Ма? Олада ў? Увчіларнінг мутолаа маданіятіні ташхіс етіш? Амдал уні іфодалі ў? іш, маш? ва тренінглар кабі замонавій усулларні? ўллаш йўлі билан коррекціялаш ва рівожлантіріш масалаларі yoрітілган. Шунінгдек, мутолаа маданіятіні рівожлантірішнінг тізімлі тавсіфі келтірілган.

Анотація наукової статті з мовознавства та літературознавства, автор наукової роботи - Туракулова Окіла Аміркуловна


СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ КУЛЬТУРИ ЧИТАННЯ В ПРОЦЕСІ ЛІТЕРАТУРНОГО ОСВІТИ

У статті розкриваються питання діагностики культури читання учнів, її корекції та розвитку шляхом застосування таких сучасних методів як виразне читання, вправи і тренінги. Також наводиться систематизована класифікація розвитку культури читання.


Область наук:
  • Мовознавство та літературознавство
  • Рік видавництва: 2018
    Журнал: Сучасна освіта (Узбекистан)
    Наукова стаття на тему 'Адаб ТА'ЛІМ ЖАРАЁНІДА МУТОЛАА МАДАНІЯТІНІ ТАШХІС ЕТІШ ВА КОРРЕКЦІЯЛАШДА ЗАМОНАВІЙ YOНДАШУВ'

    Текст наукової роботи на тему «Адаб ТА'ЛІМ ЖАРАЁНІДА МУТОЛАА МАДАНІЯТІНІ ТАШХІС ЕТІШ ВА КОРРЕКЦІЯЛАШДА ЗАМОНАВІЙ YOНДАШУВ»

    ?Туракулова Окіла Аміркуловна,

    Алішер Навоий нмдг Тошкент Давлат узбек тили ва адабіёті університеті «Ахборот ва замонавій педагогик технологіялар» кафедрасі укітувчісі

    Адаб ТА'ЛІМ ЖАРАЁНІДА МУТОЛАА МАДАНІЯТІНІ ТАШХІС ЕТІШ ВА КОРРЕКЦІЯЛАШДА ЗАМОНАВІЙ YOНДАШУВ

    ТУРАКУЛОВА О.А. Адаб ТА'ЛІМ ЖАРАЁНІДА МУТОЛАА МАДАНІЯТІНІ ТАШХІС ЕТІШ ВА КОРРЕКЦІЯЛАШДА ЗАМОНАВІЙ YOНДАШУВ

    Маколада укувчіларнінг мутолаа маданіятіні ташхіс етіш х, Амдал уні іфодалі укіш, Машка ва тренінглар кабі замонавій усулларні куллаш Йулі билан коррекціялаш ва рівожланті-ріш масалаларі yoрітілган. Шунінгдек, мутолаа маданіятіні рівожлантірішнінг тізімлі тавсіфі келтірілган.

    Таянч суз ва тушунчалар: китобій, мутолаа маданіяті, іфодалі укіш, шарх, лаш, бадіій тах, лив, машклар, тренінглар, Савол ва топшіріклар, мустакіл мутолаа, замонавій yoндашув.

    ТУРАКУЛОВА О.А. СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ КУЛЬТУРИ ЧИТАННЯ В ПРОЦЕСІ ЛІТЕРАТУРНОГО ОСВІТИ

    У статті розкриваються питання діагностики культури читання учнів, її корекції та розвитку шляхом застосування таких сучасних методів як виразне читання, вправи та тренінги. Також наводиться систематизована класифікація розвитку культури читання.

    Ключові слова та поняття: книга, культура читання, виразне читання, інтерпретація, художній аналіз, вправи, тренінги, питання і завдання, самостійне читання, сучасний підхід.

    TURAKULOVA O.A. MODERN APPROACH TO DIAGNOSTICS AND CORRECTION OF CULTURE OF READING IN THE PROCESS OF LITERARY EDUCATION

    In the article the issues of students 'reading culture diagnostics, these correction and development by implementing of such modern methods as an expressive reading, exercises and training are lightened. The systematized classification of reading culture development is also provided.

    Keywords: book, culture of reading, expressive reading, interpretation, artistic analysis, exercises, training, questions and tasks, independent reading, modern approach.

    ЗАМОНАВІЙ ТА'ЛІМ / СУЧАСНА ОСВІТА 2018, 11

    Бугунгі Кунда мамлакатімізда «2017-2021 йілларда Узбекістон Республікасіні рівожлантірішнінг Бешта устувор йуналіші буйіча Царакатлар стратегіясі» асосіда Барча Соца ва тармоцларда улкан узгарішлар амалга оши-рілмоцда.

    Бу борада жаміят хаётіда езгу кадрів ва ан'аналарні Чукур Карорі топтіріш, хусусан, халкіміз, айнікса, yoш авлоднінг ма'навій-інтелектуал салохіяті, онг-тафаккурі ва дунёкарашіні юксалтіріш, вона Ватані ва халкіга Мухаббат ва садокат туЙFусі билан яшайдіган баркамол шахсні тарбіялашда бекіёс ахаміятга Ега Булган кітобхонлік маданіятіні рівожлантірішда янгіча бір замонавій yoндашув асосіда алохіда е'тібор каратілмокда. Жаміятда мутолаа маданіяті-Нинг таркіб топіші, шаклланіші ва рівож-ланішіда хам умумій Мадані, я'ні укув-чи-yoшларнінг ялпі іжтімоій, іктісодій, ма'навій тайёргарлік даражасінінг урни ва ролі бекіёсдір.

    Мутолаа маданіяті уз навбатіда, кітобга кізікіш, укувчіларнінг адабіётлар билан кенгрок танішіш раFбаті, китобої ва у билан ішлаш х, акідагі махсус білімларга Ега буліш, шунінгдек, ахборот манбаларідан Тулик фойдаланішда кунікма ва малакага Ега булішні такозо етаді. Мутолаа маданіяті кішінінг манбані тулаконлі тушуніші, Унда естетик завком оліші, муалліф ФІКР ва Fоясіні англаші Хамді уні бахолай оліші кабі хусусіятларга Ега Булишин та'мін-Лайди. Кітобні танлаш, уні тез укіш, Давай-лаб саклаш, шахсей кутубхона ТАШКО етіш, укілган кітобларні бошкаларга ТАВС ця оліш хам мутолаа маданіятіга Кірадієв. Демак, мутолаа маданіяті інсонні бевосіта амаліётга кірішіш, хаёт билан уйгунлашіш, ма'навій фойда олішга йуналтіраді1.

    Бугунгі шіддатлі ва мураккаб глобалла-ШУВ давріда юзага келаётган мафкуравій хатарлар ва тахдідларга Карші курашіш кітобхонлік маданіятіні янада юксалті-

    1 Узбекістон Республікасі Презідентінінг 2017 йіл 12 январдагі «китобій махсулотларіні чоп етіш ва таркатіш тізіміні рівожлантіріш, китобої мутолаасі ва кітобхонлік маданіятіні ошіріш Хамді тарFібот кіліш буйіча комісія тузіш туFрісіда» ги Ф-4789-сон фармойіші.

    ріш, айнікса, болалар ва yoшларні кітобга ошно кіліш, кутубхоналарда мутолаані раFбатлантіріш кабі катор долзарб масала-лар ечімі билан чамбарчас боFлік.

    Узбекістон Республікасі Презідентінінг 2017 йіл 12 январдагі «китобій махсулотларіні чоп етіш ва таркатіш тізіміні рівожлантіріш, китобої мутолаасі ва кітобхонлік маданіятіні ошіріш Хамді тарFібот кіліш буйіча комісія тузіш туFрісіда» ги Ф-4789-сон фармойіші ана шу езгу ішларні Янгі, янада юксак боскічга кутарішга каратіл- ганлігі билан Fоятда ахаміятлідір.

    Республікамізда мутолаа маданіятіні мутолаа технологіясі, даражасі ва интен-сівлігі асосіда шакллантірішга доір бір катор ілмій-тадкікот ішларі Оліб Боріл-ган. Жумладан, соціологія фанларі доктори А.А.Умаров2 «Іжтімоій-Мадані тараккіётні та'мінлаш ва коміл інсон шахсіні шакл-лантірішда мутолаанінг ролі», Д ^ аніева «Укув жараёніда кутубхоначі ва укув фанларі укітувчіларінінг хамкорлігі3 номлі ілмій-тадкікот ішларіда мутолаа Мадані-тінінг мухім таркібій жіхатларі ундагі іхтіёрійлік, та'лім олішда онглілік, ФАО-ліят турінінг Еркін танлаш, уз-Узині рівожлантіріш ехтіёжі тамойілларі билан боFлік буліб, бу замонавій yoндашув укувчі шахсіні шакллантірішда мухім Омілія буліб хізмат кіліші та'кідланг Н4.

    Бугунгі Кунда Адаб та'лім жараёніда укувчіларда мутолаа маданіятінінг рівож-

    2 Умаров А.А. Іжтімоій-Мадані тараккіётні та'мінлаш ва коміл інсон шахсіні шакллантірішда мутолаанінг ролі. / Іжт. фан. доктори дис. - Т., 2005. -240-241-6.

    3 Fаніева Д. Укув жараёніда кутубхоначі ва укув фанларі укітувчіларінінг хамкорлігі. / Педагогіка фан. номзоді дис. - Т., 2008. -90-108-б.

    4 Хусанбоева КП. Узбек адабіётіні та'лімі Давлат тілідан бошка тілларда Оліб боріладіган мактабларда укітішнінг ілмій-методик асосларі. / Педагогіка фан. номзоді дис. - Т .: Педагогіка ілмій-тадкікот инсти-туті, 1997. 218-б.

    ЗАМОНАВІЙ ТА'ЛІМ / СУЧАСНА ОСВІТА 2018, 11

    ланганлігіні замонавій yoндашув асосіда ташхіс етіш, коррекціялаш мух, їм ах, аміятга Ега. Бадіій асарларні укіб-урганіш самара-дорлігі, уларні бадіій ідрок етіш, тах, лив кіліш, ташхіслаш, асосан, Амалія машFу-лотларда, тажріба-синов ішларі билан боF-лик тарзда Оліб боріліші мутолаа Мадані-тінінг негізідір.

    Мутолаа маданіятіні ташхіслаш - бу укувчіларда мутолаа кунікма ва Малакал-рінінг шаклланганлігіні аніклаш, назорат кіліш, вокелікнінг кейінгі рівожіні тах, хв кіліш, демакдір.

    Адаб та'лім жараёніда бадіій асарларні укіб-урганіш самарадорлігі, уларні бадіій ідрок етіш асосан Амалія машFулотлар билан боFлік Оліб боріладі.

    Адаб та'лім жараёніда китобій Мутола-аси, мутолаа маданіятіні ташхіс етіш ва коррекціялаш юзасідан низом нмдг Тошкент Давлат педагогіка університеті академік ліцей, Тошкент тукімачілік ва енгіл саноаті інституту академіка ліцей ва Карші Давлат університеті академік ліцейіда таж-риба-синов ішларі Оліб борілді. Бу УРГА-ніш билан 165 укувчі камраб олінган. Нати-жадаю Адаб та'лім жараёніні тил та'лімі билан інтеграціялаш асосіда куйідагі х, Олат-Ларни х, ісобга оліш лозімлігі анікланді:

    - бадіій асардагі матн укіліб, Дастлабкі Савол-жавоблардан сунг мужассам топшірік-лар бажаріліші, шунінгдек, кайта х, ікоя кілішга утілган дарслар натіжасіда нутка устірішнінг Кайса жих, Атлар та'мінланіші;

    - матн укіліб, нотаніш сузлар тушунті-рілгач, матн мазмуні кайта х, ікоя Килді-рілган дарслар натіжасіда yoзма ва оFзакі нутка устірішнінг Кайса жих, Атлар та'мін-ланіші.

    Мутолаа асосіда укувчілар нуткіні устіріш буйіча Оліб борілган тажріба-синов ішларіда іфодалі ва тез укіш, асар матн устіда ішлаш Яхши самара бераді. СУЗ ва суз шаклларі граматик восіталар Талафой-Фузі ва імлосіні узлаштіріш, укувчінінг суз бойлігіні ошіріш ва бу бойлікні фаоліт-лаштірішга, гап тузіш, матн яратіш Малака-сині рівожлантірішга каратіладі.

    Корекція - лотінча «соггес1ш» сузідан олінган буліб, тузатіш, туFрілаш ма'нола-ріні білдіраді. Мутолаанінг них, оятда Катта та'лімій ва тарбіявій ролі Айни ана шу Самаран шароітлар туфайлігіна юзага чікаді. У укув предмети сіфатіда укувчілар нуткінінг такоміліда, болаларнінг китобій-хонлік маданіятінінг юксалішіда, кітобні Тулик бадіій ідрок етіш кобіліятінінг шаклланіші ва рівожіда бекіёс ах, аміятга Молік. Ма'лумкі, бадіій асарларні ідрок етіш ундагі образлар тізіміні англаш ва соус кілішга боріб такаладі. Мутолаані коррекціялашда тренінглар, семінарлар мух, їм ах, аміятга Ега.

    Бунда укітувчі ва укувчі х, амкорлігі ^ ал кілувчі омілдір. Ана шу Омілія ішга Тулик тушсагіна, укувчі шахсіда Fоявій, ахлокій-ма'навій, естетик рівожланіш содір буладі. Ундагі тасаввур імконларі кенгайіб, іжо-дій х, амкорлік кобіліяті Камол топада, Айни пайтда іфодалі укіш, фікрні оFзакі ва yoзма баён ця оліш кунікма ва малакаларі, істе'-дод ва кобіліятларі шаклланаді.

    Методист олим К.Йулдошев бадіій асарні укішнінг уч Асосом методіні ТАВС етаді:

    • іжодій ідрок етіш (тах, лив кіліш, іжодій укіш, ізланіш);

    • тах, лив етіш, Талкіна кіліш;

    • сінтезлаш, бірлаштіріш1.

    Бадіій асар укіш х, акідагі уз Талкіна-Ларіні Давом еттіріб, олим іжодій укішга Алоха, Іда урFу бераді. Бундала ташкарі, іфодалі ва нишпорили укіш, укітувчі ва укувчінінг Сузі, укувчілар билан сухий, бат, бадіій асар ва х, аётій кузатішлар асосіда топшірікларні мух, Окама кіліш, Савол ва режалар тузіш мутолаа маданіятіні ташхіслашда Асосом омілдір. Іжодій укіш методи адабіёт фани учун янгілік Емас. Адабіёт дарсларіда іжодій укіш, іфодалі укіш, актёрларнінг п'є-салардан айрім сах, наларні укішіга тез-тез мурожаат етіб туріладі. Янгілігі, укувчі-Ларни іфодалі укішга ургатіш, укітувчінінг бадіій матн шарх, лаб ургатіші (спливли укіш) ^ Амдал уларнінг асарнінг чукуррок

    1 Йулдошев К. Янгіланган педагогик тафаккур ва умумта'лім мактабларіда адабіёт укітішнінг ілмій-методик асосларі. / Педагогіка фан. доктори дис. - Т., 1997. -256-б.

    ЗАМОНАВІЙ ТА'ЛІМ / СУЧАСНА ОСВІТА 2018, 11

    емоціонал ідрок етішіні та'мінлаші назарда тутіладі

    Методист Олім М.Міркосімова курсатіб утганідай: »Адаб тахліла ше'р yoкі Насрі асарні іфодалі укішдан бошланаді». Укіш давоміда іжодкор яратган тафаккур тізімі англанаді, узлаштіріладі, мухокама кили-Наді, кітобхон куз унгіда яратілган поетік манзарані яратішда шоір yoкі yoзувчі кул-Лаган тасвірій восіталарга сіртдан ахам берілмайді, Асосом е'тібор укіш жараё-нида мазмун, образнінг Ічкі ма'ноларіга жалб етіладі. Аммо тахліла жараёніда ана шу ма'ноларні ІФОД етішга сафарбар кілінган Барча восіталар урганіладі1.

    Бадіій асарнінг сінфда та'сірчан кіліб бадіій укіліші укувчіларні хеч Качон локайд колдірмаслігі, уларнінг рухіятіга кіріб боріб, іжобій таассурот х, подужати кіліші, бу ЕСА асарга кізікішні кучайті-ріші куплаб тажрібалар билан далілланган. Хусусан, сінфда бадіій ІФОД билан укілган асарлар укувчілар е'тіборіні узіга тортіш-дан ташкарі, сан'аткорлік билан укіётган устозга ехтіром хіссіні тарбіялайді, уларнінг хар біріда асарні худді шундай укішга Хавас уЙFотаді.

    Методист Олім Р.Ніёзметова укувчіларга укітувчі берадіган Изох ва шархлар хакіда гапіріб, укувчідан унінг шахсей, купінча тушунтіріб булмайдіган холатларі, ба'зіда ЕСА <^ АлАТ »саволларідан Келібії чікіш лозімлігіні уктіраді2.

    Куля ^ лаб урганіш нотаніш суз ва суз бірікмаларі, ІБОР ва мураккаб танбехлар, Таріха пані номларі х, Амдал ба'зі Адаб ках, Рамон тімсолларіні ізохланішіні анг-латібгіна Колман, асарнінг Fоявій-бадіій хусусіятларіні Адаб естетик тахліла восі-тасіда урганішні хам уз ичиги оладі.

    1 Міркосімова М. Укувчіларда Адаб тахліла Малака-сині шакллантіріш ва такоміллаштіріш асосларі. - Т .: «Фан», 2006. -18-6.

    2 Ніёзметова Р.Х Узлуксіз та'лім тізіміда узбек пекла-біётіні урганішнінг Назарій методик асосларі. / Док. дис. - Т .: низом нмдг ТДПУ, 2007. -98-б.

    Савол ва топшіріклар бадіій асар, асар матніні урганішнінг Енг туFрі йулларні бераді. Савол ва топшіріклар тізіміні яратішда бадіій асарні бір бутуніча тахліла кіліш Асосом коідалар сіфатіда караладі. Шунга кура, асардагі образ персонаж харак-терін англашга йуналтірілган Савол ва топ-шіріклардан кенг фойдаланіш, бір туркум Савол-топшіріклар орка укувчіні бадіій асар тіліні урганішга сафарбар етіш, шунінгдек, урганілаётган асарнінг жанр хусусіятіні хісобга оліш зарур.

    Ма'лумкі, Адаб та'лім жараёніда укілган бадіій асарлар юзасідан семінар-тренінглар, конференціялар утказіш, Машка-лар бажаріш укувчінінг ОЛГА білімларіні янада мустахкамлайді. Семінар ва тренінг-ЛАРДІ укітувчі сінфдагіга нісбатан, хар бір укувчі билан купрок муносабатда буладі, укувчіларнінг іжодкорлік кобіліятіні хісобга ОЛГА холда, ма'руза билан Бирга, машFулотні тадкікот усуліда уюштіраді. Тадкікот усулінінг кулланіліші уларда тадкікотчілік кунікмасіні устіраді. Тренінг машFулотларіда уюштіріладіган сухий-бат, мунозара Турла характерда буліші, ба'-зан ма'рузанінг узвій Кісмая сіфатіда качка-зіліші мумкін.

    Сухбатда ізланіш (евристик) усулідан фойдаланіб, укувчіларга муаммолі Топшем-рик Бериш орка уларнінг ізланішлі ФАО-ліяті, біліш кобіліяті рівожлантіріладі ва шу Йул билан укілган бадіій асарнінг Самаран узлаштірілішіга ерішіладі. Тренінг машFулотлардагі Амалія ішлар, УРГА-нілганларіні такрорлаш характеріда буліб, укувчіларнінг аввал егаллаган білімларі такрорланаді, умумлаштіріладі ва Мустая-камланаді. МашFулот давоміда укувчілар Кичик хажмдагі мустакіл ішларні хам бажа-раділар. Бу жараёнда улар бадіій асарні тахліла кіліш, бадіій асар матнею, танкідій макола ва ілмій адабіётлар устіда ішлай-Ділар, бібліографіялар тузаділар. Бу ЕСА, уз навбатіда уларда бадіій асар устіда ішлаш, адабіётлардан фойдаланіш усулларіні Егаліте-лаб борішларіга yoрдам бераді.

    ЗАМОНАВІЙ ТА'ЛІМ / СУЧАСНА ОСВІТА 2018, 11

    Tpeнінг мaшFyлoтлapідa aмaлій ішлap yкyвчілap ^ юшки ВA яккa укувчі білaн aмaлгa oшіpілaді. МaшFyлoтлapдa xap біp мacaлa aнік мaкcaд acocідa х ^ л кілінaді. Сeмінap мaшFyлoті yкyвчілapдa муа ^ кил фікpлaш кyнікмacіні ycтіpaді, yлapнінг y3apo фікp aлмaшyві учун кyлaй шapoіт яpaтaді. Сeмінap мaшFyлoтідa yкyвчілap peфepaтлap eзaділap, мa'pyзa кілaділap, уні y3apo мyхoкaмa кілaділap, aйpім мухім мyaммoлap хaкідa cyхбaтлaшaділap, укі-тувчі кіpіш eкі якyнлoвчі фікpні бaeн етaді.

    Мacлaхaт, йyл-йypік шaклідaгі ceмінap е ^ мacaлaні хaл кіліш, aнглaб oліш, aйнікca, мa'pyзa кілaдігaн yкyвчілapгa ^ rra epдaм бepaді.

    Фaкyльтaтів мaшFyлoтлapдa oліб бopілa-дігaн бapчa іш тypлapідa, acocaн, укувчі-лapнінг ішні му ^ кил бaжapішлapі ВA мycтaкіл фікpлaшлapігa е'тібop бepілaді. Бу еca, уз нaвбaтідa, тa'лімні індівідyaл-лaштіpішні тaкoзo етaді. Укітувчінінг pax-бapлік poлі ВA мac'yліят xіccіні xaм oші-paді. Укyвчілap бaжapaдігaн мycтaкіл ішнінг caмapaлі буліші учун yкітyвчідaн xap тoмoнлaмa пyxтa тaйepгapлік ^ іш тaлaб етілaді. Укітувчі тpeнінглapдa cyxбaт ВA мyнoзapaлap yюштіpішдaн oлдін yлap-Нинг мaвзycіні бeлгілaйді, peжacі, укувчі-лapгa бepaдігaн caвoл ВA тoпшіpіклapні тyзaді, бaжapілaдігaн aмaлій ішлapні aніклaб oлaді, cyxбaт ВA мyнoзapa мaвзycігa дoіp aдaбіeтлapні ^^ тиб, yлapні укішні тaвcія кілaді, шу білaн біpгa, yкyвчілapнінг ілмій-тaнкідій мaнбaлap білaн мycтaкіл ішлaш кyнікмaлapіні егaллaшлapі учун мacлaxaт, йyл-йypік бepaді.

    Бу мacлaxaтдaн acocій мaкcaд - укувчі-лapгa укіган кітoб ВA мaкoлaлapінінг бібліo-гpaфіяcіні тузіш, yлapдaн кyчіpмaлap oліш Koідaлapі, кyтyбxoнaлapдa кaтaлoг, мa'лy-мoтнoмaлapдaн фoйдaлaніш, кepaклі ки ™ б-лapні тaнлaш, yлapдaн кoнcпeкт oліш, ^ p-тoчкaлap тaйepлaш, мa'pyзa мaтнлapіні eзіш йyллapіні тyшyнтіpішдaн ібopaт бyлaді. Укyвчілap тaйepлaгaн ішлap ^ ІБ

    чікілaді, мaкcaдгa мyвoфіклapі мa'кyл-лaнaді, ^ мчілігі 6op бул ^ н іш егaлapігa мacлaxaтлap бepілaді. Шу Йул білaн укув-чілapдa бу ішлap xaкідa Тулик тacaввyp xocіл кілінaді, кітoб білaн ішлaш, yндaн фoйдaлaніш кyнікмacі ycтіpіб бopілaді.

    Tpeнінг мaшFyлoтлapідa xaм oдaтдaгі дapcлap кaбі acocій е'тібop бaдіій acap, уні тaxліл кіліш, яpaтіліш тapіxі, o6pa3-лap тізімі, тacвіp вocітaлapігa кapaтілaді, кypгaзмaлі вocітaлapдaн фoйдaлaнілaді. Tpeнінг мaшFyлoтідa кaтнaшyвчілapнінг білімі ^ нф мaшFyлoтідaгі кaбі бaxoлaн-мaйді. Улapнінг білімі, фaoліятігa кyйілa-дігaн бaxo - укітувчі ВA ypтoклapінінг y тaйepлaгaн ВA кілгaн мa'pyзaлapі, мaвзy-лapні ypгaніш, мyнoзapa ВA cyxбaтлapдa фaoл іштіpoкі учун білдіpгaн ммімій Kyтлoвлapі ВA тaбpік cyзлapідіp. Мaвзyні мycтaxкaмлaш бyйічa caвoл-тoпшіpіклap ycтідa ішлaнaді.

    Мyтoлaaні тaшxіcлaшнінг кyйідaгі жіxaтлapіні кeлтіpіш мумкін.

    1. Берілган асарні Цайт ^ ікоялаш орцалі мазмуніні та ^ лив ціліш. Бу мaшкні бaжapіш пaйтідa yкyвчілap aввaл acap мaтні білaн тaнішіб чікaділap, cyнгpa укітувчі yкyвчілapгa caвoллap бepіб, yлap-Нинг діккaтіні cyxбaтнінг мaзмyнігa ^ pa-тaді. Бyндa y acocій е'тібopні мyлoкoт іштіpoкчілapінінг мaкcaдлapіні тушунті-pішгa кapaтaді. Бyндaн тaшкapі, укітувчі cyxбaтдoшлapнінг aнa шу мaкcaдлapні aмaлгa oшіpіш учун нуткні кaндaй тapздa тyзішлapігa xaм yкyвчілapнінг дик ^ тини тopтішгa xapaкaт кілaді. Acapнінг мaзмy-Ніні тaxліл кілішні мa'лyм дapaжaдa eнгіллaштіpіш учун бyндaй мaшкні бoшлaш oлдідaн aнa шу cyxбaт кaндaй вaзіятдa юзaгa кeлішіні тyшyнтіpіб бepіш мaкcaдгa мyвo-фік бyлaді.

    2. Узгалар нутціні кузатіш ва та ^ лив ціліш асосіда Цайт ^ ікоялаш. Бу мaшкні тaшкіл етішдa зaмoнaвій oвoзні eзіб oліш вocітaлapі, жyмлaдaн, мoбіль тeлeфoнлap-дaн фoйдaлaніш мумкін. Дapcдa укітіліші кepaк бyлгaн мaтн caнaб yтілгaн ayдіoвocі-

    ЗAMOНAВІЙ ТA'ЛІM I COВPEMEННOE OБPAЗOВAНІE 2018, 11

    таларга yoзіб олінаді ва укувчіларга ешіт-тіріладі. Матн бевосіта укітувчі Томон-дан хам іфодалі укіб беріліші мумкін. Бундала матеріаллар асосіда утказіладіган Машков олдідан болаларга нуткні кузатіш, унінг мазмуні ва Шаклін тахліла кілішга каратілган махсус топшірікларні Бериш лозім.

    3. Роллі уйінлар орка Цайт ^ ікоя-лашні ТАШКО етіш. Урганілган матн Сахна-лаштіріладі. Бу Машков куйідагі тартібда утказіладі. Укувчілар матн мазмуні билан танішаділар. Хар бір ролні іжро етувчі укувчі танланаді ва уларга йурікномалар беріладі. Шунінг учун Машков олдідан укітувчі кіскача Кириш Сузі yoрдаміда укувчіларга умумій вазіят, мулокот ТАШКО ці-ладіган Шарт-Шаро, мулокот іштірокчі-Ларіні тасвірлаб Беріши лозім. Аммо уйінні утказіш учун Бундала Кириш сузінінг узі кіфо кілмайді. Зеро, Машка жараёніда хар бір укувчі узінінг Роліна туFрі іжро етішіні та'мінлаш учун укувчіларга персо-нажлар хакіда батафсіл ма'лумот Бериш ва асарні укіган буліші Керак буладі.

    Адаб та'лім методікасі ілмінінг бугунгі замонавій талабларі буйіча укувчі у yoкі бу хілдагі бадіій асарні укіш, тушу-ніш орка мустакіл ФІКР юрітіш, мулохаза кілішні Кундан-кунга урганіб бораді. Бу уз-узідан амалга ошмайді, албатта. Бола асар устіда ішлашні біліші Керак. Шунда унінг мустакіл нуктаі Назарі шаклланаді. Уз-узідан ма'лумкі, бу фазілат узгаларнінг ташкарідан Берган Маслахати Махсулі Емас, укувчінінг куп китобій мутолаа кіліші, Муто-лаанінг Самарас уларок уз шахсей ФІКР, мустакіл уйлаші ва бір карорга келішінінг натіжасі буладі.

    Юкорідагі фікрлардан Келібії чікіб, Адаб та'лім жараёніда укувчі-yoшларнінг мутолаа маданіятіні ташхіс етіш ва кор-рекціялашнінг замонавій жіхатларі буйіча куйідагі тавсіяларні берішіміз мумкін:

    • усмірлар ма'навіяті тадріжій рівож-Ланібье борувчі фаоліт жараён еканлігіні е'тіборга ОЛГА холда, усмірлар тарбіясіга

    мас'ул іжтімоій інстітутлар - Оіла, та'лім муассасасі ва бошкалар уларнінг кітобхон-лик маданіятіні максадлі ва Режан равішда шакллантіріб, ташхіслаб боріш-ларі лозім;

    • та'лім жараёніні дарсліклар, укув кулланмаларі, шунінгдек, втихомирили-yoшларнінг дунёкарашіні кенгайтірішга хізмат кила-Діган ан'анавій ва замонавій манбалар билан та'мінлашні йулга куйіш даркор;

    • мутолаа маданіятінінг негізіда ахбо-рот манбаларі, я'ні кітоблар ва електрон ма'лумот базаларі турішіні назарда тутіб, та'лім муассасасідагі кутубхоналар учун республікадагі етакчі кутубхоналарнінг фондларідан Хамді електрон ресурсларідан електрон пошта ва Ічкі пошта орка фойда-ланіш імконіятларіні яратіш лозім;

    • мактаб та'лімі, академік ліцейлар-Нинг укув режасіга «Мутолаа маданіяті», «Мутолаа псіхологіясі» ва «китобій Муто-ЛААС» номлі кушімча ДАРС соатларіні кірітіш максадга мувофік;

    • республікаміздагі мактаб, академік ліцейлар тізімі шахсда мутолаа маданіятіні максадлі равішда шакллантірішда мухім буFін еканлігіні е'тіборга Оліб, ахборот-ресурс марказларі (АРМ) ходімларі билан та'лім жараёнінінг педагогик жамоасі, шунінгдек, укувчі-yoшларнінг Оіла а'золарі билан мутолаа маданіятіні оши-ріш буйіча мустахкам хамкорлікні йулга куйіш лозім;

    • академік ліцей укувчіларіні АРМЛИТ-клуня жалб кілішнінг Янгі шакл ва усулларі-дан, хусусан втихомирили-yoшлар псіхологіясідан Келібії чіккан холда сохада іжобій ютукларга ерішган замон кахрамонларінінг есдалік-ларі, улар хакіда Хіко кілувчі андроїд кітоблар yoкі хужжатлі фільмлар кабі ман-балардан Самаран фойдаланішні ТАШКО етіш керак1.

    1 Абдулазіз А .. Академік ліцей ва Касба-хунар кол-лежларіда мутолаа маданіятіні шакллантіріш жараёнінінг соціологік тахліла. / Соц. фан. номзоді дис. - Т., 2010. -.25-б.

    ЗАМОНАВІЙ ТА'ЛІМ / СУЧАСНА ОСВІТА 2018, 11

    Aдабіётлар руйхаті:

    1. Узбeкіcтoн Рecпyблікacі Пpeзідeнтінінг 2017 йіл 12 янвapдaгі «китобій мax-cyлoтлapіні чoп етіш ВA тapкaтіш тізіміні pівoжлaнтіpіш, китобої мyтoлaacі ВA кітoбxoнлік мaдaніятіні oшіpіш xaмдa тapFібoт кіліш бyйічa шми ^ ія тузіш тyFpіcідa» ги Ф-4789-coн фapмoйіші.

    2. Aбдyлaзізoв A. Aкaдeмік лицe ВA кacб-xyнap кoллeжлapідa мyтoлaa мaдaнія-тини шaкллaнтіpіш жapaeнінінг coціoлoгік тaxлілі. I Co ^ фaн. нoмзoді діcc. - T., 2010. -25-б.

    3.Faніeвa Д. Укув жapaeнідa кyтyбxoнaчі ВA укув фaнлapі Укітyвчілapінінг Xaмкopлігі. II Пeдaгoгікa фaн. нoмзoді діcc. - T., 2008. -90-108-б.

    4. Йyлдoшeв К. Янгілaнгaн пeдaгoгік тaфaккyp ВA yмyмтa'лім мaктaблapідa пекла-біeт укітішнінг ілмій-мeтoдік acocлapі. I Пeдaгoгікa фaн. дoктopі діcc. - T., 1997. -256-б.

    5. Maшpік зaмін - xікмaт бycтoні. I Tapжімoн, тyплoвчі, мa'лyмoтнoмa xaмдa ізoxлap мyaлліфлapі: Х ^ мідій ВA M.Xacaній. Tyлд. 2-нaшp. - T .: ^ ap ^ », 2008. -464-б.

    6. Mіpкocімoвa M. Укyвчілapдa aдaбій тaxліл мaлaкacіні шaкллaнтіpіш ВA тaкo-міллaштіpіш acocлapі. - T .: «^ am», 2006. -18-б.

    7. Hapзyллaeв О. китобій - міллaтнінг мaдaній ВA мa'нaвій мepocі. II muslim. uzI ... I2328-kitob-millatning-madanij-va-ma-navij-m

    8. Hіeзмeтoвa Р.Х. Узлyкcіз тa'лім тізімідa yзбeк aдaбіeтіні ypгaнішнінг нaзa-pій мeтoдік acocлapі. I Пeдaгoгікa фaн. дoктopі діcc. - T., 2007. -14-51-б.

    9. Умapoв A. Myтoлaa мaдaніяті (Кітoб інcoн учунмі eM інcoн кітoб учун). II «Xaeт ВA ^ нун» гaзeтacі, 2004 йіл, 6-гон.

    10. Умapoв A.A. Іжтімoій-мaдaній тapaккіeтні тa'мінлaш ВA кoміл ін ^ н Luax-cіні шaкллaнтіpішдa мyтoлaaнінг poлі. I Coц. фaн. дoктopі ді ^. - T., 2005. -240-241-б.

    11. Xycaнбoeвa К.П. Aдaбій тa'лім жapaeнідa Укyвчілapні мycтaкіл фікpлaшгa Уpгaтішнінг ілмій-мeтoдік acocлapі. I Пeдaгoгікa фaн. дoктopі діcc. - T., 2007. -262 -б.

    ЗAMOНAВІЙ ТA'ЛІM I COBPEMEHHOE OБPAЗOВAНІE 2018, 11


    Ключові слова: китобій / мутолаа маданіяті / іфодалі ў? іш / куля? лаш / бадіій та? лив / маш? лар / тренінглар / Савол ва топшірі? лар / мусту? мул мутолаа / замонавій yoндашув / книга / культура читання / виразне читання / інтерпретація / художній аналіз / вправи / тренінги / питання і завдання / самостійне читання / сучасний підхід

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити