У представленій науковій статті зроблено спробу дослідження деяких доктринальних особливостей галузі державного права відомого твору «Кітаб-ал-харадж» Абу Юсуфа одного з видатних учнів Імама аль-А'зама Абуханіфи.

Анотація наукової статті по праву, автор наукової роботи - Рахімова Ф.


The attempt of researching some specific doctrines in he sphere of state right of the famous composition -Kitob-Al-Hiroj by Abu Yusuf one of the well-known students of Imam Azam Abuhanifa is made in this article.


Область наук:

  • право

  • Рік видавництва: 2009


    Журнал: Вісник Таджицького державного університету права, бізнесу і політики. Серія суспільних наук


    Наукова стаття на тему 'About some points of State management in abeyusuf's book 'Kitob-Al-Hiroj''

    Текст наукової роботи на тему «About some points of State management in abeyusuf's book" Kitob-Al-Hiroj "»

    ?SHOKIROV G.A.

    THE QUESTIONS OF CORRELA TION OF LA W CREATION ACTIVITY AND SYSTEMATIZATION OF LEGISLATION: THE THEORETICAL AND

    HISTORICAL ANALYSES

    The given scientific article is devoted to the main question correlation of law activity and systematization of legislation in the Republic of Tajikistan.

    РАИІМОВА ФІРУЗА -

    ymonxeu ДД {БСТ

    БА'ЗЕ МУЛОШІЗОТ ОІДІ МАЯОМІ соша ШУКУКІ

    ДАВЛАТДОРВ ДАР «китобій-АЛ-ХІРОЛ» - І АБЕЮСУФ

    Дар замоні муосірі .ааонішавіі тамаддунао Баро Давлатов соаібістіклолі то.ікон шінохт ва гадрдоніі арзішаоі Міллі ва Дінів маз [абіі халгі тохік, ки дар Давом садсола [про Рушді інкішоф yoфта, дар ма'хазі ганхінаі Мадані тамаддуні інсонЬ Карорі доранд, аз му [імтарін зі [ а [ои фа'оліят ба шумор мераванд.

    Вобаста ба ін, ма [з бо ташаббусі хірадмандонаі Президенти Кішвар ЕмомалЬ Ра [мон дар заминає заруріяті Рушді ма'ріфаті Діш-аугугіі ааоліі кішварамон бахшіда ба Солі бузургдошті Імомі А'зам Абе [Аніф (80 / 699-150 / 767) сану [ои 5-6 жовтень солі 2009 симпозіум байналмілаліі ілміі «Мерос Абуааніфа ва аааміяті він дар муколамаі тамаддунао» бо іштірокі олімону сіёсатмадороні оламі Іслом ва Дігар Кішвар [ои .а [він бо шу ^ [у шааоматі Хоса Барпи карда Шуд. Таврі ки Президенти xумftурb дар рафти кору симпозіум номбурда та'кід дошта буданд, магсад аз арxгузорЬ ба шахсіяті Імомі А'зам ін шінохт ва ніго [Дорії поківу асолаті арзіш [ои Дінь, xонібдоріі гуфтугeі тамаддун [про бо магсаді Мутті [ід сохтані халг [о, аамкорЬ ва [амдігарфа [мЬ, вус'аті равобіті комбайнів [амдігаріі Давлат [про ва пешгіріі [амагуна зу [уроті іфротгароіі Дінь, ки Асосом та'лімоті мактаб [угугіі Абу [Аніф мебошад, Амрі зарурЬ ва пурманфіат ма [суб мешавад.

    Вогеан [ам, дар сат [і Расмо умумідавлатЬ арзёбЬ намудані бузургдошті шахсіяті фарзона ва донішманді тавоноі Xа [вони Іслом ва та'ріхі [угугі тоxікон Імомі А'зам Абe [Аніф Боїса він груддю, ки Мерос Дінь ва маз [абіі ін абармард, аз як тараф, Васіла ошношавіі мардумі то.ік аз афкору талрібаі дін'1- [угугіі ніёгоні худ груддю бошад, аз xонібі Дігар, бузургдошті шахсіяті касба Абуааніфа ва мактаб дзень [угугіі e Баро оuоз намудану гузаронідані тадгігот [ои серма [обіцяй ілмЬ заминає мусоід фароаам овард.

    Бояд гуфт, ки дар шінохті шахсіяті касба Імомі А'зам Абуааніфа ва моаіяті мактаб [угугіі барпокардаі e дарки гадру

    манзалаті касба ва нагші шогірдонаш а [аміяті актуальний ілміро соаіб мебошад. Ін хо бояд хотірнішон Сохта, ки ма [з шогірдоні Абе [Аніф Боїса Рушді такомулі мактаб [угугіі [анафему гардіданд, ки він дар замоні муосір аз бузургтарін ва бонуфузтарін мактаб [ои [угугіі Іслом ба шумор меравад.

    Дар ін самт нагші муассірі ілміву касба ба Імом Абуюсуф (113 / 731-183 / 798) - маш [уртарін шогірді Абе [Аніф тааллук дорад. Абеюсуф ба'ді вафоті устодаш аз солі 767 Сарвар мактаб [угугіі бунёднамудаі eро ба Зімма гіріфта, аллакай дар а [ді халіфаі аббосЬ {орунаррашід (170 / 786-193 / 809) [амчун фаге [і забардаст нахустін маротіба дар та'ріхі [угугі Кішвар [ои Шарг ба бунёді низом бомаромі магомоті судь Асос гузошт ва бо аамін Баро Рушді інкішофі мактаб [угугіі [анафему заминає мусоід фаро [ам овард. Аз Дігар xоніб, Абeюсуф нахустін Шуда, зі [ай [угугі давлатіро аз ніго [і доктріналЬ тасніф Сохта ва дар доіраі він Шарт [ои Асосом та'міні гонуніят, баробар [угукіі одамон ва тартіботі хугугіро асоснок намуд, ки xумлаі онао, тібкі та'лімоті Абeюсуф, дар якxоягіву ва [дат Баро бунёді давлатдоріі адолатноку [угугЬ мусоідат хо [анд кард.

    Абeюсуф муалліфі Осоріо му [ними доктріналЬ- [угугЬ, аз габілі «китобій-вул-Осоріо», «Іхтілофу Абіааніфа ва Аб 'Лайло», «Кітаб ар-Радд ала Сіяр ал -АвзоЬ», «Кітаб ал [іял», «Кітабул адаб-вул гозЬ», «китобій-вул-хірол» ва дігарао мебошад, ки дар комбайнів онао а [аміяті Хоса ілмЬ ба «китобій-ал-хірол» тааллук дорад. Асарі номбурда бо магсаді ТАШКО ва та'міні пешравіі давлатдоріі адолатноку [угугЬ нігошта Шуда, дар він Асос [ои з [ай [угугі давлатЬ дар Шаклі доктріналіі ілмЬ ва пайвастагЬ бо Дігар зі [а [ои [угугЬ баён карда шудаанд.

    Аз ніго [і сохторі мазмуніі худ «китобій-ал-хірол» Асарі Хелі мураккаб аст, ки дар він Масо зіёді [аёті Давлатов xомеа мавріді та [гіг Карорі гіріфтаанд. Бояд гуфт, ки то [ол олімоні [угугшінос сохторі таркібіі «китобій-ал-хіроx» - ро ба таври Аміго наомухтаанд. Аммо аз Руї Прінсип ва нішонааоі юридик сохторі онро метавон ба соааао, зерсоааао ва ме'ёраоі алоаіда таксим намуд. Байна зі [а [ои дар він пешбінішудаі юридик метавон зі [а [ои [угугі давлатдорЬ, [угугі андоз ва андозбандЬ, [угугі молу Мулк, [угугі xіноятЬ, [іфзі [угугі ілтімоЬ, [угугі Xанга ва [угугі байналмілаліро ном Бурд.

    Ч 'Таврі ки аз гуфта [ои худі Абeюсуф бармеояд, e «китобій-ал-хірол» -ро бо хо [иши аміралму'мінін [амчун Дастур ідоракуніі давлатЬ Баро [аллі аамагуна Масо ідоракунЬ, аз Лумлі пардохті андоз ва Гайрі [про тартіб додааст. Дар навішта шудані він ташаббусі нахустін ба халіфа {орунаррашід тааллук дорад, ки e Чунін ігдомро бо максаді та'міні Адолат хайріяті давлатдорЬ ва які ^ а [воліі мардум з [ор карда буд [1; 3].

    Ін Xо СУОЛ бармеояд, ки чароїт аміралмe'мінін ма [з аз Абeюсуф навіштані Чунін Асарі муаімро Талабо кард? Баро xавоб гуфтан ба ін СУОЛ бояд ба асноді та'ріхЬ назар афканд, ки онао далелі таслімі

    інтеллектyалb- [yryrb гардідані [окіміяті аббосіро ба yламоі [анафему ісбот мекунанд: «ВАСТ ки давлатмадорон ва таxтнішіноні xілофаті аббосb, аз Aбe.-а'фар гіріфта то {орyнаррашід, аз 1удраті yламоі [анафему шікаст xeрданд ва ма'лум груддю, ки 6ідуні [узури наrші фа'олі фіг [і [анафb низом [укумат мавріді тороx Карорі гіріфта, пароканда Xо [ад гашт, ба [амін далел маxбyр шуданд, то [азраті Імом Aбeюсyфро аз маrомі ^ овата УмумЬ ба дараxаі Раёсаті r-увваі rазоія іртіго ді [анд »[ 2; 1GG]. Бояд ^ овата кард, ки доктрінаі давлатb-xyryrіі дар «Кт-про-ал ^ іро-» асоснокнамудаі ін донішманді бузург Баро ідоракуніі бомаромі дастгоаі Давлатов Аббос [про та'сірі беандоза бузургро дошт ва аз ін Рe ін Асарі eро бешак метавон [амчун намунаі бе [АМТО Осоріо доктріналb-аyryrb дар Самт ТАШКО давлатдоріі бонізом мyарріфb кард.

    AЗ Дігар -оніб бояд xотірнішон соxт, ки ба ін -араён шаxсіяті касба xyді Aбyюсyф - [амчун олімі аyryrшінос ва донішманді маш [уру кордон мусоідаті бештарі мус6Ь намудааст. Худі xаліфа аз істе'доді бе [АМТО e дар аайрат буд, ки гуфтааст: «Rасам ба Худованд дар [ар бобі, ки імті [він кардіо, мyтаxассісі коміл yoфтам ва агар шаxсе ба монанді Козь Aбyюсyф [аст, пас Нишон біді [од» [ 2; 1G1].

    йамін тавр, «китобій-ал-xіроx» дар зі [ай [аёті давлатb аз му [імтарін Осоріо доктріналb ва тавсіяномаі амалb Баро та'міні давлатдоріі адолатнок мебошад. Мо [іяті він дар магсаді Асосом навішта шуданаш зоаір мегардад. Магсаді навіштані «китобій-yл-xіроx» аз Руї аrідаі асліі аміралмe'мінін - ін, аз як тараф, аз Байн Бурданов зулму ситам ва пойдоріі Адолат НЕ ^ а [воліі мардум буда, аз xонібі Дігар, дарёфті муносібат [ои оптимальний давлатдорb ва ТАШКО самаранокі низом даромаду пардоxтаоі давлатb мебошад.

    Бояд xотірнішон соxт, ки ті6гі ма'лумот [ои та'ріxb Осоріо дар Самт Масо низом андоз ва іктісоді Давлат '' тааіягардідаі а [ді Іслом классікb зіёда аз 2G Адад буданд, ки то Кунуна тан [про 2-3 Ададе онао 6огЬ мондаанду xалос. Aммо новобаста аз мавxyд Буданов Чунін тадшгот [о, дар «китобій-ал-xіроx» Масо Давлатов [окіміятдорЬ ва муаммо [ои марбут ба онао дар Тайво ^ та ^ бо ТАШКО низом Муфід зі [ай андозі Кішвар арзёбb гардідаанд, ки ін аз та'кіді маxсyсі Aбeюсyф оіді аааміяті аалкунандаі ТАШКО дурусті низом андозбандіі Кішвар дар ТАШКО ва та'міні давлатдоріі адолатнок дарак медіаад.

    Ба аамін Тарзі, Aбyюсyф бо тааіяі «китобій-ал-xірол>»- і xyд Чунін xyсyсіятаоі пешравандаро соаіб груддю:

    1. Дар Самт Рушді маз [аби ^ шфЬ [амчун маз [аби Расмо давлатЬ

    а) Aгар устодаш Aбe [Аніф аввалін маротіба Прінсип [ои назаріявіі давлатдоріро поягузорЬ карда бошад, Aбyюсyф татбіrі Амалії він [оро дар доіраі маз [аби ^ шфЬ зимовий фа'оліяті касба [yryrтатбіrкyніаш ба роа Монд, наxyстін маротіба дар сат [і Расмо давлатb xорb намуд . Дар оянда ін равіш Баро Рушді маз [аби ^ шфЬ [амчун маз [аби давлатb Заміні гузошта, дар як ВАКТА інкішофу паан гардідані Дігар мазоаібі ісломіро ба

    КАФО партофт. Дар ін хусус му [аггігі араб Аллома Яурайші Абдулбар Чунін меорад: «Ін аз іхтіёроті Імом Абуюсуф буд, ки аз машріг то маіріб гозі [оро бар касби сало [диди худ насбу азл намояд» [2; 100].

    б) Яклоя бо па [н намудані та'лімоті [угугіі Ханафі ва низом газой [анафему Абуюсуф дар тарбіяі маш [уртарін фаге [вони забардаст, ки онао мутахассісоні соаіблаёгаті зі [а [ои давлатдорЬ ва газо буданд, та'сірі ніаоят бузург дошт. Байна онао маком махсусро Пекаха [вони толікаслі [анафімаз [аби Мовароуннаару Хуросон, аз габілі Абу [афсі Бухоро, Аллома йалвоЬ, Абулайсі Самарканд ва дігарон соаіб мебошанд. в) Шахсіяті касба ва обруву Мартабан Абеюсуф, ки дар Самт ідоракуніі давлатЬ ва низом додго [[про па [н груддю, та'сірі Худрі [амзамон ба тафаккурі мардум расонід. Аз гуфта [ои сарчашма [про бармеоянд, ки халіфаі аббосЬ Ма'мун ал-Рашид бінобар пешні [оди Вазирі дестдоштаі худ Фазл Зулріёсітін а [чи ілму Доніш ва атрофіёнашро хі [ати машварат дар Халасана фавгулодда ба ін Манзур талабід, то фіг [і [анафіро аз гувваі газо фурі нішонад. Пас аз ТАШКО Халаса ва ба [су машварат [ои фаровон [Амаї а'зоі махліс назар ба Улам карданд, ки «ін Дастур ба [ех Вохе [і Габулов іхро нест, зеро агар Чунін корі Сурат гірад, мардум дар саросарі Мамлакат ба сеї шумо шеріш оварда, ба алай [і давлатмадороні аббосЬ гіём хо [анд кард ва ба таври гат' ва ягін низом [укумат ба харах ва марах хоаад кашід »[2; 99].

    Гуфта [ои боло СОБИТІЯ менамоянд, ки манзалату магом ін маз [аб дар сат [і баланди Давлат ва тафаккурі Хомі Карорі дошта, дар [оли іайрі мавлудіяташ дар низом сіёсіі [окіміят шуріші мардум ва [атто хатарі нобуд шудані низом сіёсіі Давлат ба міён гузошта Шуда буд.

    Чунін хусусіят [про моро водоростей менамоянд, ки ба магом Абеюсуф аамчун [угугшінос аз ду назар ніго [кунем: аввал, аз ніго [і шахсіяті Абеюсуф [амчун пешбарандаі назаріяі [угугі Іслом ва ба'дан, аз ніго [і мавгеі Абеюсуф [амчун мутахассісі зі [ібтахріба дар бунёду інкішофі [укугі давлатЬ ва низом ідоракуніі [окіміяті давлатЬ.

    Та'лімот ва Мерос ілміі Абеюсуф [амчун рукнаоі Асосом доктріналЬ дар буньyoду інкішофі соааі [угугі давлатЬ ва низом давлатдорЬ та'сірі Аміго Худрі гузоштаанд. Андозаі та'сірі тахрібаі тахассусіі Абеюсуфро дар Самт інкішофі іоя [ои [угугі давлатЬ метавон аз реї Асарі ілміаш «китобій-ул- хірох» муайян намуд.

    1. Самт Рушді метод [ои умуміілмЬ, ки замінасозі метод [ои [угугі давлатЬ ва іоя [ои ідоракуніі [окіміяті давлатЬ гаштанд.

    а) Сарчашма [про далолат мекунанд, ки Абеюсуф то ба Охіро помри хеш адоі вазіфаі давлатЬ-гозігіро дар е [так дошт [3; 18]. Дар тахрібаі давлатдоріі він замон магом «гозіюлгуззот» ба'ді [окім мансабі баландтаріні давлатЬ ба шумор мерафт. Аз реї моаіяті «китобій-ал-хірол» бармеояд, ки Абеюсуф дар магом ішіолнамудааш бо тамомі муаммо [ои ідоракуніі [окіміяті давлатЬ ре ба ре меомад ва дар [аллі він [про е аз ро [у равіш ва услуб [ои ілміву тахассусіаш, ки аз устодаш Абе [Аніф омухта буд, істіфода мебурд. Ін буд, ки муалліф Баро навіштані Асарі хеш аз

    услуб [ои умуміілміі мактаб устодаш істіфода бурда, дар доіраі ін услуб [про метод [ои ідоракуніі [окіміяті давлатіро поягузорЬ намудааст.

    б) Дар Асосом услубі махсус ілмЬ Абеюсуф нахустін Шуда пайвастагіі нішонааоі давлатдоріро бо соаааоі [угугі Ханг ва [угугі байналмілалЬ асоснок кард.

    2. Істіфодаі дурусті сарчашма [ои [угугі Іслом.

    Абеюсуф дар «китобій-ал-хірох» назаріяі ілміі істіфодаі дурусті сарчашма [ои [угугі ісломіро зимовий та [Гігу [аллі Масо давлатдорЬ Баро халіфа пешніаод намуд.

    3. Істіфодаі усуль інтерактиву ва сістематіконідані усул [ои ідоракуніі давлатЬ.

    Дар аксаріяті Фаслі [ои Асарі мазкур, ки мазмуні тавсіявЬ- [УГУП доранд, гавоіді інтерактиву мукаррар шудаанд: «Ва вобаста ба він Чізе ки (мас'алаі муайян) ту аз ман мепурсЬ, агов аміралме'мінін ..,» [1; 30]. Я'не муалліф усуль інтерактівіро, ки устодаш Абе [Аніф асоснок карда буд, васе' істіфода бурдааст.

    4. Істіфода аз усуль іхті [од.

    Абеюсуф дар Асосом назаріяі класика іхті [од, ки паёмбар Му [аммад (с) асоснок намуда, мінба'д аз лонібі Абе [Аніф інкішоф yoфта буд, дарёфті лавобі [аллі Масо давлатіро ба халіфа ба восітаі істіфода аз усуль іхтіаод пешніаод мекунад: «такя кун , агов аміралме'мінін ба Пожалуйста аз він ду агідае, ки Баро Некі [воліі мардум мусоідат хоаад кард ва ту онро дуруст мешуморЬ ва Амал кун бо він Чізе, ки лозім ме [ісобЬ, чункі Алло [інро Баро ту іхтіёр додааст »[1; 33 ].

    Ба аамін Тарзі, омузіші шахсіяті касба Абуюсуф дар алокамандЬ бо Асарі е - «китобій-ал-хірох» моро ба хулосае овард, ки фа'оліяті касба ва тахрібаі Абеюсуф ба [Айсі ходимо ва мушовірі маш [ури давлатЬ ін намунаі беміслі гадрдоніву мас'уліятшіносЬ аст, ки аз він бояд імрез [ар як амалдор хо [дар ма [алл бошад ва хо [дар Сатана мухталіфі ідоракунЬ Сабаго гіріфта, шахсіяті касба Худрі сайгал діаад ва дар ін Раванда Баро расідан ба даралаі воло тахассусіву мас'уліятшіносЬ, албатта, «китобій-ал-хірол »- і Абеюсуф метавонад ба сифат дастуруламалі резмарра баромад кунад.

    Вожаіоі калідк Абе [Аніф, [анафему, мактаб [угугіі [анафему, магомоті судь, [угугі давлатдорЬ, Масо ідоракунЬ, газОват, андоз, давлатдоріі адолатнок, соаааоі [угуг.

    АДАБІЁТ:

    1. Абу Юсуф Я'куб Іброхім аль- Куфи. Кітаб-ал-харадж / Пер. з арабс. А.Е.Шмідта. - Санкт-Петербург: «Петербурзьке Сходознавство», 2001.

    2. {аггонЬ Абдулгайюм. Мавзеі сіёсЬ ва інгілобіі Імом Абе [Аніф (р) (ба заб. ФорсЬ) -ЗО [ідон: «СодігЬ», 1380 [.-19

    3. А. Алізаде.Ісламскій енциклопедичний словарь.-М.: «Ансар», 2007.

    Рахімова Ф.

    ДЕЯКІ РОЗДУМИ ПРО ЗНА ченіі ГАЛУЗІ ДЕРЖАВНОГО ПРАВА В «Кітаб-АЛ-харадж» Абу Юсуф

    У представленій науковій статті зроблено спробу дослідження деяких доктринальних особливостей галузі державного права відомого твору - «Кітаб-ал-харадж» Абу Юсуфа - одного з видатних учнів Імама аль-А'зама Абуханіфи.

    RAHIMOVA F.

    ABOUT SOME POINTS OF STATE MANAGEMENT IN ABEYUSUF'S BOOK

    "KITOB-AL-HIROJ"

    The attempt of researching some specific doctrines in he sphere of state right of the famous composition - "Kitob-Al-Hiroj" by Abu Yusuf one of the well-known students of Imam Azam Abuhanifa is made in this article.

    Курбон РАШІДЖОН ЗАМОНАЛІЕВІЧ-

    старший викладач ТГУК

    Деякі питання СУДОВОЇ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В кримінальному процесі РЕСПУБЛІКИ ТАДЖИКИСТАН

    Кримінальне судочинство Республіки Таджикистан являє собою єдиний спосіб забезпечення реалізації норм кримінального закону і права держави за призначенням кримінального покарання щодо осіб, які вчинили злочин.

    Обов'язок держави забезпечити права і свободи людини і громадянина передбачає необхідність активного захисту громадян і суспільства від преступленій.1 Безпосередніми виконавцями волі держави щодо захисту публічного інтересу є державні органи і посадові особи, на яких покладено обов'язок вирішувати завдання кримінального судочинства в межах, встановлених законом. Реалізація цих повноважень пов'язана з можливістю втручання в приватне життя громадян, визначеним обмеженням їх прав і свобод.2

    Діяльність прокурора, слідчого і дізнавача при проведенні попереднього розслідування вторгається в сферу найбільш істотних прав і свобод особистості. Можна сказати, що проведення будь-якої слідчої або процесуальної дії завжди надає якесь

    1 Конституція Республіки Таджикистан (ст.5) -Душанбе.2003.

    2 Див.: Рахматджонов А, Окілова М. Кримінальний процес (на тадж.яз.) Учеб.пособие. -Худжанд. 2008.С.70.


    Ключові слова: АБE [Аніф /[анафему /Мактаб [УRУRІІ [анафему /МАRОМОТІ СУДB /[УRУRІ ДАВЛАТДОРB /Масо ІДОРАКУНB /RАЗОВАТ /АНДОЗ /ДАВЛАТДОРІІ АДОЛАТНОК /СОњАњОІ [УRУR

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити