоАП РФ до ведення Російської Федерації в області законодавства про адміністративні правопорушення належить встановлення порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення.

    Справедливості заради слід зазначити, що в чинному КпАП РФ прямо не сказано, що адміністративні комісії розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені законами суб'єктів Федерації, відповідно до Кодексу РФ про адміністративні правопорушення. Дана обставина є причиною того, що адміністративні комісії, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, іноді ігнорують КоАП РФ і допускають чимало процесуальних порушень.

    Наведемо характерний приклад з правозастосовної практики адміністративних комісій. Постановою адміністративної комісії при адміністрації Ленінградського району м Калінінграда від 25 серпня 2005 року на громадянку Ш. був накладений адміністративний штраф у розмірі 500 рублів за порушення правил утримання домашніх тварин за статтею 52 КУпАП Калінінградській області.

    Громадянці Ш. оскаржив постанову адміністративної комісії в Ленінградський районний суд м Калінінграда. У скарзі Ш. вказала, що адміністративною комісією були порушені її права, передбачені статтею 25.1 КоАП РФ, зокрема право знайомитися з усіма матеріалами справи, давати пояснення. Ленінградський районний суд, розглянувши скаргу Ш., визнав її обґрунтованою і підлягає задоволенню.

    В судовому засіданні було встановлено, що адміністративна комісія при адміністрації Ленінградського району, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та заслухавши тільки думка членів комісії, встановила, що 29 травня 2005 року біля 11.00 Ш. допустила, що належить їй собака породи алабай вискочила за територію будинку і вкусила К. Тим самим, на думку комісії, Ш. зробила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 52 КпАП Калінінградській області, за що і був накладений адміністративний штраф. Ст. 52 КпАП Калінінградській області містить дві частини. Частина перша передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил утримання домашніх тварин, частина друга - за порушення, що призвело до заподіяння шкоди здоров'ю людини. Однак, як з'ясувалося в судовому засіданні, з постанови комісії незрозуміло, якою частиною статті 52 керувалася адміністративна комісія.

    В ході розгляду скарги Ш. суддею А. Ленінградського районного суду були виявлені процесуальні порушення КоАП РФ, допущені адміністративною комісією. Так, в судове засідання не представлені письмові докази роз'яснення Ш. прав, передбачених статтею 25.1 КоАП РФ. Відсутні докази, що підтверджують ту обставину, що у Ш. брали пояснення з приводу правопорушення, а також докази належного повідомлення Ш. про день розгляду справи про адміністративне правопорушення. У постанові адміністративної комісії немає посилань на належне повідомлення і причини неявки Ш. на засідання комісії. Таким чином, адміністративна комісія допустила істотне порушення порядку залучення Ш. до адміністративної відповідальності.

    Крім того, відповідно до статті 4.5 КоАП РФ постанова у справі про адміністративне правопорушення не може бути винесено після закінчення двох місяців з дня вчинення адміністративного правопорушення. У розглянутому нами прикладі адміністративне правопорушення, вчинене Ш., було виявлено, як випливає з постанови адміністративної комісії, 29 травня 2005 року. Отже 29 липня 2005 року термін притягнення до адміністративної відповідальності Ш. закінчився. Адміністративної же комісією було винесено постанову щодо Ш. лише 25 серпня 2005 року.

    З огляду на викладене, районний суддя визнав скаргу Ш. обгрунтованою і прийняв наступне рішення: скаргу Ш. задовольнити, постанову адміністративної комісії від 25 серпня 2005 року про притягнення до адміністративної відповідальності Ш. за статтею 52 КУпАП Калінінградській області скасувати, провадження у справі припинити [15].

    35

    36

    Як домогтися того, щоб в РФ був єдиний порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачений виключно Кодексом РФ про адміністративні правопорушення? А. В. Дьомін вважає за доцільне включення в регіональне законодавство положення про те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому КпАП РФ [16, с. 250]. Солідаризуючись з А. В. Дьоміним, разом з тим хотілося б відзначити, що ще більш ефективним, на наш погляд, стало б включення до частини 2 статті 22.1 КоАП РФ норми про те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення в адміністративних комісіях має здійснюватися відповідно до Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення.

    Таким чином, законотворча та правозастосовча практика діяльності адміністративних комісій далека від досконалості. Це й не дивно, якщо врахувати, що закони суб'єктів про адміністративні комісії приймаються вперше. Серйозною проблемою є невідповідність положень деяких законів суб'єктів чинному КпАП РФ.

    Список літератури

    1. Закон Республіки Адигея від 23 квітня 2003 року № 127 «Про адміністративні комісії Республіки Адигея» / / УПС «КонсультантПлюс»: Законодавство.

    2. Закон Республіки Мордовія від 17 жовтня 2002 року № 45-З «Про адміністративні комісії в Республіці Мордовія» (в ред. Закону РМ від 22.09.2003 року № 51-З) // Там же.

    3. Закон Республіки Карелія від 01 грудня 2003 року № 725-З РК «Про адміністративні комісії при органах місцевого самоврядування Республіки Карелія» // Там же.

    4. Закон Брянської області від 17 липня 2000 року № 41-З «Про адміністративні комісії муніципальних утворень в Брянській області» (в ред. Законів Брянської області від 07.10.2002 року № 67-З і від 08.10.2003 року № 50-З // Там же.

    5. Закон Вологодської області від 30 червня 2002 року № 804-ОЗ «Про адміністративні комісії муніципальних утворень у Вологодській області» від

    26.09.2003 року № 946-ОЗ // Там же.

    6. Закон Томської області від 5 липня 2002 року № 45-ОЗ «Про адміністративні комісії в Томській області» // Там же.

    7. Закон Володимирській області від 30 грудня 2002 року № 141-ОЗ «Про адміністративні комісії» (в ред. Закону Володимирській області від

    05.05.2003 року № 32-ОЗ) // Там же.

    8. Закон Калінінградської області від 9 липня 2003 року №293 «Кодекс Калінінградській області про адміністративні правопорушення» / / Російська газета. Західну частину Росії. 2003. 29 липня.

    9. Архів адміністративної комісії при адміністрації Ленінградського району м Калінінграда за 2004 рік.

    10. Закон Республіки Адигея від 23 квітня 2003 року № 127 «Про адміністративні комісії Республіки Адигея». Ч. 2. Ст. 1 // СПС «Консультант-Плюс»: Законодавство.

    11. Закон Ставропольського краю від 15 липня 2002 року № 31-КЗ «Про порядок утворення та діяльності адміністративних комісій в Ставропольському краї» // Там же.

    12. Закон Удмуртської Республіки від 12 вересня 2002 року № 50-РЗ «Про адміністративні комісії» (в ред. Законів УР від 25.06.2003 року № 19-РЗ і від

    24.05.2004 року № 23-Р3) / / Там же.

    13. Закон Мурманської області від 24 червня 2003 року №408-01-ЗМ0 «Про адміністративні комісії» // Там же.

    14. Закон Оренбурзької області від 06 вересня 2004 року №1453 / 231-Ш-ОЗ «Про адміністративні комісії в Оренбурзькій області» // Там же.

    15. Архів Ленінградського районного суду м Калінінграда за 2005 рік.

    16. Дьомін А. В. Актуальні проблеми регіонального законодавства про адміністративні правопорушення / / Адміністративне право на рубежі століть: Межвуз. зб. науч. тр. Єкатеринбург: Изд-во Урал. ун-ту, 2003.

    про автора

    В. Н. Хорьков - канд. юр. наук, доц., РГУ ім. І. Канта.

    37

    УДК 342.95

    Л. Ю. Кроліс

    Загальні правила НАКЛАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ САНКЦІЙ ЗА ПОДАТКОВІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

    Аналізуються загальні правила накладення адміністративних санкцій за порушення податкового законодавства. Є підстави для висновку про те, що ці правила є принципами застосування будь-яких каральних санкцій.

    The general rules of imposing of administrative sanctions for infringement of the tax law are analyzed. There are grounds for a conclusion that these rules are principles of application of any retaliatory sanctions.

    У статті 4.1 глави 4 КоАП РФ перераховані «Загальні правила призначення адміністративного покарання». І в наступних статтях цієї глави містяться матеріально-правові норми, що встановлюють правила накладення адміністративних покарань. У науковій літературі ці правила нерідко називають принципами. Глава 4 КпАП закріплює наступні загальні правила:

    1) адміністративне покарання призначається в межах, встановлених законом;

    2) при призначенні покарання фізичній особі враховуються характер правопорушення, особу винного, його майновий стан, обставини, що пом'якшують, а також обтяжують адміністративну відповідальність;

    3) при призначенні адміністративного покарання юридичній особі враховуються ті ж аспекти, що і в пункті 2;

    4) призначення адміністративного покарання не звільняє від виконання обов'язків ...;

    Вісник РГУ ім. І. Канта. 2007. Вип. 9. Економічні та юридичні науки. С. 37-43.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити