Область наук:

  • політологічні науки

  • Рік видавництва: 2019


    Журнал: Соціальні та гуманітарні науки. Вітчизняна і зарубіжна література. Сер. 11, Соціологія: Реферативний журнал


    Наукова стаття на тему '2019.04.015. Бізлі Р.К., КААРБО ДЖ. КАСТИНГ НА РОЛЬ суверенної держави: Соціалізація КРАЇНИ-КАНДИДАТА В РАМКАХ РЕФЕРЕНДУМУ ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ШОТЛАНДІЇ. BEASLEY R.K., KAARBO J. CASTING FOR A SOVEREIGN ROLE: SOCIALISING AN ASPIRANT STATE IN THE SCOTTISH INDEPENDENCE REFERENDUM // EUROPEAN J. OF INTERNATIONAL RELATIONS. - L., 2017. - VOL. 24, N 1. - P. 1-25 '

    Текст наукової роботи на тему «2019.04.015. Бізлі Р.К., КААРБО ДЖ. КАСТИНГ НА РОЛЬ суверенної держави: Соціалізація КРАЇНИ-КАНДИДАТА В РАМКАХ РЕФЕРЕНДУМУ ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ШОТЛАНДІЇ. BEASLEY R.K., KAARBO J. CASTING FOR A SOVEREIGN ROLE: SOCIALISING AN ASPIRANT STATE IN THE SCOTTISH INDEPENDENCE REFERENDUM // EUROPEAN J. OF INTERNATIONAL RELATIONS. - L., 2017. - VOL. 24, N 1. - P. 1-25 »

    ?Помилковим вважає автор висновок Б. Льюїса про несумісність ісламу і демократії. Кумар також підкреслює необгрунтованість розгляду ісламу в першу чергу як ідеології, спрямованої на встановлення контролю не тільки над усіма аспектами життя віруючого, а й над усім суспільством, тобто тоталітарної за своєю суттю і не допускає терпимості до відмінностей [c. 14-15].

    На закінчення автор заявляє, що схильність західних обивателів ототожнювати такі поняття, як «мусульманин», «небезпека», «підступність» і «брехня», ілюструє провал спроб візуалізації ісламу як макросоціального феномена, який виявляє себе у величезній кількості різноманітних форм, адаптованих під мікросоціальний контекст повсякденності кожного віруючого [с. 17]. Іслам же, підкреслює автор, являє собою збірне найменування безлічі суперечать один одному течій, а не монолітне освіту з агресивною ідеологією.

    А.М. Пономарьова

    2019.04.015. Бізлі Р.К., КААРБО Дж. КАСТИНГ НА РОЛЬ суверенної держави: Соціалізація КРАЇНИ-КАНДИДАТА В РАМКАХ РЕФЕРЕНДУМУ ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ШОТЛАНДІЇ.

    BEASLEY R.K., KAARBO J. Casting for a sovereign role: Socialising an aspirant state in the Scottish independence referendum // European j. of international relations. - L., 2017. - Vol. 24, N 1. - P. 1-25.

    Ключові слова: теорія ролей; референдум; незалежність Шотландії; соціалізація; суверенітет; Великобританія.

    Британські вчені Райан Кай Бізлі (Сент-Ендрюського університет) і Джульєт Каарбо (Единбурзький університет) ставлять перед собою завдання вивчити процеси підготовки і проведення референдуму про незалежність в Шотландії в 2014 р, оцінивши його вплив на міжнародну політику [c. 3].

    Аналізуючи розвиток регіонального сепаратизму в Великобританії, дослідники прийшли до висновку, що сучасні суспільні науки не приділяють належної уваги такому феномену, як «пресоціалізація» (pre-socialisation). «Пресоціалізація»

    визначається авторами як процес осмислення сутності і цінності суверенітету державою-кандидатом через прийняття ролей, які можуть гіпотетично виникнути в разі отримання незалежності, і засвоєння певних норм поведінки, властивих незалежним державам. Сприймаються ролі в даному контексті розглядаються як «моделі поведінки, відповіді на зовнішні виклики, орієнтовані на дії інших акторів» 1. Успішне проходження даного етапу виступає необхідною умовою стабільного функціонування системи державної влади після сецесії регіону. Р.К. Бізлі і Дж. Каарбо стверджують, що в сучасному світі держави утворюються шляхом реформування вже існуючих, тому соціалізація відбувається до того, як державне утворення офіційно отримає визнання світової спільноти. Таким чином, Пресоцил-ція лежить в основі суверенних держав [с. 4-5].

    В рамках теорії пресоціалізаціі дослідники виділяють три виміри поняття «суверенітет». По-перше, суверенітет визначається ними як особлива роль, яка має на увазі розуміння суті незалежності, її цінності і значення. Іншими словами, це процес соціальної взаємодії, громадського обговорення необхідності отримання незалежності. По-друге, суверенітет є комплексом зовнішньополітичних ролей, які актор може знайти, якщо станеться сецесія. Складовими цього комплексу виступають обов'язки гіпотетичного держави, його становище на міжнародній арені. По-третє, розглядається вплив міжнародного співтовариства на процес становлення суверенної держави.

    Випереджаючи опис референдуму Шотландії 2014 р Р.К. Бізлі і Дж. Каарбо відзначають переваги звернення до теорії пресоціалізаціі при дослідженні специфіки становлення нових незалежних держав. Вона дозволяє розглянути державний суверенітет в його різних іпостасях, вибудувати моделі поведінки не тільки країни-кандидата, але і інших залучених в процес учасників міжнародних відносин. При цьому знімаються обмеження нормативного підходу [с. 6-9].

    1 Thies C.G. State socialization and structural realism // Security studies. - L., 2010. - Vol. 19, N 4. - P. 689-717.

    У статті підкреслюється, що референдум в Шотландії був унікальним, абсолютно законним шансом для Единбурга за 300 років союзу з Англією отримати повну свободу. Прихильники відділення розглядали суверенітет як соціально-політичну цінність, необхідна умова для побудови більш справедливого государства1. Однак при цьому рух «Так, Шотландія!» ( «Yes Scotland!») Ставило під сумнів цінність самого поняття «держава». Стверджувалося, що в сучасному світі ключову роль відіграє глобалізація, яка веде до «розмивання» національних кордонів і уніфікації суспільства. Відповідно, передбачалося, що в недалекому майбутньому концепт «держава» стане надбанням минулого. Шотландії ж наказувалося якнайшвидше приєднатися до цих процесів. На логічне запитання про необхідність відстоювання свого суверенітету в подібних умовах, прихильники незалежності не могли відповісти на нього.

    У той же час їхні опоненти, представники руху «Краще разом» ( «Better Together») заявляли, що жадана незалежність чревата серйозними ризиками, головним чином в економічній сфері.

    Велика кількість суперечок викликала тема зовнішньополітичної ролі незалежної Шотландії. Так, противники незалежності стверджували, що нова держава ще довго не зможе стати повноправним учасником міжнародних відносин. На їхню думку, Шотландії загрожувала доля країни-ізгоя в Європі і в світі, адже домовленості про автоматичне продовження її членства в ЄС і НАТО в разі розриву з офіційним Лондоном досягнуті не були. Прихильники незалежності, навпаки, підкреслювали, що суверенітет дозволить їх державі впливати на міжнародні відносини. Перший міністр Шотландії (16 травня 2017 р -19 листопада 2017 г.), лідер руху «Yes Scotland» Алекс Салмонд заявив, що метою сецессіоністів є «вільний, демократичний світ», де його країні була б відведена важлива роль носія цінностей лібералізму і пацифізму [с. 10-13].

    1 Salmond A. Scotland should be independent // The Washington Post. - Wash., 2012. - Dec. 7. - Mode of access: https://www.washingtonpost.com/opinions/why-an-inde pendent-scotland-deserves-us-support / 2012/12/07 / 694ba79a-3a4a-11e2-8a97-363b0f9a0 ab3_story .html? utm_term = .b2ba3172e654 (Accessed 05.05.2019.)

    Питання незалежності Шотландії викликав величезний ажіотаж у світовому співтоваристві. Всі європейські лідери висловили стурбованість результатом референдуму, але все ж визнали його легітимність. Так Франк-Вальтер Штайнмаєр, колишній на той момент міністром закордонних справ ФРН, заявив, що єдина Великобританія є кращим варіантом союзника для Німеччини, ніж розділена. Однак, за його словами, Берлін був готовий прийняти будь-який вибір шотландців. Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Гарсія-Маргальо заявив, що незалежність Шотландії підриває єдність ЄС і загрожує економічній стабільності союзу [с. 14]. Він підкреслив ризик «Балкани-зації Європи», яка могла б висловитися в повсюдної сецесії нестабільних областей і, в гіршому випадку, привести до розпуску ЄС. Навіть Франція, традиційний конкурент Великобританії, висловила невдоволення референдумом. Уряд П'ятої республіки потурбувалося питанням виведення ядерних озброєнь з Шотландії в разі перемоги прихильників незалежності. Адже весь ядерний потенціал Великобританії розміщений на підводних човнах, єдиним місцем базування яких є база Клайд в Шотландії [с. 15]. Схожі позиції висловили інші керівники держав Євросоюзу [с. 14]. Важливо відзначити, що всі без винятку лідери не давали ніяких гарантій прихильникам незалежності щодо автоматичного продовження членства Шотландії в загальноєвропейських організаціях і союзах. Позиція США була такою ж однозначною. Вашингтон побоювався втрати сильного союзника в Європі і наростання напруженості в регіоні. Барак Обама заявив, що тільки єдина Великобританія може бути сильним, процвітаючою державою [с. 15].

    Автори підкреслюють, що в ході підготовки референдуму теми націоналізму, історичної долі та травматичного досвіду минулих років практично не піднімалися. Вся увага була зосереджена на тому, які ролі гратимуть Англія і Шотландія в разі успішного відділення останньої, як будуть вирішуватися економічні проблеми і вибудовуватися господарські зв'язки.

    На думку Р.К. Бізлі і Дж. Каарбо, незважаючи на результати референдуму (55,3% виборців проголосували проти незалежності), крапку в дискусії про суверенітет Шотландії ставити поки рано. Виною тому - Брекзіт. Очікувати нам усім нового референд-

    ма чи ні - залежить від внутрішньої політики Великобританії та наслідків виходу країни з ЄС. Однак очевидно, що прихильників у ідеї незалежності Шотландії додалося, адже тепер всі доводи руху «Краще разом» про небезпеку залишитися за бортом єдиної Європи втрачають сенс. Так чи інакше, повторна заявка Шотландії на проведення ще одного референдуму стане початком нового етапу пресоціалізаціі, проте проходити вона буде в зовсім інших політичних умовах [с. 16].

    Підводячи підсумки статті, автори роблять такі висновки.

    Концепція «соціалізації держави» є важливою складовою теорії міжнародних відносин. Звернення до цієї концепції з необхідністю тягне за собою вивчення механізмів підтримки громадських ролей.

    Пресоціалізація як процес включає в себе використання механізмів підтримки системи в цілому і сприяє входженню в неї нових акторів без серйозних збоїв в налагодженому взаємодії.

    Поняття пресоціалізаціі дозволяє побачити зв'язок між суверенітетом і освоєнням ролей в процесі розвитку і становлення держави.

    В ході пресоціалізаціі конституюється основні ролі, необхідні для функціонування нової незалежної держави; розкривається зміст суверенітету через виявлення ставлення до нього різних акторів; визначається специфіка взаємовпливу учасників міжнародних відносин [с. 17-18].

    К.О. Фоменко

    2019.04.016. БЕЙЕНЕ Е., ХАН А., АЛІ М.С. ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ВІДНОСИН МІЖ Ефіопії та Судані В КОНТЕКСТІ ГІДРОПОЛІТІКІ НИЛА.

    BEYENE E., KHAN A., ALI M.S. The dynamics of Ethiopia-Sudan relations over the hydro-politics of Nile // Insight on Africa. - New Delhi, 2018. - Vol. 10, N 2. - P. 150-168.

    Ключові слова: гідрополітіка; гегемонія; Ефіопія-суданські відносини; ріка Ніл.

    В рамках цієї статті Ембіале Бейене, Аслам Хан і Мухаммед Саїд Алі (Університет Бахр-Дара, Ефіопія) аналіз-


    Ключові слова: ТЕОРІЯ РОЛЕЙ /РЕФЕРЕНДУМ /НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ШОТЛАНДІЇ /Соціалізація /СУВЕРЕНІТЕТ /БРИТАНІЯ

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити